Рішення

від 12.06.2019 по справі 912/501/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 рокуСправа № 912/501/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/501/19

за позовом Селянського (фермерського) господарства "ТУРІЯ", 26011, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с.Турія, вул. Шкільна, буд. 39

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор", 26000, Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45

про вилучення майна

Представники сторін:

від позивача - Шепеленко А.О., адвокат, ордер №61283 від 28.02.2019, посвідчення №92 від 30.06.2015;

від відповідача - участі не брали

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "ТУРІЯ" (далі - СФГ "ТУРІЯ", позивач) до Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" (далі - ПрАТ "Новомиргородський елеватор", відповідач) про вилучення у останнього та передачу Селянському (фермерському) господарству в натурі кукурудзи 3 класу, врожаю 2018 року у кількості 297,6 тонн, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань щодо повернення на вимогу позивача зерна, переданого ПАТ "Новомиргородський елеватор" на зберігання згідно договору складського зберігання № 71 від 18.10.2018.

Ухвалою від 04.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №912/501/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.03.2019, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Протокольною ухвалою від 28.03.2019 на підставі ст. 183 ГПК України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/501/19 до 16.04.2019 о 16:00.

16.04.2019 позивачем подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи, зокрема копій заяв свідків та акта від 27.03.2019, на підтвердження невиконання відповідачем вимоги щодо відвантаження кукурудзи та відсутності представників відповідача за його місцезнаходженням.

Протокольною ухвалою від 16.04.2019 на підставі ст. 183 ГПК України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/501/19 до 02.05.2019 о 10:00.

16.04.2019 Селянським (фермерським) господарством "Турія" подано до господарського суду заяву про забезпечення позову (вх№1033/19).

Ухвалою від 17.04.2019 заяву Селянського (фермерського) господарства "ТУРІЯ" про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на 297,6 тонн кукурудзи третього класу, походження - Україна, врожаю 2018 року, що обліковується за селянським (фермерським) господарством "Турія" та знаходиться у Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор". Постановлено передати 297,6 тонн кукурудзи третього класу, походження - Україна, врожаю 2018 року, що обліковується за селянським (фермерським) господарством "Турія" та знаходиться у Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор", на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес".

Протокольною ухвалою від 16.04.2019 на підставі ст. 183 ГПК України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/501/19 до 02.05.2019 о 16:00.

02.05.2019 позивачем подано суду відповідь ДП "Держреєстри України" від 25.04.2019 щодо відомостей основного реєстру складських документів на зерно.

В засіданні суду 02.05.2019 оголошено перерву на 16:00 год. 16.05.2019.

Ухвалою від 02.05.2019 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження у справі №912/501/19 на тридцять днів.

16.05.2019 позивачем подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи витягів з Реєстрів складських документів на зерно.

Ухвалою від 16.05.2019 господарським судом залучено до матеріалів справи докази, подані позивачем з клопотання від 02.05.2019 та 16.05.2019. Закрито підготовче провадження та призначено справу №912/501/19 до судового розгляду по суті на 23.05.2019 о 16:30 год. Визначено наступну дату судового засідання 12.06.2019 о 09:00 год.

В судовому засіданні 23.05.2019 оголошено перерву на 09:00 год 12.06.2019.

В судовому засіданні 12.06.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 16.05.2019, направлений на адресу Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор", повернуто до канцелярії суду з відміткою відділення поштового зв`язку "відсутність одержувача".

Господарським судом ухвалу від 16.05.2019 направлено на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд.45.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.

Крім того, в силу приписів ст.2, 4 ЗУ "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі 06.03.2019 (а.с. 64), відповідач не був позбавлений можливості дізнатись в суді першої інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеного позову та своєчасно ознайомлюватись з відповідними судовими рішеннями суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши в засіданні суду докази у справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.10.2018 між ПрАТ "Новомиргородський елеватор" (зерновий склад) та СФГ "ТУРІЯ" (поклажодавець) укладено договір складського зберігання зерна № 71 (далі - Договір, а.с. 21-25), за умовами якого поклажодавець зобов`язується передати Зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур (далі - зерно) за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло від поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов`язується прийняти таке Зерно для зберігання, при необхідності довести його до необхідних кондицій умов зберігання, на визначених цим Договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору зерновий склад зобов`язаний, зокрема: прийняти від поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск поклажодавцеві; прийняти зерно на зберігання за фізичною вагою та провести перевірку його якості; повідомити поклажодавця про умови зберігання зерна; видати складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання; надати додаткові послуги по сушінню та очистці зерна у разі невідповідності поставленого на зберігання зерна вимогам базисних кондицій для зберігання; зберігати зерно протягом строку, визначеного в договорі; забезпечити доступ поклажодавця до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання.

Поклажодавець зобов`язаний, зокрема, забезпечити доставку зерна за власний рахунок; своєчасно розрахуватися за надані послуги з приймання, зберігання відвантаження, а також додаткові послуги; своєчасно, не пізніше ніж за 7 робочих днів повідомити зерновий склад про необхідність відпуску чи відвантаження зерна, яке знаходиться на зберіганні та вид транспорту, на який буде відвантажуватись зерно (п. 3.3. Договору).

Згідно п. 4.1. Договору, поклажодавець сплачує зерновому складу вартість наданих послуг за діючими у зерновому складі тарифами, встановлених згідно з Додатком 2 до цього Договору.

Оплата здійснюється щомісячно не пізніше трьох робочих днів з дня пред`явлення Зерновим складом рахунку за надані послуги (п. 4.3. Договору).

Відвантаження зерна поклажодавцеві здійснюється після відшкодування витрат зернового складу у повному обсязі (п. 4.4. Договору).

Згідно з пунктом 7.1. Договору строк зберігання зерна становить до 30.04.2019.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.04.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань у повному обсязі (п. 8.1. Договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

У додатку № 2 сторони погодили тарифи на послуги зернового складу (а.с. 25).

Додатковою угодою №1 від 18.10.2018 сторони погодили, що розмір плати (тариф) за зберігання, зокрема кукурудзи (за 1 тонну залікової ваги за добу) з 31.12.2018 включно становить 0,06 грн з ПДВ (а.с. 26).

Як вказує позивач, на підстав Договору, поклажодавець передав зерновому складу на зберігання зерно кукурудзи 3 класу в кількості 307,2 тони (в заліковій вазі 297,6 тонн), що підтверджується товарно-транспортними накладними №1 від 20.10.2018, №2 від 20.10.20.18, №3 від 21.10.2018, №4 від 21.10.2018, №5 від 21.10.2018, №6 від 21.10.2018, №7 від 22.10.2018, №8 від 22.10.2018, №9 від 22.10.2018, реєстрами ТТН№НИЕ00000330 від 20.10.2018, ТТН №НМЕ00000336 від 21.10.2018, ТТН №НМЕ00000343 від 22.10.2018, актами здачі-прийняття робіт № НМЕ00000107 від 31.10.2018, № НМЕ00000207 від 30.11.2018 (а.с. 30-41, 44,46).

Між сторонами підписано акти взаємних розрахунків (а.с. 48-49).

Позивачем повідомлено, що складські квитанції на підтвердження передачі зерна на зберігання йому не видавались.

СФГ "ТУРІЯ" звернулось до ПрАТ "Новомиргородський елеватор" з вимогою №1 від 08.02.2019 про відвантаження зерна кукурудзи кількістю 297370 кг, що знаходиться на зберіганні згідно договору № 71 від 18.10.2018 (а.с. 134). Дана вимога отримана представником ТОВ "ТД "Творець" 13.02.2019, яке згідно Інформаційної довідки від 16.04.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 136-140) є управителем ПрАТ "Новомиргородський елеватор" за договором управління нерухомим майном від 07.02.2019.

Проте, по теперішній час відповідачем не здійснено відвантаження товару та у листі від 21.02.2019 повідомлено, що здійснити відвантаження немає можливості оскільки на складі приміщення та будівлю елеватора накладено арешт та опломбовано згідно ухвали суду від 08.02.2019 в рамках кримінального провадження №22019000000000026.

За твердженням позивача, після подання позовної заяви 27.03.2019 голова СФГ "ТУРІЯ" в присутності свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , прибувши до ПрАТ "Новомиргородський елеватор" з метою відвантаження та отримання 297,6 кг кукурудзи 3 класу, походження Україна, врожаю 2018 року встановив, що починаючи з 31.01.2019 по день складання на території відсутні керівництво та працівники елеватора відповідальні за відпуск зерна та насіння, в`їзд на територію та виїзд з території ніким не контролюється (присутні невідомі особи, які представились охороною але надати підтверджуючі документи відмовились), складську приміщення (сховища) є опломбованими, відпуск зерна та насіння не здійснюється.

На вимогу представника СФГ "ТУРІЯ" про відвантаження кукурудзи, представником ТОВ "ТД"Творець" присутнім в приміщенні елеватора за вказаною адресою, відмовлено з тих підстав, що на складі приміщення та будівлю елеватора накладено арешт та їх опломбовано згідно ухвали суду

До безпосереднього місця зберігання кукурудзи представника СФГ "ТУРІЯ" не допущено.

Викладені обставини підтверджуються актом від 27.03.2019 та копіями заяв свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .М. (а.с. 131-133).

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушено умови укладено Договору складського зберігання зерна № 71 від 18.10.2018 у частині повернення майна на вимогу позивача, що і стало підставою для звернення останнім до суду за захистом свого порушеного права.

Як слідує з викладеного, спір у даній справі виник з приводу повернення відповідачем (зерновим складом) прийнятого зерна на користь його володільця, а відтак спірні правовідносини підпадають під правове регулювання Глави 66 Цивільного кодексу України та Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

У відповідності до ч. 1 ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

За змістом ч. 1 ст. 961 Цивільного кодексу України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Статтею 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, зерновий склад зобов`язаний виписувати окремі складські документи на зерно на будь-які частини зданого на зберігання зерна. Нові складські документи на зерно видаються в обмін на раніше виписані.

Згідно пункту 24 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Згідно зі ст. 43 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію. Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - "погашено". Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.

Отже, положеннями Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено чіткий перелік документів, якими підтверджується факт прийняття зерна зерновим складом. До них належать: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво та складська квитанція. При цьому, з положень ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" слідує, що після повернення зерна володільцям складських документів на зерно обов`язок погашення прийнятих складських документів на зерно (шляхом відмітки на складському документі - "погашено") покладається саме на зерновий склад.

Позивачем вказано, що складські квитанції на зерно йому не видавались.

Разом з тим, згідно витягів з Реєстру складських документів на зерно №14328 від 16.05.2019, №14326 від 16.05.2019, № 14327 від 16.05.2019, виданих Державним підприємством "Держреєстри України", засвідчено, що за даними основного реєстру СФГ Турія, станом на 16.05.2019, зберігає на ПрАТ "Новомиргородський елеватор" за адресою: 26000, Кіровоградська область, Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд.45, зерно згідно договору складського зберігання від 18.10.2018 № 71. У витягах зазначено наступну інформацію про зерно: кукурудза (3 класу) в заліковій вазі 93700 кг, 70693 кг та 133727 кг, відповідно з терміном зберігання - до запитання. На зерно видано наступні документи, власниками яких зазначено СФГ Турія: складські квитанції: АЧ179619 поточний номер у реєстрі зернового складу 369, АЧ179604 поточний номер у реєстрі зернового складу 356, АЧ179610 поточний номер у реєстрі зернового складу 362 (а.с. 234-236).

Факт передачі на зберігання відповідачу кукурудзу 3 класу у загальній кількості 307,2 тонн підтверджується також долученим до матеріалів справи актом здачі -прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2018 (а.с. 44).

Позивачем зазначено, що передано на зберігання відповідачу 307,2 тонн зерна кукурудзи 3 класу, що в заліковій вазі становить 297,6 тонн.

Досліджуючи докази, на які позивач посилається як на підтвердження зберігання відповідачем зерна у кількості 297,6 тонн, суд зазначає, що за приписами ст. 45 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зернові склади ведуть реєстр складських документів на зерно. Вимоги до реєстру складських документів на зерно та порядок його ведення визначаються Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 1.2. Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 №1569 (надалі - Порядок), основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання (далі - Реєстр), - електронна база даних, що формується на основі реєстрів, які ведуться на зернових складах, що містить відомості про зерно (заставне зерно), прийняте зерновими складами на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку, та про видані ними складські документи на зерно та про держателів таких документів; адміністратор Реєстру - державне підприємство "Держреєстри України", що здійснює створення Реєстру, забезпечує його функціонування, технічне, технологічне та програмне забезпечення ведення Реєстру, відповідає за збереження відомостей та захист від несанкціонованого доступу до Реєстру та від руйнування, має повний прямий доступ до структури єдиної комп`ютерної бази Реєстру, здійснює замовлення, облік, постачання і контроль за використанням реєстраторами бланків складських документів на зерно, бланків витягів з Реєстру, технічне навчання реєстраторів, здійснює інформаційно-довідкове обслуговування Реєстру та виконує інші функції, передбачені цим Порядком; реєстр зернового складу - база даних, що містить відомості про зерно (заставне зерно), що прийняте зерновим складом на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку, про видані ним складські документи на зерно та про володарів таких документів. Реєстр зернового складу ведеться у двох формах: електронна база даних, яка є складовою частиною Реєстру, та на паперових носіях (Книга реєстрації).

Відповідно до п. 2.2. Порядку, при заповненні обов`язкових реквізитів складського документа на зерно (заставне зерно) (далі - складський документ) у реєстр зернового складу (в електронному вигляді) вносяться відомості з присвоєнням їм порядкового номера про складський документ та зерно, на яке такий документ було виписано.

Підпунктом 2.5.4 розділу 2 Положення визначено, що зерновий склад щоденно надсилає державному підприємству "Держреєстри України" дані в електронному вигляді в порядку, визначеному Міністерством аграрної політики України, відомості про видані та погашені зерновим складом протягом попереднього робочого дня складські документи на зерно.

Відомості про погашення складських квитанцій АЧ179619, АЧ179604, АЧ179610 у Реєстрі складських документів на зерно відсутні.

Оскільки Реєстр складських документів на зерно є електронною базою даних, що формується на основі інформації реєстрів, які ведуться на зернових складах, і у згаданому реєстрі міститься інформація про наявність непогашених складських квитанцій, виданих відповідачем позивачу на підтвердження прийняття зерна кукурудзи 3 класу заліковою вагою 298120кг, суд вважає доведеними твердження позивача про те, що станом на момент розгляду справи передане зерно вагою 297,6 тонн повернуто позивачу не було.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Одночасно положення ст. 953 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

За приписами ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов`язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився.

Отже, згідно наведених законодавчих норм у відповідача наявний обов`язок повернути зерно зі зберігання за вимогою позивача, навіть якщо строк зберігання такого зерна не закінчився.

Як свідчать обставини справи, позивач звертався до відповідача з листом від 08.02.2019 № 1 про відвантаження кукурудзи, що знаходиться на зберіганні за договором № 71 від 18.10.2018. Проте, як зазначає позивач, на теперішній час відвантаження зерна відповідачем не здійснено.

Крім того, як зазначено вище, умовами укладеного Договору складського зберігання зерна визначено, що Зерновий склад зобов`язаний забезпечити доступ поклажодавця до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання (п. 3.1.Договору).

Однак, 27.03.2019 представник позивача не зміг провести такий огляд у зв`язку з відмовою. На підтвердження вказаних обставин, позивач надає копії письмових заяв свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які складено відповідно до статті 88 Господарського процесуального кодексу України, акт від 27.03.2019 (а.с. 131-133).

В силу положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

За таких обставин, невиконання відповідачем покладених на нього зобов`язань за Договором складського зберігання зерна, дає позивачу право на захист його порушених прав шляхом спонукання відповідача до виконання обов`язку відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором складського зберігання зерна та приписів ст. 953 Цивільного кодексу України, ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна", на момент розгляду справи не повернув належного позивачу зерна кукурудзи 3 класу врожаю 2018 року у кількості 297,6 тонн. Дана обставина відповідачем не заперечена, будь-яких доказів в спростування вищевикладеного відповідач до суду не надав.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку щодо підтвердження наявності обов`язку відповідача повернути позивачу в натурі кукурудзу 3 класу врожаю 2018 року у кількості 297,6 тонн.

З підстав викладеного позовні вимоги про вилучення у Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" та передачу Селянському (фермерському) господарству "ТУРІЯ" в натурі кукурудзи 3 класу, врожаю 2018 року у кількості 297,6 тонн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Стосовно вжитих згідно ухвали суду від 17.04.2019 заходів забезпечення позову, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем за подання позову та за подання заяви про забезпечення позову (вх1033/19 від 16.04.2019), покладається на відповідача повністю.

При визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви судом враховано, що згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

В ухвалі від 12.09.2018 у справі № 916/540/17 Верховним Судом зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру, притому незалежно від того, чи є зобов`язання, які виникли між сторонами, позадоговірними або договірними.

Отже, позовні вимоги про вилучення та передачу майна мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Як вбачається з матеріалів справи вартість зерна кукурудзи 3 класу у кількості 297,6 тонн становить 1071360,00 грн (а.с. 51).

Таким чином, розмір судового збору за позовною вимогою у даній справі становить 16070,40 (1,5% від 1071360,00 грн).

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Вилучити у Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська область, Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, будинок 45, ідентифікаційний код 00954685) та передати Селянському (фермерському) господарству "ТУРІЯ" (26011, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с.Турія, вул. Шкільна, буд. 39, ідентифікаційний код 31099118) в натурі кукурудзу 3 класу, врожаю 2018 року у кількості 297,6 тонн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45, ідентифікаційний код 00954685) на користь Селянського (фермерського) господарства "ТУРІЯ" (26011, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с.Турія, вул. Шкільна, буд. 39, ідентифікаційний код 31099118) 16 070,40 грн судового збору за подання позовної заяви та 960,50 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.06.2019.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.