Постанова

від 10.06.2019 по справі 904/3074/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2019 року м.Дніпро Справа № 904/3074/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.,

представники сторін:

від позивача: Хазов Ю.С. адвокат, ордер серії ХС №143760 від 15.05.2019 р.;

від відповідача: Гурський В.С. адвокат, ордер серії ДП №2464/003 від 06.12.2018 р.;

розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрстарлайн Інкорпорейтед на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 (повний текст рішення складено 28.02.2019 року, головуючий суддя Юзіков С.Г., судді: Мельниченко І.Ф., Ліпинський О.В.) у справі №904/3074/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета РС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрстарлайн Інкорпорейтед

про стягнення коштів у розмірі 208 376,93 грн., отриманих без достатніх на то підстав

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фізичної особи-підприємця Курко Владислава Миколайовича ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 208 376,93 грн., отриманих без достатніх на то підстав.

Позов обґрунтовано тим, що між сторонами відсутні договірні відносини, у зв`язку з чим, на підставі ст. 1212 ЦК України просить стягнути з відповідача сплачені кошти.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 у справі №904/3074/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета РС" до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрстарлайн Інкорпорейтед про стягнення коштів у розмірі 208 376,93 грн., отриманих без достатніх на то підстав за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фізичної особи-підприємця Курко Владислава Миколайовича задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрстарлайн Інкорпорейтед на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета РС" 208 376, 93 грн. - безпідставно одержаних коштів, 3 125, 65 грн. - судового збору.

Рішення мотивовано тим, що доказів досягнення згоди щодо предмету поставки сторони суду не надали, доказів поставки позивачеві товару (підписаного сторонами акту приймання-передачі чи видаткової накладної з підписом позивача) відповідач не надав, сторони не заперечують сплату позивачем відповідачеві 208 376,93 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені кошти набуті відповідачем безпідставно.

Щодо перебування на зберіганні у позивача оцинкованого рулону відповідача, суд зазначив що питання повернення цього рулону має вирішуватися з урахуванням кримінального провадження, відкритого за зверненням позивача.

2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 у справі №904/3074/18, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Укрстарлайн Інкорпорейтед , в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області 18.02.19 р. у справі №904/3074/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що у правовідносинах які склались між сторонами фактично було укладено договір в порядку ст.ст. 641-642 ЦК України, на виконання якого відповідачем було отримано грошові кошти за товар та поставлено його, а спір який виник між сторонами повинен регулюватись положеннями про зобов`язальне право.

07.06.2018 року ТОВ "УКРІНТЕРСТАЛЬ" правонаступником якого є ТОВ "УКРСТАРЛАЙН ІНКОРПОРЕИТЕД" передало, а водій Фізичної особи-підприємця Курко Владислава Миколайовича - ОСОБА_1, водійське посвідчення ДХР НОМЕР_1 на автомобілі ДАФ номерний знак НОМЕР_2 прийняв до перевезення Рулон оцинкований 1мм L-1000 мм у кількості 5,395 тон (далі - Товар) на загальну суму 1 88866,01 грн з ПДВ. Вказане підтверджується копією Товаротранспортної накладної №1 від 07.06.18 р.

Після чого водій ФОП Курко В.М. - ОСОБА_1 доставив вказаний товар позивачу на його адресу - 73009, АДРЕСА_1.

При розвантаженні товару позивач відмовився підписувати Товарно-транспортну накладну. За вказаним фактом була викликана поліція, яка прибула за адресою позивача та відібрала пояснення у водія, позивача та у відповідача при телефонному спілкуванні.

Факт поставки товару підтверджується зокрема наданою позивачем відповіддю на відзив до якого було долучено Фототаблицю Акт експертизи Be - 234 від 08.06.18 p., з якої вбачається, що на зображенні знаходиться автомобіль ДАФ номерний знак НОМЕР_3 завантажений рулоном оцинкованим. Вказана фототаблиця була зроблена в межах дослідження експерта № Ве-234 від 06.06.2018 року Херсонської Торгово промислової палати, в тому числі за участю водія ОСОБА_1 , про що безпосередньо в ній зазначено.

Скаржник зазначає, що позивач відмовився підписувати будь-які документи про отримання товару, проте фактично його прийняв, дії передбачені чинним законодавством які зумовлюють правові наслідки по неприйняттю товару не вчинив (ст.ст. 689, 690 ЦК України).

Апелянт вважає, що в даному спорі, спірні правовідносини сторін регулюються нормами зобов`язального права, для яких характерним є спосіб повернення майна, переданого за договором, виключає можливість пред`явлення позову про стягнення на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

3.Узагальнені доводи інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Планета РС надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрстарлайн Інкорпорейтед відхилити, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 у справі №904/3074/18 залишити без змін.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2019 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Укрстарлайн Інкорпорейтед на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 у справі №904/3074/18 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.04.2019 року.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019 року відкладено розгляд справи на 15.05.2019 року, у зв`язку перебуванням у відпустці судді Білецької Л.М. 24.04.2019.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2019 року відкладено розгляд справи на 10.06.2019 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 10.06.2019 року, у зв`язку з відпусткою судді Паруснікова Ю.Б., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/3074/18, за результатами якої змінено склад судової колегії на головуючого суддю: Білецьку Л.М., суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

Представник третьої особи не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засіданні, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

10.06.2019 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 у справі №904/3074/18 слід залишити без змін.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

У червні 2018 року сторонами велися перемовини про поставку відповідачем позивачеві оцинкованого рулону в кількості 6 т.

Однак, позивач стверджував, що сторонами погоджено поставку товару словацького виробництва, на підтвердження чого він надав до матеріалів справи два рахунки на оплату товару № 375 від 05.06.18р., у одному з яких зазначено: товар - оцинкований рулон 1000х1.0мм Словаччина, 5.73 т сума з ПДВ 198 999,97 грн., у іншому: товар - оцинкований рулон 1000х1.0мм Словаччина, кількість 6 т, сума з ПДВ 208 376,93 грн. В обох рахунках постачальником зазначено відповідача, однак рахунки без підпису відповідальної особи і без печатки підприємства. За даними позивача, ці рахунки йому надійшли від відповідача електронною поштою. За наведеними рахунками позивач оплатив відповідачеві за товар 208 376,93 грн. платіжними дорученнями від 05.06.18р.

У свою чергу, відповідач наполягав, що виробника товару сторони не обумовлювали. За усною домовленістю сторін відповідач виставив рахунок № 375 від 05.06.18р., у якому зазначено товар: рулон оцинк. 1мм L- 1000мм, кількість 6 т, сума з ПДВ 210 045,60 грн. Копію рахунку з підписом відповідальної особи, скріпленим печаткою підприємства, відповідач додав до матеріалів справи. Після укладення усного договору з позивачем, відповідач уклав усний договір з перевізником - ФОП Курко В.М.

07.06.18р. відповідач передав, а водій ФОП Курко В.М. - ОСОБА_1 ., прийняв до перевезення рулон оцинкований 1 мм L-1000мм у кількості 5,395 т на загальну суму 188 866,01 грн. з ПДВ.

Водій - ОСОБА_1 доставив вказаний товар позивачеві за адресою - АДРЕСА_1.

Позивач стверджував, що відмовився від прийняття товару, оскільки товар поставлений йому без будь-яких документів, зокрема - товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, документів на підтвердження якості, що й стало підставою для виклику позивачем поліції.

Відповідно до висновку експерта Херсонської Торговельно-промислової палати від 08.06.18р. №ВЭ-234, рулон оцинкований, поставлений позивачеві, виробництва ПАТ "Запоріжсталь" і за об`ємами меншими ніж зазначено в усіх рахунках наданих відповідачем позивачеві.

Позивач направив відповідачеві листа №4 від 13.06.18р., у якому повідомив, що перерахував кошти за оцинкований рулон 1000х1,0 мм, Словаччина, за рахунком №375 від 05.06.18р., який надійшов від відповідача на електронну адресу позивача - 05.06.18р. Однак, оплачений позивачем товар, відповідач не поставив. У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач вимагав до 15.06.18р. повернути кошти у сумі 208 376,93 грн. на рахунок позивача.

Листом №5 від 14.06.18р. позивач повідомив відповідачеві, що станом на 14.06.18р. Позивач не отримав оцинкований рулон 1000х1,0 мм, Словаччина, кількість 6 тон, за рахунком №375 від 05.06.18р., надісланий відповідачем на електронну адресу позивача 05.06.18р. Автомобіль, який здійснював доставку товару позивачеві, був без супроводжуючих документів, водієм не представлено ніяких документів на товар (ТТН, видаткова накладна, сертифікат якості), з яких можливо було б встановити, що товар поставлений відповідачем. Оскільки супроводжуючі документи відсутні, позивач викликав поліцію та представника ТПП для з`ясування обставин, що це за товар та ким поставлений. Було зафіксовано, що товар, який перебуває в автомобілі виробництва ПАТ "Запоріжсталь". Також, позивач не може встановити, що цей товар, поставлений відповідачем, тому позивач вимагав до 15.06.18р. повернути кошти в сумі 208 376,93 грн. на рахунок позивача.

Позивач наполягав, що між сторонами відсутні договірні відносини, у зв`язку з чим, на підставі ст. 1212 ЦК України просив стягнути з відповідача сплачені кошти.

6.Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

У ч. 1 - 3 ст. 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з п. 1 ст. 181 ГК України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно ст. 173 ГК України Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку

Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Так, взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі, можна кваліфікувати як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, за яким, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Всупереч вимог ст. 180 ГК України, сторони не досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, зокрема, сторони не погодили предмет договору, оскільки, за даними позивача, він сподівався придбати рулон оцинкований виробництва Словаччини, а за даними відповідача, сторони не погоджували країну виробника товару, тому він правомірно направив позивачеві товар виробництва ПАТ "Запоріжсталь".

Підтвердженням висновків суду про недосягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору, є надані сторонами рахунки відповідача на оплату оцинкованого рулону. Так, як зазначалося вище, позивач додав до матеріалів справи копії рахунку № 375 від 05.06.18р., товаром у яких зазначено - оцинкований рулон 1000х1.0мм Словаччина, однак в одному примірнику рахунка в графі "кількість" зазначено 5.73 т, сума з ПДВ 198 999,97 грн., у іншому - в графі "кількість" зазначено 6 т, сума з ПДВ 208 376,93 грн. На обох рахунках відсутній підпис уповноваженої особи відповідача й відбиток печатки підприємства, яке виставило рахунок. У копії рахунку № 375 від 05.06.18р., наданому відповідачем, товаром зазначено - рулон оцинк, 1мм L- 1000мм, кількість 6 т, сума з ПДВ 210 045,60 грн. Кожна зі сторін наполягає, що саме надані нею копії рахунку відповідач виставив на оплату позивачеві за усною угодою. При цьому, жодна зі сторін не надала належних і допустимих доказів: позивач - одержання від відповідача рахунку з визначенням країни виробника товару; відповідач - направлення позивачеві рахунку, в якому не зазначалася країна виробника товару.

Реєстрація відповідачем податкової накладної за фактом вказаної господарської операції не може свідчити про досягнення сторонами згоди стосовно істотних умов договору - предмету.

З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Довід скаржника про те, що у правовідносинах, які склались між сторонами фактично було укладено договір в порядку ст.ст. 641-642 ЦК України, а спір, який виник між сторонами, повинен регулюватись положеннями про зобов`язальне право, а не положеннями ст. 1212 ЦК України є необґрунтованим з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявні три рахунки на оплату, два рахунки без підпису та печатки, додані позивачем до позовної заяви та один рахунок наданий відповідачем, які містять розбіжності щодо предмету постачання (країна виробництва товару Словаччина чи Україна) та ціни товару, що свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору, а відтак договір не можна вважати укладеним в розумінні ч.1 ст. 638 ЦК України (договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору).

Колегія суддів зазначає, що наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Водночас сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору.

Стосовно доводу скаржника, про те, що факт поставки товару підтверджується зокрема наданою позивачем відповіддю на відзив, до якого було долучено Фототаблицю Акт експертизи Be - 234 від 08.06.18 p., з якої вбачається, що на зображенні знаходиться автомобіль ДАФ номерний знак НОМЕР_3 , завантажений рулоном оцинкованим. Вказана фототаблиця була зроблена в межах дослідження експерта № Ве-234 від 06.06.2018 року Херсонської Торгово промислової палати, в тому числі за участю водія ОСОБА_1 , про що безпосередньо в ній зазначено, колегія суддів зазначає наступне.

Факт передачі товару третій особі та, відповідно, набуття права власності на нього, мають підтверджуватись належним чином оформленими видатковими накладними, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які мають відповідати вимогам, зокрема, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції, однак, таких первинних облікових документів матеріали справи не містять, а тому посилання скаржника на Акт експертизи Be - 234 від 08.06.18 p, як на підтвердження факту поставки товару, є необґрунтованим і не підтверджується первинними документами в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Також безпідставним є посилання скаржника на Товарнотранспортну накладну №1 від 07.06.2018 року, оскільки вона підтверджує факт здійснення перевезення товару, і могла б бути додатковим документальним свідченням реальності здійснення господарської операції з поставки товару, за умови підписання її позивачем.

Враховуючи вище викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.

Колегія суддів зауважує, що причиною виникнення спору між сторонами є неузгодження стосовно істотної умови договору - його предмета - рулону оцинкованого - за сподіваннями відповідача - виробництва Словакії, а за переконанням позивача - виробництва України.

Отже, внаслідок цього різного тлумачення сторони і не дійшли згоди щодо наявності/відсутності факту поставки товару.

Факт наявності кримінального провадження не свідчить про укладення договору між сторонами, отже позивач дійсно має право на повернення безпідставно отриманих коштів

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

Порушено право позивача на повернення сплачених коштів без достатніх підстав (за відсутності договірних відносин).

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2019 у справі №904/3074/18 ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що в силу ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення без змін.

10. Судові витрати.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрстарлайн Інкорпорейтед на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 у справі №904/3074/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 у справі №904/3074/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 18.06.2019 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді Т.А. Верхогляд

А.Є. Чередко