Рішення

від 05.06.2019 по справі 460/384/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2019 року м. Рівне №460/384/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Мороза Д.Ю., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доКостопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Костопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними щодо відмови у нарахуванні пенсії як потерпілому четвертої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов`язання вчинити дії щодо нарахування такої пенсії з дня настання такого права.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус потерпілого 4 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи. 27 січня 2019 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Листом від 31 січня 2019 року №К-5/060 відповідач відмовив у такому призначенні, мотивуючи це тим, що доданими до заяви документами не підтверджується факт постійного проживання та постійної роботи позивача в зоні посиленого радіологічного контролю. Вважаючи оспорювану відмову протиправною, позивач просить у судовому порядку зобов`язати відповідача призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку.

Ухвалою суду від 25.02.2019 позовна заява залишалася без руху зі встановленням строку для усунення недоліків, у вказаний строк позивач допущені недоліки усунув.

Ухвалою суду від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Костопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказує, що на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на зниження пенсійного віку мають особи, які станом на 01.01.1993 постійно проживали або постійно працювали в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років. Оскільки первинними документами не підтверджено факт постійного проживання та факт постійної роботи позивача у вказаній зоні не менше 4 років станом на 01.01.1993, то підстави для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відсутні. Крім того, у відзиві відповідач також вказує, що в силу вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", період проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення має підтверджуватися відповідною довідкою органу місцевого самоврядування (підприємств, установ, організацій). Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 07.05.2019 призначено розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін на 22.05.2019.

Ухвалою суду від 22.05.2019 відкладено розгляд справи до 05.06.2019 у зв`язку з неприбуттям у судове засідання сторін.

05.06.2019 сторони не прибули, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи подані заяви та положення ч.4 ст.229 КАС України, суд розглянув справу за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською облдержадміністрацією 30.08.2005 (а.с.28).

У січні 2019 року позивач звернувся до Костопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про призначення пенсії за віком із врахуванням норм ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 31.01.2019 №К-5/060 Костопільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком із врахуванням норм ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки наданими документами не підтверджено факт постійного проживання та факт постійної роботи у зоні посиленого радіологічного контролю 4 роки станом на 01.01.1993 (а.с.26).

Не погоджуючись з таким рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 цього Закону №1058-ІV.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).

Статтею 49 Закону №796-XII визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з частиною першою статті 55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Пунктом 2 вищезазначеної частини передбачено, зокрема, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 6 років. При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Частиною третьою цієї статті прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій зазначеним категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

У силу вимог пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону №796-XII, пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

У силу вимог ст.26 Закону №1058-ІV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 25 років у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Відповідно до загальнодоступної інформації, розміщеної на офіційних веб-сайтах Головних управлінь Пенсійного фонду України, щодо визначення віку виходу на пенсію чоловіків відповідно до статті 55 Закону №796-XII, чоловіки, які мають право на зниження пенсійного віку у зв`язку з проживанням (роботою) в зоні посиленого радіологічного контролю на 5 років, вік виходу на пенсію становить 55 років. При цьому, відповідно страховий стаж, необхідний для призначення пенсії, також зменшується на 5 років і становить 20 років.

Спір між позивачем і відповідачем у даній справі виник щодо наявності чи відсутності факту постійного проживання чи постійної роботи ОСОБА_1 у зоні посиленого радіологічного контролю та відповідно його права користуватися пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Кам`янка Березнівського району Рівненської області. У цьому ж населеному пункті з 2 листопада 1991 року зареєстроване його місце проживання, яке дотепер є незмінним. Вказані обставини підтверджуються паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданим 25.12.1995 Березнівським РВ УМВС України в Рівненській області (а.а.с.23-24)

26 січня 2019 року позивачу виповнилося 55 років.

Згідно з довідкою виконкому Кам`янської сільської ради Березнівського району Рівненської області від 14.01.2019 №38 (а.с.56), ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживав у с.Кам`янка Березнівського району Рівненської області у наступні періоди: з 26.01.1964 по 05.04.1982, з 06.05.1984 по 15.10.1987, з 02.11.1994 по даний час.

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 09.06.2005 у справі №2-470, яке набрало законної сили 12.07.2005, встановлено факт проживання позивача в АДРЕСА_1 в період з квітня 1986 року по січень 1993 року (а.с.64).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи", с.Кам`янка Березнівського району Рівненської області до 1 січня 2015 року належало до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона).

Отже, позивач станом на 1 січня 1993 року проживав у зоні посиленого радіологічного контролю 6 років 8 місяців, що перевищує встановлений статтею 55 Закону №796-XII період - 4 роки.

Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що період проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить більше 4 років, що є необхідною умовою для підтвердження права на додаткове зменшення пенсійного віку, передбаченого положеннями ст.55 Закону №796-ХІІ.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається на вимоги Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, (далі - Порядок №22-1). Зазначає, що Порядком №22-1 не визначено рішення суду як документ, який надається особою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Дійсно, підпунктом 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 передбачено, що при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до заяви про призначення пенсії додаються, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Проаналізувавши норми Закону №1058-ІV, Закону №796-XII та Порядку №22-1, суд зазначає, що правом на соціальний захист в частині призначення пенсій, передбачений наведеними Законами, мають громадяни, які визнані державою потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв`язку з проживанням, роботою в зонах радіоактивного забруднення або участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Документи ж, передбачені Порядком №22-1, лише підтверджують зазначені факти. Відсутність будь-якого документа, передбаченого цим Порядком, або ж відсутність належних відомостей у такому документі, не є абсолютним підтвердженням відсутності самого факту роботи, проживання в забрудненій зоні або участі в ліквідації наслідків аварії, за умов підтвердження таких фактів іншими документами.

Суд зазначає, що відсутність у довідці, виданій органом місцевого самоврядування про період проживання ОСОБА_1 в с.Кам`янка Березнівського району Рівненської області, інформації щодо проживання позивача у період з 16.10.1987 по 01.11.1994 не спростовує фактів, встановлених у рішенні Березнівського районного суду Рівненської області від 09.06.2005 у справі №2-470.

Крім того, суд наголошує, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (ч.3 ст.65 Закону №796-XII).

Відповідно до статті 15 Закону №796-XII, довідка про період проживання, роботи на цих територіях, є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.

Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 21.11.2006 у справі №21-1048во06 та від 04.09.2015 у справі №690/23/15 та підтверджена Верховним Судом у постанові від 28.03.2018 у справі №333/2072/17, від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17 та від 20.02.2018 у справі №599/564/17.

У свою чергу, судом критично оцінюються посилання відповідача на трудову книжку позивача, у якій зазначено, що у спірний період - з 15.08.1984 по 28.04.2009, останній працював у Костопільському автотранспортному підприємстві 17032, оскільки відповідно до ч.1 ст.48 Кодексу законів про працю, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Отже, трудова книжка не належить до документів, які підтверджують період проживання потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи в зоні гарантованого добровільного відселення.

Крім того, загальновідомим є той факт, що відстань від с.Кам`янка Березнівського району Рівненської області до міста Костополя становить 21,2км, що не виключає факту щоденного доїзду позивача з місця проживання до місця роботи.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. В свою чергу, відмова відповідача щодо призначення пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII, є протиправною.

Відповідно до статті 44 Закону №1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Відтак, відновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача слід здійснити шляхом зобов`язання Костопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - 27 січня 2019 року.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("STRETCH v. THE UNITED KINGDOM " № 44277/98). У межах, вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02). У пункті 52 рішення у справі «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Скордіно проти Італії» (« Scordino v. Italy» № 36813/97).

З огляду на наведене, суд вважає тлумачення відповідачем норм Закону №796-XII щодо права позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку несумісним з принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40грн. (оригінал квитанції від 19.02.2019 №0.0.1271856480.1 знаходиться в матеріалах справи).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Костопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Бурова, 17а/3, м.Костопіль, Рівненська область, 35000, ЄДРПОУ 41247908) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Костопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Костопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 27 січня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Костопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05 червня 2019 року.

Суддя Дудар О.М.