Постанова

від 03.06.2019 по справі 761/45239/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №33/824/1012/2019 Постанова винесена суддею - Піхур О.В.

Категорія: ст. 212-15 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 року суддя Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Соболівського А.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року щодо -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 212-15 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 190,00 грн., з конфіскацією суми - 7 200, 00 грн. внеску на підтримку політичної партії, наданої з порушенням закону. Поряд з цим стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 352,40 грн.

Згідно постанови суду, за результатами аналізу звіту про майно, доходи, витрати та зобов`язання фінансового характеру, поданого політичної партією Рух нових сил Михайла Саакашвілі (код ЄДРПОУ 39634331) за II квартал 2018 року за підписом керівника партії Галабали О.Ю. встановлено, що 14.06.2018 на розрахунковий рахунок партії (№26000053008721) надано внесок від ОСОБА_1 у сумі 7 200,00 грн. З метою перевірки інформації, наведеної у звіті, Національне агентство листом від 12.09.2018 №50-13/40130/18 направило запит до Державної фіскальної служби України щодо наявності непогашеного податкового боргу у ОСОБА_1 станом на 05.04.2018, 12.04.2018, 25.04.2018, 11.05.2018, 14.05.2018, 29.05.2018, 14.06.2018, 26.06.2018. У відповіді Державної фіскальної служби України від 19.09.2018 №16891/5/99-99-17-02-16 зазначено, що за даними інформаційної системи органів ДФС станом на 14.06.2018 у ОСОБА_1 обліковувався податковий борг із земельного податку з фізичних осіб у розмірі 574,28 грн.відповідно, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 212-15 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції адвокат Соболівський А.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП.

В доводах апеляційної скарги, захисник вказує, що судом допущені порушення при розгляді даної справи, зокрема, не звернута увага на порушення порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення, неправильного визначення розміру адміністративного стягнення, накладеного на апелянта та не повне з`ясування судом обставин, які мають значення для вирішення справи.

Апелянт зазначає, що протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 212-15 КУпАП складено з порушенням норм КУпАП та Порядку оформлення протоколів про адміністративні правопорушення та внесення приписів НАЗК , зокрема, без участі ОСОБА_1 , без роз`яснення йому його прав та обов`язків, без відібрання пояснень та без належного повідомлення ОСОБА_1 про факт його складення. Про факт складення адміністративного протоколу ОСОБА_1 дізнався лише з постанови суду першої інстанції від 11.12.2018 p., оскільки жоден з примірників проколу про адміністративне правопорушення не вручався йому під підпис так і не надсилався рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Щодо відсутності підстав для сплати ОСОБА_1 земельного податку з фізичних осіб захисник зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України), нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу. Також, п. 2 ст. 287 ПК України, передбачено, що облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня. Крім того, п. 5 ст. 287 ПК України передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Також апелянт вказує на те, що відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 ПК України, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені податків (його представнику).

Захисник стверджує, що безумовною підставою для сплати ОСОБА_1 земельного податку з фізичних осіб мало б бути своєчасно надіслане (вручене) до 01.07.2018 року податкове повідомлення-рішення за місцем реєстрації ОСОБА_1 , проте протягом визначеного ПК України строку, тобто до 01.07.2018 р. ОСОБА_1 не отримував жодного податкового-повідомлення рішення як засобами поштового зв`язка так і шляхом вручення особисто йому, а відтак враховуючи те, що податкове-повідомлення рішення не було направлено Апелянту належним чином, він не знав і не міг знайти про наявність у нього податкового боргу на 14.06.2018 року, тобто на момент сплати внеску у розмірі 7200,00 грн. на користь Партії.

Щодо неправильного визначення розміру санкцій накладених на ОСОБА_1 захисник зазначає, що згідно з санкцією статті 212-15 КУпАП суб`єктом правопорушення є посадова особа. Однак, за місцем роботи ОСОБА_1 не здійснює функції пов`язані із виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Разом з тим, суд першої інстанції, наклавши на ОСОБА_1 штраф в межах санкції у розмірі сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян визначив його суб`єктний стан як громадянина, однак безпідставно застосував частину другу санкції ст. 212-15 КУпАП, яка застосовується до посадових осіб, зокрема, додаткове стягнення у виді конфіскації суми внеску у розмірі 7200 грн.

Крім того, з приводу неповного з`ясування судом обставин, які мають значення для вирішення справи захисник зазначає, що з рішення суду першої інстанції вбачається, що підставою складання адміністративного протоколу уповноваженими особами НАЗК за ст. 212-15 КУпАП стало те, що за результатами проведення аналізу Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру Партії від 09.08.2018 за II квартал 2018 р. було виявлено, що на момент існування податкового боргу, тобто 14.06.2018 р. на розрахунковий рахунок Партії Апелянтом було сплачено внесок у сумі 7200 грн., що у свою чергу суперечить положенням п. 8 ч. 1 ст. 15 Закону про Партії, проте, на думку апелянта, судом першої інстанції не було повністю досліджено усі обставини справи, зокрема, не враховано той факт, що 18.10.2018 р. керівником Партії, ОСОБА_5 на виконання вимог ч.6 п.8 ст.15 Закону про Партії було повернуто на особистий рахунок ОСОБА_1 вісім внесків на загальну суму 46900 грн., серед яких значився і внесок 14.06.2018 р. у розмірі 7200 грн. Даний факт підтверджується листом за підписом керівника Партії, ОСОБА_5. направленого до НАЗК 24.10.2018 року.

А відтак, на думку захисника, на момент складення уповноваженими особами НАЗК адміністративного протоколу, було усунуто можливі порушення передбачені диспозицією ст. 212-15 КУпАП у зв`язку з чим відпала підстава, яка підтверджує вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення апелянт зазначає, що правопорушення, передбачене частиною першою статті 212-15 КУпАП, є правопорушенням, пов`язаним з недотриманням порядку надання внеску на підтримку політичної партії. Суб`єктивна сторона виражається у порушенні порядку надання внеску на підтримку політичної партії, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Захисний стверджує, що для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статті 212-15 КУпАП суд мав отримати докази того, що він усвідомлював суспільну небезпечність несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачав настання негативних наслідків - порушення порядку надання внеску на підтримку політичної партії, та бажав настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставився до їх настання чи свідомо допускав їх настання (непрямий умисел).

Апелянт зазначає, що протокол №50-22/360 від 07.11.2108 р. про вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до положень статті 251 КУпАП на думку суду першої інстанції є доказом в справі про адміністративне порушення, який підтверджує вину ОСОБА_1 та ґрунтується в цій частині на складеному уповноваженими особами акті про проведення аналізу Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру Партії від 09.08.2018 р. та висновку про результат аналізу Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру №539 від 05.10.2018 р., що на переконання апелянта, є хибними, оскільки уповноваженими особами НАЗК та судом першої інстанції не було враховано той факт, що протокол про адміністративне правопорушення за ст. 212-15 КУпАП було складено з порушеннями.

Відтак, на думку апелянта, викладені обставини свідчать про недоведеність умислу у ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, яке передбачене статтею 212-15 КУпАП, а також про відсутність в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною ст. 212-15 КУпАП, що є самостійною підставою для закриття адміністративного провадження відносно неї згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його адвоката Соболівського А.М., які підтримали апеляційну скаргу та пр осили її задовольнити, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення від 07.11.2018 №50-22/360, копію акту про проведення аналізу Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру Рух нових сил Михайла Саакашвілі за ІІ квартал 2018 року, копію висновку про результати аналізу Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру від 05.10.2018 №539, копію Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру Рух нових сил Михайла Саакашвілі за ІІ квартал 2018 року, копію звіту про дебетові і кредитові операції по рахунку НОМЕР_2 Рух нових сил ПП з 01.04.2018 по 30.06.2018, копію запиту Керівника Департаменту з питань запобігання політичній корупції Ігоніна Р.В. та копію відповіді на запит від 19.09.2018 р., дослідивши надану під час апеляційного розгляду відповідь Заступника начальника Головного управління ДФС у Київській області від 31.05.2019 р., та обговоривши викладені доводи в апеляційній скарзі, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Але при винесенні постанови від 11 грудня 2018 року, суддя всупереч вимогам ст. 280 КУпАП, не вжив заходів для належної перевірки обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого було неправильно застосовано матеріальний закон, та визнав ОСОБА_1 винуватим фактично без будь-якого судового розгляду, не дослідивши не тільки його пояснення і заперечення, які він не мав можливості надати з вини суду, а й інших доказів, що містяться в матеріалах справи, не давши їм належну й об`єктивну оцінку.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлюючи вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення за ст. 212-15 КУпАП, суддя виходив з тих обставин, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому, не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_1 , та й сам розгляд матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів без його участі.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснив, що сам факт здійснення внесків на підтримку політичної партії Рух нових сил Михайла Саакашвілі в сумі 7200 грн., він не заперечує, але пояснює його тією обставиною, що на момент здійснення такого платежу він не мав податкового боргу, оскільки податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим Кодексом строк, або непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом, а у нього податкове зобов`язання не виникало, оскільки йому у строк, встановлений законом не було надіслано податкове повідомлення - рішення, які містили б суму грошового зобов`язання та строк для його оплати, а окрім того, грошове зобов`язання не було узгодженим. За наведених умов, виключно дані інформаційної системи органів ДФС , на думку ОСОБА_1 , не можуть підтвердити наявність у ОСОБА_1 податкового боргу із земельного податку з фізичних осіб. Більш того, ОСОБА_1 вказав, що сума в розмірі 574 грн. не є значною, і тому, якби він отримав будь - які повідомлення, він би її сплатив невідкладно.

Так, статтею 212-15 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за порушення встановленого законом порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про політичні партії" передбачено, що не допускається здійснення внесків на підтримку політичних партій фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг.

Відповідно до п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку на землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації.

Згідно з п. 58.3 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.2 якої передбачено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Системний аналіз викладених положень закону, дає суду підстави дійти висновку, що належним та допустимим доказом для встановлення факту наявності в фізичної особи податкового боргу з земельного податку на певну дату може бути лише повідомлення про вручення поштового відправлення, з яким було надіслане відповідне податкове повідомлення-рішення, або ж відповідна податкова вимога чи повідомлення про її вручення.

З надісланої під час апеляційного розгляду відповіді Заступника начальника Головного управління ДФС у Київській області від 31.05.2019 р., вбачається, що відповідно до відомостей інформаційної системи ДФС гр. ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) володіє земельною ділянкою на території обслуговування Макарівської ДНІ Іртиського управління ГУ ДФС у Київській області (Ясногородська селищна рада) загальною площею 0,097 га з цільовим призначенням (01.05) для індивідуального садівництва.

Керуючись ст. 286.5 п. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ контролюючим органом на зазначену земельнуділянку нараховувались наступні податкові повідомлення-рішення :

- №35436-5602-1008 від 14.05.2018 сумою 155,06 грн.;

- №42469-0000 від 1 7.10.201 7 сумою 1 55,06 грн.;

- №65238-1701 від 13.07.2016 сумою 1 55,06 грн.;

- №3457745 від 30.06.2015 сумою 0,62 грн.;

- №24704-17 від 30.06.2014 сумою 0,62 грн.;

- №013963 1700 від 30.04.2013 сумою 103,45 грн.;

- №0053601700 від 29.08.2012 сумою 103,45 грн.

Зобов`язання загальною сумою 56,02 грн. виникли до 2012 року, відомості про підставу нарахування яких не зберігаються у інформаційних системах.

Станом на дату надання відповіді докази вручення платнику сформованих податкових повідомлень-рішень у контролюючого органу відсутні.

Додатково повідомили, що окреме повідомлення-рішення на суму 574,28 грн. контролюючим органом не приймалось, зазначена сума відповідає боргу платника, який виник станом на 31.12.2017.

Окрім того, зазначили, що платником ОСОБА_1 самостійно 18.10.2018 було сплачено 1500,00 грн. на рахунок земельного податку з фізичних осіб. Згідно даних ІС "Податковий блок" у інформаційній картці платника ОСОБА_1 станом на 31.05.2019 р. на території адміністрування Макарівської ДПІ обліковуються надмірно сплачені кошти по земельному податку в сумі 334,74 грн.

Відтак, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів про дату вручення ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення з інформацією про суму та строк в який необхідно оплатити земельний податок з фізичних осіб, або ж інформації про дату складання відповідної податкової вимоги.

Отже, враховуючи, що по-перше, податкове зобов`язання не виникало у ОСОБА_1 , оскільки йому у строк встановлений законом не було надіслано податкове повідомлення - рішення, яке містить суму грошового зобов`язання та строк для його оплати, а по - друге, грошове зобов`язання не було узгодженим, оскільки, відповідно до п. 14.1.175 п.п. 14.1 ст. 14 ПК України, особа вважається такою, що має податковий борг з моменту набуття податкового зобов`язання статусу узгодженого, а не з моменту відображення відповідної інформації у відповідних відкритих джерелах ДФС України ( об`єктивна сторона правопорушення), та відсутні докази про те, що ОСОБА_1 , мав прямий чи непрямий умисел на вчинення адміністративного правопорушення (суб`єктивна сторона), доходжу висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП.

На підставі вищевикладеного приходжу до висновку, що суд першої інстанції, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не в повній мірі врахував усі обставини справи, не дослідив усі подані докази, що призвело до прийняття невмотивованого рішення, а тому вважаю за необхідне скасувати постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП, а провадження у справі відносно нього закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката адвоката Соболівського А.М. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 190,00 грн., з конфіскацією суми - 7 200, 00 грн. внеску на підтримку політичної партії, наданої з порушенням закону - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Кепкал Л.І.