Рішення

від 11.06.2019 по справі 910/5119/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2019Справа № 910/5119/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімметрон - Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників судового процесу:

від позивача Бутенко О.Г. (адвокат);

від відповідача не з`явились.

Вільний слухач Єрмак Я.А.

В судовому засіданні 11.06.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 18.06.2019 року.

СУТЬ СПОРУ:

18 квітня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімметрон - Україна" (позивач) надійшла позовна заява № 0019-0904 від 09.04.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової допомоги на зворотній основі № _1/925-С від 26.05.2015 року в сумі 4 800 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором про надання фінансової допомоги на зворотній основі № _1/925-С від 26.05.2015 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/5119/19 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.05.2019 року

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 21.05.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/5119/19 до судового розгляду по суті на 11.06.2019 року.

В судовому засіданні 11.06.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 11.06.2019 року не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103050136497.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, а також правом взяти участь у розгляді справи, не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімметрон-Україна" (надалі - позивач, сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" (надалі - відповідач, сторона-2) укладено договір про надання фінансової допомоги на зворотній основі № _1/925-С (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, сторона-1 надає стороні-2 фінансову допомогу на зворотній основі (допомога), а сторона-2 зобов`язується повернути її в термін, визначений цим договором.

В п.п. 2.1., 2.2. договору встановлено, що розмір допомоги за цим договором становить 5 054 650,81 грн. Допомога надається з метою поповнення обігових коштів сторони-2.

За умовами п. 3.1. договору сторона-1 зобов`язується надати допомогу протягом 2 (двох) календарних днів з моменту підписання цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору строк, на який надається допомога становить 1 (один) календарний рік з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок сторони-2.

Позивач на виконання умов договору про надання фінансової допомоги на зворотній основі № _1/925-С від 26.05.2015 року перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 5 054 650,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 331 від 27.05.2015 року (копія міститься в матеріалах справи), при цьому, відповідач лише частково повернув отриману фінансову допомогу в сумі 254 650,81 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, відтак, за розрахунками позивача відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 4 800 000,00 грн.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з вимогою № 0051-0106 від 01.06.2019 року про повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 4 800 000,00 грн., у відповідь на яку відповідач в листі № 1 від 13.06.2016 року гарантував повернення коштів після розблокування рахунків, які станом на момент звернення з вимогою № 0051-0106 від 01.06.2019 року заблоковані.

Оскільки, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань, суму фінансової допомоги в повному обсязі позивачу не повернув, останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4 800 000,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір про надання фінансової допомоги на зворотній основі № _1/925-С від 26.05.2015 року є договором позики.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Надання позики у сумі 5 054 650,81 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 331 від 27.05.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту п. 4.1. договору слідує, що строк повернення безвідсоткової фінансової допомоги до 27.05.2016 року.

При цьому, доказів укладення між сторонами угоди про продовження вказаного строку матеріали справи не містять.

Таким чином, останнім днем виконання відповідачем свого обов`язку з повернення фінансової допомоги, наданої позивачем за вказаним договором у розмірі 4 800 000,00 грн. є 27.05.2016 року (включно).

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, уклавши вказаний договір, позивач та відповідач реалізували своє право на вільний вступ у договірні відносини, вибір контрагента, визначення умов договору та встановлення його змісту, зокрема, погодили предмет договору, взаємні права і обов`язки, суму договору, строк повернення позичальником фінансової допомоги, строк дії договору, відповідальність сторін та інші умови.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 4 800 000,00 грн. відповідач не надав.

З огляду на те, що відповідач умови договору не виконав, суму фінансової допомоги в строк, передбачений договором, позивачу в повному обсязі не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 4 800 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 року встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів суду не надав.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 72 000,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" (код ЄДРПОУ 38239352, адреса: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімметрон - Україна" (код ЄДРПОУ 31089864, адреса: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 13, кім. 903) грошові кошти: основного боргу - 4 800 000,00 грн. (чотири мільйони вісімсот тисяч гривень) та судовий збір - 72 000,00 грн. (сімдесят дві тисячі гривень).

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.06.2019р.

Суддя О.В. Котков