Постанова

від 13.06.2019 по справі 910/4938/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/4938/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Пількова К.М. і Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,

представників учасників справи:

позивача - державного підприємства Новоград - Волинське досвідне лісомисливське господарство (далі - Лісомисливське господарство) - Семенька В.М.,

відповідачів: Державної казначейської служби України (далі - Держказначейство) - не з`явився,

Закарпатської митниці Державної фіскальної служби (далі - Митниця) - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - акціонерного товариства Українська залізниця (далі - Залізниця) - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Митниці

на рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2018 (суддя Васильченко Т.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 [колегія суддів: Агрикова О.В. (головуючий), судді Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.]

зі справи № 910/4938/18

за позовом Лісомисливського господарства

до Держказначейства, Митниці,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Залізниця,

про стягнення 2 144 960,34 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Лісомисливське господарство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Держказначейства та Митниці про стягнення 2 144 960,34 грн. майнової шкоди (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

1.2. Позов обґрунтовано посиланням на неправомірні дії Митниці, які полягали у незаконному затриманні на митних постах товару Лісомисливського господарства та нездійсненні пропуску рухомого складу вагонів залізниці з цим товаром у встановлений законодавством строк, внаслідок чого з останнього на користь Залізниці в судовому порядку були стягнуті додаткові платежі та збори за перевезення вантажів залізничним транспортом та пов`язані з ними послуги в розмірі 1 856 395,75 грн., в тому числі судові витрати.

Крім того, за твердженням Лісомисливського господарства, ним понесені збитки у формі неодержаного прибутку (упущеної вигоди), на який воно розраховувало у разі належного виконання зобов`язань згідно з зовнішньоекономічними контрактами з фірмами JPN GLOBAL та FK INVEST KOSICE a.s. , але внаслідок незаконної бездіяльності Митниці змушене було реалізувати частину товару на внутрішньому ринку України за значно нижчою ціною, що призвело до неодержання прибутку на загальну суму 306 890,39 грн.

Також Лісомисливське господарство зазначило, що понесло реальні збитки у вигляді витрат на оплату юридичних послуг, пов`язаних із розглядом адміністративної справи № 806/1408/16 та представництвом в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області, Апеляційному суді Закарпатської області у справах про порушення митних правил у розмірі 53 000,00 грн.

1.3. В подальшому Лісомисливське господарство звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про відмову від позовних вимог в частині стягнення 391 499,34 грн. збитків, пов`язаних з додатковими платежами та зборами за перевезення вантажів залізничним транспортом, яка судом першої інстанції прийнята до розгляду.

1.4. Під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції Лісомисливське господарство подало до суду заяву про відмову від позовних вимог ще й в частині стягнення 52 414, 75 грн. зазначених збитків, яка також була прийнята судом апеляційної інстанції до розгляду.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2018: прийнято відмову Лісомисливського господарства від позову в частині стягнення 391 499,34 грн. збитків та в цій частині закрито провадження у справі № 910/4938/18; в іншій частині позовні вимоги Лісомисливського господарства задоволено частково - стягнуто з Державного бюджету України через Держказначейство на користь Лісомисливського господарства збитки в сумі 1 396 733,45 грн., заподіяні внаслідок неправомірних дій Митниці; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

2.2. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог мотивовано доведеністю усіх елементів складу цивільного правопорушення, наявність яких є підставою для стягнення збитків, заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) органу державної влади.

Відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 68 162,96 грн. (в частині суми судового збору), а також 53 000,00 грн. збитків, які є витратами на юридичні послуги, мотивовано тим, що судові витрати учасника судового процесу підлягають відшкодуванню в межах розгляду відповідної судової справи та не можуть стягуватися під виглядом збитків. Відмову в стягненні 235 564, 59 грн. збитків у формі упущеної вигоди обґрунтовано недоведеністю їх фактичного понесення Лісомисливським господарством.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019: прийнято відмову Лісомисливського господарства від позовних вимог в частині стягнення 52 414,75 грн. збитків; у цій частині визнано нечинним рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2018 зі справи № 910/4938/18 та закрито провадження у справі; в іншій частині зазначене рішення залишено без змін.

2.4. За результатами перегляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції повністю погодився з висновками суду першої інстанції щодо часткової доведеності позовних вимог Лісомисливського господарства.

2.5. Розглянувши заяви Лісомисливського господарства про відмову від позовних вимог в частині стягнення збитків, пов`язаних з додатковими платежами та зборами за перевезення вантажів залізничним транспортом, суди обох інстанцій дійшли висновку про те, що відмова позивача не суперечить законодавству України, не порушує права та охоронювані законом інтереси інших учасників справи та заявлена за відсутності обставин, які б не допускали такої відмови.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Митниця, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. За твердженнями скаржника, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що позивачем в порушення вимог статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належними та допустимими доказами (первинними документами) не доведено наявності та розміру шкоди, що виникла внаслідок дій Закарпатської митниці.

4.2. Матеріали справи не доводять наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями Митниці із забезпечення здійснення митного контролю та сплатою перевізнику (Залізниці) плати за надані послуги перевезення. Крім того, матеріали справи не дозволяють ідентифікувати період часу, за який Залізницею виставлено вимогу щодо сплати коштів; матеріали справи також не вказують на наявність преюдиційних судових рішень, якими було б встановлено неправомірність дій Митниці за конкретно визначений період часу використання вагонів.

4.3. За результатами розгляду тотожного спору Верховний Суд у постанові від 10.01.2019 зі справи № 914/1221/18 визнав обґрунтованими такі доводи Митниці.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. Лісомисливське господарство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. 28.12.2012 Лісомисливським господарством (замовник) та Залізницею (виконавець) укладено Договір про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах № 2210/1072-2012 (далі - Договір перевезення), за умовами якого виконавець зобов`язався за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у власних напіввагонах (в редакції додаткової угоди від 01.12.2015 № 4 до Договору перевезення). У пункті 9.2 зазначеного договору сторони погодили, що він набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків за надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажів - до повного здійснення розрахунків;

6.2. 15.02.2015 Лісомисливським господарством (продавець) та фірмою FK INVEST KOSICE a.s. (покупець) укладено Контракт № 40515 (далі - Контракт № 40515), за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити товар в якості валютної угоди дрова паливні для технологічних потреб листяних порід свіжозрубані загальною кількістю 6 000 куб. м. за ціною 30,50 ЄВРО за 1 куб. м. Загальна вартість контракту складає 183 000 ЄВРО. Базис поставки - DAP Чієрна над Тисою, Республіка Словенія. Навантаження повагонно. Ціна та кількість поставки протягом дії контракту може змінюватись. Оплата товару здійснюється покупцем по факту навантаження, після пред`явлення документів про навантаження товару. У пункті 11 Контракту № 40515 сторони погодили, що він набирає чинності з 15.02.2015 в разі підписання обома сторонами та діє до 15.01.2016;

6.3. Додатковою угодою № 4 від 01.03.2016 до Контракту № 40515 сторони продовжили строк дії контракту до 30.06.2016 та змінили ціну товару, а саме: ціна продукції довжиною 3 та 4 метри складає 30,50 ЄВРО, довжиною 2 метри - 30 ЄВРО за 1 куб. м.;

6.4. 15.09.2015 Лісомисливським господарством (продавець) та фірмою JPM GLOBAL , Польща (покупець), укладено Контракт № 52 (далі - Контракт № 52), за умовами якого продавець зобов`язався продавати покупцеві круглі дрова паливні на умовах DAF Мостиська ІІ - Медика, Польща, у кількості 5 000 куб. м за ціною 25 ЄВРО за 1 куб. м. Поставка товару здійснюється залізничними вагонами на умовах 100 % передоплати. У пункті 11.2 Контракту № 52 сторони погодили, що він дійсний з дня підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015;

6.5. Доповненням № 1 від 30.12.2015 до Контракту № 52 сторони продовжили строк дії контракту № 52 до 31.12.2016. Крім того, продавець зобов`язався додатково поставить дрова паливні листяних та хвойних порід в кількості 3 000 куб. м., у зв`язку з чим сума контракту збільшилася та складає 200 000 ЄВРО;

6.6. Додатком № 2 від 15.03.2016 до Контракту № 52 сторонами внесено зміни до контракту, відповідно до яких продавець зобов`язався продавати покупцеві круглі дрова паливні на умовах DAF Дякове-Халмеу, Румунія. Ціна деревини хвойних порід за 1 куб. м. складає 27 ЄВРО. Прийом товару за кількістю та якістю здійснюється на кордоні Україна-Румунія на підставі обміру, який проводиться представниками покупця;

6.7. На підставі Договору перевезення та на виконання зазначених Контрактів, Лісомисливське господарство здійснило навантаження товару (дрова) до вагонів: № 63884787 (залізнична накладна від 10.05.2016 № 33419581), №66242058 (залізнична накладна від 10.05.2016 № 33419813), № 67881037 (залізнична накладна від 10.05.2016 № 33419573), № 65620106 (залізнична накладна від 12.05.2016 № 33443938), № 66244070 (залізнична накладна від 12.05.2016 № 492652), № 67611574 (залізнична накладна від 13.05.2016 № 493858), № 60933652 (залізнична накладна від 13.05.2016 № 493841), № 68459460 (залізнична накладна від 16.05.2016 № 33494352), № 66933672 (залізнична накладна від 19.05.2016 № 498147) та № 60921558 (залізнична накладна від 24.05.2016 № 33597303);

6.8. Завантажений товар поміщено під митний контроль на Житомирській митниці Державної фіскальної служби, про що складено вантажні митні декларації: від 10.05.2016 № 101040000/2016/004039, від 12.05.2016 № 101040000/2016/004153, від 12.05.2016 № 101040000/2016/004157, від 13.05.2016 № 101040000/2016/004226, від 16.05.2016 № 101040000/2016/004291, від 19.05.2016 № 101040000/2016/004402 та від 24.05.2016 № 101040000/2016/004595;

6.9. Після відправлення залізничні вагони із товаром Лісомисливського господарства були затримані Митницею на залізничній станції Чоп митного посту Залізничний та на залізничній станції Дякове митного посту Дякове Закарпатської митниці Державної фіскальної служби для здійснення митного огляду;

6.10. Зазначені дії Митниці були оскаржені Лісомисливським господарством в судовому порядку. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 зі справи № 806/1408/16 визнано протиправними дії Митниці із затримки вагонів № 63884787, 66242058, 67881037, 656220106, 68459460, 60921558 з деревиною Лісомисливського господарства на залізничній станції Чоп митного посту Залізничний Закарпатської митниці Державної фіскальної служби; № 66244070, 67611574, 60933652, 66933672 на залізничній станції Дякове митного посту Дякове Закарпатської митниці Державної фіскальної служби та визнано протиправною бездіяльність Митниці щодо нездійснення пропуску рухомого складу вагонів Залізниці з товаром Лісомисливського господарства за митними деклараціями від 10.05.2016 № 101040000/2016/004039, від 12.05.2016 № 101040000/2016/004153, від 12.05.2016 № 101040000/2016/004157, від 13.05.2016 № 101040000/2016/004226, від 16.05.2016 № 101040000/2016/004291, від 19.05.2016 № 101040000/2016/004402 та від 24.05.2016 № 101040000/2016/004595;

6.11. Під час розгляду даної справи Житомирським апеляційним адміністративним судом встановлено, що митне оформлення товару в названих вище залізничних вагонах розпочалося Митницею в період прибуття залізничних вагонів на територію залізничних станцій Чоп митного посту Залізничний Закарпатської митниці Державної фіскальної служби та Дякове митного посту Дякове Закарпатської митниці Державної фіскальної служби з 13.05.2016 по 30.05.2016. Однак, всупереч нормам чинного законодавства, Митницею не було здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску цих залізничних вагонів через державний кордон України у граничний тридцятиденний строк, встановлений статтею 199 Митного кодексу України (далі - МК України);

6.12. Зі свого боку Залізниця як перевізник звернулась до господарського суду Житомирської області з низкою позовів до Лісомисливського господарства про стягнення додаткових платежів за перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України, а також інші послуги, пов`язані з затримкою вагонів;

6.13. Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.07.2017 зі справи № 906/256/17, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2017, стягнуто з Лісомисливського господарства на користь Залізниці 657 422,57 грн. додаткових платежів за час затримки вагонів та 9 861,34 грн. судового збору;

6.14. Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.08.2017 зі справи № 906/454/17, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2017, стягнуто з Лісомисливського господарства на користь Залізниці 288 979,70 грн. додаткових платежів за час затримки вагонів та 4 334,70 грн. судового збору;

6.15. Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.08.2017 зі справи № 906/418/17, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2017, стягнуто з Лісомисливського господарства на користь Залізниці 559 566,02 грн. додаткових платежів за час затримки вагонів та 8 393,49 грн. судового збору;

6.16. Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.09.2017 зі справи № 906/58/17, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2017, стягнуто з Лісомисливського господарства на користь Залізниці 282 264,50 грн. додаткових платежів за час затримки вагонів та 4 233,97 грн. судового збору;

6.17. На виконання судових рішень у справах №№ 906/454/17, 906/58/17, 906/418/17, 906/256/17 Лісомисливське господарство сплатило заборгованість у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7.1. Конституція України:

частина друга статті 19:

- органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

стаття 56:

- кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

7.2. Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):

частини перша - третя статті 22:

- особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування;

- збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода);

- збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі;

частини перша, четверта статті 1166:

- майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала;

- шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом;

стаття 1173:

- шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

7.3. Господарський кодекс України (далі - ГК України):

частина друга статті 224:

- під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною;

частина перша статті 225:

- до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

7.4. МК України:

частина друга статті 30:

- шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом;

частина перша статті 199:

- граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п`ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур;

частина друга статті 218:

- розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

7.5. Бюджетний кодекс України:

стаття 25:

- казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

7.6. ГПК України:

частина четверта статті 11:

- суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права;

частини перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина четверта статті 75:

- обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

частини перша та друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина третя статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Причиною спору у справі стало питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення майнової шкоди, завданої неправомірними діями органу державної влади.

За змістом наведених законодавчих приписів ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, заподіяних органом державної влади, необхідною є наявність трьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправності поведінки, збитків, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою і збитками; наявність вини необхідним елементом не є, оскільки відповідальність у такому разі настає незалежно від вини особи, що заподіяла шкоду.

Отже, у розгляді даної справи суди мали вичерпно з`ясувати обставини, пов`язані з наявністю зазначених трьох елементів складу цивільного правопорушення, а за наявності збитків - також і обставини, пов`язані з їх точним розміром та періодом їх нарахування.

8.2. Як було з`ясовано судами попередніх інстанцій, питання законності дій Митниці із затримання вагонів № 63884787, 66242058, 67881037, 65620106, 66244070, 67611574, 60933652, 68459460, 66933672, 60921558 з товаром Лісомисливського господарства було предметом судового розгляду у справі № 806/1408/16. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017, яка набрала законної сили, встановлено, що всупереч вимогам статті 199 МК України Митницею не було здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску цих залізничних вагонів через державний кордон України у граничний тридцятиденний строк, що свідчить про доведеність факту протиправної поведінки останньої.

Зазначені обставини мають преюдиційне значення у даній справі та з урахуванням приписів частини четвертої статті 75 ГПК України не підлягають повторному доведенню при розгляді цього спору.

8.3. З`ясовуючи обставини доведеності факту заподіяння збитків та наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою Митниці і збитками Лісомисливського господарства, судами встановлено, що такі дії Митниці призвели до нарахувань Залізницею Лісомисливському господарству додаткових платежів за час затримки вагонів, які в подальшому були стягнуті з останнього на користь Залізниці за судовими рішеннями у справах № 906/454/17, 906/58/17, 906/418/17, 906/256/17 та які були фактично оплачені Лісомисливським господарством на виконання цих судових.

Зазначені обставини також мають преюдиційне значення у даній справі та свідчать про доведеність заподіяння збитків і наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, що в сукупності підтверджує склад цивільного правопорушення зі сторони Митниці.

8.4. Крім того, при розгляді справ № 906/454/17, 906/58/17, 906/418/17, 906/256/17 господарськими судами досліджувалися обсяг наданих Залізницею Лісомисливському господарству додаткових послуг, обґрунтованість нарахованих сум та періоди їх нарахування по кожному з затриманих вагонів з товаром Лісомисливського господарства.

8.5. Рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України", від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

8.6. Таким чином, судове рішення у адміністративній справі № 806/1408/16, а також судові рішення в господарських справах № 906/454/17, 906/58/17, 906/418/17, 906/256/17 не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть їм суперечити.

8.7. Наведеним повністю спростовуються доводи Митниці, викладені у її касаційній скарзі.

8.7.1. Посилання Митниці на недослідження судами попередніх інстанцій актів загальної форми, які складаються підрозділами Залізниці при наданні додаткових послуг під час затримання митними органами залізничних вагонів з товарами для проведення митних формальностей не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки обставини складання зазначених актів та нарахування на їх підставі Лісомисливському господарству додаткових платежів за затримку вагонів, а також їх розміри та періоди, вже встановлені судовими рішеннями у справах № 906/454/17, 906/58/17, 906/418/17, 906/256/17, а тому відповідно до наведених положень частини четвертої статті 75 ГПК України та судової практики Європейського суду з прав людини зазначені обставини не потребують повторного доведення.

8.7.2. Судом касаційної інстанції не приймаються також і твердження Митниці щодо невстановлення судами обставин неправомірності дій Митниці за конкретно визначений період часу використання вагонів, оскільки, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, неправомірні дії (бездіяльність) Митниці пов`язані із недотриманням встановленого статтею 199 МК України граничного тридцятиденного строку перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур, а період затримки залізничних вагонів вже встановлений судовими рішеннями у справах № 906/454/17, 906/58/17, 906/418/17, 906/256/17.

Водночас, судами попередніх інстанцій враховано факт правомірності затримання залізничних вагонів з товаром Лісомисливського господарства у межах тридцятиденного терміну, у зв`язку з чим нараховані у цей період додаткові платежі правомірно не стягнуті на користь останнього за результатами розгляду цього спору.

8.7.3. Крім того, суд касаційної інстанції вважає безпідставними посилання Митниці у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 10.01.2019 зі справи № 914/1221/18, оскільки обставини цієї справи є відмінними від обставин справи, що розглядається. Зокрема при вирішенні спору зі справи № 914/1221/18 господарськими судами не було встановлено факту наявності судових рішень про стягнення з власника вантажу на користь перевізника додаткових платежів та зборів за перевезення вантажів залізничним транспортом, пов`язаних з проведенням митних формальностей Митницею.

8.8. Таким чином, стягнення на користь Лісомисливського господарства 1 344 318,70 грн. (з урахуванням відмови позивача від частини позовних вимог у судах першої та апеляційної інстанцій) збитків, пов`язаних з оплатою додаткових платежів та зборів за перевезення вантажів залізничним транспортом та пов`язаних з ними послуги, є правомірним та обґрунтованим.

8.9. Колегія суддів касаційної інстанції також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 68 162,96 грн. (до складу яких входять суми судового збору, сплачені позивачем у адміністративній справі № 806/1408/16 та при оскаржені судових рішень в господарських справах №№ 906/454/17, 906/58/17, 906/418/17, 906/256/17), а також 53 000, 00 грн. витрат на юридичні послуги, оскільки зазначені витрати не є збитками Лісомисливського господарства в розумінні статті 224 ГК України та статті 22 ЦК України і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

8.10. Крім цього, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення 235 564, 59 грн. збитків у вигляді неодержаного прибутку (упущеної вигоди), з огляду на встановлення судами факту недоведеності їх фактичного понесення Лісомисливським господарством.

8.11. Касаційна скарга Митниці не містить будь-яких доводів про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог Лісомисливського господарства.

8.12. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам відповідають.

8.13. Доводи Лісомисливського господарства відповідають доводам судових рішень.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи Митниці про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли своєго підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.

9.2. За таких обставин Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Митниці без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанцій (з урахуванням визнання частково нечинним рішення суду першої інстанції у зв`язку з відмовою позивача від частини позовних вимог в суді апеляційної інстанції) без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

10. Судові витрати

У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 зі справи № 910/4938/18 залишити без змін, а касаційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя К. Пільков

Суддя В. Суховий