Рішення

від 11.04.2019 по справі 160/9455/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року Справа № 160/9455/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідача Починок В.В. Ваховська Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням поданої 14.03.2019р. заяви про зміну предмету позову, позивач просить:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: №961297/41398184 від 22.10.2018р., №961301/41398184 від 22.10.2018р., №961299/41398184 від 22.10.2018р., №961284/41398184 від 22.10.2018р., №961302/41398184 від 22.10.2018р., №961293/41398184 від 22.10.2018р., №961285/41398184 від 22.10.2018р.;

зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР податкові накладні, днем їх подання: №34 від 03.09.2018р., №35 від 07.09.2018р., № 36 від 10.09.2018р., №37 від 11.09.2018р., №38 від 13.09.2018р., №41 від 17.09.2018р., №42 від 24.09.2018р.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачами безпідставно встановлено відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку та зупинено їх реєстрацію, протиправно відмовлено в реєстрації податкових накладних у реєстрі, та не зазначено жодних документів, які складені з порушенням законодавства, тобто конкретних підстав для відмови в реєстрації податкових накладних. Так, позивач вказує, що на вимогу контролюючого органу після безпідставного зупинення реєстрації податкових накладних, платником податків були надані усі необхідні та належні пояснення і документи. Проте, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість відповідач як на підставу для відмови у реєстрації податковвих накладних вказав на надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства. Позивач зазначає, що такі рішення суб`єкта владних повноважень суперечать приписам чинного законодавства. Надані позивачем документи, на думку позивача, доводять реальність господарських операцій, за якими проводилася реєстрація податкових накладних, та спростовують припущення відповідача про ризик операції.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області було надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Комісією регіонального рівня прийняті Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з наступних причин:

не надавались банківські документи, які підтверджують проведення розрахунків між ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та ТОВ Промтехносплав , ліцензії, дозволи щодо права проведення операцій з металобрухтом та його переробкою, акредитації лабораторії, яка має право видавати сертифікати якості, а також наявність обладнання та персоналу для проведення сертифікації готової продукції, калькуляції та розрахунки щодо сировини, яка використовується;

надано у недоступному форматі документи (довiльного формату):9227873438 від 18.10.2018р. (8Квитанція № 1_34.pdf), 9227873466 від 18.10.2018р. (10 Квитанція № 1_36.pdf), 9227873465 від 18.10.2018р. (9 Квитанція № 1_35.pdf), 9227873476 від 18.10.2018р. (14 Квитанція № 1_42.pdf), 9227899810 від 18.10.2018р. (67 Обороти рахунку 26.pdf), 9227899803 від 18.10.2018р. (68 Обороти рахунку 361.pdf),9227873398 від 18.10.2018р. (11 Квитанція № 1_37.pdf), 9227873410 від 18.10.2018р. (12 Квитанція № 1_38.pdf), 9227873416 від 18.10.2018р. (13 Квитанція № 1_41.pdf);

надано акти про надання послуг перевезення від 03.09.2018р. № 269 та від 13.09.2018р. № 278 (документи довiльного формату): 9227873645 від 18.10.2018р. (36 Приход Ременергомаш № 269.pdf) та9227873643 від 18.10.2018р. (37 Приход Ременергомаш № 278.pdf) без підписів та печаток, які не відповідають вимогам первинного документу;

надано платіжні доручення щодо перерахування грошових коштів на адресу постачальників (документи довiльного формату):9227899816 від 18.10.2018р. (57 ПП Решотка №_408_від_21.09.pdf), 9227899820 від 18.10.2018р. (58 ПП Решотка №_1_від_15.08.2018.pdf), 9227899826 від 18.10.2018р. (63 ПП УНП № 244 від 20180420.pdf), 9227899697 від 18.10.2018р. (50 ПП Ілюх №_416_від_26.09.pdf), 9227899727 від 18.10.2018р. (48 ПП Ілюх №_384_від_11.09.pdf), 9227899736 від 18.10.2018р. (56 ПП Решотка №_380_від_05.09.pdf), 9227899738 від 18.10.2018р. (49 ПП Ілюх №_386_від_11.09.pdf), 9227899742 від 18.10.2018р. (54 ПП Решотка №_364_від_22.08.2018.pdf), 9227899749 від 18.10.2018р. (59 ПП Агророзквіт №_387_від_12.09.pdf), 9227899759 від 18.10.2018р. (55 ПП Решотка №_371_від_29.08.pdf), 9227899762 від 18.10.2018р. (53 ПП Сплавтехнологія №_422_від_03.10.pdf), 9227899783 від 18.10.2018р. (51 ПП Ілюх №_417_від_26.09.pdf), 9227899792 від 18.10.2018р. (52 ПП Нікмет № 122 від 20180223.pdf), 9227899793 від 18.10.2018р. (61 ПП Ременергомаш №_407_від_21.09.2018. pdf)) без засвідчення банківською установою;

не надано пояснень та підтвердження використання у господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ ВП СПЛАВТЕХНОЛОГІЯ (код 41770339);

у первинних документах, оформлених від імені ТОВ ВП СПЛАВТЕХНОЛОГІЯ , наданих до повідомлення, відсутня вага придбаного товару, що не дозволяє здійснити висновки про достатність сировини для виробництва 143,277 тонн готової продукції.

В свою чергу, позивачем, у наданій відповіді на відзив ГУ ДФС у Дніпропетровській області зазначено наступне:

для реєстрації податкових накладних позивачем надавалися розрахункові документи за поставлену продукцію, надані послуги, орендовані приміщення і обладнання;

пунктом 14 Порядку не конкретизовано, які саме розрахункові документи потрібні, і що потрібні саме ті, які стосуються розрахунків з подавачем податкових накладних. ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг розраховується з позивачем поетапно, без розбивки на конкретні поставки, з зазначенням в платіжних дорученнях лише номеру і дати договору. Копії платіжних доручень за вересень-жовтень 2018 року додано позивачем до матеріалів позовної заяви;

надання до комісії контролюючого податкового органу довідок-розрахунків калькуляції щодо сировини, ліцензій, дозволів та інших зазначених ГУ ДФС у відзиві подібних документів не передбачено ні Порядком, ні іншими нормативними документами, а до компетенції податкових органів не відноситься контроль за дотриманням виробником встановлених законом чи договорами вимог щодо ліцензування, акредитування, сертифікації та охорони праці, при цьому, - копії довідок-розрахунків калькуляції собівартості продукції додавалися позивачем до позовних матеріалів;

пунктом 14 Порядку передбачені документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, і позивачем для реєстрації податкових накладних надавались усі наявні сертифікати якості, відповідності та паспорти якості;

операції з металобрухтом та його переробкою не підлягають ліцензуванню, а товар, що поставлявся позивачем, не підлягає обов`язковій сертифікації;

актом обстеження № 109/18 від 05.12.2018р. державний орган встановив, що позивач є спеціалізованим металургійним переробним підприємством та відповідає вимогам відповідного законодавства. Також, позивач має дозволи на виконання робіт з вироблення розплавів чорних і кольорових металів та експлуатацію технологічного устатковання ливарної галузі промисловості;

для видачі продавцем продукції, яку він сам і виробляє, сертифікату якості на неї, законодавством не встановлено обов`язок мати акредитовану лабораторію, відповідні обладнання та персонал;

твердження про надання документів у недоступному форматі неможливо ні підтвердити, ні спростувати, і якби це було дійсно так, ГУ ДФС зобов`язаний був зазначити про це, запитати в позивача потрібні документи повторно, чого здійснено не було, при цьому всі документи подавалися відповідачам через систему електронного документообігу M.E.Dok, у форматі pdf, що підтверджується, зокрема, самим ГУ ДФС у відзиві, при цьому пересилання документів в іншому форматі в цій системі було б неможливим;

електронні документи - платіжні доручення та акти по відносинам з Ременергомашем - складено відповідно до вимог чинного законодавства і містять усі необхідні реквізити, мають таку ж юридичну силу, як і такі, що складені у паперовому вигляді, при чому пункт 14 Порядку не містить вимогу щодо засвідчень платіжних доручень банківською установою;

надання до комісії контролюючого податкового органу пояснень та документів, що підтверджують використання у господарській діяльності товарів, отриманих від постачальників, не передбачено ні Порядком, ні іншими нормативними документами. Є незрозумілим, на яких правових нормах базується твердження ГУ ДФС про необхідність здійснити висновки про достатність сировини для виробництва, і як ця достатність встановлюється.

Державною фіскальною службою України надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам, уповноваженим на виконання функцій держави, певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, отже позовні вимоги ТОВ ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні є передчасними. Зобов`язання зареєструвати податкові накладні є похідною вимогою до ДФС України від вимог головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної.

В свою чергу, Позивачем у наданій відповіді на відзив ДФС України зазначено, що, згідно з пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі. З аналізу наведеної норми вбачається, що сама по собі вимога скасування рішення комісії та прийняте на основі її рішення суду не є підставою для реєстрації зупинених податкових накладних в Реєстрі. Такою підставою є рішення суду саме про зобов`язання зареєструвати податкову накладну, яке неможливе без відповідної позовної вимоги до ДФС України

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві, відповідях на відзиви, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідачів проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві, просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР (Продавець) та Публічним акціонерним товариством АрселорМіттал Кривий Ріг (Покупець) укладено Договір поставки №3275 від 10.11.2017р., за умовами якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю алюміній АВ87 ДСТУ 3753-98, в чушках вагою 15 кг +/-5%, на загальну суму 24168000,00 грн., а Покупець - прийняти продукцію та оплатити її.

Підтвердженням поставки продукції по Договору та її оплати є наступні надані позивачем документи: Специфікація №4 від 19.07.2018р., видаткові накладні №32 від 03.09.2018р., №33 від 07.09.2018р., №34 від 10.09.2018р., №35 від 11.09.2018р., №36 від 13.09.2018р., №37 від 17.09.2018р. та №38 від 24.09.2018р., сертифікати якості №45 від 03.09.2018р., №46 від 07.09.2018р., №47 від 10.09.2018р., №48 від 11.09.2018р., №49 від 13.09.2018р. та №51 від 24.09.2018р., товарно-транспортні накладні №03/09/18 від 03.09.2018р., №07/09/18 від 07.09.2018р., №10/09/18 від 10.09.2018р., №11/09/18 від 11.09.2018р., №13/09/18 від 13.09.2018р. та №24/09/18 від 24.09.2018р., платіжними дорученнями №600031596 від 11.09.2018р., №0600032810 від 21.09.2018р., №0600033960 від 03.10.2018р., №600034973 від 10.10.2018р., №600035820 від 18.10.2018р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Поставка продукції відображена в бухгалтерському обліку Позивача, що підтверджується карткою рахунку 361.

Крім того, факти виготовлення позивачем продукції та її поставок Покупцю підтверджуються наданими позивачем:

договорами оренди виробничого цеху та промислового обладнання, перевезення продукції, актами приймання-передачі наданих послуг;

стосовно ситровини, палива та допоміжних матеріалів - договорами купівлі-продажу, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами зважування, актами приймання-передачі, сертифікатами якості, сертифікатами відповідності, рахунками на оплату, платіжними дорученнями;

картками рахунків 10, 26 та631;

внутрішніми документами позивача: довідками-розрахунками калькуляції собівартості продукції, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, прибутковими накладними, наказами, штатним розписом,

копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України регламентує, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, на виконання умов зазначеного пункту Податкового кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР було складено наступні податкові накладні в електронній формі та направлено їх до ДФС України для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних:

28 вересня 2018 року:

№ 34 від 03.09.2018р. на суму 1343232,00 грн., у т.ч. ПДВ - 223872,00 грн.;

№ 35 від 07.09.2018р. на суму 1327968,00 грн., у т.ч. ПДВ - 221328,00 грн.;

№ 36 від 10.09.2018р. на суму 1326250,80 грн., у т.ч. ПДВ - 221041,80 грн.

30 вересня 2018 року:

№ 37 від 11.09.2018р. на суму 1346602,80 грн., у т.ч. ПДВ - 224433,80 грн.;

№ 38 від 13.09.2018р. на суму 1234412,40 грн., у т.ч. ПДВ - 205735,40 грн.

12 жовтня 2018 року:

№ 41 від 17.09.2018р. на суму 1220992,80 грн., у т.ч. ПДВ - 203498,80 грн.;

№ 42 від 24.09.2018р. на суму 1312958,40 грн., у т.ч. ПДВ - 218826,40 грн.

За результатами обробки, згідно з отриманими позивачем від податкового органу електронними квитанціями, реєстрацію податкових накладних було зупинено, з посиланням на пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, з таким мотивуванням: Обсяг постачання товару/послуги 7616 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. .

На виконання вимог п.201.16.1. та п.201.16.2. ст.201 ПК України та пропозиції, викладеної у квитанціях, 19.10.2018р. позивачем до податкового органу були направлені Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, від 19.10.2018р., відповідні письмові пояснення від 19.10.2018р., до яких додані сканкопії документів, що підтверджують, як виготовлення, так і реалізацію продукції, тобто реальність здійснення господарських операцій, на підставі яких складено податкові накладні.

Комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, були прийняті рішення:

№ 961297/41398184 від 22.10.2018р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 34 від 03.09.2018р.;

№ 961301/41398184 від 22.10.2018р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 35 від 07.09.2018р.;

№ 961299/41398184 від 22.10.2018р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 36 від 10.09.2018р.;

№ 961284/41398184 від 22.10.2018р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 37 від 11.09.2018р.;

№ 961302/41398184 від 22.10.2018р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 38 від 13.09.2018р.;

№ 961293/41398184 від 22.10.2018р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 41 від 17.09.2018р.;

№ 961285/41398184 від 22.10.2018р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 42 від 24.09.2018р.,

підставою яких значилося формулювання: Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до ДФС України зі скаргами № 74 від 29.10.2018р., № 75 від 29.10.2018р., № 76 від 29.10.2018р.,№ 77 від 29.10.2018р., № 78 від 29.10.2018р., № 79 від 30.10.2018р. та № 80 від 30.10.2018р., однак комісією ДФС з питань розгляду скарг прийняті рішення про залишення вказаних скарг без задоволення, оскаржуваних рішень - без змін.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5, 6, 10, 12, 13, 14, 19, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(їх) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що відповідачами не зазначено критеріїв ризиковості платника податку, не надано доказів належного віднесення позивача до ризикових у відповідності до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків , затвердженого наказом Державної фіскальної служби України №144 від 21 березня 2018 року.

Крім того, в оскаржуваних рішеннях не зазначено конкретних причин відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки не зазначено чіткого переліку документів, які складені з порушенням законодавства.

З наданих до суду первинних документів та тих документів, які надавалися до податкового органу, можливо встановити зміст і обсяг господарських операцій, по яких позивач подав для реєстрації податкові накладні, будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій позивачем, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Крім того, слід зауважити, що оскаржувані рішення є актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата і конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд критично оцінює такі доводи відповідача та зазначає, що реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 №7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Проте, як зазначав в своїх рішеннях (від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, від 02 лютого 2016 року у справі № 804/14800/14) Верховний Суд України спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд також зазначає, що у справі Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Так, відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно зі ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.28 Порядку №117, а саме: податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006р. встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №34 від 03.09.2018р., №35 від 07.09.2018р., №36 від 10.09.2018р., №37 від 11.09.2018р., №38 від 13.09.2018р., №41 від 17.09.2018р., №42 від 24.09.2018р.датою їх фактичного отримання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати, у тому числі - судовий збір в розмірі 12334,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. - підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області (яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних:

№ 961297/41398184 від 22.10.2018р.;

№ 961301/41398184 від 22.10.2018р.;

№ 961299/41398184 від 22.10.2018р.

№ 961284/41398184 від 22.10.2018р.

№ 961302/41398184 від 22.10.2018р.;

№ 961293/41398184 від 22.10.2018р.;

№ 961285/41398184 від 22.10.2018р.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР податкові накладні, днем їх подання:

№ 34 від 03.09.2018р.; № 35 від 07.09.2018р.; № 36 від 10.09.2018р.;

№ 37 від 11.09.2018р.; № 38 від 13.09.2018р.; № 41 від 17.09.2018р.;

№ 42 від 24.09.2018р.

Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 6167,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 6167,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 квітня 2019 року.

Суддя О.В. Єфанова