Рішення

від 06.06.2019 по справі 759/18753/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/18753/18

пр. № 2/759/2552/19

06 червня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Коваль О.А. при секретарі Слепець Є.С. за участю представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Консал-Ді , Приватного підприємства Автех про захист прав споживачів, визнання договорів недійсними та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до відповідачів про захист прав споживачів, визнання договорів недійсними та стягнення грошових коштів. У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, які просив задовольнити, обгрунтовуючи їх тим, що 10.01.2018 року між позивачем ОСОБА_2 та ПрП Консал-Ді був укладений Договір №1120, за умовами якого ПрП Консал-Ді зобов`язалось за плату вчинити від імені позивача та за його рахунок певні юридичні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної в додатку №1 до договору. Метою укладення Договору було отримання позики на купівлю об`єкту автомобіля марки ВАЗ , рік випуску 2015, кольору мокрий асфальт, вартістю 131 000 гривень, у зв`язку з відсутністю повної суми вартості товару, якого позивач хотів придбати. Зі слів представника ПрП Консал-Ді та ПП АВТЕХ позивач повинен був отримати автомобіль наведеної моделі відповідно до акту обраної техніки. Після одержання автомобіля, зі слів вказаних представників, позивач зобов`язаний був сплатити решту коштів. Також ПП КОНСАЛ-ДІ зобов`язалося за плату в розмірі 10,5 % від суми цільової позики, що відповідно становить 26 250 грн., здійснити дії, спрямовані на отримання позики: забезпечити оформлення договору про участь у програмі самофінансування ПП АВТЕХ для замовника; надавати інформаційні, консультаційні, роз`яснювальні та довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі Замовника у програмі згідно укладених Договорів та Додатків до них. Проте, позивач як споживач послуг, у відповідності зі статтею 15 Закону України Про захист прав споживачів , при укладенні Договору про участь у програмі самофінансування ПП АВТЕХ , мав право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.Таким чином, ПП КОНСАЛ-ДІ , пропонуючи позивачу надання фінансової послуги щодо оформлення договору про участь у програмі самофінансування ПП АВТЕХ , укладає групу договорів, при тому, що Позивач, як споживач послуги і так має право, без укладення договору N 1014 (із ПП КОНСАЛ-ДІ) на отримання повної інформації про послугу та її виконавця, згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів". Вказане підтверджується актом надання послуг від 10.01.2018 року по договору №1120 між ОСОБА_2 та ПП КОНСАЛ-ДІ відповідно до якого зміст виконаних робіт за договором був обмежений виконанням консультаційних та роз`яснювальних послуг. Відповідно до ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Оскільки самі по собі послуги, що є предметом договору N 1120 (з ПП КОНСАЛ-ДІ ), Позивачу не потрібні, в разі неможливості досягнення основної мети відносин із ПП АВТЕХ - отримання позики. З урахуванням того, що ПП КОНСАЛ-ДІ не повідомив позивача про відсутність у ПП АВТЕХ ліцензії на здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, позивач був позбавлений можливості свідомого вибору: оформляти чи не оформляти договір про участь у програмі ПП АВТЕХ , отримувати чи ні консультативно-довідкові послуги з питань діяльності програми. На підставі зазначеного просить визнати недійсним договір від 10.01.2018 р. №1120, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством АВТЕХ , визнати недійсним договір про надання послуг від 10.01.2018 №1120, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством КОНСАЛ-ДІ" та стягнути з Приватного підприємства КОНСАЛ-ДІ на користь ОСОБА_2 26 512 гривень 00 копійок, сплачених за договором. Представники відповідачів у судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у спосіб передбачений нормами ЦПК України, зокрема шляхом направлення ухвади суду про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду разом з позовною заявою та додатками до неї, в подальшому шляхом направленя судової повістки про виклик сторони у судове засідання за адресою реєстрації юридичної особи.

У відповідності до вимог ст. 278 ЦПК України відповідачам були напралені всі матеріали позову з відповідними додатками до нього та запропоновано надати суду у п"ятнадцятиденний сторк з дня вручення ували суду про відкриття провадження у справі відзив, чого зроюлено ним так і не було. Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення, зважаючи на належне повідомлення відповідачів у справі про розгляд такої, згідно вимог ст. 128, 131 ЦПК України ЦПК України та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином. Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності та співставлені, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 10.01.2018 року між ОСОБА_2 та ПП КОНСАЛ-ДІ було укладено договір N1120, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов`язання забезпечити позивачу оформлення договору про участь у програмі, з дотриманням вимог чинного законодавства та надавати інформаційні, консультаційні, роз`яснювальні і довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі ОСОБА_2 у програмі. Відповідно до п. 2.1 цього договору сторони дійшли згоди, що оплата наданих послуг становить 26 250 гривень. Того ж дня, між позивачем та ПП КОНСАЛ-ДІ , ПП АВТЕХ було укладено Додаток № 1 до договіру № 1120 в якому встановлено план розрахунків, яким передбачено кількість платежів-180, щомісячний платіж- 2 138 гривень 89 коп. Позивач на виконання умов вищевказаного договору та додатку до нього сплатив відповідачу 26 250 гривень. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України). Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 9 Закону України від 01 червня 2000 року № 1775-ІІІ Про ліцензування певних видів господарської діяльності та ст. 34 Закону № 2664-ІІІ діяльність із надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2664-ІІІ під поняттям фінансова послуга розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Законом України від 02 червня 2011 року № 3462-VІ Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг (далі - Закон № 3462-VІ) (набрав чинності 08 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону № 2664-ІІІ та доповнено її пунктом 111, відповідно до якого фінансовими вважаються послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. Згідно з п. п. 3, 4 розділу II Прикінцеві положення Закону № 2664-ІІІ фінансові установи зобов`язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону (тобто до 08 січня 2013 року), а спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг зобов`язаний у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити ліцензійні умови здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. На підставі цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) як уповноважений державний орган 9 жовтня 2012 року розпорядженням № 1676 затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (далі - Ліцензійні умови). Ліцензійні умови закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників (і вимоги до них) такого виду фінансових правовідносин, як придбання товарів у групах, і передбачили, що діяльність цих груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів та (або) послуг. Згідно з п. п. 1.2, 1.5 розділу І Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об`єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи. Ліцензіатом є фінансова установа, яка одержала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. Фінансова установа може провадити діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах тільки після отримання ліцензії Нацкомфінпослуг відповідно до цих Ліцензійних умов. Аналогічна позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року справа № 6-2389цс15, від 16 березня 2016 року справа № 6-2629цс16 та від 06 квітня 2016 року справа № 6-2531цс15. Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи наведене, є достатні правові підстави для застосування положень ч. 1 ст. 227 ЦК України та визнання недійсним договору № 1120 від 10.01.2018 року, укладеного між позивачем та відповідачем ПП КОНСАЛ-ДІ як такого, що вчинений юридичною особою без відповідного дозволу (ліцензії). За умовами договору № 1120 від 10.01.2018 року, укладеного між позивачем та відповідачем ПП КОНСАЛ-ДІ , останній гарантував забезпечити оформлення договору, а отже гарантував наявність у нього права на укладення договору для надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, хоча насправді не мав відповідної ліцензії для надання таких послуг. Крім того, згідно положень ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно: характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди; права споживача або небезпеки, що йому загрожує. Відповідно до ч. 6 ст. 19 вищенаведеного Закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. З урахуванням того, що відповідач не повідомив позивача про відсутність у ПП АВТЕХ ліцензії на здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, позивач був позбавлений можливості свідомого вибору: оформляти чи не оформляти договір про участь у програмі, отримувати чи ні консультативно-довідкові послуги з питань діяльності програми. Отже, відповідно до ч. 6 ст. 19 вищезазначеного Закону, є підстави для визнання недійсним договору № 1120, що укладений 10.01.2018 року між ОСОБА_2 та ПП КОНСАЛ-ДІ та додатку до нього № 1 укладеного того ж 10.01.2018року з ПП АВТЕХ та ПП КОНСАЛ-ДІ . Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Отже, в такому випадку підлягають стягненню з відповідача ПП КОНСАЛ-ДІ на користь позивача 26 250 грн., сплачених на виконання недійсного правочину та додатку до нього, згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України. Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача ПП КОНСАЛ-ДІ 262 грн. 50 коп. сплачених позивачем у якості оплати комісії банку, то такі задоволенню не підлягають, оскільки такі кошти не були отримані саме відповідачами, а банком, який виконував відповідну фінансову операцію. Крім того, норма ст. 216 ЦК України передбачає повернення отриманих коштів в рахунок недійсного правочину, а не відшкодування збитків, які регулюються іншими нормами ЦК України. Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору 1 409 грн. 90 коп. від сплати якого був звільнений позивач при подачі даного позову до суду. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6-13, 18,19, 71-81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 284, 354, 355 ЦПК України, Законом України "Про захист прав споживачів" ,Законом України Про ліцензування певних видів господарської діяльності , ст. ст. 203, 215, 216, 627 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В: Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного підприємства Консал-Ді , Приватного підприємства Автех про захист прав споживачів, визнання договорів недійсними та стягнення грошових коштів задовольнити частково. Визнати недійсним договір № 1120 від 10.01.2018 року про надання послуг та Додаток до нього № 1 від 10.01.2018 року укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Консал-Ді , Приватним підприємством Автех . Стягнути з Приватного підприємства КОНСАЛ-ДІ (ідентифікаційний код юридичної особи 41250994, адреса: Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Павла Тичини, 54, кв. 8) на користь ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_1 виданий Радомишльським РВ УМВС України в Житомирській області 29.03.2004 року , іпн НОМЕР_2 ) 26 250 (двадцять шість тисяч двісті п"ятдесят) грн. сплачених за договором про надання послуг №1120 від 10.01.2018 року. В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути з Приватного підприємства КОНСАЛ-ДІ (ідентифікаційний код юридичної особи 41250994, адреса: Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Павла Тичини, 54, кв. 8) на користь держави судовий збору в розмірі 704 грн. 80 коп. Стягнути з Приватного підприємства АВТЕХ (ідентифікаційний код юридичної особи 41250533, адреса: Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Павла Тичини, 54, кв. 8) на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Киїівсьакого апеляційного суду через Святошинський районний суд шляхом подання в 30-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.

Суддя Коваль О.А.