Постанова

від 03.06.2019 по справі 682/3169/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КОПІЯ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 682/3169/18

Провадження № 22-ц/4820/518/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., П`єнти І.В.,

секретар судового засідання Гриньова А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №682/3169/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Шепетівка Агро на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2018 року (суддя Шевчук В.В., відомості про дату складення повного судового рішення відсутні) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРИНЬ АГРО до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Шепетівка Агро про визнання договору оренди землі недійсним.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

29 жовтня 2018 року ТОВ ГОРИНЬ АГРО , звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначало, що 05 вересня 2008 року між ТОВ ГОРИНЬ АГРО та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки розміром 1,6960 га кадастровий № НОМЕР_1 строком на 10 років, яка знаходиться на території Печиводської сільської ради Славутського району Хмельницької області.

Вказаний договір оренди не припинив свою дію, не був розірваний ні за згодою сторін, ні в судовому порядку.

25 березня 2016 року ОСОБА_1 у період чинності договору від 05 вересня 2008 року уклала новий договір оренди цієї ж земельної ділянки з ТОВ Шепетівка Агро . ОСОБА_1 не мала права передавати належну їй земельну ділянку в оренду іншій юридичній особі.

Тому, позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №200 від 25 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ Шепетівка Агро .

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2018 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі №200 від 25 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ Шепетівка Агро строком на 10 років щодо оренди земельної ділянки розміром 1,6960 га кадастровий № НОМЕР_1 , розташованої на території Печиводської сільської ради Славутського району Хмельницької області. Вирішено питання про судовий збір.

ТОВ Шепетівка Агро , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на невідповідність рішення суду нормам матеріального та процесуального права. Суд не дослідив оригінал договору оренди землі. У матеріалах справи наявні лише незасвідчені копії спірного договору оренди земельної ділянки №200 від 25 березня 2016 року. У суді позов визнав лише представником ТОВ ГОРИНЬ АГРО . Заява про визнання позову ОСОБА_1 до суду не надходила. Суд не надав правової оцінки довіреності на представництво інтересів ОСОБА_1 , яка посвідчена старостою Берездівської сільської ради ОСОБА_3 Судом першої інстанції проігноровано клопотання представника про відкладення розгляду справи. Розподіл судових витрат не відповідає вимогам закону.

ТОВ ГОРИНЬ АГРО подало відзив, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення.

У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

У зв`язку з чим, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акта про право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 20 червня 2002 року є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7 га кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Печиводської сільської ради (а.с. 24-25).

05 вересня 2008 року ОСОБА_1 і Товариство з обмеженою відповідальністю ГОРИНЬ АГРО уклали договір оренди землі №753419 (далі - договір), згідно з яким ОСОБА_1 передала товариству в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,7 га, розташовану на території Печиводської сільської ради строком на 10 років (а.с.21-28).

08 липня 2009 року в установленому законом порядку договір оренди земельної ділянки був зареєстрований (а.с.126-127), а земельна ділянка цього ж дня передана ТОВ ГОРИНЬ АГРО за актом прийому-передачі (а.с.23).

01 листопада 2017 року ТОВ ГОРИНЬ АГРО і ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до зазначеного договору, за якою договір оренди земельної ділянки продовжено до 04 вересня 2028 року (а.с.19).

25 березня 2016 року ОСОБА_1 уклала договір оренди цієї самої земельної ділянки, за яким земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 передала в строкове платне користування на 10 років Товариству з обмеженою відповідальністю Шепетівка Агро (а.с.64-65).

16 липня 2016 року ТОВ Шепетівка Агро зареєструвало речове право на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.28).

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Рішення про задоволення позову суд першої інстанції фактично мотивував тим, що оскаржуваний договір оренди укладений під час дії чинного правочину, за яким право користування земельною ділянкою належить позивачеві, а тому порушує його право як належного землекористувача земельної ділянки.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В силу ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Положеннями ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На підставі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

За змістом ч. 2 ст. 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. в ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Установивши, що спірний договір оренди земельної ділянки від 25 березня 2016 року між ОСОБА_1 і ТОВ Шепетівка Агро укладено в період дії чинного договору оренди з ТОВ ГОРИНЬ АГР , що унеможливлює передачу земельної ділянки у користування іншій особі, суд першої інстанції зробив правильний висновок про порушення права позивача та визнав спірний правочин недійсним.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не досліджував оригінал спірного договору оренди на правильність висновку суду не впливають, оскільки факт укладення спірного правочину сторонами не оспорюється.

Сумнівів з приводу достовірності долученої до матеріалів справи копії договору оренди від 25 березня 2016 року ТОВ Шепетівка Агро не висловлювало.

Доводи апеляційної скарги про ухвалення рішення суду на підставі визнання позову ОСОБА_1 є безпідставними.

Аргументи апеляційної скарги про посвідчення довіреності на представництво інтересів відповідачки не уповноваженою на те особою, не заслуговують на увагу.

На підставі п. 4 ч. 2 ст. 40 Закону України Про нотаріат до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються, зокрема довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.

Із наявної у матеріалах справи довіреності на представництво інтересів ОСОБА_1 від 12 жовтня 2018 року слідує, що вона посвідчена посадовою особою органу місцевого самоврядування - старостою Берездівської сільської ради ОСОБА_3 .

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідачів судового збору у солідарному порядку, є помилковим.

Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Стягнення з ТОВ Шепетівка Агро і ОСОБА_1 судового збору у солідарному порядку суперечить п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Тому, судовий збір на підставі ч. 1 і ч. 13 ст. 141 ЦПК України підлягає розподілу між відповідачами порівну.

Отже, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги у цій частині.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про судовий збір підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про стягнення судового збору з відповідачів на користь позивача по 881 грн з кожного.

В решті рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Шепетівка Агро задовольнити частково.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2018 року в частині вирішення питання про судовий збір скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) і Товариства з обмеженою відповідальністю Шепетівка Агро (місцезнаходження вул. Миру, 20/1, м. Славута, Хмельницька область, ІК ЄДРПОУ 39822623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРИНЬ АГРО (місцезнаходження вул.. Готлібівська, 24, с. Забара, Корецький район, Рівненська область, ІК ЄДРПОУ 34112267) судовий збір по 881 грн (вісімсот вісімдесят одній грн) з кожного.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 червня 2019 року.

Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай

Суддя /підпис/ А.П. Корніюк

Суддя /підпис/ І.В. П`єнта

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай