Рішення

від 29.05.2019 по справі 910/1257/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2019Справа № 910/1257/19

Господарський суд міста Києва у складі:

судді: за участю секретаря:Данилової М.В. Бордунової К.Е. за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились.

за позовом Спільного Українсько-Німецького підприємства ОЛНОВА у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до проТовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Стальпром стягнення грошових коштів ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

4 лютого 2019 року до Господарського суду міста Києва від Спільного Українсько-Німецького підприємства ОЛНОВА у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (позивач) надійшла позовна заява б/н від 31.01.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Стальпром (відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № ТДС-1004-18 від 18.04.2018 року в сумі 667 787, 17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було поставлено товар неналежної якості за договором поставки № ТДС-1004-18 від 18.04.2018 року. Позивач відмовився від отримання поставленого відповідачем товару та вимагав повернення сплаченої за товар грошової суми. Оскільки відповідач не повернув зазначені грошові кошти позивачу за поставлений товар неналежної якості, звідси й утворилась заборгованість перед позивачем, а саме різниця між оплатою за поставлений товар та сумою рекламації, яка становить збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/1257/19 здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2019 року розгляд справи №910/1257/19 перенесено на 15.05.2019 року, у зв`язку з перебуванням судді Данилової М.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2019 року повідомлено сторін про призначення справи № 910/1257/19 до судового розгляду по суті на 29.05.2019 року.

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2018 року між Спільним Українсько-Німецьким підприємством ОЛНОВА у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (Позивач/Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Стальпром (Відповідач/Постачальник) був укладений договір поставки №ТДС-1004-18 згідно якого Відповідач зобов`язувався поставити та передати у власність, а Позивач прийняти та оплатити металопрокат у асортименті, кількості та за цінами, які вказуються в рахунку-фактурі та специфікації.

Відповідно до п.3.1, 3.3, 3.4 договору поставки якість товару, що вставляється, повинна відповідати чинним нормативно-правовим актам України та діючим державним стандартам України, Сертифікату якості виробника; Постачальник гарантує та відповідає за якість товару, що поставляється; гарантійний строк на товар становить 12 місяців з моменту підписання сторонами видаткових накладних; при виявленні товару, який не відповідає вимогам цього договору при його прийманні чи експлуатації у період гарантійного строку, постачальник зобов`язується замінити товар на товар належної якості протягом 30 днів з моменту отримання відповідної вимоги покупця.

Відповідно до видаткової накладної №61 від 20 квітня 2018 року Позивачем отримано Круг 250 ст 17Г1С на суму 169 399,98 грн., а відповідно до накладної №92 від 22 травня 2018 року отримано Круг 250 ст 17Г1С (S355) на суму 72 599,99 грн.

До поставки вказаного товару Відповідачем надано Сертифікат якості №30/08677, згідно якого Круг 250 відповідає марці сталі 17Г1С.

Так, Позивачем, було придбано товар для використання у виготовленні подрібнювальних машин, використано дану сировину для валів VВ750D, та здійснено поставку готової продукції фірмі Гаммель Рециклінгтехнік ГмбГ .

01.08.2018 року до Позивача по електронній пошті від німецької фірми Гаммель Рециклінгтехнік ГмбГ прийшло повідомлення про те, що вали, які виготовленні із придбаних у Відповідача кругів тріснули, надіслано фотографії пошкоджених валів, які електронною поштою переправлені Відповідачу.

09.08.2018 року на адресу Позивача надійшли результати досліджень лабораторії досліджень матеріалів Доктора інженера Ф. Вівеке за №1428/18, з яких вбачається, що 07.08.2018 року в лабораторію дослідження матеріалів з фірми Гаммель Рециклінгтехнік ГмбГ доставлено для хімічного аналізу вали від машини VВ750D. Згідно з оцінкою результатів дослідження встановлено, що хімічний склад доставленої проби відповідає сталі типу марки 28Mn6 (1.1170). Разом із дослідженнями надійшла рекламація від тієї ж фірми Гаммель Рециклінгтехнік ГмбГ , в якій є посилання на вказані вище результати досліджень та вказується на те, що Позивачу виставлено вартість поставленої продукції неналежної якості (вали для подріблення) у розмірі 20934,5 ЄВРО, (що становить за курсом НБУ які списуються шляхом зарахування їх за оплату поставленого Позивачем товару в майбутньому. Непридатні вали, в яких використано отриману від Відповідача сировину повернуто в місто Буськ.

У зв`язку з цим, Позивачем здійснено перевірку відповідності марки сталі 17Г1С наданого Відповідачем сертифікату №30/08677.

27 серпня 2018 року Спільним Українсько-Німецьким підприємством ОЛНОВА у формі Товариства з обмеженою відповідальністю надано ТОВ Науково-дослідне підприємство Карат-мікро взірці для спектрального аналізу за допомогою аналізатору елементного складу Спектромас .

За результатами дослідження Позивачу надано Протокол №50 від 03.09.2018 року, з якого вбачається, що хімічний склад взірця не відповідає марці сталі 17Г1С та сертифікату №30/08677, а відповідає марці 30Г2 по ГОСТ 4543-71.

У зв`язку з тим, що Відповідачем поставлено товар неналежної якості, Позивач відмовився від договору поставки за №ТДС-1004-18 від 18.04.2018 року і 18.01.2019 року звернувся до Відповідача з Претензією №1/17-1-9 від 17.01.2019 року, у якій повідомив останнього, що ним поставлено товар неналежної якості та вимагав повернення сплаченої за товар грошової суми, а саме 241 999,97 грн. та суму збитків у розмірі 425 787,20 грн., а також запропонував Відповідачу прибути до Позивача і переконатись у неналежній якості товару, здійснивши дослідження в будь-якій незалежній організації. Однак Відповідач не прибув до Позивача щоб переконатись у неналежній якості поставленого товару та не сплатив ні вартість товару, ні збитки.

Враховуючи висновки, що містяться у Протоколі №50 від 03.09.2018 року, які не були спростовані Відповідачем, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Стальпром поставило Спільному Українсько-Німецькому підприємству ОЛНОВА у формі Товариства з обмеженою відповідальністю сталь марки 30Г2, що не відповідає умовам договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Статтею 678 ЦК України передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості, зокрема, передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до ст. 688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що Постачальник гарантує та відповідає за якість товару у період дії гарантійного строку. Гарантійний строк на Товар становить 12 місяців з моменту підписання Сторонами видаткових накладних.

Частиною 2 ст. 679 ЦК України визначено, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) поняття якість закону означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні правацих людей (пункт 39 рішення від 24 квітня 2008 року у справі C.G. та інші проти Болгарії , заява № 1365/07; пункт 170 рішення від 09 січня 2013 року у справі Олександр Волков проти України , заява № 21722/11).

Як неодноразово зазначав ЄСПЛ, формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. Роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (пункти 31, 32 рішення від 11 листопада 1996 року у справі Кантоні проти Франції , заява № 17862/91; пункт 65 рішення від 11 квітня 2013 року у справі Вєренцов проти України , заява № 20372/11).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів у тлумаченні закону, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба у з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (пункт 65 рішення ЄСПЛ від 11 квітня 2013 року у справі Вєренцов проти України , заява № 20372/11; пункт 93 рішення від 21 жовтня 2013 року у справі Дель Ріо Прада проти Іспанії , заява № 42750/09).

Спеціальне правило щодо відповідальності продавця за недоліки товару на який надана гарантія щодо якості, встановлені частиною 2 ст. 679 ЦК України. Суд звертає увагу на те, що у випадку існування гарантії щодо якості товару обов`язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності покладається на нього. Отже, можна стверджувати, що у випадку надання гарантії щодо якості товару продавцем, існує презумпція вини останнього. Підставами, що звільняють продавця від відповідальності за недоліки товару щодо якого надана гарантія є порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дії третіх осіб, випадок або непереборна сила, що мали місце після передачі товару покупцеві.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами досліджень, здійснених німецькою лабораторією досліджень матеріалів Доктора інженера Ф. Вівеке №1428/18 та ТОВ Науково-дослідне підприємство Карат-мікро , що Товар, який було поставлено Відповідачем не відповідає марці сталі 17Г1С.

Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 було затверджено Інструкцію П-7 , яка застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією чи товарами.

Відповідно до пункту 14 Інструкції П-7 приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, які підтверджують якість і комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація).

За змістом пункту 16 Інструкції П-7 у разі виявлення невідповідності якості продукції, що постачається, вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам, договору тощо, отримувач складає акт, у якому зазначається кількість оглянутої продукції і характер виявлених під час приймання недоліків.

Разом із тим відповідно до абзацу 6 пункту 9 Інструкції П-7 прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції.

Пунктом 33 Інструкції П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено основними та особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами чи договором. Абзацом 3 пункту 9 Інструкції П-7 визначено п`ятиденний строк для складання акта про приховані недоліки, виявлені у продукції з гарантійним строком служби, з моменту їх виявлення (втім, у межах встановленого гарантійного строку).

Одним із обов`язків, які покладаються на одержувача товару під час складання акта, є обов`язок повідомити іногороднього постачальника для участі у прийманні продукції і складанні акта, якщо це передбачено, зокрема, договором (абзац 2 пункту 16 Інструкції П-7 ).

За змістом пункту 18 Інструкції П-7 повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 годин, якщо інші строки не встановлено основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами чи договором. При цьому у виклику згідно з пунктом 17 Інструкції П-7 зазначається час, на який призначено приймання продукції (у межах встановленого для приймання строку).

Запропонований одержувачем товару час для приймання продукції повинен бути достатнім для забезпечення явки іногородніх представників (становити не менше трьох днів - пункт 19 Інструкції П-7 ).

У разі неотримання від іногороднього одержувача упродовж наступного дня від виклику інформації щодо того, чи буде направлений його представник для участі у прийманні продукції в одержувача товару виникає право здійснити приймання продукції до завершення встановленого строку явки представника відправника (пункт 19 Інструкції П-7 ).

У разі неявки представника виробника (постачальника) на виклик покупця у встановлений строк та у випадках, коли виклик іногороднього представника виробника (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. При цьому якщо бюро товарних експертиз або відповідна інспекція по якості відсутні у місці знаходження покупця, або у разі відмови таких у залученні, перевірка проводиться за участю компетентного представника іншого підприємства або компетентного представника громадськості (пункт 20 Інструкції П-7 ).

З аналізу наведених норм, вбачається, що виклик постачальника для участі у перевірці якості продукції є обов`язковим.

Як вже було встановлено судом, Спільним Українсько-Німецьким підприємством ОЛНОВА у формі Товариства з обмеженою відповідальністю у Претензії №1/17-1-9 від 17.01.2019 року було запропоновано Відповідачу прибути до Позивача і переконатись у неналежній якості товару, здійснивши дослідження в будь-якій незалежній організації. Однак Відповідач не прибув до Позивача щоб переконатись у неналежній якості поставленого товару.

За таких умов, суд вважає, що Позивачем було виконано обов`язок щодо виклику постачальника для участі у перевірці якості продукції.

Беручи до уваги той факт, що висновок про не відповідність фактично поставленого товару замовленому міститься у результатах досліджень здійснених німецькою лабораторією досліджень матеріалів Доктора інженера Ф. Вівеке та ТОВ Науково-дослідне підприємство Карат-мікро , суд вважає, що ТОВ Торговий дім Стальпром поставило Спільному Українсько-Німецькому підприємству ОЛНОВА у формі Товариства з обмеженою відповідальністю товар неналежної якості.

Суд ще раз звертає агу, що положенням статі 678 ЦК України передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості, зокрема, передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Суд також зауважує, що представник Відповідача по суті заявлених вимог Позивача не заперечував. У своєму відзиві, а також під час судового засідання лише стверджував, що представник Позивача неналежним чином засвідчив додані до позовної заяви документи, що підтверджують повноваження представника Позивача.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Спільного Українсько-Німецького підприємства ОЛНОВА у формі Товариства з обмеженою відповідальністю є обґрунтованими та підлягають задоволенню. А саме Стягненню з ТОВ Торговий дім Стальпром на користь Спільного Українсько-Німецького підприємства ОЛНОВА у формі Товариства з обмеженою відповідальністю підлягає грошова сума у розмірі 667 787,17 грн., з яких - 241 999,97 грн., сплачена за товар грошова сума; 425 787,20 грн. - збитки.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частино 1 та 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст. 128 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Частиною 2 статті 126 статті 123 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивачем надано копії посадочних документів на ім`я представника Позивача, для проїзду з міста Львова до міста Києва та назад на загальну суму 3 203,44 грн.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що стягненню з Відповідача, на користь Позивача підлягають витрати пов`язані з добиранням представника Позивача до суду у розмірі 3 203,44 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 10 016,82 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИІШИВ:

1. Позовні вимоги Спільного Українсько-Німецького підприємства ОЛНОВА у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Стальпром (01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал/Івана Франка, буд. 11/1, код ЄДРПОУ 41786333) на користь Спільного Українсько-Німецького підприємства ОЛНОВА у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80500, Львівська область, м. Буськ, вул. В. Івасюка, 5, код ЄДРПОУ 22421742) грошові кошти у розмірі 667 787,17 грн. (шістсот шістдесят сім тисяч сімсот вісімдесят сім грн. 17 коп.) , з яких - 241 999,97 грн. (двісті сорок одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн. 97 коп.) , сплачена за товар грошова сума; 425 787,20 грн. (чотириста двадцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят сім грн. 20 коп.) - збитки; а також витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 3 203,44 грн. ( три тисячі двісті три грн. 44 коп.) та судовий збір у розмірі 10 016,82 грн. (десять тисяч шістнадцять грн. 82 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.06.2019р.

Суддя М.В. Данилова