Ухвала

від 14.06.2019 по справі 826/14541/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14541/18

УХВАЛА

14 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кузьменка В.В., розглянувши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армсервіс-Про" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 07 березня 2018 року №610550/39234973, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла справа № 826/14541/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армсервіс-Про" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 07 березня 2018 року №610550/39234973, зобов`язання вчинити дії разом з апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2018 року.

Ухвалою судді від 27 травня 2019 року у зв`язку з виявленими недоліками апеляційної скарги, остання була залишена без руху, а Державній фіскальної служби України запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати заяву про поновлення строку з зазначенням інших підстав для його поновлення та оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 5 286 грн. 00 коп.

Водночас, ухвалою від 27 травня 2019 року підстави, зазначені у клопотанні Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема, обмежене фінансування на сплату судового збору, що унеможливило реалізацію права апелянта на апеляційне оскарження останнього своєчасно, визнано не поважними.

Копію ухвали судді від 27 травня 2019 року Державна фіскальна служба України отримала 30 травня 2019 року, про що свідчить інформація з офіційного сайту Укрпошти за штрихкодовим ідентифікатором № 0102926962300.

На виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду 27 травня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом надано заяву про поновлення строку, яку також обгрунтовано такими ж підставами як і попередня заява, зокрема, обмеженим фінансуванням Державної фіскальної служби України.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що зазначені підстави вже були визнані неповажними ухвалою від 27 травня 2019 року та зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

В силу частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Водночас, відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

З огляду на правові висновки Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначену апелянтом підставу вважає необґрунтованою та такою, що не заслуговує на увагу, та не пов`язана з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи.

Строк для подання апеляційної скарги може бути поновлений тільки тоді, коли причина пропуску строку оскарження є достатньо поважною і підтверджується відповідними документами.

Враховуючи те, що апелянтом не надано жодних інших підстав щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

При цьому, на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору апелянтом надано клопотання про продовження строків для сплати судового збору, яке з урахуванням вищевикладених висновків, не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 299, 321,329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армсервіс-Про" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 07 березня 2018 року №610550/39234973, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її постановлення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Кузьменко