Постанова

від 11.06.2019 по справі 923/618/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/618/18 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді : Ярош А.І.

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Молодов В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інвеста»

на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.03.2019 року (суддя Закурін М.К.)

у справі № 923/618/18

за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інвеста»

про звернення стягнення заборгованості у сумі 133706,77 євро на предмет іпотеки,

за участю представників сторін:

Від позивача - Пономарь С.Г., довіреність № 32, дата видачі : 23.01.19; Акціонерного товариства «Таскомбанк» ;

Від відповідача - Вічна І.М., ордер ХС № 130961, дата видачі : 13.05.19; Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інвеста» ;

ВСТАНОВИЛА:

09.07.2018 Публічне акціонерне товариство «Таскомбанк» (на даний час має назву - Акціонерне товариство «Таскомбанк» ) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Київ» про звернення стягнення заборгованості у сумі 133 706,77 євро за кредитним договором № 383 від 08.04.2013 на предмет іпотеки:

1) майстерні з випуску спортивно-туристичного знаряддя з офісними приміщеннями, які розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, буд. 82-А; та складається з: магазину - літера «А» , загальною площею 203,1 м кв, магазину - літера «Б» , загальною площею 85,6 м кв, туалету - літера «В» , туалету - літера «Р» , складу - літера «Г» , загальною площею 273,4 м кв, навісу - літера «Д» , насосної - літера «О» , ПММ - літера «П» , гаражу - літера «Д» , цеху - літера «Л» , загальною площею 1920,6 м кв, майстерні-складу - літера «М» , загальною площею 411,2 м кв, котельної - літера «Т» , загальною площею 34,9 м кв, побутових приміщень - літера «С» , загальною площею 206,8 м кв, прохідної - літера «У» , загальною площею 8,8 м кв, навісу - літера «Х» , навісу - літера «Ф» ;

2) нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 15-А; та складаються з: прохідної - літера «Х» , загальною площею 38,4 м кв, адміністративно-господарчої будівлі - літера «Б1» , загальною площею 2516,8 м кв, ангару, цеху виробництва - літера «В!» , загальною площею 896,9 м кв, виробничого приміщення - літера «Г!» , загальною площею 786,6 м кв, цеху - літера «Я» , загальною площею 877 м кв, виробничого складу - літера «Ц» , загальною площею 171,7 м кв, огорожі - № 2, 3, навісу - літера « 2А» , площею забудови 150,8 м кв, навісу - літера « 2Л» , площею забудови 11 м кв, виробничого цеху - літера « 2М» , загальною площею 3730,4 м кв, будки охорони - літера «Д1» , загальною площею 6,9 м кв.

Заявою від 18.01.2019 до закінчення підготовчого засідання позивач змінив позовні вимоги, та просив суд:

І. Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: 1) майстерні з випуску спортивно-туристичного знаряддя з офісними приміщеннями, які розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, буд. 82-А; та складається з: магазину - літера «А» , загальною площею 203,1 м кв, магазину - літера «Б» , загальною площею 85,6 м кв, туалету - літера «В» , туалету - літера «Р» , складу - літера «Г» , загальною площею 273,4 м кв, навісу - літера «Д» , насосної - літера «О» , ПММ - літера «П» , гаражу - літера «Д» , цеху - літера «Л» , загальною площею 1920,6 м кв, майстерні-складу - літера «М» , загальною площею 411,2 м кв, котельної - літера «Т» , загальною площею 34,9 м кв, побутових приміщень - літера «С» , загальною площею 206,8 м кв, прохідної - літера «У» , загальною площею 8,8 м кв, навісу - літера «Х» , навісу - літера «Ф» ; 2) нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 15-А; та складаються з: прохідної - літера «Х» , загальною площею 38,4 м кв, адміністративно-господарчої будівлі - літера «Б1» , загальною площею 2516,8 м кв, ангару, цеху виробництва - літера «В!» , загальною площею 896,9 м кв, виробничого приміщення - літера «Г1» , загальною площею 786,6 м кв, цеху - літера «Я» , загальною площею 877 м кв, виробничого складу - літера «Ц» , загальною площею 171,7 м кв, огорожі - № 2, 3, навісу - літера « 2А» , площею забудови 150,8 м кв, навісу - літера « 2Л» , площею забудови 11 м кв, виробничого цеху - літера « 2М» , загальною площею 3730,4 м кв, будки охорони - літера «Д1» , загальною площею 6,9 м кв; які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інвеста» , шляхом реалізації на торгах, за ціною не нижче визначеної у процесі виконавчого провадження згідно із Законом України «Про виконавче провадження» .

ІІ. Грошові кошти, отримані від реалізації предмету іпотеки, спрямувати на погашення заборгованості у розмірі 133 706,56 євро, з яких: 91 750,56 євро простроченої заборгованості по тілу кредиту, 14 995,24 євро простроченої заборгованості по процентах, 26 693,13 євро пені по простроченому тілу кредиту, 267,84 євро пені по простроченим процентам; за договором кредитної лінії № 383 від 08.04.2013 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» .

У якості обґрунтування власної позиції позивач вказав, що:

- 08.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «Діамантбанк» та Українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю «Авіа-про» був укладений договір кредитної лінії № 383, у межах якого позичальнику встановлений ліміт кредитної лінії у сумі 500 000 євро,

- на виконання умов цього договору банк надав кредитні кошти та зажадав їх повернення, проте позичальник їх своєчасно та у повному обсязі не повернув , у зв`язку з чим станом на 22.06.2018 заборгованість склала 91 750,56 євро по тілу кредиту та 14 995,24 євро по процентам,

- через несвоєчасне повернення кредиту на умовах договору позивальник зобов`язаний сплатити 26 693,13 євро пені по простроченому тілу кредиту та 267,84 євро пені по простроченим процентам,

- з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії № 383 від 08.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «Діамантбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інвеста» 08.04.2013 був укладений нотаріально посвідчений іпотечний договір № 383/1, за умовами якого в іпотеку банку передане майно: 1) майстерні з випуску спортивно-туристичного знаряддя з офісними приміщеннями, які розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, буд. 82-А; та складається з: магазину - літера «А» , загальною площею 203,1 м кв, магазину - літера «Б» , загальною площею 85,6 м кв, туалету - літера «В» , туалету - літера «Р» , складу - літера «Г» , загальною площею 273,4 м кв, навісу - літера «Д» , насосної - літера «О» , ПММ - літера «П» , гаражу - літера «Д» , цеху - літера «Л» , загальною площею 1920,6 м кв, майстерні-складу - літера «М» , загальною площею 411,2 м кв, котельної - літера «Т» , загальною площею 34,9 м кв, побутових приміщень - літера «С» , загальною площею 206,8 м кв, прохідної - літера «У» , загальною площею 8,8 м кв, навісу - літера «Х» , навісу - літера «Ф» ; 2) нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 15-А; та складаються з: прохідної - літера «Х» , загальною площею 38,4 м кв, адміністративно-господарчої будівлі - літера «Б1» , загальною площею 2516,8 м кв, ангару, цеху виробництва - літера «В1» , загальною площею 896,9 м кв, виробничого приміщення - літера «Г1» , загальною площею 786,6 м кв, цеху - літера «Я» , загальною площею 877 м кв, виробничого складу - літера «Ц» , загальною площею 171,7 м кв, огорожі - № 2, 3, навісу - літера « 2А» , площею забудови 150,8 м кв, навісу - літера « 2Л» , площею забудови 11 м кв, виробничого цеху - літера « 2М» , загальною площею 3730,4 м кв, будки охорони - літера «Д1» , загальною площею 6,9 м кв,

- 23.06.2017 між Публічним акціонерним товариством «Діамантбанк» та Акціонерним товариством «Таскомбанк» укладений нотаріально посвідчений договір № 220617/ц-2 про відступлення права вимоги, за яким позивач набув право вимоги за договором кредитної лінії № 383 від 08.04.2013 та договором іпотеки № 383/1 від 08.04.2013, у зв`язку з чим, відповідач повинен виконати зобов`язання на його користь.

Відносно заперечень відповідача позивач вказав, що діючим законодавством не встановлено обов`язку реєстрації іпотечного обтяження одночасно з нотаріальним посвідченням договору про перехід прав іпотекодержателя до набувача такого права, а тому звернення іпотекодержателя до державного реєстратора у будь-який час із заявою про реєстрацію іпотеки є виключним його правом.

Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на наступні обставини:

- договір про відступлення права вимоги № 220617/ц-2 в частині умов, які були посвідчені нотаріально, не містить відомостей про відступлення на користь позивача права вимоги за договором іпотеки № 383/1 від 08.04.2013, а тому не є документом, який підтверджує перехід прав за іпотечним договором, у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом не були внесені зміни щодо особи іпотекодержателя,

- лише 24.04.2018 приватним нотаріусом прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 40793504 та № 40788222, за якими до Державного реєстру внесені записи про перехід до позивача прав іпотекодержателя за договором № 383/1 від 08.04.2013.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.03.2019 року (суддя Закурін М.К.) у справі №923/618/18 позовні вимоги задоволено частково. Звернуто стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інвеста» на користь Акціонерного товариства Таскомбанк за іпотечним договором № 383/1 від 08.04.2013 на предмет іпотеки, а саме: 1) майстерні з випуску спортивно-туристичного знаряддя з офісними приміщеннями, які розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, буд. 82-А; та складається з: магазину - літера «А» , загальною площею 203,1 м кв, магазину - літера «Б» , загальною площею 85,6 м кв, туалету - літера «В» , туалету - літера «Р» , складу - літера «Г» , загальною площею 273,4 м кв, навісу - літера «Д» , насосної - літера «О» , ПММ - літера «П» , гаражу - літера «Д» , цеху - літера «Л» , загальною площею 1920,6 м кв, майстерні-складу - літера «М» , загальною площею 411,2 м кв, котельної - літера «Т» , загальною площею 34,9 м кв, побутових приміщень - літера «С» , загальною площею 206,8 м кв, прохідної - літера «У» , загальною площею 8,8 м кв, навісу - літера «Х» , навісу - літера «Ф» ; 2) нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 15-А; та складаються з: прохідної - літера «Х» , загальною площею 38,4 м кв, адміністративно-господарчої будівлі - літера «Б1» , загальною площею 2516,8 м кв, ангару, цеху виробництва - літера «В1» , загальною площею 896,9 м кв, виробничого приміщення - літера «Г1» , загальною площею 786,6 м кв, цеху - літера «Я» , загальною площею 877 м кв, виробничого складу - літера «Ц» , загальною площею 171,7 м кв, огорожі - № 2, 3, навісу - літера « 2А» , площею забудови 150,8 м кв, навісу - літера « 2Л» , площею забудови 11 м кв, виробничого цеху - літера « 2М» , загальною площею 3730,4 м кв, будки охорони - літера «Д1» , загальною площею 6,9 м кв; в рахунок задоволення грошових вимог за кредитним договором № 383 від 08.04.2013 у розмірі 91 750,56 євро кредиту та 14 995,24 євро процентів.

Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною не нижче визначеної у процесі виконавчого провадження згідно із Законом України «Про виконавче провадження» .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інвеста» (адреса: 73000, м. Херсон, вул. Робоча, буд. 82-А; ідентифікаційний код 31488763) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк (адреса: 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; ідентифікаційний код 09806443) - 48 600,43 грн компенсації по сплаті судового збору.

В іншій частині позову у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що:

- Українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю «Авіа-про» допустило порушення кредитного договору № 383 від 08.04.2013 щодо повернення суми кредиту та процентів за його користування, у зв`язку з чим станом на 22.06.2018 має заборгованість - 91 750,56 євро по тілу кредиту та 14 995,24 євро по процентам.

- ТОВ «Фірма «Інвеста» є майновим поручителем за виконання Українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю «Авіа-про» зобов`язань за вказаним кредитним договором на підставі договору іпотеки № 383/1 від 08.04.2013, у зв`язку з чим за наявності факту допущеного позичальником порушенням кредитного договору, зобов`язане сплатити 91 750,56 євро заборгованості по тілу кредиту та 14 995,24 євро нарахованих процентів,

- майнова відповідальність поручителя обмежується вартістю переданого в іпотеку майна та стосується виключно іпотечного майна, з початковою ціною для його подальшої реалізації визначеною у процесі виконавчого провадження згідно із Законом України «Про виконавче провадження» ,

- до позивача у відповідності до договору про уступку права вимоги перейшли права вимоги за кредитним № 383 та іпотечним № 383/1 договорами, а тому він є правонаступником кредитора - ПАТ «Діамантбанк» ,

- нарахування пені, яке здійснене в іноземній валюті, суперечить діючому у період її нарахуванню законодавству.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині звернення стягнення заборгованості у розмірі 91 750,56 євро по тілу кредиту та 14 995,24 євро по процентам на іпотечне майно є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині звернення стягнення на іпотечне майно нарахованої пені у сумі 26 693,13 євро по простроченому тілу кредиту та у сумі 267,84 євро по простроченим процентам є безпідставними та задоволенню не підлягають.

08.04.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інвеста» на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.03.2019 року (суддя Закурін М.К.) у справі №923/618/18.

В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповноту, необґрунтованість висновків суду, неправильну оцінку доказів, просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог та постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Таскомбанк про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Скарга мотивована тим, що договір № 220617/Ц-2 про відступлення права вимоги, (в частині умов, які були посвідчені нотаріально) не містить відомостей про відступлення на користь ПАТ Таскомбанк права вимоги за договором іпотеки № 383/1 від 08.04.2013 року, укладеним між ПАТ Діамантбанк та ТОВ фірма Інвеста , а отже, не є документом, який підтверджує перехід прав за іпотечним договором від ПАТ Діамантбанк до АТ Таскомбанк .

Апелянт посилається на ч. 1 ст. 18 ЗУ Про іпотеку , згідно якої іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Істотними умовами іпотечного договору для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб, є відомості про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб -підприємців.

Відповідно до частини 1 ст. 19 ЗУ Про іпотеку , зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 3 ст. 24 ЗУ Про іпотеку правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Вищезазначені норми узгоджуються з положеннями ЦК України, згідно яких кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) ( п.1 частини 1 ст. 512 ЦК України). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 513 ЦК України).

Відомості про особу іпотекодержателя є суттєвими умовами як договору іпотеки, так і договору про відступлення прав за іпотечним договором, а, відповідно ця умова має міститися безпосередньо в тексті угоди, який посвідчений нотаріально.

На думку апелянта, суттєві умови договору, який підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню не можуть міститися у додатках, підписаних у простій письмовій формі, оскільки в такому випадку договір не вважається укладеним.

Відповідно до частини першої ст. 48 ЗУ Про нотаріат , при посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред`явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Відповідно до пунктів 6.14, 6.15, 6.17 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 р. за № 1318/18613, при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси застосовують посвідчувальні написи, видають свідоцтва за формами, установленими цими Правилами . Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа, то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з найменування міста (селища, району), де знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік переноситься інша частина найменування.

Наприклад: «місто До» і далі на звороті документа - «нецьк» .

Якщо посвідчувальний напис НЕ ВМІЩУЄТЬСЯ на нотаріально оформлюваному документі, він має бути продовжений на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріального документа, якщо нотаріальна дія вчинялась на спеціальному бланку нотаріального документа.

Виходячи з наведених вище правових норм, скаржник зазначає, що всі умови, з яких складається нотаріально посвідчений правочин мають бути розміщені на спеціальних нотаріальних бланках, і в кінці тексту угоди, який нотаріус посвідчив - має бути посвідчувальний напис нотаріуса.

Як вбачається з матеріалів справи, текст договору уступки права вимоги № 220617/ц-2 від 23.06.2017, який викладено на нотаріальних бланках і наприкінці якого розміщено посвідчувальний напис нотаріуса не містять у собі умови щодо передачі до позивача права іпотекодержателя за іпотечним договором № 383/1 (том 1 а.с. 242 -248).

В тексті нотаріально посвідченого договору є лише посилання на те, що перелік Договорів за якими відбувається відступлення права вимоги викладено у додатках.

Проте додаток №2 до договору навіть не підписано обома сторонами, підшитий до договору, однак не посвідчений нотаріально.

В іншому випадку, нотаріально посвідченими слід було б вважати весь пакет документів, який було надано нотаріусом Чухрій О.С. на запит суду.

Так, на зворотному боці останнього документу, з наданих нотаріусом міститься запис тотожний запису, який міститься на зворотному боці останнього аркушу Додатків №№ 1,2 зшитих разом з нотаріально посвідченим договором про відступлення права вимоги (том 2, а.с. 8, зворотний бік), а саме: Всього прошито (або прошнуровано) пронумеровано і скріплено печаткою ____ аркушів .

Вказаний напис, на думку скаржника, не є посвідчувальним написом нотаріуса, а отже, те, що нотаріус підшила до нотаріально посвідченого договору додатки у простій письмовій формі - не робить ці додатки нотаріально посвідченими, а отже, їх зміст не є частиною змісту нотаріально посвідченого договору.

В порушення вищезазначених процесуальних норм суд жодним чином не мотивував підстав неврахування доводів ТОВ Фірма Інвеста , та норм матеріального права, як тих, про які зазначено у попередньому розділі даної апеляційної скарги, так і тих, про які апелянт зазначає.

Частина 1 статті 19 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень має наступний зміст: Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав. Державна реєстрація обтяжень, іпотек речових прав проводиться у строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Державна реєстрація прав в результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше строків, встановлених абзацами першим і другим цієї частини.

Тобто, законодавець встановив спеціальну норму стосовно процедури державної реєстрації прав в результаті вчиненні нотаріальної дії. При цьому, закон взагалі не передбачає можливості невнесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей, які відповідно до законодавства підлягають внесенню до державного реєстру у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії, або ж можливості внесення таких відомостей пізніше (наприклад, в залежності від бажання Іпотекодержателя).

Виходячи із системного аналізу положень ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , заявник має право подати заяву про внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно певних відомостей, якщо це не пов`язано із вчиненням нотаріальних дій стосовно нерухомого майна. Якщо ж йдеться про внесення до державного реєстру відомостей щодо прав, які виникають внаслідок вчинення нотаріальної дії відносно нерухомого майна, - заява про державну реєстрацію прав одночасно з завершенням такої дії обов`язково формується та реєструється нотаріусом, яким вчинено таку дію (частина 3 ст. 20 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Іншими словами, при нотаріальному посвідченні правочину щодо нерухомого майна внесення до державного реєстру відповідних відомостей є обов`язком нотаріуса та здійснюється незалежно від бажання сторін (сторони) правочину.

Отже, на думку апелянта, якби за договором № 220617/ц-2 від 23.06.2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С. 23.06.2017 року, відбувався перехід до ПАТ Таскомбанк права іпотекодержателя за договором іпотеки № 383/1 від 08.04.2013 року, - то саме цей нотаріус при посвідченні договору мала внести відповідні відомості до державного реєстру ( відповідно до положень частини 3 ст. 24 ЗУ Про іпотеку , п.З частини 1 ст. 19, частини, частина 3 ст. 20 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Проте, оскільки, як уже зазначалося, внаслідок відсутності в нотаріально посвідченому тесті договору № 220617/ц-2 від 23.06.2017 року умови про відступлення на користь ПАТ Таскомбанк права іпотекодержателя за договором іпотеки № 383/1 від 08.04.2013 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С. при вчиненні нотаріальної дії таких відомостей до державного реєстру речових прав не внесла.

Відомості про перехід до АТ Таскомбанк прав іпотекодержателя за іпотечним договором № 383/1 від 08.04.2013 року на підставі договору № 220617/ц-2 від 23.06.2017 року про відступлення права вимоги було внесено майже через рік-після укладання-вказаного договору 24 квітня 2018 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко Оленою Іванівною.

Таким чином, не зважаючи на наявність в державному реєстрі запису про перехід до АТ Таскомбанк прав іпотекодержателя за іпотечним договором № 383/1 від 08.04.2013 року, враховуючи, що документи, на підставі яких було проведено реєстраційні дії, не підтверджували факту переходу до АТ Таскомбанк прав іпотекодержателя за іпотечним договором № 383/1 від 08.04.2013 року, - господарський суд Херсонської області незаконно задовольнив позовні вимоги та звернув стягнення на предмет іпотеки на користь особи (позивача по справі), яка не є Іпотекодержателем.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі №923/618/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інвеста» на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.03.2019 року, призначено розгляд справи на №923/618/18 на 14 травня 2019 року о 10-30 год.

У відзиві позивач заперечує проти доводів, просить відмовити у задоволенні скарги , залишити рішення без змін.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ознайомившись з доводами апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши обставини та матеріали справи, в тому числі наявні в них докази, відповідність викладених у оскаржуваній ухвалі суду висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 08.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «Діамантбанк» , як кредитодавцем, та Українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю «Авіа-про» , як позичальником, укладений договір кредитної лінії № 383.

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:

- «Кредитодавець 8 квітня 2013 року відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом кредитної операції у розмірі 500 000 євро до 7 квітня 2016 року …» (пункт 1.1.),

- «Кредитні кошти надаються позичальнику у межах відкритої згідно цього договору кредитної лінії зі сплатою позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 13 % річних» (пункт 1.2.),

- «В забезпечення виконання зобов`язань за цим договором позичальник забезпечує надання кредитодавцю в іпотеку … майно …:

позичальник у день укладення цього договору забезпечує надання кредитодавцю в іпотеку нежитлові будівлі, а саме: майстерню з випуску спортивно-туристичного знаряддя з офісними приміщеннями та магазини з будівлями, що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, буд. 82-А; та належать на праві власності ТОВ фірма «Інвеста» …

позичальник у день укладення цього договору забезпечує надання кредитодавцю в іпотеку нежитлові будівлі, а саме: нежитлові будівлі, що розраховані за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 15-А; та належать на праві власності ТОВ фірма «Інвеста» …» (пункт 2.1.),

- «За несвоєчасне повернення фактично отриманих позичальником кредитних коштів в межах відкритої … кредитної лінії та/або за несвоєчасну сплату процентів за користування ними …, позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі діючої на період виникнення прострочення подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення, яка нараховується до дати повного погашення заборгованості за кредитом та процентами відповідно …» (пункт 5.1.).

До договору кредитної лінії між його сторонами також укладалися додаткові угоди № 1 від 11.04.2013, № 2 від 18.04.2013, № 3 від 19.04.2013, № 4 від 26.04.2013, № 5 від 14.06.2013, № 6 від 17.06.2013, № 7 від 31.01.2014, № 8 від 29.08.2015, № 9 від 30.10.2015, якими вносилися зміни і доповнення.

Судом встановлено, що на виконання умов договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі кредитного ліміту 500 000 євро, підтвердженням чому є Виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 23.06.2017 по 22.06.2018, натомість, за обліковими даними позивача позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання за договором щодо повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим заборгував станом на 22.06.2018 - 91 750,56 євро за кредитом та 14 995,24 процентів, за його користування, що вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Через несвоєчасне виконання зобов`язань за договором позивачем нарахована пеня у сумі 26 693,13 євро по простроченому тілу кредиту та у сумі 267,84 євро по простроченим процентам відповідно до розрахунку за період з 23.06.2017 по 21.06.2018.,

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, визнається майново-господарським зобов`язанням. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

08.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «Діамантбанк» , як іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інвеста» , як іпотекодавцем, укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки № 383/1.

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:

- «Кредитний договір - договір кредитної лінії № 383 від 8 квітня 2013, укладений між іпотекодержателем та позичальником,

Позичальник - Українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю «Авіа-про» …, що отримало кредит на умовах кредитного договору …,

Зобов`язання - зобов`язання позичальника за кредитним договором, а саме повернути іпотекодержателю фактично отриманий кредит та сплатити у повному обсязі проценти за користування кредитом …, сплатити іпотекодержателю неустойку у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором …,

Предмет іпотеки - 1) майстерня з випуску спортивно-туристичного знаряддя з офісними приміщеннями та магазини з будівлями, що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, буд. 82-А; та складається з: магазину - літера «А» , загальною площею 203,1 м кв, магазину - літера «Б» , загальною площею 85,6 м кв, туалету - літера «В» , туалету - літера «Р» , складу - літера «Г» , загальною площею 273,4 м кв, навісу - літера «Д» , насосної - літера «О» , ПММ - літера «П» , гаражу - літера «Д» , цеху - літера «Л» , загальною площею 1920,6 м кв, майстерні-складу - літера «М» , загальною площею 411,2 м кв, котельної - літера «Т» , загальною площею 34,9 м кв, побутових приміщень - літера «С» , загальною площею 206,8 м кв, прохідної - літера «У» , загальною площею 8,8 м кв, навісу - літера «Х» , навісу - літера «Ф» ; 2) нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 15-А; та складаються з: прохідної - літера «Х» , загальною площею 38,4 м кв, адміністративно-господарчої будівлі - літера «Б1» , загальною площею 2516,8 м кв, ангару, цеху виробництва - літера «В1» , загальною площею 896,9 м кв, виробничого приміщення - літера «Г1» , загальною площею 786,6 м кв, цеху - літера «Я» , загальною площею 877 м кв, виробничого складу - літера «Ц» , загальною площею 171,7 м кв, огорожі - № 2, 3, навісу - літера « 2А» , площею забудови 150,8 м кв, навісу - літера « 2Л» , площею забудови 11 м кв, виробничого цеху - літера « 2М» , загальною площею 3730,4 м кв, будки охорони - літера «Д1» , загальною площею 6,9 м кв» (розділ «Визначення термінів» ),

- «Іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язання позичальника, що випливають з кредитного договору, цим передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки …» (пункт 1.1.).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Частинами першою, третьою статті 33 Закону України Про іпотеку визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

В подальшому, 23.06.2017 між Публічним акціонерним товариством «Діамантбанк» , визначений як неплатоспроможний банк, та Публічним акціонерним товариством «Таскомбанк» , як приймаючим банком, укладений нотаріально посвідчений договір №220617/ц-2 про відступлення права вимоги.

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:

- «За цим договором неплатоспроможний банк відступає, а приймаючий банк набуває права вимоги за реєстрами договорів про здійснення активних операцій та договорів забезпечення, а саме:

1.1.1. права вимоги за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін та доповнень до таких договорів, … за реєстром кредитних договорів, викладених у додатку 1 до цього договору …,

1.1.2. права вимоги за договорами застави, з урахуванням усіх змін та доповнень до таких договорів, поруки, з урахуванням усіх змін та доповнень до цих договорів, а в частині договорів іпотеки / іпотечних договорів, з урахуванням усіх змін та доповнень до таких договорів - права за іпотечними договорами … за реєстром договорів забезпечення, викладеним у додатку 2 до цього договору …» (пункт 1.1.),

- «З моменту нотаріального посвідчення цього договору приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора за основними кредитами, усіх прав та обов`язків іпотекодержателя, заставодержателя та кредитора щодо поручителів та набуває повного правового статусу сторони за відповідним договором забезпечення замість неплатоспроможного банку …» (пункт 1.4.).

Чинним законодавством визначено, що заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відступлення права вимоги - це заміна кредитора в зобов`язанні.

Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні унормовані статтею 512 Цивільного кодексу України, в силу якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З додатку № 1 до договору слідує, що реєстру включений кредитний договір № 383 від 08.04.2013, а з додатку № 2 до договору - до реєстру включений договір іпотеки № 383/1 від 08.04.2013 (т.1 а.с.249, т.2 а.с.1).

Оцінюючи доводи апелянта про те, що додаток №1 нотаріально не посвідчений, судова колегія зазначає наступне.

Як зазначалось вище, договір про відступлення права вимоги від 23.06.2017 року, №220617/ц-2, укладений між ПАТ Діамантбанк та ПАТ Таскомбанк нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С та зареєстровано в реєстрі за № 1671.

Відповідно до п. 9.4 Договору відступлення права вимоги, усі Додатки до цього є його невід`ємною частиною.

Таким чином, Додаток 1 та Додаток 2, які містять посилання на кредитний договір, договір іпотеки від 08.04.2013 року та на підставі яких позивачем здійснено перереєстрацію речового права іпотекодержателя - є складовими частинами договору про відступлення права вимоги.

В судовому засіданні 11.06.2019 року судовою колегією було досліджено оригінал договору про відступлення права вимоги від 23.06.2017 року №220617/ц-2 та встановлено, що додатки №1 та №2 до нього в форматі А3 прошиті та пронумеровані разом з текстом договору, на якому міститься посвідчувальний напис нотаріуса, а зворотній бік прошитого документа містить напис про кількість прошитих сторінок та скріплений підписом і печаткою нотаріуса Чухрій О.С.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів доходить висновку, що оскільки спірний додаток є невід`ємною частиною договору та прошитий разом з текстом договору, на якому міститься посвідчувальний напис нотаріуса, зважаючи на п.9.4 договору, безпідставним є посилання апелянта на те, що додатки до договору не посвідчені нотаріально.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що договір про уступку права вимоги укладений у аналогічній формі що і договір іпотеки, а саме у письмовій формі з його нотаріальним посвідченням, а тому це підтверджує про перехід прав за кредитним договором № 383 та договором іпотеки № 383/1 від ] ІАТ Діамантбанк до АТ Таскомбанк .

Що стосується доводів скаржника про те, що державна реєстрація відбулась майже через рік після вчинення правочину, колегія суддів зауважує, що апелянт помилково стверджує про порушення порядку внесення запису про іпотечне обтяження, керуючись при цьому положеннями ст. 19 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень .

Як вбачається з матеріалів справи, договір про відступлення права вимоги укладено 23.06.2017 року, державна реєстрація зазначеного договору відбулась 24.04.2018 року (т.1 а.с.174).

Відповідно до ст.19 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Державна реєстрація обтяжень, іпотек речових прав проводиться у строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше строків, встановлених абзацами першим і другим цієї частини.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, статтею 19 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зазначено про невідкладність державної реєстрації правочинів, проте не пізніше 2 та 5 днів після реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Строків подання заяви про реєстрацію правочину зазначена стаття не містить.

Тому доводи апелянта про порушення строків реєстрації правочину, а також доводи про відсутність нотаріального посвідчення додатків до договору не ґрунтується на конкретних приписах Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та діючого законодавства України.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не встановлено строків державної реєстрації, які б залежали безпосередньо від наявного правочину; цим Законом лише регулюються строки, які повинні бути дотримані при реєстрації, а саме строк реєстрації з моменту подачі заяви про реєстрацію.

Отже, Закон не встановлює імперативного обов`язку реєстрації іпотечного обтяження одночасно з нотаріальним посвідченням договору про перехід прав іпотекодержателя до набувача такого права, строком регулюється лише період з моменту подачі заяви про державну реєстрацію обтяження, відтак звернення іпотекодержателя до державного реєстратора із заявою про реєстрацію обтяження іпотеки є виключно правом іпотекодержателя, як щодо факту подачі такої заяви, так і щодо строку для такого звернення після укладення, договору іпотеки чи договору відступлення прав за договором іпотеки.

За таких обставин, посилання скаржника на порушення при реєстрації переходу прав за іпотечним договором є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія доходить висновку про необґрунтованість посилань апелянта на порушення чинного законодавства при укладенні сторонами Договору №220617/ц-2 про відступлення права вимоги, та відповідність умов договору, визначених ст.512, 513, 628 Цивільного кодексу України, ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , ст. 24 ЗУ Про іпотеку .

За таких обставин, доводи апелянта про неврахування судом доводів ТОВ Фірма Інвеста , та норм матеріального права, є безпідставними, оскільки їм надано було обґрунтовану правову оцінку судом першої інстанції.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 73, 76 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Підсумовуючи вищенаведене, оскільки доводи апеляційної скарги, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія доходить висновку про законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, обґрунтованість, дотримання норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, що є підставою для залишення рішення без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, судовий збір за апеляційний перегляд рішення покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інвеста» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 12.03.2019 року у справі №923/618/18 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст складено 18.06.2019

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді Н.М. Принцевська

Я.Ф. Савицький