Ухвала

від 11.06.2019 по справі 16/139-09-3927

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

11 червня 2019 року Справа № 16/139-09-3927 м.Одеса, проспект Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної,

суддів Л.О.Будішевської, С.В. Таран

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Селянського (фермерського) господарства Дунайська Нива - Стаценко В.М. - за ордером;

від ТОВ Південне-1 - Строкова А.Г. - за ордером; Шидер І.І. - директор;

від Кілійської міської ради Одеської області - не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Дунайська Нива

на рішення господарського суду Одеської області від 21 вересня 2009 року

у справі №16/139-09-3927

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південне-1

до Кілійської міської ради Одеської області

про визнання права власності

суддя суду першої інстанції: С.П. Желєзна

час і місце прийняття рішення: 21.09.2009р., м. Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №9

рішення підписане 02.10.2009р.

У судовому засіданні 28.05.2019р. оголошувалась перерва згідно ст.216 ГПК України.

встановив:

03.08.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю ПІВДЕННЕ - 1 (надалі - позивач, ТОВ ПІВДЕННЕ - 1 ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Кілійської міської ради, в якому просило суд визнати за ним право власності на:

- нежитлові приміщення які складаються з літ. А -склад, літ. Б -павільйон для пасажирів, літ. В -сторожка, літ. Г -вбиральня, які розташовані в м. Кілія, наприкінці дороги Кілія -паром, Кілійського району Одеської області,

- нежитлове приміщення, яке складається з літ. А -павільйон для пасажирів, яке розташоване в м. Кілія, Кіслицька дорога - 2;

- на баржі БП-640 та БП-620, які розташовані в м. Кілія.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на норми ст.ст.316,328, 392 ЦК України, ст. ст. 13,41 Конституції України та вмотивовані правомірністю набуття позивачем права власності на вказані об`єкти, як правонаступником СВК Південний - вищезазначене майно було передано кооперативом ТОВу Південне-1 як правонаступнику КСП Південне (СВК Південний було реорганізоване у ТОВ Південне-1 ), що підтверджується передавальним Актом. Баржі БП-640 та БП-620 були придбані у Молдові в 1987р., оприбутковані, що підтверджується інвентаризаційними картками обліку основних засобів. Проте документи, які підтверджують придбання барж, не збереглися за закінченням терміну зберігання. Баржі за час експлуатації ремонтувались на Кілійському суднобудівному судноремонтному заводі, що підтверджується договором №047/250 від 09.02.2007р., Актами обстеження барж від 07.03.2007р, виконавчими ремонтними відомостями від 21.12.2006р. та 16.02.2007р.

18.09.2009р. Кілійська міська рада Кілійського району Одеської області подала місцевому господарському суду заяву, в якій зазначила, що визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить розглянути справу за відсутністю відповідача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.09.2009р. позов задоволено, визнано право власності ТОВа Південне-1 на:

- нежитлові приміщення, які складаються зі складу, позначеного у технічному паспорті, виготовленому 21.03.2008р., під літ. А, площею 26,8 кв.м., павільйону для пасажирів під літ. Б, площею 15,2 кв.м., сторожки під літ. В, площею 6,5 кв.м. та вбиральні під літ. Г, які розташовані в АДРЕСА_1 . Кілія, наприкінці дороги Кілія АДРЕСА_2 Кілійського району Одеської області;

- нежитлове приміщення павільйону для пасажирів, позначене у технічному паспорті, виготовленому 21.03.2008р., під літ. А, площею 13,4 кв.м., яке розташоване в м. Кілія, Кіслицька дорога, 2;

- баржі БП-640 та БП-620, які розташовані в м. Кілія.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст. ст. 15, 108, 328, 392 ЦК України, ст.ст.85,140 ГК України, ст.31 ЗУ Про колективне сільськогосподарське підприємство , ст. 37 ЗУ Про сільськогосподарську кооперацію , п.6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та вмотивоване наступним:

- рішенням загальних зборів СВК Південний від 25.04.2008 (протокол № 1) СВК Південний було реорганізовано у ТОВ Південне- 1 , а все майно СВК Південний в тому числі і дві баржі БП-640 та БП-620 за відповідними передавальними актами передано до ТОВ Південне-1

- спірне майно було передано Сільськогосподарському виробничому кооперативу „Південний» , як правонаступнику КСП „Південне» . СВК „Південний» у 2000 році за власний рахунок було збудовано приміщення сторожки, для забезпечення діяльності поромної переправи.

- ТОВ «ПІВДЕННЕ - 1» набуло у встановленому законом порядку право власності на нежитлові приміщення, які складаються зі складу, позначеного у технічному паспорті, виготовленому 21.03.2008р., під літ. А , павільйону для пасажирів під літ. Б, сторожки під літ. В та вбиральні під літ. Г, які розташовані в м. Кілія, наприкінці дороги Кілія -паром, Кілійського району Одеської області, на нежитлове приміщення павільйону для пасажирів, позначене у технічному паспорті, виготовленому 21.03.2008р., під літ. А, яке розташоване в м. Кілія, Кіслицька дорога, 2, а також на баржі БП-640 та БП-620, які розташовані в м. Кілія.

- враховуючи ті обставини, що визнання за юридичною особою права власності на придбане на підставах правонаступництва майно в судовому порядку не суперечить вимогам чинного законодавства, позовні вимоги ТОВ «ПІВДЕННЕ - 1» в частині визнання за ним права власності на перелічені вище об`єкти є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню відповідно до ст.ст. 328 ЦК України , ст. ст. 85 , 140 ГК України .

03.04.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства «Дунайська Нива» (надіслана скаржником поштою 30.03.2019р.), в якій скаржник просить скасувати рішення від 21.09.2009р. в частині визнання права власності на баржі БП-640 та БП-620, які розташовані в м.Кілія та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Південне-1» у цій частині відмовити.

Також в апеляційній скарзі міститься заява про поновлення пропущеного процесуального строку на подання рішення.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

ТОВ Південне 1 було зареєстровано на підставі неправдивих документів, єдиним засновником став ОСОБА_1 , в результаті чого останній заволодів майном громадян на суму 2711602, 13 грн., серед якого і майно загального користування кооперативу. За вказаним фактом прокуратурою Кілійського району Одеської області 27.05.2010р. відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України. 12.08.2011р. постановою Кілійського районного суду Одеської області (справа № 1-31/11) ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені інкримінованих злочинів, судом встановлено факт внесення ОСОБА_1 завідомо неправдивих даних у протокол загальних зборів № 2 від 23.07.2008р. , втім, у зв`язку з набранням чинності Закону України Про амністію в 2011 році , звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. є ст. 1, ст. 6 Закону.

- судами у кримінальній справі встановлено факт підроблення документів та привласнення ОСОБА_1 . в особі ТОВ Південне 1 майна загального користування серед якого було незаконно привласнено дві баржі БП-640 та БП-620.

- всупереч рішення загальних зборів СВК Південний , оформленого протоколом № 2 від 26.03.2002, майно загального користування - дві баржі БП-640 та БП-620, було передано до ТОВ Південний-1 шляхом внесення недостовірних відомостей до офіційних документів, а саме в протокол № 2 загальних зборів засновників СВК Південний від 23.07.2008. Утім, судом першої інстанції не було досліджено вказані обставини, зокрема, Статут СВК Південний зі змінами. Судом не з`ясовано, яке майно рішеннями загальних зборів було віднесено до майна загального користування та причини не передачі його до комунальної власності територіальної громади . Враховуючи, що засновником ТОВ Південне-1 є лише 1 особа, фактично, судом визнано право власності на майно загального користування за 1 однією особою, позбавивши при цьому права інших осіб користуватись майном загального користування.

- визнанням права власності за ТОВ Південний-1 на майно загального користування суд фактично позбавив права інших пайщиків та мешканців громади користуватись цим майном, що не в повній мірі відповідає завданню господарського судочинства, вимогам ЗУ Про колективне сільськогосподарське підприємство та Статуту СВК Південний .

- судом першої інстанції не було з`ясовано всі обставини, які мають значення для справи внаслідок чого ухвалено незаконне та необґрунтоване рішення.

- на даний час дорога через баржі є єдиним шляхом доступу на територію острову Кислицький громадян, транспорту та техніки. Вказані баржі закріплено до протилежних берегів о.Кислицький та м. Кілія в районі 47 км. р. Дунай за допомогою тросів та лебідок, інші сторони барж скріплені апарелю та використовуються в якості інженерної споруди (парому) для пересування людей, транспортних засобів і вантажів.

- останніми роками ТОВ Південне-1 вимагає від колишніх пайщиків, власників земельних ділянок, громадян та суб`єктів господарювання, які обробляють земельні ділянки в тому числі паї на острові, плату за нібито здійснення послуг по переїзду через паромну переправу на територію острову Кислицький. ТОВ Південне 1 вимагає кошти з громадян за проїзд та використовує баржі в якості засобу тиску на пайщиків, які відмовились передати свої паї ТОВ Південне 1 та суб`єктів господарювання, які їх обробляють. Суму коштів за начебто надані послуги ТОВ Південне-1 визначає свавільно без будь-якого обґрунтування. Сплата коштів вимагається двічі на рік - під час посівного періоду та зборки урожаю за користування майном загального користування.

-створення перешкод у доступі СФГ Дунайська Нива до орендованих земельних ділянок перешкоджає господарській діяльності господарства, призводить до неможливості виконання своїх зобов`язань за договорами оренди земельних ділянок.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.04.2019р. апеляційну скаргу залишено без руху; ухвалою від 22.04.2019р. поновлено С (Ф)Г Дунайська Нива пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Одеської області від 21 вересня 2009 року у справі №16/139-09-3927 та відкрите апеляційне провадження.

08.05.2019р. від ТОВ Південне-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Дунайська нива на рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2009 року по справі №16/139-09-3927 закрити.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначає наступне:

- твердження скаржника, що спірні баржі на даний час є єдиним засобом пересування на острів Кислицький є такими, що не відповідають дійсності, оскільки послуги паромної переправи на о.Кислицький, окрім ТОВ Південне-1 , надаються теж на оплатній основі ТОВ СП Перемога та ТОВ Злагода , і ця обставина відома апелянту. Більш того, паромна переправа TOB СП Перемога , розташована за кілька десятків метрів від барж, належних ТОВ Південне-1 та причалу, належному СФГ Дунайська нива , що дає йому можливість обирати переправу на о. Кислицький.

-стосовно посилань апелянта на кримінальні справи, які розглядались на протязі 2011-2013 року - вони не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин справи та не спростовують встановлених судом першої інстанції, обставин.

- вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими, оскаржене рішення не порушує права та інтереси С(Ф)Г Дунайська нива і не впливає на його обов`язки; питання про права скаржника, інтереси та(або) обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, отже наявності правового зв`язку між скаржником та сторонами у справі не має. СФГ Дунайська нива не має корпоративних прав у ТОВ Південне-1 , не є особою, уповноваженою управляти майном територіальної громади, а тому не є належним суб`єктом апеляційного оскарження у розумінні ст. 254 ГПК України у даній справі.

16.05.2019р. від скаржника надійшла відповідь на відзив, в якій СФГ Дунайська нива зазначає, що не погоджується із доводами ТОВ Південне- 1 наведеними у відзиві на апеляційну скаргу та зазначає наступне:

- доводи, що послуги паромної переправи надаються ТОВ Злагода та ТОВ СП Перемога , жодним чином не спростовують наведені в апеляційні скарзі доводи. Крім того, паромна переправа ТОВ СП Перемога уявляє собою одну несамохідну баржу, яка використовується підприємством виключно для власних потреб. Більш того, баржа не швартується до о.Кислицький у зв`язку із відсутністю там гідротехнічних споруд які б надавали таку можливість, тоді як ТОВ Злагода фактично не здійснює свою діяльність.

- паромну переправу, яка складається із двох барж БП-640 та БП-620, до об`єктів, які не підлягають паюванню було віднесено рішенням загальних зборів СВК Південний , яке оформлене протоколом №2 від 26.03.2002р., правонаступником якого є ТОВ Південне- 1 і пайщики СВК Південний , як власники вказаного майна не давали згоди на його передачу у власність ТОВ Південне-1 . Вказані дії було здійснено головною ТОВ Південне-1 Шидером І.І. незаконно, шляхом внесення недостовірних даних до протоколу № 2 загальних зборів засновників СВК Південний від 23.07.2008р., що було встановлено у кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_1 за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України. Саме на підтвердження вказаних фактів апелянтом було надано копії ухвал суду по кримінальній справі.

- доводи ТОВ Південне-1 про те, що оскаржуване рішення не порушує права, інтереси чи обов`язки СФГ Дунайська Нива є безпідставними, оскільки на території Кілійського району паромна переправа колишнього СВК Південний є єдиним шляхом доступу крупної сільськогосподарської техніки та вантажів на територію острову. Рішення суду, яким майно загального користування визнано за ТОВ Південне-1 , безпосередньо впливає на права, інтереси та обов`язки СФГ Дунайська Нива , оскільки ТОВ Південне-1 на підставі вказаного рішення обмежується доступ СФГ Дунайська Нива до земельних ділянок пайщиків СВК Південний .

16.05.20019р. до суду апеляційної інстанції надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

22.05.2019р. від ТОВ Південне- 1 надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких позивач, окрім доводів викладених у відзиві на апеляційну скаргу, зазначає наступне:

- апелянт неодноразово скаржився до органів виконавчої влади та правоохоронних органів з питання правомірності стягнення оплати за користування паромною переправою. Перевіряв це неодноразово і Антимонопольний комітет на предмет порушення законодавства про захист економічної конкуренції при наданні послуг паромної переправи. Втім, порушень знайдено не було. ТОВ Південне-1 жодним чином не перешкоджає СФГ Дунайська нива у здійсненні господарської діяльності, що підтверджується пропозиціями апелянта укласти договір, договором про надання послуг паромної переправи та рахунком фактурою ТОВ Південне-1 .

10.06.2019р. скаржник подав суду апеляційної інстанції письмові пояснення, в яких додатково зазначив наступне. СФГ Дунайська Нива було створено 08.12.1995р. та здійснює свою діяльність на території острову Кислицький з 2007 року по теперішній час, зокрема, підприємство орендує земельні ділянки (паї) членів та засновників колишнього СВК Південний та використовує їх в господарській діяльності - для вирощування сільськогосподарських культур. При цьому, єдиним шляхом доступу сільськогосподарської техніки та вантажів СФГ Дунайська Нива на острів та з нього на території Кілійського району Одеської області є паромна переправа колишнього СВК Південний . Таким чином, доступ сільськогосподарської техніки та вантажів СФГ Дунайська Нива на земельні ділянки розташовані на території острову Кислицький безпосередньо впливає на можливість здійснення СФГ Дунайська Нива господарської діяльності на вказаних земельних ділянках, можливості та своєчасності виконання необхідних технологічних процесів для вирощування сільськогосподарських культур, від чого в свою чергу залежить можливість підприємства виконувати свої зобов`язання за договорами перед орендарями та за зобов`язаннями перед Державою та територіальною громадою щодо сплати податків та зборів.

Оскільки, паромну переправу, яка складається з двох з`єднаних між собою барж, засновниками СВК Південний було визнано майном загального користування, визнанням права власності на вказане майно за однією особою порушується право СФГ Дунайська Нива користування ним.

Обмеження доступу СФГ Дунайська Нива на територію острову Кислицький порушує право СФГ Дунайська нива на підприємницьку діяльність (ст. 42 Конституції України), свободу підприємницької та господарської діяльності (ст.ст. 5, 6 ГК України). ТОВ Південне-1 обмежує доступ на територію острову не тільки СФГ Дунайська Нива , а й пайщиків, які відмовились надати свої паї ТОВ Південне-1 про що, свідчать відповідні заяви. Отже позивач використовує паромну переправу в якості засобу тиску на власників земельних ділянок (паїв) та підприємців, які ці земельні ділянки обробляють.

В засіданні суду апеляційної інстанції 11.06.2019р. судом на обговорення було поставлене клопотання ТОВ Південне-1 про закриття апеляційного провадження у справі.

Представники ТОВ ПІвденне-1 підтримали вищезазначене клопотання.

Представник С(Ф)Г Дунайська Нива заперечував проти закриття апеляційного провадження у справі та наполягав на розгляді апеляційної скарги у зв`язку із тим, що оскаржуваним рішенням порушуються права апелянта.

Кілійська міська рада Одеської області свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направила, незважаючи на повідомлення про час та місце проведення судового засідання 11.06.2019р. (що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення 04.06.2019р.).

Розглянувши клопотання ТОВ Південне-1 , колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до ч.1 ст.17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову .

Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для перегляду рішення за його апеляційною скаргою.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст.254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним.

Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Встановивши зазначені вище обставини щодо прийняття рішення суду про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, суд вирішує питання про скасування судового рішення на підставі п.4 ч.3 ст.277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, першочерговому з`ясуванню підлягає питання, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов`язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішенню підлягає питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов`язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов`язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - апеляційне провадження підлягає закриттю, оскільки в такому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідний правовий висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного суду у постановах від 10.05.2018р. у справі №910/22354/15, від 19.06.2018р. у справі №910/18705/17, від 11.07.2018р. у справі №911/2635/17, від 04.10.2018р. у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018р. у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018р. у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 у справі №916/2878/14, від 15.01.2019р у справі №7/74

За змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 щодо "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним".

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, інтересів та (або) обов`язків, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує скаржник, було реальним, стосувалося індивідуально виражених прав або інтересів.

Вирішення судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки, особи, не залученої до участі у справі, буде мати місце, якщо такі права, інтереси та (або) обов`язки, особи виникають саме із оскарженого судового рішення, а не із інших юридичних фактів, з яких виходив суд приймаючи своє рішення.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, С(Ф)Г Дунайська Нива в частині порушення його прав оскаржуваним рішенням посилалося на те, що воно орендує земельні ділянки на о.Кислицький та позивач, будучи власником єдиного засобу дістатись на о.Кислицький для оброблення орендованої скаржником ділянки, перешкоджає у доступі на острів, вимагаючи сплати коштів за переправу на острів через паромну переправу (баржі), яка є майном загального користування.

10.06.2019р. скаржником суду апеляційної інстанції були подані додаткові пояснення, в додатки до яких, зокрема, були надані (в копіях):

- типовий договір оренди землі від 01.01.2017р., укладений між ОСОБА_2 (орендодавець) та СФГ Дунайська Нива (орендар) щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 4,37га, у тому числі рілля на о.Кислицький на території Кілійської міської ради;

- типовий договір оренди землі від 01.01.2017р., укладений між ОСОБА_3 (орендодавець) та СФГ Дунайська Нива (орендар) щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 4,53га, у тому числі рілля на о.Кислицький на території Кілійської міської ради;

- типовий договір оренди землі від 01.01.2017р., укладений між ОСОБА_4 (орендодавець) та СФГ Дунайська Нива (орендар) щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 5,47га, у тому числі рілля на о.Кислицький на території Кілійської міської ради;

- договір оренди землі від 25.10.2017р., укладений між Берляєвою В.В. (орендодавець) та СФГ Дунайська Нива про оренду земельної ділянки площею 4,4832га на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, кадастровий номер 51223101100:01:001:0909;

- договір оренди землі від 25.10.2017р., укладений між Веліковою Г.Ф, (орендодавець) та СФГ Дунайська Нива про оренду земельної ділянки площею 4,4832га на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, кадастровий номер 51223101100:01:001 НОМЕР_1 .

Оскаржене рішення ухвалено 21.09.2009р.

У вищезазначених типових договорах містяться графи договір зареєстровано у………; про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від __

---

20__р. за №… (підписи, ініціали та прізвище посадової особи, яка провела державну реєстрацію).

Згідно із ст.18, ст.20 ЗУ Про оренду землі (в редакції, чинній станом на 01.01.2017р.) Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. №2073 (який був чинним станом на 2007 рік) Державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Проте на поданих суду копіях типових договорів оренди землі від 01.01.2007р. немає відповідної відмітки про те, що договори пройшли державну реєстрацію. Представник скаржника у судовому засіданні пояснив суду, що, дійсно, ці договори не пройшли реєстрацію.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже скаржником не доведено обставину, на яку він посилається (перебування у нього в оренді земельних ділянок у 2009 році) допустимими доказами.

Щодо посилань скаржника на те, що визнанням права власності на баржі порушується його право як суб`єкта права загального користування цим майном, колегія суддів вважає ці аргументи такими, що не спричиняють висновку про наявність підстав, визначених ч.1 ст.254 ГПК України, для виникнення процесуального права на оскарження судового акту, оскільки будь-який правовий зв`язок С(Ф)Г Дунайська Нива зі сторонами справи на момент ухвалення рішення господарського суду Одеської області 21.09.2009р. з цього не випливає.

Оскаржуване рішення не містить в мотивувальній частині будь-яких суджень стосовно прав та обов`язків С(Ф)Г Дунайська Нива , в резолютивній частині відсутні прямі вказівки на права, інтереси та/або обов`язки цієї особи.

Колегія суддів констатує, що оскарження рішення господарського суду Одеської області 21.09.2009р. у даній справі С(Ф)Г Дунайська Нива не спрямоване на захист прав, інтересів цієї особи у відносинах, з яких виник спір (відносинах власності), спір про право на баржі саме між скаржником та сторонами даної справи відсутній, натомість, апелянт має на меті позбавлення ТОВ Південне-1 права власності, набутого за рішенням суду, з мотивів створення йому перешкод у зв`язку із цим у господарській діяльності на даний час.

При цьому в суперечність з його аргументацією входить обставина укладення апелянтом з позивачем у 2017-2019р.р. 4-х договорів на надання послуг по проїзду на о.Кислицький, за якими він погодився отримувати саме від ТОВ Південне-1 послуги по проїзду на острів Кислицький транспорту через паромну переправу за плату та такою умовою проїзду, як обов`язок ТОВ Південне-1 забезпечити утримання паромної переправи в технічно справному стані, постійно контролювати технічний стан парома, забезпечувати безпеку переїзду транспортних засобів через паром (пункт 2.4 договору №1 від 01.01.2019р.).

При дослідженні аргументів скаржника стосовно порушення прав територіальної громади м.Кілія та членів СВК Південне колегія суддів бере до уваги, що С(Ф)Г Дунайська Нива не уособлює таких суб`єктів, адже не представляє ані територіальну громаду, ані пайщиків СВК Південне .

За сукупністю таких обставин колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга С(Ф)Г Дунайська Нива подана особою щодо рішення господарського суду Одеської області 21.09.2009р., яким питання щодо прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи не вирішувалося.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського Суду України №7 від 17.05.2011р. Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Наразі питання, про яке йдеться у п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського Суду України №7 від 17.05.2011р. Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України , врегульовано приписами п.3 ч.1 ст.264 ГПК України у чинній редакції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між С(Ф)Г Дунайська Нива і ТОВ Південне-1 та Кілійською міською радою Одеської області відсутній правовий зв`язок у правовідносинах, з яких виник спір. Рішення від 21.09.2009р. в мотивувальній частині не містить будь-яких висновків або суджень щодо прав, інтересів та обов`язків СФГ Дунайська Нива , в резолютивній частині рішення суду не йдеться про безпосередньо права, інтереси та обов`язки цієї особи.

Вищенаведене є підставою для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Дунайська Нива на рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2009р. у справі №16/139-09-3927 відповідно до п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.

Керуючись ст.ст.232-236, 240, ст.264, ст.281 ГПК України, колегія суддів, ухвалила:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою С(Ф)Г Дунайська Нива на рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2009р. у справі №16/139-09-3927 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення згідно ст.235 ГПК України.

Згідно ст.286, п.3 ч.1 ст.287 ГПК України судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно ч.1 ст.288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 18 червня 2019 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран