Рішення

від 10.06.2019 по справі 913/215/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

10 червня 2019 року Справа № 913/215/19

м. Харків Провадження №17/913/215/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовною заявою Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКО ЛТД , м. Луганськ,

про стягнення 58989,03 грн.

Секретар судового засідання Бережна Л.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

Обставини справи: Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 18.04.2019 №31/04-918 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКО ЛТД (далі - відповідач) про стягнення 58989,03 грн, з яких:

- 10512,77 грн - 3 % річних за період прострочення з 20.04.2016 по 19.04.2019;

- 48476,26 грн - інфляційні втрати за період прострочення з квітня 2016 року по березень 2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача умов мирової угоди від 17.05.2007, затвердженої ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.05.2007 у справі №21/36б (далі - Мирова угода).

Відповідно до п. 5 Мирової угоди з ІІІ кварталу 2008 року по ІІ квартал 2011 року включно, відповідно до додатку № 1 (графік задоволення вимог кредиторів), в загальній сумі 1343564,51 грн щоквартальними платежами проводиться задоволення вимог кредиторів четвертої черги за законом, зокрема: ДК Газ України НАК Нафтогаз України щоквартально, починаючи з ІІІ кварталу 2008 року по І квартал 2011 року включно (11 кварталів) в сумі 9685,00 грн, у ІІ кварталі 2011 року - в сумі 9685,79 грн, що разом становить 116220,79 грн. Згідно п. 6 Мирової угоди в ІІІ кварталі 2011 року проводиться задоволення вимог кредиторів шостої черги: ДК Газ України НАК Нафтогаз України в сумі 1706,83 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 10.03.2011 у справі №13/3/2011 за позовом ДК Газ України НАК Нафтогаз України до ТОВ ТЕКО ЛТД про стягнення 96850,00 грн встановлено факт прострочення відповідача у зв`язку з неналежним виконанням умов Мирової угоди та стягнуто з останнього основний борг у сумі 96850,00 грн, державне мито в сумі 968,50 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.03.2015 у справі №922/310/15 стягнуто з ТОВ ТЕКО ЛТД на користь ДК Газ України НАК Нафтогаз України основну суму заборгованості в сумі 20033,27 грн, інфляційні витрати в сумі 21740,29 грн, 3% річних в сумі 11223,37 грн та судовий збір 1827,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань у сумах 96850,00 грн та 20033,27 грн, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховані та пред`явлені до стягнення 3 % річних у сумі 10512,77 грн та інфляційні втрати в сумі 48476,26 грн за періоди, згідно наданих позивачем розрахунків.

Ухвалою суду від 23.04.2019 відкрито провадження у справі № 913/215/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.05.2019.

Позивач не скористався правом участі в судовому засіданні 20.05.2019, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач також у вказане судове засідання не прибув, відзив 20.05.2019 на адресу суду не надходив.

Ухвалою від 20.05.2019 суд оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 10.06.2019 об 11 год. 00 хв.

Сторони не скористалися правом участі в судовому засіданні 10.06.2019, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.04.2019 місцезнаходження юридичної особи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКО ЛТД є: вул. Совєтская, 65, м. Луганськ, 91055.

Оскільки до м. Луганськ УДППЗ Укрпошта не здійснює приймання поштових відправлень для пересилання, суд з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи розмістив оголошення про час і місце судового засідання на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет, про що свідчать роздруковані сторінки із сайту.

З огляду на вищевказане, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив таке.

24.05.2007 ухвалою Господарського суду Луганської області у справі № 21/36б було затверджено Мирову угоду від 17.05.2007, яка укладена між боржником ТОВ ТЕКО ЛТД та конкурсними кредиторами ТОВ ТЕКО ЛТД в особі голови комітету кредиторів.

Відповідно до п. 5 Мирової угоди з ІІІ кварталу 2008 року по ІІ квартал 2011 року включно, відповідно до додатку № 1 (графік задоволення вимог кредиторів), в загальній сумі 1343564,51 грн щоквартальними платежами проводиться задоволення вимог кредиторів четвертої черги за законом, зокрема: ДК Газ України НАК Нафтогаз України щоквартально, починаючи з ІІІ кварталу 2008 р. по І квартал 2011 р. включно (11 кварталів) в сумі 9685,00 грн, у ІІ кварталі 2011 р. - в сумі 9685,79 грн, що разом становить 116220,79 грн. Згідно п. 6 Мирової угоди в ІІІ кварталі 2011 р. проводиться задоволення вимог кредиторів шостої черги: ДК Газ України НАК Нафтогаз України в сумі 1706,83 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 10.03.2011 у справі №13/3/2011 за позовом ДК Газ України НАК Нафтогаз України до ТОВ ТЕКО ЛТД про стягнення 96850,00 грн встановлено факт прострочення відповідача у зв`язку з неналежним виконанням умов мирової угоди від 17.05.2007, затвердженою ухвалою суду від 24.05.2007 у справі № 21/36б та стягнуто з ТОВ ТЕКО ЛТД основний борг у сумі 96850,00 грн, державне мито в сумі 968,50 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.03.2015 у справі №922/310/15 за позовом ДК Газ України НАК Нафтогаз України до ТОВ ТЕКО ЛТД про стягнення 52996,93 грн, стягнуто з ТОВ ТЕКО ЛТД основний борг у сумі 20033,27 грн, інфляційні витрати в сумі 21740,29 грн, 3% річних в сумі 11223,37 грн та судовий збір у сумі 1827,00 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, у квітні 2019 року Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України звернулась до суду з позовом до ТОВ ТЕКО ЛТД про стягнення інфляційних витрат за період з квітня 2016 року по березень 2019 року в сумі 48476,26 грн, три відсотки річних за період з 20.04.2016 по 19.04.2019 у сумі 10512,77 грн, нарахованих на суму основного боргу у розмірі 116883,27 грн ( 96850,00 грн + 20033,27 грн) - за двома попередніми рішеннями суду.

Позов мотивовано простроченням виконання грошового зобов`язання ТОВ ТЕКО ЛТД , що відповідно до ст. 625 ЦК України є підставою для звернення до суду стосовно стягнення у судовому порядку інфляційних витрат та 3% річних.

Відповідач не скористався правом на захист, відзив на позов не надав, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов`язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

Судом встановлено, що сума основного боргу відповідача перед позивачем у зв`язку з неповним та неналежним виконанням умов Мирової угоди з урахуванням оплати від 19.04.2006 в сумі 1044,35 грн складає 116883,27 грн, з яких: 96850,00 грн - сума боргу стягнутої рішенням Господарського суду Луганської області від 10.03.2011 у справі №13/3/2011 та 20033,27 грн - сума боргу стягнутої рішенням Господарського суду Харківської області від 02.03.2015 у справі №922/310/15.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факт неналежного виконання відповідачем умов Мирової угоди та правові наслідки за порушення грошового зобов`язання, встановлені рішеннями господарського суду у справі №13/3/2011 та у справі №922/310/15 і не підлягають доведенню.

Отже, наявність вищевказаних рішень господарських судів впливає на обґрунтованість вимог позивача, а тому враховується при розгляді спірних позовних вимог у даній справі.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Згідно з частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставі, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов`язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється , а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі встановлені статтею 625 ЦК України.

Статтею 202 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Таким чином, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з прийняттям судового рішення чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, несплачений станом на дату подання позову залишок основного боргу становить 116883,27 грн. Доказів протилежного суду не надано.

У зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань, згідно наданого позивачем в межах даної справи розрахунку, інфляційні витрати в сумі 48476,26 грн нараховані на суму 116883,27 грн за період з квітня 2016 року по березень 2019 року, 3% річних в сумі 10512,77 грн нараховані на суму 116883,27 грн за період з 20.04.2016 по 19.04.2019 (а.с. 5,6).

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Перевіривши правильність розрахунку позивача суд дійшов висновку, що вказані вимоги є обґрунтовано заявленими та вірно нарахованими, а тому підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити повністю в сумі 58989,03 грн з віднесенням судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн на відповідача в повному обсязі, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п.2 ч.1 ст.129, ч.9 ст.165, ст.ст.232-233, 238, 240-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКО ЛТД , вул. Совєтская, 65, м. Луганськ, 91055, ідентифікаційний код 23482444, на користь Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 31301827, інфляційні втрати у сумі 48476,26 грн, 3 % річних у сумі 10512,77 грн, судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні 10.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2019.

Суддя О. С. Фонова