Рішення

від 13.06.2019 по справі 420/1265/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1265/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Одеській області №958507/40407208 від 18.10.2018 року і про зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» (код ЄДРПОУ 40407208) №40 від 21.09.2018 року днем надіслання до реєстру,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа №420/6059/18 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС в Одеській області: №№958522/40407208, 958513/40407208, 958520/40407208, 958515/40407208, 958519/40407208, 958505/40407208, 958507/40407208, 958517/40407208, 958512/40407208, 958506/40407208, 958503/40407208, 958504/40407208, 958523/40407208, 958510/40407208, 958518/40407208, 958514/40407208, 958521/40407208, 958516/40407208, 958511/40407208, 958509/40407208, 958508/40407208 від 18.10.2018 року; №№964128/40407208, 964129/40407208, 964126/40407208, 964125/40407208, 964127/40407208, 964124/40407208 від 24.10.2018 року; №966335/40407208 від 25.10.2018 року; №№972061/40407208, 972063/40407208, 972062/40407208 від 31.10.2018 року, №№978716/40407208, 978715/40407208 від 06.11.2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» (код ЄДРПОУ 40407208) №№34,35,36,37 від 17.09.2018 року, №39 від 18.09.2018 року, №№38,42,43,44,45,46,49 від 19.09.2018 року, №№40,41,59 від 21.09.2018 року, №47,48,50 від 22.09.2018 року, №№51,52 від 23.09.2018 року, №62 від 24.09.2018 року, №№63,64 від 26.09.2018 року, №54,61,65,66,67,68 від 27.09.2018 року, №№55,56,57,60 від 28.09.2018 року днем надіслання до реєстру.

Ухвалою суду від 27.02.2019 року роз`єднано позовні вимоги по вказаній справі №420/6059/18 в окремі провадження та в даній справі №420/1265/19 залишились позовні вимоги, що стосуються реєстрації податкової накладної №40 від 21.09.2018 року.

Так, в обґрунтування позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Одеській області №958507/40407208 від 18.10.2018 року і про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» №40 від 21.09.2018 року днем надіслання до реєстру, позивач зазначає, що керуючись приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» засобами електронного зв`язку, на підставі укладеного договору про визнання електронних документів, було сформовано та направлено контролюючому органу, в тому числі, податкову накладну №40 від 21.09.2018 року. Як вказує позивач, дана накладна доставлена до відповідача - ДФС України 11.10.2018 року, цей документ прийнято, однак реєстрація накладної зупинена. У квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначається: «Відповідно до п.201.16.ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №40 від 21.09.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник D =.00137134048917.

Позивач зазначає, що на виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України підприємством направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрації яких зупинено №40 від 21.09.2018 року до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУДФС в Одеській області щодо подачі копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій за відмовленими ПН/РК, на податкову накладну №40 від 21.09.2018 року, а саме: договір поставки №1604-18/НФ від 16 квітня 2018 року (ТОВ ВСА Груп ); видаткова накладна №177 від 12 вересня 2018 року; паспорт якості №978 від 16.08.2018 року та додаток до паспорту №978; банківська виписка від 11.10.2018 року; договір зберігання та перевалки №010617 від 01 липня 2017 року (ТОВ ВК-Інвест-2005 ); договір про надання автотранспортних послуг №СГК_0405/ТУ-5 (ТОВ СГ Консалт ); договір №0106-18 від 01 червня 2018 року (ТОВ ШБУ ); видаткова накладна №2109-18 від 21 вересня 2018 року; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (газу) №2109-18 від 23.09.2018; довіреність 2006-18-ГТБ від 26 червня 2018 року; банківська виписка від 11.10.2018 року.

Згідно квитанції №2 від 13.10.2018 року, зазначені документи засобами електронного зв`язку доставлено до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та прийнятті останньою до розгляду.

Як стверджує позивач, ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» надані всі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій за податковою накладною №40 від 21.09.2018 року, однак, рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №958507/40407208 від 18.10.2018 року надана відмова у реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання позивачем:

- договорів, довіреності, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження продукції, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

23.10.2018 року позивачем подано скаргу на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №958507/40407208 від 18.10.2018 року та 23 копії документів, що додавалися до скарги, які згідно квитанції №1 від 23.10.2018 року доставлені засобами електронного зв`язку до Державної фіскальної служби України та прийнятті останньою до розгляду.

Однак, 01.11.2018 року рішенням комісії з питань розгляду скарг №40199/40407208/2 скарга позивача №9231688972 від 23.10.2018 року залишена без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної протиправними та обґрунтовуючи свою позицію посилається на те, що ТОВ «Газ-Торг-Буд» як покупцем був укладений, зокрема, договір поставки скрапленого газу №1604-18/НФ від 16 квітня 2018 року із ТОВ ВСА Груп (Постачальник), згідно якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти й оплатити скраплений газ (далі - Товар) в порядку та на умовах передбачених договором.

Водночас, позивач посилається на укладання позивачем як замовником із його контрагентами - виконавцями договорів на зберігання та перевалку скрапленого газу, на перевезення скрапленого газу, та на укладання позивачем як продавцем договору продажу скрапленого газу №1604-18 від 01.06.2018 року із ТОВ «Шляхово-будівельне управління» (далі -ТОВ ШБУ ) (Покупець), згідно якого Продавець зобов`язується відвантажити и передати у власність скраплений газ Покупцю, який зобов`язаний прийняти його та сплатити передплату.

Позивач стверджує, що у відповідності до Витягу щодо суми податку на додану вартість з системи електронного адміністрування ПДВ №1211899 на запит від 12.10.2018 вона складає: 654961,52 грн., у зв`язку із чим позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Нормативно обґрунтовуючи свої доводові положеннями пп.14.1.60 п.14.1 ст.14, п.20.2 ст.20, пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16, п.74.2 ст.74, п.187.1 ст.187, п.201.1, п.201.10, п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, зазначає, що з аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як вказує позивач, зі змісту квитанцій слідує, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних, в тому числі: №40 від 21.09.2018 року, вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Посилаючись на лист Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 "Критерії ризиковості платника податку", позивач зазначає, що фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1 Критеріїв №959/99-99-07-18, а й на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Також, позивач стверджує, що належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ «Газ-Торг-Буд» до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 оскаржуване рішення не містить.

Зважаючи на зміст п.18-п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, п.п.2, 17, 18, 19, 21 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, позивач вважає, що відповідачем ГУ ДФС в Одеській області не було дотримано принципу обґрунтованості та визначеності при прийнятті рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної №40 від 21.09.2018 року.

Позивач стверджує, що сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо дійсності укладання договору між позивачем та його контрагентом-покупцем, на виконання вимог якого складено спірну податкову накладну, оскільки первинні документи оформлені належним чином та не мають дефекту форми, змісту або походження та засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

З огляду на вищевикладене, ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року судом:

- вирішено здійснювати розгляд справи № 420/1265/19 спочатку, зі стадії відкриття (прийняття) провадження у справі;

- прийнято до провадження адміністративну справу № 420/1265/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Одеській області №958507/40407208 від 18.10.2018 року і про зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» (код ЄДРПОУ 40407208) №40 від 21.09.2018 року днем надіслання до реєстру.

- вирішено проводити розгляд адміністративної справи № 420/1265/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі;

- встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи;

- призначено підготовче засідання на 03.04.2019 року.

22 березня 2019 року засобами електронної пошти від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами направлення його копії на адресу позивача (т.1 а.с.233-235), в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Нормативно обґрунтовуючи свою позицію у відзиві на позов, представник відповідачів посилається на положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VIII, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2018 року №2245-VIII, п.12, п.14, п.19, п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 та вказує, зокрема, що в рішенні Комісії №958507/40407208 від 18.10.2018 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №40 від 21.09.2018 року, чітко зазначено, які саме документи не було надано підприємством разом із повідомленням, а саме: документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством та первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентарні описи), у тому числі, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, а також договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податків для здійснення операції.

З огляду на вищезазначене, представник відповідачів просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У підготовчому засіданні судом залучено до матеріалів справи вищевказаний відзив на позовну заяву, про що 03.04.2019 року постановлено відповідну ухвалу суду на місці, яку занесено до протоколу підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 03.04.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 23.04.2019 року о 15:45 год.

10 квітня 2019 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів згідно переліку, наведеного у ньому (т.1 а.с.248-249, т.2 а.с.1-6).

У підготовчому засіданні судом залучено до матеріалів справи вищевказані клопотання з доданими документами, про що 23.04.2019 року постановлено відповідну ухвалу суду на місці, яку занесено до протоколу підготовчого судового засідання.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 року судом продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №420/1265/19 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання по даній адміністративній справі.

08 травня 2019 року засобами електронної пошти від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи письмових пояснень позивача (т.2 а.с.17-25).У вказаних поясненнях представник позивача посилаючись на доводи, які викладені у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

14 травня 2019 року засобами електронної пошти від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів, згідно переліку, наведеного у ньому (т.2 а.с.26-27).

У підготовчому засіданні судом залучено до матеріалів справи вищевказані клопотання з додатками, про що 15.05.2019 року постановлено відповідну ухвалу суду на місці, яку занесено до протоколу підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 15.05.2019 року судом закрито підготовче провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 травня 2019 року о 17:20 год.

У судове засідання 30.05.2019 року сторони не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому, від представника позивача 30.05.2019 року надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, у якій представник також зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, зважаючи на клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, з урахуванням належного сповіщення відповідачів, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, судом ухвалено рішення про розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.193 КАС України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно з ч.4 ст.243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Розгляд справи по суті розпочато судом 30.05.2019 року.

Зважаючи на викладене, враховуючи наведені приписи КАС України, суд розглядав дану справу у межах строку, визначеного для її розгляду ч.2 ст.193 КАС України, із прийняттям рішення 13.06.2019 року.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись із заявами сторін по суті справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, що надані сторонами та містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» (ідентифікаційний код юридичної особи 40407208) зареєстровано як юридична особа 07.04.2016 року та з 07.04.2016 року взято на податковий облік (т.1 а.с.65-66).

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» є - 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами» .

Як зазначив позивач у своєму клопотанні від 10.04.2019 року (т.1 а.с.248), позивачем на підставі договору поставки скрапленого газу №1604-18/НФ від 16 квітня 2018 року («ВСА Груп» - постачальник) придбано 18,08 тонн скрапленого газу, з яких частину продано та злито на підставі договору №0106-18 від 01.06.2018 року (ТОВ «ШБУ» ) та подано на реєстрацію податкову накладну №40 від 21.09.2018 року.

Так, з матеріалів справи вбачається, що для здійснення своєї безпосередньої господарської діяльності, позивач як покупець уклав, зокрема, з товариством з обмеженою відповідальністю «ВСА ГРУП» (постачальник) договір поставки скрапленого газу №1604-18/НФ від 16 квітня 2018 року, згідно якого постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених цим договором передати, а покупець прийняти й оплатити товар (т.1 а.с.74-80).

Відповідно до п.2.1, п.2.4 Договору №1604-18/НФ найменування, кількість, номенклатура, ціна, строки, умови поставки і оплати кожної окремої партії Товару узгоджуються Сторонами в Додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною. Обов`язок з підготовки відповідного Додатку до цього Договору лежить на Постачальнику, який складає Додаток на відвантаження відповідної партії Товару на підставі отриманої від Покупця заявки на відвантаження. Заявка на відвантаження направляється Покупцем засобами електронного зв`язку в порядку, передбаченому п. 9.8 цього Договору. Направлення оригіналу заявки на відвантаження здійснюється в порядку, передбаченому п. 9.9 цього Договору. Сторони погодили, що ними може бути здійснений перепродаж Товару кілька разів в ланцюгу послідовних продажів протягом перевезення. Сторони погодили, що цим Договором та/або Додатками до нього може бути передбачене відвантаження Товару Вантажовідправником, який не є Постачальником, і отримання ОСОБА_1 , який не є Покупцем.

Відповідно до п.2.5 Договору №1604-18/НФ якість Товару повинна відповідати і підтверджуватися паспортом якості Виробника Товару та/або сертифікатом відповідності. Конкретні вимоги до якості Товару вказуються в Додатках до цього Договору.

Пунктами 3.1, 3.2 та п.3.3 Договору №1604-18/НФ ціна Товару що постачається узгоджується для кожної Партії Товару окремо і зазначається у відповідному Додатку до цього Договору. Ціна цього Договору не обмежується та складається із загальної вартості Товару, що буде поставлений за цим Договором протягом терміну його дії. Зобов`язання Постачальника з поставки Товару певної вартості виникає тільки після підписання Сторонами відповідного Додатку до цього Договору, в якому Сторони фіксують вартість Партії Товару що постачається.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору ТОВ «ВСА ГРУП» :

- ТОВ «ВСА ГРУП» виписано видаткову накладну №177 від 12.09.2018 року (т.1 а.с.133) на загальну суму постачання 378881,59 грн., в тому числі ПДВ - 75776,32 грн., згідно якої постачався товар «газ скраплений» з кодом УКТ ЗЕД 2711129700, загальною кількістю 18,08 тон.;

- згідно звіту про дебетові і кредитові операції ТОВ Газ-Торг-Буд з 15.09.2018 року по 15.10.2018 року позивачем здійснено оплату за газ скраплений ТОВ «ВСА ГРУП» (т.1 а.с.136, т.2 а.с.14);

- ТОВ «ВСА ГРУП» на виконання п.2.5 Договору №1604-18/НФ надано позивачу паспорт №978 на товар - газ вуглеводний скраплений марки СПБТ з додатком (т.1 а.с.134-135).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, для забезпечення зберігання та перевалки придбаного позивачем газу скрапленого, а також, здійснення його перевезення, позивачем укладено з:

- товариством з обмеженою відповідальністю «ВК-Інвест 2005» (виконавець) договір зберігання та перевалки №010617 від 01 липня 2017 року, згідно умов якого замовник (ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» ) передає на зберігання, а виконавець приймає і зобов`язується зберігати і повернути збережений у повному обсязі скраплений газ, що є власністю замовника (т.1 а.с.99-104);

- товариством з обмеженою відповідальністю «СГ КОНСАЛТ» (перевізник) договір №_0405/ту-5 від 04.05.2018 року, згідно умов якого перевізник у порядку та на умовах договору зобов`язується доставляти автомобільним транспортом довірений йому замовником (ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» ) вантаж з пункту відправлення до пункту призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов`язується сплачувати за перевезення плату (т.1 а.с.111-113).

Як вбачається з матеріалів справи, здійснюючи свою безпосередню господарську діяльність, ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» (продавець) уклало з ТОВ «ШБУ» (покупець) договір від 01.06.2018 року №0106-18 (т.1 а.с.114-116), відповідно до п.1 якого продавець зобов`язується відвантажити і передати у власність покупцю скраплений газ (далі -«Товар» ), а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити його на умовах передоплати.

Відповідно до п.2.1, п.2.2 договору №0106-18 товар по даному договору може відвантажуватись партіями. Якість товару має відповідати вимогам ДСТУ і повинна бути підтверджена сертифікатами (паспортом якості) виробника.

Відповідно до п.4.1. договору №0106-18 продавець зобов`язується:

4.1.1. передати товар (партію) покупцю у строки та на умовах, визначених даним договором та його додатковими угодами;

4.1.2. передати покупцю всі необхідні і належним чином оформлені документи на товар (його партію); сертифікати якості від заводу-виробника, податкові накладні і інші, на вимогу покупця, документи;

4.1.3. надати покупцю рахунки для здійснення оплати за товар (його партії) за залізничний тариф та за додаткові послуги, які виникли при транспортуванні товару (за наявності таких);

Згідно з п.4.2 договору №0106-18 покупець зобов`язується:

4.2.1. направляти продавцю заявку (лист) про потреби у товарі на прогнозований період, обумовлювати порядок відвантаження товару (в повному об`ємі чи партіями), бажаний строк відвантаження, вид транспорту перевезення - атоцисерна, ж/д цистерна, або трубопроводом в резервуар та ін.;

4.2.2. оплатити і прийняти товар (його партії), залізничні тарифи і інші додаткові послуги (за наявності таких), за цінами і в строки, обумовлені сторонами в додаткових угодах до даного договору.

Згідно з п.5.1. договору №0106-18 товар постачається покупцю транспортом продавця до місця призначення, вказаного покупцем в заявці, або його передача здійснюється в пункті самовивозу транспортом покупця.

Пунктами 6.1,6.2 договору №0106-18 визначено, що покупець здійснює оплату за товар протягом 3-х банківських днів, з моменту отримання рахунку від продавця. Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті України.

На підтвердження виконання умов даного договору (щодо поставки та перевезення товару покупцеві, оплати за поставлений товар) з боку позивача до суду надано в копіях:

- видаткову накладну №2109-18 від 21.09.2018 року на поставку газу скрапленого у кількості 10,470 тонн на суму 272220,00. (т.1 а.с.137);

- товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (газу) (т.1 а.с.138);

- звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» з 21.09.2018 року по 30.09.2018 року, з якого вбачається, що на підставі рахунку №2109-18 від 21.09.2018 року ТОВ «ШБА» здійснено 21.09.2018 року оплату за газ скраплений на суму 272220,00грн. (т.1 а.с.138);

- довіреність №2006-18 ГТБ від 26.06.2018 року (т.1 а.с.140).

За результатами здійснення вказаної господарської операції щодо постачання газу скрапленого позивачем виписана:

- податкова накладна №40 від 21.09.2018 року на загальну суму постачання 272220,00 грн., в тому числі ПДВ - 45370,00 грн., згідно якої постачався товар «скраплений газ» з кодом УКТ ЗЕД 2711129700, загальною кількістю 10,47 тонн (т.1 а.с.124).

Судом встановлено, що дана податкова накладна № 40 направлена позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 11 жовтня 2018 року, та ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» отримано квитанцію №1 від 11.10.2018 року (т.1 а.с.125), в якій зазначено, що «Документ доставлено до ДФС України, документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 21.09.2018 №40 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковасті платника податку» .

Також, у квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та додатково повідомлено показник « D» =.00137134048917.

При цьому позивач зауважував на тому, що згідно витягу щодо сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ №1211899 на запит від 12.10.2018 року №1211899, платник податку - ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 654961,52 грн. (т.1 а.с.117,119).

На виконання вимог контролюючого органу, 13.10.2018 року позивачем направлено до ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області повідомлення №42 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена (т.1 а.с.126), а саме, щодо податкової накладної №40 від 21.09.2018 року, в якому надано пояснення стосовно того, що газ був придбаний у постачальника - ТОВ «ВСА ГРУП» згідно договору №31604-18/НФ за видатковою накладною №177, оплата здійснена згідно банківської виписки по 30.09.2018 року, зберігання відбулось на ГНС Одеса ТОВ «ВК-Інвест2005» на підставі договору зберігання та перевалки №010617, перевозився товар газовим перевізником ТОВ «СГ Консалт» на підставі договору перевезення №СГК0405/ТУ-5, у подальшому проданий цей газ на ГЗП ТОВ «ШБУ» згідно договору №0106-18 за видатковою накладною №2109-18, оплата здійснена, що підтверджується випискою по 30.09.2018 року.

До вказаного повідомлення позивачем було додано відповідні документи, на які міститься посилання у поясненнях, а також, й інші документи, що підтверджують здійснення господарської операції, на підставі якої була виписана податкова накладна №40, що також вбачається з наданого до суду з боку відповідача Головного управління ДФС в Одеській області «скріншоту» електронного журналу розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовним ПН/РК (т.1 а.с.217).

Згідно квитанції №2 від 13.10.2018 року вказане повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій із відповідними документами доставлено до контролюючого органу ДФС та прийнято його (т.1 а.с.127).

Судом встановлено, що Комісією ГУ ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за розглядом наданого подання та документів, прийнято рішення №958507/40407208 від 18.10.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН щодо податкової накладної №40 від 21.09.2018 року (т.1 а.с.128-129).

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування у вказаному рішенні зазначено «ненадання платником податків» копій документів:

- договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити);

- документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

У вказаному рішенні зазначено, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження та 23.10.2018 року ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» направлено до Державної фіскальної служби скаргу на рішення Комісії №958507/40407208 від 18.10.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН щодо податкової накладної №40 від 21.09.2018 року (т.1 а.с.130), яка згідно квитанції №1 від 23.10.2018 року доставлена до центрального рівня ДФС України (т.1 а.с.131).

Судом встановлено, що разом із вказаною скаргою позивачем було подано усі ті ж самі документи, що подавались разом із повідомленням, а також, додатково були надані, зокрема, паспорти якості на газ (т.2 а.с.27).

01.11.2018 року за результатами розгляду скарги позивача на рішення №958507/40407208 про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН щодо ПН №40 від 21.09.2018 року , комісією з питань розгляду скарг ДФС України прийнято рішення №40182/40407208/2, яким залишено скаргу товариства без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №958507/40407208 від 18.10.2018 року - без змін (т.1 а.с.132).

У даному рішенні зазначено, що підставами для відмови є те, що відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/чи можливість надання послуг, виконання робіт та копії документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням комісії ГУ ДФС в Одеській області №958507/40407208 від 18.10.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» №40 від 21.09.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та вважаючи, що є всі підстави для зобов`язання ДФС України зареєструвати відповідну накладну, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою (з урахуванням ухвали від 27.02.2019 року про роз`єднання позовних вимог).

Вирішуючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд зазначає , що на час прийняття спірних рішень, процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію / відмову у реєстрації, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, врегульовані, зокрема, але не виключно, Податковим кодексом України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , якою затверджені: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797- VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства, позивачем сформована податкова накладна №40 від 21.09.2018 року та надіслана для реєстрації до ЄРПН.

Проте, реєстрація цієї податкової накладної була зупинена контролюючим органом з посиланням на те, що вона не відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податків» , а в подальшому - у її реєстрації відмовлено з тих підстав, що позивачем не надано: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку №1246, податкова накладна, це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН по податковій накладній ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» №40 від 21.09.2018 року вбачається, що реєстрація податкової накладної зупинена контролюючим органом 11.10.2018 року відповідно до п.201.16 ст.201 КАС України та контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» .

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі - Порядок №117).

Відповідно до п.5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п.6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимоги п.п. 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Пунктом 10 Порядку №117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Суд зазначає, що на виконання п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила, зокрема, Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, який діяв до 03.08.2018 року (тобто, на час відмови реєстрації податкової накладної №40 від 21.09.2018 року цей Порядок вже не діяв).

При цьому, слід зазначити, що критерії ризиковості платника податку, в тому числі п.1.6 п.1 цих Критеріїв, містяться у листі ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податку» .

Згідно з пп.1.6 п.1цих Критеріїв, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків, ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Отже, приписами цих «Критеріїв ризиковості платника податку» визначено декілька критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції від 11.10.2018 року чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом пп.1.6 п.6 «Критеріїв ризиковості платника податку» .

Крім того, в квитанції №1 про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» віднесено до ризикових платників.

При цьому, під час розгляду справи з боку представника відповідачів до суду не надано доказів та пояснень щодо того, які саме ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв мав позивач як платник податку станом на 11.10.2018 року.

Окрім того, суд зазначає, що 16 жовтня 2018 року ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» на адресу ГУ ДФС в Одеській області надано звернення за вих. №1610-18 (зареєстровано в ГУ ДФС в Одеській області за вх. №13414/10/15-32) (т.1 а.с.118, 123), в якому товариство просило повідомити положення Податкового кодексу України, за яким підприємство позивача почало відповідати критеріям ризику, з урахуванням того, що, як зазначило підприємство:

1) усі обов`язкові процедури реєстрації підприємством пройдені своєчасно;

2) підприємство зареєстровано і фактично знаходиться за адресою реєстрації (проведені слідчі дії поліцією ДПІ Приморського р-ну )

3) підприємство працює з 2016 року, керівництво не змінювалось (відомості в ЄДР у розпорядженні ДФС);

4) підприємство має рахунки у 2-х банках (надається Банком в ДПІ)

5) у жодній процедурі банкрутства підприємство не задіяно (відомості з ЄДР судових рішень в доступності ДФС)

6) уся податкова звітність подавалась своєчасно (квитанції №2 ДФС)

Отже, як вказано у зверненні, залишається тільки сьомий критерій ризику (наявна інформація, що свідчіть про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником), однак на думку позивача, цей критерій є дуже загальним та неконкретним.

У вказаному зверненні також зазначено, що для пояснення цього та на виконання п.56.23 ст.56 Податкового кодексу України ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» (код 40407208) надає до ГУ ДФС в Одеській області усі необхідні документи для підтвердження реальності операцій господарської діяльності та розблокування зупинених податкових накладних в кількості 24 шт.

Відповіді на вказане звернення збоку представників відповідачів до суду не надавалось.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як вже встановлено судом, контролюючим органом не зазначено у квитанції від 11.10.2018 року, за якою саме підставою позивача із вказаних в пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» віднесено до ризикових платників, чим не дотримано критерію «визначеності» , оскільки зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» .

Зі змісту квитанції від 11.10.2018 року по податковій накладній ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» №40 від 21.09.2018 року вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до п.14 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначеної норми Порядку № 117 слідує, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду необхідних документів.

Таким чином, з огляду на вищенаведений судом зміст квитанції від 11.10.2018 року, суд зазначає, що у зазначеній квитанції контролюючим органом не вказано ані конкретного виду критерію ризиковості платника податку (пункт пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податків» ), ані конкретного виду (переліку) необхідних документів, перелік яких встановлений у п.14 Порядку№117.

Відповідно до п.15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з п.16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 18 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з п.19 Порядку №117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Положеннями п.20 Порядку №117 визначено, що зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Судом встановлено, що у порядку, визначеному п.16 Порядку №117, позивачем були надані контролюючому органу копії документів та пояснення щодо господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну №40 від 21.09.2018 року, для направлення до комісії для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Рішенням комісії Головного управління ДФС в Одеській області №958507/40407208 від 18.10.2018 року відмовлено в реєстрації податкової накладної ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» №40 від 21.09.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п.22, п.23 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

З вказаного вбачається, що рішення Комісії ГУ ДФС в Одеській області повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Однак, рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області №958507/40407208 від 18.10.2018 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» №40 від 21.09.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є ненадання договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, - без вказівки (зазначення) яких саме документів не вистачає для прийняття рішення щодо реєстрації спірної податкової накладної.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку), та передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства рішення Комісії ГУ ДФС в Одеській області від №958507/40407208 від 18.10.2018 року містить лише загальний перелік документів, що передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і не містить підкреслення конкретних видів документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано.

Отже, у самому рішенні вказано, що документи, які не надано, - необхідно підкреслити. Однак, відповідачем - Головним управлінням ДФС в Одеській області зазначено три (3) із п`яти (5) груп документів, у якості підстав для відмови, без визначення конкретного документу або документів із кожної групи документів, які не надані позивачем, на думку контролюючого органу.

Тобто, відповідачем - Головним управлінням ДФС в Одеській області не зроблено жодного підкреслення у зазначеній формі рішення для конкретизації документів, яких не було надано позивачем до податкового органу.

Таким чином, оскаржуване позивачем рішення комісії ГУ ДФС в Одеській області №958507/40407208 від 18.10.2018 року не містить чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкової накладної №40 від 21.09.2018 року.

Представник відповідачів у відзиві на позов не зазначив яких конкретно документів із загально перелічених груп документів в оскаржуваному рішенні, не було подано позивачем разом із повідомленням від 13.10.2018 року для здійснення реєстрації спірної податкової накладної.

Стосовно ненадання позивачем договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, суд зазначає наступне.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН №40 від 21.09.2018 року контролюючим органом не було зазначено про необхідність надання вказаних документів, хоча чітке визначення підстав для зупинення реєстрації є прямою вимогою законодавства.

В свою чергу, як вже встановлено судом, позивачем до контролюючого органу були надані документи на підтвердження придбання позивачем товару, його перевезення, зберігання, відповідні договори, докази оплати, сертифікат та паспорт якості на товар, та документи щодо реалізації вказаного товару контрагенту позивача (покупцю).

При цьому, слід зауважити на тому, що вказані документи вже були наявні у позивача станом на момент подання для реєстрації податкової накладної №40 від 21.09.2018 року та повідомлення від 13.10.2018 року.

Отже, як вбачається з викладеного, оскаржуване позивачем рішення не містить чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкової накладної №40 від 21.09.2018 року. Окрім того, воно не містить конкретної інформації про причини та підстави для його прийняття, а саме інформації про те, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної.

Щодо аналізу самих господарських операцій між ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» та ТОВ «ШБУ» , то в даній справі суд не надає оцінку реальності та фактичності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

При вирішенні даної справи суд також виходить із того, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №958507/40407208 від 18.10.2018 року є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акта (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), на які він поширюється.

Обов`язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Однак, оскаржуване рішення комісії ГУ ДФС в Одеській області не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

В той же час, при вирішенні даної адміністративної справи суд, відповідно до ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та .5 ст.242 КАС України, враховує наступні висновки Верховного суду, викладені у постанові від 02.04.2019 року по справі №822/1878/18: …листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу від 04 травня 2018 року №679000/39957239 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. .

З огляду на вищевикладене, аналізуючи зміст вищенаведених норм законодавства у взаємозв`язку із обставинами справи, суд дійшов висновку, що рішення комісії ГУ ДФС в Одеській області №958507/40407208 від 18.10.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи позовну вимогу ТОВ «ГАЗ-ТОРГ-БУД» про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну, виписану товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» №40 від 21.09.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надіслання до реєстру, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, приписами КАС України, передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246.

Згідно з положеннями п.п.19,20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.

Водночас, п.28 Порядку №117 визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.

Зважаючи на вищевикладене та з огляду на висновок суду щодо протиправності рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №958507/40407208 від 18.10.2018 року, суд вважає за необхідне задовольнити вказану вимогу позивача та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну, виписану товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» №40 від 21.09.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надіслання до реєстру.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому, вважає, що покладання на відповідача в даному випадку обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії"; п.155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").

Решта доводів позивача та відповідачів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується оскаржуване рішення та відзив на позов, і не довели суду правомірності прийнятого рішення.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державної фіскальної служби України надати звіт про виконання судового рішення та встановлення строку для подання зазначеного звіту, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведені процесуальні приписи не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, суд вважає, що зобов`язання відповідача надати такий звіт, - це право суду, а не його обов`язок, а тому при розгляді даної справи, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, так як відсутні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення у цій справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 58146,00 грн. згідно платіжного доручення №185 від 20.11.2018 року (т.1 а.с.11) (як за 33 вимоги немайнового характеру).

Сума сплаченого судового збору згідно вищевказаного платіжного документу зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Отже, позивачем при подачі даної позовної заяви заявлено 33 вимоги немайнового характеру (про визнання протиправними скасування 33 рішень) та 33 похідні від них вимоги зобов`язального характеру.

Оскільки тридцять три позовні вимоги зобов`язального характеру є похідними, то судовий збір обраховується за подання позову немайнового характеру, який містить тридцять три немайнові вимоги, і отже судовий збір за такі вимоги сплачується як за тридцять три вимоги немайнового характеру у розмірі 58146,00 грн. грн.

При цьому, зважаючи на те, що ухвалою суду від 27.02.2019 року судом роз`єднано позовні вимоги у справі №420/6059/18 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії, виділивши з неї у самостійні провадження 32 вимоги, сума сплаченого судового збору у справі з позовними вимогами, що залишились по справі №420/1265/19 складає 1762,00 грн. як за одну вимогу немайнового характеру (58146,00 грн. /33 вимоги).

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» та враховуючи сплату позивачем судового збору за одну вимогу немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення та похідну від неї вимогу зобов`язального характеру у розмірі 1762 грн., суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп. з Головного управління ДФС в Одеській області, оскільки саме його рішення №958507/40407208 від 18.10.2018 року оскаржувалось позивачем та скасовано судом.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 76-77, 90, 120, 139, 193, 241-246, 255, 295, 382 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» (вул.Розкидайлівська, буд.18, м.Одеса, 65020) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Одеській області №958507/40407208 від 18.10.2018 року і про зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» (код ЄДРПОУ 40407208) №40 від 21.09.2018 року днем надіслання до реєстру- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 18.10.2018 року №958507/40407208.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: Львівська площа, 8, м.Київ, 04053) зареєструвати податкову накладну, виписану товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» №40 від 21.09.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надіслання до реєстру.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ТОРГ-БУД» (код ЄДРПОУ 40407208, вул.Розкидайлівська, буд.18, м.Одеса, 65020) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Соколенко

.