Рішення

від 13.06.2019 по справі 904/1437/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1437/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Сироти М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП", м. Кропивницький

до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 186 171, 60 грн., з яких: основний борг у сумі 152 710,04 грн., пеня у сумі 25 492,15 грн., 3 % річних у сумі 2124,50 грн., інфляційні втрати в сумі 5844,91 грн. (за договором поставки № 61/30 від 06.02.2015)

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 186 171, 60 грн., з яких: основний борг у сумі 152 710,04 грн., пеня у сумі 25 492,15 грн., 3 % річних у сумі 2124,50 грн., інфляційні втрати в сумі 5844,91 грн. (за договором поставки № 61/30 від 06.02.2015).

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення доводів позовної заяви.

06.02.2015 між сторонами укладено договір поставки №61/30.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 16 785 452,42 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними.

Взяті на себе зобов`язання з оплати товару відповідач виконав частково у розмірі 16 605 140,38 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 02.04.2019 становить 152 710,04 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач нарахував відповідачу: пеню у сумі 25 492,15 грн., 3 % річних у сумі 2124,50 грн. та інфляційних втрат в сумі 5844,91 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2019 справу № 904/1437/19 передано судді Петренко Наталії Едуардівні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено для розгляду по суті на 24.04.2019; відповідачу запропоновано подати до суду відзив на позовну заяву протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

23.04.2019 від представника позивача до суду електронною поштою надійшло клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції та відкладення розгляду справи.

24.04.2019 від представника відповідача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням повноважного представника у відрядженні і, як наслідок, неможливості участі у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2019 відкладено розгляд справи на 27.05.2019.

25.04.2019 від представника позивача до суду надійшло клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції та відкладення розгляду справи, яке надійшло до суду 23.04.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019 задоволено клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

24.05.2019 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення № 6046 від 17.04.2019 про сплату заборгованості відповідачем в розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2019 відкладено розгляд справи на 13.06.2019.

03.06.2019 від представника позивача надійшло клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції та долучення до матеріалів справи копії платіжного доручення № 7741 від 22.05.2019 про сплату відповідачем суми 5000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2019 задоволено клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Призначено судове засідання в режимі відеоконференції на 13.06.2019.

12.06.2019 від представника позивача надійшло клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції, яке раніше подано 03.06.2019 до суду.

Відзив на позов відповідачем не надано.

У разі ненадання відзиву, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.06.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.06.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що між Акціонерним товариством "ДНІПРОВАЖМАШ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП" укладено договір поставки №61/30 від 06.02.2015.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, який отриманий відповідачем на загальну суму 16 785 452,42 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними. Однак. Відповідачем оплачено товар лише частково у розмірі 16 605 140,38 грн.

За твердженням позивача, станом на 02.04.2019 заборгованість відповідача складає 152 710,04 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині оплати поставленого товару позивач нарахував і просить стягнути з ТОВ "СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП" пеню в розмірі 25 492,15 грн., 3% річних в сумі 2 124,50 грн. та інфляційні витрати в сумі 5 844,91 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статей 193, 202 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що 06.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП" (далі - позивач, постачальник) і Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВАЖМАШ" (далі - відповідач, покупець) укладений договір поставки №61/30 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору за цим договором постачальник зобов`язується в порядку і терміни, встановлені цим Договором, передати у власність покупцеві продукцію, в певній кількості, відповідної якості і по цінах, що вказані в специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти продукцію і сплатити її на умовах, визначених у цьому Договорі.

Згідно з п.1.2 Договору кількість, асортимент та ціни продукції, що поставляється, вказуються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору. Специфікації оформляються на кожну партію продукції, що поставляється.

Загальна кількість продукції, що постачається за даним договором, визначається як наростаюча кількість по всіх поставках, проведених згідно оформлених специфікацій і накладних (п.1.3 Договору).

У пункті 2.1 Договору сторони передбачили, що загальна сума цього Договору визначається як наростаюча сума по всіх поставках, проведених протягом всього терміну дії цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору покупець розраховується за продукцію згідно умов, що вказуються в специфікаціях.

Термін і умови постачання визначені у розділі 4 Договору.

У відповідності з п.п. 4.1-4.6 Договору Термін постачання протягом 3 календарних днів після перерахування передплати або надання заявки.

Базисні умови постачання: FСА - склад покупця (згідно Інкотермс в редакції 2010 року).

Датою постачання вважається дата, що вказується на накладній (транспортній накладній).

Постачальник гарантує, що є власником продукції, що поставляється за даною угодою, і, що продукція яким-небудь чином не відчужена, не закладена, не перебуває в спорі або під арештом, вільна від яких-небудь зобов`язань перед третіми особами (включаючи оплату обов`язкових платежів, податків, мита).

Постачальник зобов`язаний надати належним чином оформлені документи (підписані уповноваженою особою і скріплені печаткою постачальника) на продукцію, що поставляється, відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме: накладну на продукцію, рахунок, сертифікат якості, товарно-транспортну накладну, видаткову накладну.

Постачальник зобов`язаний видати покупцю протягом 15 діб з дати першої події (передоплати або відвантаження), податкову накладну, складену в електронній формі, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з п. 11.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2015 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна із Сторін не заявила про своє бажання розірвати договір, даний договір вважається пролонгованим на 1 (один) рік (п.11.2 Договору).

Сторонами підписані до Договору Специфікації: №49 від 25.07.2018 про поставку товару на суму 194 000,00 грн. (а.с.16), №50 від 21.09.2018 про поставку товару на суму 247 550,02 грн. (а.с.17). У пунктах 2 вказаних специфікації обумовлено, що розрахунок проводиться не пізніше 20 календарних днів з дати постачання.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем поставлено товар, зокрема, на суму 194 000,00 грн. за видатковою накладною №433 від 26.07.2018, товарно-транспортною накладною №355 від 26.07.2018 (а.с.18, 21) та на суму 247 550,00 грн., товарно-транспортною накладною№430 від 25.09.2018 (а.с. 22, 25).

Вказаний товар прийнятий представником відповідача на підставі довіреностей №2532 від 26.07.2018 та 3325 від 24.09.2018(а.с.19,23).

Позивачем надано позивачу на оплату рахунки №435 від 25.07.2018 на суму 194 000,00 грн. та №555 від 21.09.2018 на суму 247 550,00 грн. (а.с.20, 24).

Позивач зазначає, що відповідно до призначення платежів, зазначених у платіжних дорученнях, рахунок №435 від 25.07.2018 оплачений частково у розмірі 57 546,83 грн. (платіжне доручення №15185 від 31.08.2018), рахунок №555 від 21.09.2018 оплачений частково у розмірі 98 000,00 грн. (платіжні доручення №16967 від 02.10.2018 на суму 26 000,00 грн., №17154 від 04.10.2018 на суму 26 000,00 грн., №17222 від 05.10.2018 на суму 16 000,00 грн., №17445 від 09.10.2018 на суму 30 000,00 грн.). Сплачені суми за платіжними дорученнями без призначення платежу зараховувались у хронологічному порядку.

Станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем:

- за рахунком №443 від 26.07.2018 складає 3 160,04 грн.;

- за рахунком 553 від 25.09.2018 у сумі 149 550,00 грн. (247 550,00 грн. - 98 000,00 грн. (відповідно до призначень платежу).

Таким чином, заборгованість складає 152 710,04 грн.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений і не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем поставлено відповідачу товар, який станом на день звернення з позовом до суду в повному обсязі не оплачений.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до умов специфікації строк оплати заборгованості за поставлений товар (20 календарних днів від дати поставки) є таким, що настав.

Згідно зі ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази повної оплати отриманого від позивача товару матеріали справи не містять.

Однак, відповідно до платіжних доручень №6046 від 17.04.2019 та № 7741 від 22.05.2019 відповідачем сплачено на користь позивача заборгованість згідно з договором №61/30 від 06.02.2015 -10 000,00 грн.

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов`язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися дії з часткової оплати спірної заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 152 710,04 грн.

В процесі розгляду даної справи відповідачем проведено погашення заборгованості, шляхом сплати суми у розмірі 10 000,00 грн. за поставлений товар. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №6046 від 17.04.2019 на суму 5000,00 грн. та №7741 від 22.05.2019 (тобто після подачі позову до суду 09.04.2019).

Вищевикладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10 000,00 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає закриттю, в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, на момент розгляду справи основний борг відповідача складає 142 710,04 грн., докази оплати якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно з статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Сторони справи у договорі поставки погодили таку відповідальність за порушення постачальником строку поставки товару.

Зокрема, в пункті 7.4 Договору сторонами передбачено, що за невчасну сплату поставленої продукції, Покупець сплачує Постачальник неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування, від суми несплаченої в строк продукції за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 2.5 постанови пленуму Вищого Господарського суду України щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України . Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане ; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України , строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Перевіркою правильності обчислення розрахунку пені господарським судом встановлено, що позивачем не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України , та за порушення строку оплати товару, поставленого за видатковою накладною, нараховано пеню поза межами шестимісячного строку , у зв`язку з чим вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 25 348,69 грн.

Також позивачем з посиланням на ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 3% річних за період з 16.08.2018 по 02.04.2019 у розмірі 2 124,50 грн. та інфляційні збитки за період з 16.08.2018 по 02.04.2019 у розмірі 5 844,91 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою правильності розрахунків 3% річних та інфляційних витрат судом встановлено більші розміри, ніж заявлено позивачем, що є його правом, а тому вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 2 124,50 грн. та інфляційних витрат у розмірі 5 844,91 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

За урахуванням викладеного з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 142 710,04 грн. - основний борг, 25 348,69 грн. - пеня, 2 124,50 грн. - 3% річних та 5 844,91 грн. - інфляційні втрати.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 715,42 грн.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Таким чином, питання щодо повернення судового збору з державного бюджету позивачу, пропорційно до вимог, провадження за якими закрито, може буде вирішено господарським судом після надходження до суду відповідного клопотання.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 236-238, 240-241, 247-252, 254-259, п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП" (25014, м. Кропивницький, вул. Аерофлотська, буд. 28, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38693422) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00168076) про стягнення заборгованості у розмірі 186171, 60 грн., з яких: основний борг у сумі 152 710,04 грн., пеня у сумі 25 492,15 грн., 3 % річних у сумі 2124,50 грн., інфляційні втрати в сумі 5844,91 грн. (за договором поставки № 61/30 від 06.02.2015) - задовольнити частково.

Провадження в частині стягнення з Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП" (25014, м. Кропивницький, вул. Аерофлотська, буд. 28, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38693422) заборгованості в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) - закрити.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП" (25014, м. Кропивницький, вул. Аерофлотська, буд. 28, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38693422) основний борг у сумі 142 710,04 грн. (сто сорок дві тисяч сімсот десять грн. 04 коп.), пеню у сумі 25 348,69 грн. (двадцять п`ять тисяч триста сорок вісім грн. 69 коп.), 3% річних у розмірі 2 124,50 грн. (дві тисячі сто двадцять чотири грн. 50 коп.), інфляційні витрати у розмірі 5 844,91 грн. (п`ять тисяч вісімсот сорок чотири грн. 91 коп.) та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 715,42 грн. (дві тисячі сімсот п`ятнадцять грн. 42 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП" (25014, м. Кропивницький, вул. Аерофлотська, буд. 28, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38693422).

Боржник: Акціонерне товариство "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00168076)

Повний текст рішення складено - 18.06.2019.

Суддя Н.Е. Петренко