Постанова

від 11.06.2019 по справі 910/14359/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2019 року м. Дніпро Справа № 910/14359/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Рудь І.А.), ухвалене у м. Дніпро 14.03.2019р. (дата складання повного тексту рішення - 25.03.2019р.) у справі № 904/14359/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО", м. Київ

до відповідача-1: Акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Кам`янське Дніпропетровської області

відповідача- 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Разнотех", м. Київ

про солідарне стягнення заборгованості за договором поставки від 14.03.2017 № 770262 та договором поруки від 15.02.2018

за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Кам`янське Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО", м. Київ

про стягнення пені в сумі 30 942 грн. 00 коп. за умовами п. 7.16 договору поставки від 14.03.2017 № 770262, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТО" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" заборгованість в сумі 334 115 грн. 12 коп., з яких: 276 500 грн. 00 коп. - основний борг, 4 309 грн. 27 коп. - 3% річних, 3 399 грн. 90 коп. - інфляційні втрати, 49 905 грн. 95 коп. - пеня, відповідно до умов договору поставки від 14.03.2017 № 770262, а також покласти на відповідача-1 витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 5 161 грн. 73 коп.; стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Дніпроазот" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Разнотех" 10 000 грн. 00 коп. основного боргу, відповідно до умов договору поставки від 14.03.2017 № 770262 та договору поруки від 15.02.2018.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 року у справі № 910/14359/18: первісний позов задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО" 286 500 грн. 00 коп. основного боргу, 4 309 грн. 27 коп. 3% річних, 3 399 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 49 905 грн. 95 коп. пені, 5 161 грн. 73 коп. витрат по сплаті судового збору; у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Разнотех" відмовлено; у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Дніпроазот" про розстрочку виконання рішення суду відмовлено; зустрічний позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО" на користь Акціонерного товариства "Дніпроазот" 30 942 грн. 00 коп. пені, 1 762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору; в порядку ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України проведено зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами; стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. С.Х. Горобця, буд. 1, код ЄДРПОУ 05761620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО" (03032, м. Київ, пр. Валерія Лобановського, буд. 4-Г, код ЄДРПОУ 23577475) 286 500 грн. 00 коп. основного боргу, 4 309 грн. 27 коп. 3% річних, 3 399 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 18 963 грн. 95 коп. пені, 3 339 грн. 73 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Акціонерне товариство "Дніпроазот" із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд визнав встановленими, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 року у справі № 910/14359/18 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО" 49 905 грн. 95 коп. пені, та прийняти нове рішення в цій частині, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО" пені в розмірі 49 905 грн. 95 коп. відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що сторони не досягли згоди щодо розміру пені, яка підлягає нарахуванню, оскільки у п.п. 7.8.1. договору не зазначено, за який саме період необхідно застосовувати облікову ставку НБ України для здійснення розрахунку пені. Місцевий господарський суд не звернув уваги на умови п.п. 7.8.1. договору та безпідставно стягнув з відповідача пеню у розмірі 49 905 грн. 95 коп.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 року у справі № 910/14359/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.06.19р.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а розгляд апеляційної скарги здійснювати за відсутності свого представника.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників сторін в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників інших учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи , судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 14.03.2017 між Публічним акціонерним товариством «Дніпроазот» (правонаступником якого є Акціонерне товариства "Дніпроазот") (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТО" (постачальник) укладено договір поставки № 770262 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій (додатків) до цього Договору, а покупець - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку і в строки, передбачені цим Договором (п. 1.1 договору).

Договір укладено сторонами із протоколом узгодження розбіжностей від 18.07.2017 (тут і надалі редакція пунктів договору з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 18.07.2017).

Згідно п. 1.2 договору найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим Договором, узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку продукції. Специфікації на поставку продукції підписуються уповноваженими представниками обох сторін, скріплюються печатками сторін та є невід`ємними частинами (додатками) даного Договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, ціна продукції, яка підлягає поставці за цим Договором, узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях на поставку продукції до Договору. Ціна продукції, яка підлягає поставці за цим Договором, може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом підписання сторонами додаткової угоди до Договору, а також на умовах та в порядку, передбачених відповідною Специфікацією на поставку продукції до Договору.

Загальна сума Договору визначається як загальна вартість продукції, яка передбачена всіма підписаними обома сторонами специфікаціями на поставку продукції до Договору (п. 2.2 договору).

У п. 2.3 договору сторони узгодили, що оплата продукції здійснюється покупцем у безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату двома платежами в наступному порядку:

2.3.1 перший платіж у розмірі 50% вартості продукції - здійснюється у вигляді попередньої оплати після надання постачальником покупцю банківської гарантії, оформленої у відповідності до п.6.2. Договору;

2.3.2. остаточна оплата 50% вартості поставленої продукції - здійснюється покупцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки продукції, але не раніше моменту отримання покупцем від постачальника всіх документів, які підлягають переданню покупцю в обов`язковому порядку відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України. У випадку неотримання покупцем всіх необхідних документів від постачальника за цим Договором, строк оплати продукції продовжується на час прострочення надання відповідних документів.

За умовами п. 3.2 договору строки поставки продукції узгоджуються сторонами у Специфікаціях на поставку продукції до Договору. Датою поставки продукції вважається дата передачі продукції постачальником покупцеві, яка зазначена у підписаному обома сторонами акті приймання - передачі продукції. Право власності на продукцію та ризики її загибелі переходять від постачальника до покупця з моменту передачі продукції покупцеві, що підтверджується підписанням покупцем акту приймання - передачі продукції, якщо інше письмово не буде узгоджено сторонами.

Згідно із п. 5.1 договору приймання-передача продукції за кількістю здійснюється згідно з товаросупровідними документами на продукцію, а за якістю та комплектністю - згідно з документами, які засвідчують якість та комплектність продукції.

Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє протягом 12 (дванадцяти) місяців, а в частині гарантійних зобов`язань постачальника - протягом усього гарантійного строку на продукцію (п. 10.1 договору).

Додатковою угодою від 05.01.2018 сторони виклали п. 10.01 договору у наступній редакції:

«Цей Договір набирає чинності з моменту його укладання сторонами та діє протягом 24 (двадцяти чотирьох) місяців, а в частині гарантійних зобов`язань постачальника - протягом усього гарантійного строку на продукцію» .

На виконання умов договору 14.03.2017 сторони уклали Специфікацію № 1 на поставку продукції, відповідно до умов якої погодили найменування продукції та її характеристики, загальну вартість продукції, яка складає 573 000 грн. 00 коп., умови та строки поставки продукції тощо (т. 1 а.с.26-27).

25.09.2017, відповідно до умов договору та Специфікації, позивач виставив відповідачу-1 рахунок-фактуру № 3619 від 25.09.2017 на загальну суму 573 000 грн. 00 коп. (т.1 а.с. 29).

17.10.2017 покупець здійснив попередню оплату вартості товару за Специфікацією № 1 в сумі 286 500 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою (т. 1 а.с 30).

15.02.2017 на виконання умов договору та Специфікації № 1 ТОВ «ІТО» передало, а АТ «Дніпроазот» прийняло у власність товар на загальну суму 573 000 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами видатковою накладною від 15.02.2018 № 191 (т. 1, а.с. 31) та актом приймання-передачі від 15.02.2018 (т.1, а.с. 33).

З урахуванням умов пп. 2.3.2 п. 2.3 договору та Специфікації № 1 строк остаточної оплати 50% вартості поставленої продукції є таким, що настав 16.04.2018.

Як встановлено місцевим господарським судом та не оспорюється АТ "Дніпроазот", в порушення умов договору, останнє взяті на себе зобов`язання з остаточної оплати товару не виконало, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед ТОВ «ІТО» в сумі 286 500 грн. 00 коп., яка і була стягнута з АТ "Дніпроазот" оскаржуваним рішенням.

Також, судом першої інстанції були задоволені позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача пені, нарахованої на суму заборгованості, за загальний період з 17.04.2018 по 16.10.2018 у розмірі 49 905 грн. 95 коп., стягнення якої і є підставою апеляційного оскарження рішення суду.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені, місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст. 546, 548, 549, 551, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 216, 232 ГК України та умов п.п. 7.8.1 договору, в редакції протоколу розбіжностей, згідно з яким, у випадках невиконання покупцем строків оплати продукції, обумовлених у даному Договорі та Специфікаціях, на останнього накладаються фінансові санкції у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочки оплати продукції.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні за змістом норми містяться у ст. 230 ГК України.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Також, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, умови п.п. 7.8.1 договору узгоджуються з вищенаведеними нормами чинного законодавства України, є звичайними для ділового обороту та зрозумілими, оскільки для здійснення розрахунку пені завжди використовується облікова ставка НБ України, чинна у відповідний період нарахування, що усвідомлювалося сторонами при укладенні договору, тому доводи апелянта щодо не досягнення сторонами згоди про розмір пені, яка підлягає нарахуванню апеляційним судом відхиляються.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскаржуване рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Дніпроазот" та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 14.03.2019р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2643,00грн. слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019р. у справі № 904/14359/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019р. у справі № 904/14359/18 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Акціонерне товариство "Дніпроазот".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 18.06.2019 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Т.А. Верхогляд