Постанова

від 28.05.2019 по справі 911/2857/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2019 р. Справа№ 911/2857/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 28.05.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Громадської організації "Дубки-Електро"

на рішення Господарського суду Київської області

від 31.10.2017 (повний текст підписано 10.11.2017)

у справі № 911/2857/17 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн"

до 1. Громадської організації "Дубки-Електро",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Капмані-Буд",

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Київобленерго,

про визнання права власності на об`єкт будівництва на підставі договору будівельного підряду № 58/1 від 09.11.2009 та визнання договору від 29.03.2010 про заміну сторони за договором будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009 - недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року Садівниче товариство Дубки Науково-Виробничого об`єднання Сатурн звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Промет та Громадської організації Дубки-Електро , за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства Київобленерго , про визнання права власності на об`єкт будівництва та визнання договору про заміну сторони недійсним.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.10.2017 у справі №911/2857/17 позовні вимоги задоволено в повному обсязі: визнано недійсним Договір від 29.03.2010 про зміну сторони за Договором будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009, який укладений між Садівничим товариством Дубки Науково-виробничого обєднання Сатурн , Товариством з обмеженою відповідальності Промет та Громадською організацію Дубки-Електро .

Визнано за Садівничим товариством Дубки Науково-виробничого обєднання Сатурн право власності на об`єкт, а саме трансформаторну підстанцію - КТП - 10/0,4/160 кВЛ №785 та ПЛ-10/0,4 кВ, що знаходиться в с. Наливайківка, Макарівського району, Київської області та на інші виконані роботи за Договором будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009.

За рішенням суду присуджено до стягнення з Громадської організації Дубки-Електро на користь Садівничого товариства Дубки Науково-виробничого об`єднання Сатурн 14870 грн. судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуваний Договір про зміну сторони від 29.03.2010 року зі сторони СТ Дубки НВО Сатурн підписаний головою правління - ОСОБА_7 (замовник), яка не мала права на підписання договору, а зі сторони нового замовника ГО Дубки-Електро в особі голови правління ОСОБА_10, з неіснуючою організацією, отже, оспорюваний договір укладений з порушенням ст. 203 Цивільного кодексу України . У зв`язку з чим, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору від 29.03.2010 про зміну сторони за договором будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про визнання права власності на спірний об`єкт, суд першої інстанції виходи з того, що оскільки судом визнано недійсним договір про заміну сторони у договорі підряду, та враховуючи норми чинного законодавства та умови Договору будівельного підряду №58/1Б від 09.11.2009, позивач, як належний замовник будівництва, є власником створеного за таким Договором майна, а саме трансформаторної підстанції - КТП - 10/0, 4/160 кВА №785 та ПЛ-10/0,4 кВ., що знаходиться в с. Наливайківка, Макарівського району.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Громадська організація Дубки-Електро звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить застосувати наслідки спливу позовної давності щодо позовних вимог Садівничого товариства Дубки Науково-виробничого об`єднання Сатурн , оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Мотивуючи свої вимоги тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення допущене неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції визнав встановленими обставини, які не були доведені, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають дійсним обставинам справи, а також були допущені порушення норм процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач-2 зазначає, що позов подано з пропуском строку позовної давності. Так, на думку апелянта, позивачу було відомо про оскаржуваний договір починаючи з моменту його укладення. Крім того, позивач міг довідатись про його укладення ще у червні 2014 року під час розгляду справи №911/1985/13 у Господарському суді Київської області, а з даним позовом позивач звернувся у вересні 2017 року, тобто поза межами, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України, трирічного строку позовної давності.

Апелянт звертає увагу на те, що відповідач-2 не міг подати заяву про застосування строків позовної давності у суді першої інстанції, оскільки не приймав участі у розгляді справи, оскільки не отримував судових повідомлень та судових викликів.

Крім того, враховуючи приписи частини 1 статті 14 та частини 1 статті 20 Закону України Про об`єднання громадян Громадська організація Дубки-Електро починаючи з 26.03.2010, тобто з моменту створення та реєстрації, шляхом повідомлення виконавчого комітету Наливайківсьої сільської ради, набула право виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права, в тому числі і укладати цивільно-правові та господарські договори, а також набувати право на майно.

Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції не мав права визнавати за позивачем права власності на спірне майно, оскільки воно не введено позивачем в експлуатацію.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її вимог, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване.

Клопотання, заяви, подані учасниками справи до суду апеляційної інстанції

29.03.2018 від Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" через канцелярію суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, в якій останній просить суд прийняти відмову Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" від позову, скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі. Дана заява підписана головою Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" ОСОБА_1

На підтвердження повноважень голови правління Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 28.03.2018.

Водночас, колегією суддів встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 27.02.2019 у справі №911/816/18 визнано недійсним рішення загальних зборів членів Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" від 25.02.2018, які оформлені протоколом №1 загальних зборів членів СТ Дубки НВО Сатурн . Отже, визнано недійсними збори, на яких було обрано ОСОБА_1 головою правління Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн".

Рішення Господарського суду Київської області від 27.02.2019 у справі №911/816/18 набрало законної сили протягом 20 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина 3 статті 170 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на час звернення із відповідною завою не мав повноважень на представництво Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн", відтак, заява Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" про залишення позову буз розгляду за підписом голови ОСОБА_1 залишається без розгляду.

19.03.2019 через канцелярію суду від представника Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" надійшло клопотання про відмову від позову, в якій останній просить суд прийняти відмову Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" від позову, скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

19.03.2019 через канцелярію суду від представника Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" надійшло два клопотання про припинення повноважень представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як представників Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" у даній справі.

Дані заяви підписані головою Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" ОСОБА_5 На підтвердження повноважень ОСОБА_5 як голови правління Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 18.03.2019.

Разом з тим, 09.04.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення документів. Позивачем до матеріалів справи подано копію витягу з реєстру про керівника Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" та копію протоколу позачергових загальних зборів членів Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" від 30.03.2019. Відповідно до даних документів, 30.03.2019 було обрано нового голову правління Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн", а саме ОСОБА_11

Відповідно до частини 5 статті 191 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

З огляду на встановлені судами обставини справи та оскільки позивачем в особі нового керівника не підтримано раніше подану заяву про відмову від позову, колегія суддів дійшла висновку щодо відмови у задоволенні вказаної заяви , оскільки вона суперечать інтересам позивача у справі.

Явка представників у судове засідання

В судове засідання 28.05.2019 представники відповідачів та третьої особи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштових відправлень за шрих-кодами 0411627316046 (вх.. №09.2-04/57853/19 від 28.05.2019), 0411627316038 (вх.. №09.2-04/45496/19 від 23.04.0219), 0411627316020 (вх.. №09.2-04/47659/19 від 26.04.2109).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ( Alimentaria Sanders S.A. v. Spain ) від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників позивача, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідачів та третьої особи, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, у 2009 році члени Садівничого товариства Дубки Науково-виробничого об`єднання Сатурн виявили бажання здійснити електрифікацію до своїх дачних будинків, у зв`язку з чим дали відповідне доручення голові правлінню СТ Дубки НВО Сатурн укласти ряд договорів та вчинити дії, спрямовані на реалізацію своїх потреб у електрофікації.

Так, 15.04.2009 СТ Дубки в особі голови правління ОСОБА_7 (замовник) та ЗАТ А.Е.С. Київобленерго (власник) укладено Договір про надання послуг з приєднання до електричних мереж №К-00-09-0555, відповідно до пункту 1.1. якого власник здійснює приєднання та підключення електроустановок замовника до своїх електричних мереж після виконання замовником технічних умов №К-00-09-0555 від 15.04.2009 та погодження замовником проектно-кошторисної документації згідно вимог технічних умов.

В подальшому, СТ Дубки НВО Сатурн звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю Промет (відповідач-1), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Кампані-Буд , для проектування, монтажу, установки та інших будівельних робіт (робіт по реконструкції існуючої ПЛ 10 кВа та ПЛ 0,4 кВа) та було укладено договір підряду №58/1Б від 09.11.2009.

Відповідно до п. 1.1 Договору №58/1Б від 09.11.2009 за договором підряду замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати на свій ризик власними і залученими силами і засобами роботи по проектуванню, монтажу, пусконаладці та здачі в експлуатацію КТП - 160 кВА, ПЛ-10/0,4 кВа в с.Наливайківка, Макарівського району, відповідно до проектно-кошторисної документації (далі-роботи), здати в обумовлені строки об`єкт в експлуатацію замовнику, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити виконанні роботи в строки та в порядку, передбаченим договором та додатками до нього.

Договором в п.3.1. визначено, що вартість виконання будівельних робіт складає 188 084,40 грн. та визначається в кошторисі. Кошторис є твердим і набирає чинності з моменту підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін. Розрахунок договірної ціни є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п.3.4 Договору замовник проводить оплату підряднику на умовах 70% передплати від договірної ціни не пізніше п`яти банківських днів з дати підписання даного Договору.

На виконання вищенаведених умов договору підряду, СТ Дубки НВО Сатурн здійснено оплату протягом періоду з грудня 2009 року по липень 2010 року в сумі 218 048, 40 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ ПРОМЕТ (р/р НОМЕР_1 в Станкобудівній філії ВАТ КБ Експобанк , МФО 322421). Дана інформація також підтверджується листом від 19.05.2017 за вих. №161 за підписом директора ТОВ Промет ОСОБА_12

Як підтверджено матеріалами справи, 29.03.2010 СТ Дубки НВО Сатурн в особі голови правління ОСОБА_7 (замовник) укладено Договір про заміну сторони за договором будівельного підряду №58/1Б від 09.11.2009, згідно з яким за відповідним договором підряду стороною є ТОВ Промет як підрядник, та Громадська організація Дубки-Електро , як новий замовник.

Відповідно до п. 1 договору про зміну сторони замовник СТ Дубки НВО Сатурн відступає, а новий замовник - Громадська організація Дубки-Електро приймає на себе всі права замовника за договором будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009.

Пунктом 2 договору від 29.03.2010 про заміну сторони за договором будівельного підряду №58/1Б від 09.11.2009 передбачено, що з дати укладання цього договору про зміну сторони підрядник зобов`язується виконувати всі свої обов`язки за договором будівельного підряду №58/1Б від 09.11.2009 на користь нового замовника.

Пунктом 3 договору про зміну сторони від 29.03.2010 за даним договором про зміну сторони попередній замовник передає новому замовнику права на оплачені замовником та не завершені підрядником будівельно-монтажні роботи згідно договору №58/1-Б від 09.11.2009.

Позов у даній справі заявлено про визнання права власності на об`єкт будівництва на підставі договору будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009 та визнання договору від 29.03.2010 про зміну сторони за договором будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009 недійсним.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що договір від 29.03.2010 про зміну сторони за договором будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009 є неправомірним та підлягає визнанню недійсним, оскільки порушує права позивача, позбавляючи останнього на отримання результату замовлених і оплачених ним робіт за укладеним договором будівельного підряду №58/1Б від 09.11.2009.

Так, відповідний договір від 29.03.2010 про зміну сторони за договором будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009 в особі замовника укладено ОСОБА_7 як головою правління СТ Дубки НВО Сатурн , однак, на думку позивача, ОСОБА_7 не мала права на підписання даного договору та не мала на це повноважень згідно Статуту.

Судом першої інстанції встановлено, що з 2008 року ОСОБА_7 не є головою СТ Дубки НВО Сатурн , що підтверджується рішенням Апеляційного суду Київської області від 28.10.2011 у справі №22ц- 5090/2011, згідно з яким було визнано недійсним протокол №3 зборів уповноважених Садівничого товариства Дубки наукове-виробничого об`єднання Сатурн від 26.10.2008 про обрання головою правління Садівничого товариства Дубки наукове-виробничого об`єднання Сатурн ОСОБА_7 .

Також, 20.12.2009 на засіданні СТ Дубки НВО Сатурн рішенням загальних зборів було обрано нового голову правління ОСОБА_8 .

Крім того, зазначеним рішенням загальних зборів від 20.12.2009 затверджено нову редакцію статуту садового товариства, змінено організаційно-правову форму товариства, а також доручено ОСОБА_8 звернутися до державного реєстратора з приводу внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідні обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 23.03.2010, довідкою АА №282428 від 27.01.2010 ГУ статистики у Київській області, а також Статутом загальних зборів с/т Дубки НВО Сатурн від 20.12.2009 (зареєстрованого 26.01.2010 року), тобто, як встановлено судом першої інстанції, з 20.12.2009 на час прийняття рішення місцевим господарським судом, керівником СТ Дубки НВО Сатурн була ОСОБА_9 .

Позивач зазначає, що під час укладення у 2010 році спірного договору про заміну сторони в особі голови правління ОСОБА_7 було проставлення відтиску печатки СТ Дубки НВО Сатурн шляхом незаконного її використання, оскільки, згідно з п.5.20 статуту СТ Дубки НВО Сатурн (в редакції, зареєстрованій 26.01.2010) голова правління зобов`язаний протягом 5 днів після обрання прийняти по акту справи колишнього голови. Однак ОСОБА_7 , яка є колишнім головою правління, чинила перешкоди у користуванні та розпорядженні майном та документами товариства, на вимоги не відповідала та відмовлялася від передачі ряду документів щодо господарської діяльності даного товариства, а також бухгалтерської документації.

У зв`язку з чим, новий голова правління ОСОБА_13 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном та документами товариства шляхом витребування у останньої печатки, а також ряду документів. У відповідній частині позов було задоволено рішенням Святошинського районного суду від 08.07.2011 у справі №2-2373.

Однак, ОСОБА_7 продовжувала незаконно утримувати печатку та документацію товариства, у зв`язку з чим, її було засуджено і Вироком від 29.03.2012 Святошинським районним судом м. Києва у кримінальній справі пр. №1/2608/390/1, ун. № 2608/3413/12 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 Кримінального кодексу України , а саме, за не виконання рішення Святошинського районного суду від 08.07.2011 у справі №2-2373.

За твердженнями позивача, лише після засудження ОСОБА_7 передала частину документів садового товариства, які перебували у її незаконному володінні. Під час передачі внутрішніх документів особою ОСОБА_7 багато документів остання не передала, книга протоколів була розшита, ряд заяв членів товариства зникло.

Як визначено ст. 22 Статуту СТ Дубки НВО Сатурн в редакції 1992 року, чинній станом на дату укладення договору від 29.03.2010 про заміну сторони за договором будівельного підряду №58/1Б від 09.11.2009, майно садівничого товариства може бути передано державним, кооперативним і іншим підприємствам, установам і громадянам тільки по дозволу загальних зборів/зборів уповноважених/членів товариства і президії об`єднання, до складу якого входить це садівниче товариство, або по рішенню суду чи арбітражу.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 29.03.2010 такого рішення не існувало, отже, ОСОБА_7 , укладаючи оспорюваний договір від 29.03.2010 про заміну сторони за договором будівельного підряду №58/1Б від 09.11.2009 як голова СТ Дубки НДІ Сатурн , вийшла за межі своїх повноважень укладаючи договір.

Ще однією з підстав визнання недійсним договору про заміну сторони, позивач вказує те, що даний договір укладено з неіснуючою на той час організацією, а саме новим замовником по договору є Громадська організація Дубки-Електро в особі голови правління ОСОБА_10 , яка зареєстрована як юридична особа лише 06.08.2010, відповідно станом на 29.03.2010 не існувала і не мала права укладати спірний Договір в березні 2010 року.

Таким чином, оскаржуваний Договір про зміну сторони від 29.03.2010, за твердженнями позивача, зі сторони СТ Дубки НВО Сатурн підписаний головою правління - ОСОБА_7 (замовник), яка не мала права на підписання договору, а зі сторони нового замовника ГО Дубки-Електро в особі голови правління ОСОБА_10, тобто з неіснуючою організацією.

У зв`язку з чим, позивач в позові заявив вимогу про визнання недійсним договору від 29.03.2010 про зміну сторони за договором будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009.

Також, посилаючись на протиправність передачі за спірним договором прав замовника будівництва ГО Дубки-Електро , чим позбавлено позивача права на отримання оплаченого результату за укладеним ним договором будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009, позивач просить визнати за ним право власності на створений за відповідним договором результат - об`єкт будівництва на підставі договору будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання недійсним договору від 29.03.2010 про зміну сторони за договором будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009, на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України , як такого, що укладений з порушенням ст. 203 Цивільного кодексу України .

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачені самостійні окремі підстави недійсності господарського зобов`язання: Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Ч. 1 ст. 2 ЦК України передбачено, що юридична особа є учасником цивільних відносин.

У ч. 2 ст. 80 ЦК України зазначено, що юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Ст. 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Таким чином, керівник юридичної особи виступає від імені юридичної особи у відносинах з третіми особами і здійснює функції представництва на підставі акта органу юридичної особи.

Правочини юридична особа вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

За змістом визначених положень чинного законодавства України виконуючи покладені на особу, яка діє від імені юридичної особи (в т.ч. директор), обов`язки, остання зобов`язана діяти виключно в інтересах такого товариства, добросовісно і розумно реалізовувати отримані цивільні права з метою дотримання встановлених законодавством принципів здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Тобто, законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.

Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Як зазначалось вище, відповідно до ст. 22 Статуту СТ Дубки НВО Сатурн в редакції 1992 року, чинній станом на дату укладення оспорюваного договору, майно садівничого товариства може бути передано державним, кооперативним і іншим підприємствам, установам і громадянам тільки по дозволу загальних зборів/зборів уповноважених/членів товариства і президії об`єднання, до складу якого входить це садівниче товариство, або по рішенню суду чи арбітражу.

Однак, судом першої інстанції встановлено, що станом на 29.03.2010 такого дозволу загальних зборів СТ Дубки НВО Сатурн не існувало, інших дій, які б свідчили про погодження оспорюваного договору позивачем вчинено не було. Крім того, ОСОБА_7 станом на дату укладення оспорюваного договору вже не перебувала на посаді голови правління, а отже, укладаючи оспорюваний договір як голова СТ Дубки НДІ Сатурн , не мала повноважень на вчинення даного правочину, тому що не мала на це повноважень згідно до статуту та на момент укладання оспорюваного договору використовувала печатку та діяла як голова правління не маючи на це повноважень. Доказів протилежного відповідачами не надано.

Також, з огляду на фактичні обставини спору вбачається укладення оспорюваного договору всупереч інтересам позивача, з огляду на наступне.

В матеріалах справи міститься протокол №1 установчих зборів членів Громадської організації Дубки-Електро від 21.03.2010 (а.с. 283, том І). Згідно даного протоколу члени Громадської організації Дубки-Електро , серед яких є і ОСОБА_7 , на зборах 21.03.2010 вирішили створити дану громадську організацію для задоволення та захисту інтересів членів садівничого товариства при проведенні електрифікації садових ділянок.

Громадську організацію вирішено створити за юридичною адресою: 08022, Київська область, Макарівський район, с. Наливайківка, вул. Леніна, 117а.

Отже, ОСОБА_7 як голова правління, укладаючи 29.03.2010 оспорюваний договір від імені Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн", водночас перебувала членом Громадської організації Дубки-Електро , якій було відступлено всі права за Договором будівельного підряду №58/1-Б від 09.11.2009, між тим, без сплати жодних відшкодувань позивачу.

Крім того, відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України Про об`єднання громадян , в редакції чинній на момент створення Громадської організації Дубки-Електро , об`єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об`єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Частинами 1, 2 статті 14 даного закону встановлено, що легалізація (офіційне визнання) об`єднань громадян є обов`язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування . Діяльність об`єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною.

У випадку реєстрації об`єднання громадян набуває статус юридичної особи. Дані реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців шляхом внесення відповідного запису в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України Про об`єднання громадян , в редакції чинній на момент створення Громадської організації Дубки-Електро , визначено, що для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об`єднання громадян користуються правом виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права.

Отже, по-перше, Закон України Про об`єднання громадян , в редакції чинній на момент створення Громадської організації Дубки-Електро , чітко вирізняє два види легалізації громадських організацій, або 1)шляхом їх реєстрації (з набуттям статусу юридичної особи), або 2) шляхом повідомлення про заснування (без набуття такого статусу); по-друге, можливість виступати учасником цивільно-правових відносин, а також набувати майнові і немайнові права, даний Закон пов`язує з реєстрацією громадських організацій, і відповідно набуття статусу юридичної особи.

Так, частиною 4 статті 87 Цивільного кодексу України (редакція від 10.02.2010) визначено, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Як підтверджено матеріалами справи, Громадська організація Дубки-Електро зареєстрована як юридична особа лише 06.08.2010, отже, на час укладення оспорюваного договору в березні 2010 року не мала процесуальної дієздатності на вчинення будь-яких правочинів.

Викладеним спростовуються твердження апелянта стосовно того, що Громадська організація Дубки-Електро набула право виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права (в тому числі і укладати цивільно-правові та господарські договори, а також набувати право на майно), починаючи з моменту створення та реєстрації, шляхом повідомлення виконавчого комітету Наливайківсьої сільської ради, а не з моменту державної реєстрації.

Таким чином, оскаржуваний договір про зміну сторони від 29.03.2010 зі сторони Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" (замовник) підписаний головою правління ОСОБА_7, яка не мала права на підписання договору, а зі сторони нового замовника - Громадської організації Дубки-Електро в особі голови правління ОСОБА_10, не наділеною процесуальною дієздатністю на вчинення будь-яких правочинів.

В контексті вирішення спору із застосуванням наведених положень цивільного законодавства слід також звернути увагу на визначені Верховним Судом України правові висновки при їх застосуванні, а саме, в постанові від 13.09.2017 у справі №3-492гс17 Верховним Судом України було зазначено, що Закон не встановлює виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах з юридичною особою. Тому з огляду на загальні засади здійснення цивільних прав висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, обумовлених договором, і чи настали такі наслідки насправді. Таким чином, підлягає оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення. Зокрема, необхідно встановити, чи виконала третя особа свої обов`язки за договором, в який спосіб у подальшому третя особа розпорядилася одержаним за оспорюваним договором майном, чи не було залучення третьої особи до участі в укладенні договору формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно.

У зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що оскільки у відповідача-2, як підрядника, не було підстав сумніватись в повноваженнях голови правління ОСОБА_7, в діях останнього відсутні порушення. Однак, оскільки позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору, укладеного між відповідачами, відповідна позовна вимога підлягає вирішенню по суті щодо обох відповідачів, тому відсутні підстави для виключення ТОВ Кампані-Буд (правонаступника підрядника ТОВ Промет ) з числі відповідачів. Оскільки, відповідач-1 є стороною спірного договору, позов в частині визнання такого договору недійсним задовольняється також щодо відповідача-1.

З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів вважає правильними, обґрунтованими та таким, що прийнято у відповідності до обставин справи та норм матеріального права, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині визнання недійсним договору від 29.03.2010 про зміну сторони за договором будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009.

Твердження апелянта стосовно пропуску позивачем строку позовної давності спростовуються встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Так, апелянт стверджує, що позивачу було відомо про оскаржуваний договір, починаючи з моменту його укладення. Крім того, позивач міг довідатись про його укладення ще у червні 2014 року під час розгляду справи №911/1985/13 у Господарському суді Київської області.

Колегією суддів вважає дані посилання скаржника необґрунтованими, з огляду на наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а і з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини (висновок, викладений у постанові Верховного суду України від 29 жовтня 2014 року у справі №6-152цс14).

Звертаючись з позовом, Садівниче товариство "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн" зазначило, що оскільки спірний Договір про заміну сторони від 29.03.2010 приховувала ОСОБА_7 , йому стало достовірно відомо про порушення свого права та про осіб, якими було порушено право лише у 2017 році під час кримінального провадження №12014110210000580 передбаченого за ч. 1 статті 358 Кримінального кодексу України від 19.09.2014, а саме 21 лютого 2017 після допиту директора ТОВ "Промет" (нині ТОВ Компані-Буд ), яким під час допиту було надано такі документи: Договір №85/1Б від 9 листопада 2009 року та Договір від 29 березня 2010 року про заміну сторони за договором будівельного підряду №58/1-Б від 9 листопада 2009 року, на підтвердження чого надано адвокатський запит вих.. №08/17 від 24.02.2017 (а.с. 48, то І) та відповідь слідчого Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області вих.. №П-114 від 09.03.2017 (а.с. 49, том І).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що предметом розгляду у справі №911/1985/13 був позов про визнання недійсним договору про співробітництво від 21 березня 2010 року, укладеного між Громадським об`єднання "Дубки-Електро" та СТ "Дубки" НВО "Сатурн".

За твердженнями Садівничого товариства "Дубки" Науково-виробничого об`єднання "Сатурн", представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів, а саме, контракту (договору) №85/1Б від 9 листопада 2009 року та договору від 29 березня 2010 року про заміну сторони за договором будівельного підряду №58/1-Б від 9 листопада 2009 року, однак судом було відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, з огляду на його безпідставність.

Доказів на спростування даних обставин апелянтом не подано.

Отже, враховуючи встановлені судами обставини справи стосовно укладення оспорюваного договору особою, яка не мала права на його укладення, а саме ОСОБА_7 , яка між іншим також була одним із засновників Громадської організації Дубки-Електро , колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що він не мав можливості раніше ознайомитися зі змістом оспорюваного договору.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не пропущено строку позовної давності для звернення з позовом у даній справі.

З огляду на ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки, в ході розгляду справи визнано недійсним договір від 29.03.2010 про зміну сторони за договором будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009, тому у ГО Дубки-Електро відсутні підстави для набуття права власності на об`єкт будівництва, який замовлений і оплачений позивачем у відповідності до укладеного ним з відповідачем-1 договору будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009.

Згідно з п.1.1 предметом договору №58/1Б від 09.11.2009 за даним договором підряду замовник (позивач) доручає, а підрядник (відповідач-1) бере на себе зобов`язання виконати на свій ризик власними і залученими силами і засобами роботи по проектуванню, монтажу, пусконаладці та здачі в експлуатацію КТП-160 кВА, ПЛ-10/0,4 кв. в с.Наливайківка, Макарівського району, відповідно до проектно-кошторисної документації(далі-роботи), здати в обумовлені строки об`єкт в експлуатацію замовнику, а замовник зобов`язаний прийняти та оплати виконанні роботи в строки та в порядку, передбаченим договором та додатками до нього.

Відповідно до ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 1 ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 876 Цивільного кодексу України зазначено, що власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України ).

Відповідно до статей 391 та 392 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном та пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійсним, визнання права.

Виходячи з положень чинного законодавства та умов Договору будівельного підряду №58/1Б від 09.11.2009, позивач, як належний замовник будівництва, є власником створеного за таким Договором майна, а саме трансформаторної підстанції - КТП - 10/0, 4/160 кВА №785 та ПЛ-10/0,4 кВ., що знаходиться в с. Наливайківка, Макарівського району.

Таким чином, вимоги позивача про визнання за ним права власності на об`єкт, а саме трансформаторну підстанцію - КТП - 10/0,4/160 кВЛ №785 та ПЛ-10/0,4 кВ, що знаходиться в с. Наливайківка, Макарівського району, Київської області та на інші виконані роботи згідно за договором будівельного підряду №58/1 від 09.11.2009, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача-2 на те, що без введення в експлуатацію спірного майна, відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на таке майно, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно частин 1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Частиною 2 даної статті встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Частиною 4 статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі , магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Відповідно до п. 1.1 договору №58/1Б від 09.11.2009 за договором підряду замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати на свій ризик власними і залученими силами і засобами роботи по проектуванню, монтажу, пусконаладці та здачі в експлуатацію КТП - 160 кВА, ПЛ-10/0,4 кВа в с.Наливайківка, Макарівського району, відповідно до проектно-кошторисної документації (далі-роботи), здати в обумовлені строки об`єкт в експлуатацію замовнику, а замовник зобов`язаний прийняти та оплати виконанні роботи в строки та в порядку, передбаченим договором та додатками до нього.

Виходячи, з вище викладеного об`єкти, які є предметом договору, є рухомим майном, таким чином норми положень частин 1, 2 статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не поширюються на спірні відносини.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 31.10.2017 у справі № 911/2857/17 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 267, 270, 273, 275, 276, 281- 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Громадської організації "Дубки-Електро" на рішення Господарського суду Київської області від 31.10.2017 у справі № 911/2857/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 31.10.2017 у справі № 911/2857/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/2857/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст складено:14.06.2019.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б.Михальська

І.М. Скрипка