Рішення

від 13.06.2019 по справі 917/519/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2019 р. Справа № 917/519/19

Суддя Білоусов С. М. при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766 в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", 36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 33, код ЄДРПОУ 01186975

до Управління праці та соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області, вул. Центральна, 6, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, код ЄДРПОУ 03195197

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області про стягнення грошових коштів у сумі 31 338,64 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг (послуг зв`язку) на пільгових умовах протягом 2018 року.

Позивач просить позов задовольнити мотивуючи тим, що відповідач належним чином не виконував зобов`язання у період з січня 2018 року по грудень 2018 року (включно) за отримання телекомунікаційних послуг (послуг зв`язку) на пільгових умовах.

01.04.2019 року Господарським судом Полтавської області було прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Суд ухвалив розглядати справу у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

12.04.2019 року від відповідача через канцелярію Господарського суду Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву № 04-06 від 10.04.2019 року (вх. № 3825), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

25.04.2019 року від позивача через канцелярію Господарського суду Полтавської області надійшло клопотання (вх. № 4362) про відкладення розгляду справи для надання часу для підготовки відповіді на відзив.

25.04.2019 року ухвалою Господарського суду Полтавської області відкладено розгляд справи на 23.05.2019 року на 10 год.15 хв., так як суд задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи для надання часу подати заперечення на відзив відповідача.

03.05.2019 року від позивача через канцелярію Господарського суду Полтавської області надійшла відповідь на відзив № 03-134 від 02.05.2019 року (вх. № 4540), де позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

23.05.2019 року у зв`язку з лікарняним судді Білоусова С.М. розгляд справи в Господарському суді Полтавської області не відбувся про що зазначено в ухвалі суду від 28.05.2019 року і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 13.06.2019 року на 10 год. 15 хв., де визнано явку сторін не обов`язковою.

Сторони по справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання про що містяться докази в матеріалах справи, а саме повідомлення про вручення ухвал.

Крім того, ухвали суду у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на неявку позивача і відповідача справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Рішення приймається з врахуванням вимог ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, предметом діяльності якого, зокрема, є надання телекомунікаційних послуг фіксованого місцевого, міжміського, міжнародного та рухомого (мобільного) зв`язку, комп`ютерного зв`язку, радіозв`язку (з використанням радіочастот), послуг цифрового телебачення, інших послуг мультисервісних мереж та інших телекомунікаційних додаткових (супутніх) послуг.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про телекомунікації , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.

Відповідно до п. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

У відповідності до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарта та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Законами України від 22.10.1993 року № 3551-ХII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", від 23.03.2000 року № 1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", від 28.02.1991 року № 796-ХII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 24.03.2008 року № 203/98-ВР, "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", від 24.03.1998 року № 203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" і від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства" встановлені пільги з оплати послуг зв`язку (далі - телекомунікаційних послуг) для визначеної цими Законами категорій осіб (далі - пільгові категорії громадян).

На виконання вимог вказаних вище законів України позивач як оператор телекомунікаційних послуг з січня по грудень 2018 року надав телекомунікаційні послуги (послуги зв`язку) на пільгових умовах населенню смт. Чутове та Чутівського району Полтавської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширювались дія п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 16 ст. 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. З ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ч. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 4 ч. З ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" та ін., на загальну суму 36 498,43 грн.

Згідно із ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (частина друга ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Крім того, відповідно до пп. б п. 4 частини першої ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (надалі - Постанова № 256), якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі - Порядок № 256), встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Зокрема, п. 2 Постанови № 256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому згідно з п. 3 Порядку № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, позивач стверджує, що розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг населення смт. Чутове та Чутівського району є Управління соціального захисту населення Чутівської РДА, а отже відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг (послуг зв`язку) на пільгових умовах, на думку позивача, повинен здійснювати відповідач за рахунок державних субвенцій.

Позивач зазначає, що всупереч вищезазначених вимог Бюджетного кодексу України, Постанови № 256 та Порядку № 256, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг (послуг зв`язку) на пільгових умовах в період з січня 2018 року по грудень 2018 року (включно), відповідачем відшкодовані частково у сумі 5 159,79 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 31 338,64 грн.

На виконання п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (надалі - Положення № 117), позивач подавав на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці.

Поіменні списки абонентів за формою 2-пільга щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача: chutovo11@adm-pl.gov.ua та в письмовому вигляді - на поштову адресу відповідача.

На підтвердження вказаного позивачем надано розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (форма № 2-пільга):

- у січні 2018 року на суму 3 324,04 грн.;

- у лютому 2018 року на суму 3 276,70 грн.;

- у березні 2018 року на суму 3 261,31 грн.;

- у квітні 2018 року на суму 3 188,73 грн.;

- у травні 2018 року на суму 3 178,69 грн.;

- у червні 2018 року на суму 3 068,77 грн.;

- у липні 2018 року на суму 2 761,02 грн.;

- у серпні 2018 року на суму 2 692,06 грн.;

- у вересні 2018 року на суму 3 387,55 грн.;

- у жовтні 2018 року на суму 2 557,80 грн.;

- у листопаді 2018 року на суму 2 981,99 грн.;

- у грудні 2018 року на суму 2 819,77 грн.

Всього: на суму 36 498,43 грн.

Також відповідачем надано односторонні акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги зв`язку, на які надаються пільги, скріншоти (витяги з електронної пошти), що підтверджують направлення ним розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (форма № 2-пільга) на електронну адресу відповідача, копії супровідних листів та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, що підтверджують факти направлення позивачем відповідачу списків форми "2-пільга", актів форми "3-пільга", та розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг.

Відповідно до п. 11 Положення № 117 та п. 2 Постанови № 256, відповідач був зобов`язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з отриманою від Позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з ним на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, однак, як стверджує позивач, порушив свої зобов`язання, розрахунків не здійснив.

Пунктом 11 Положення № 117 встановлено, що відповідач після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "З-пільга".

Позивач зазначає, що зважаючи на те, що відповідач не здійснював вищевказані розрахунки та не складав відповідні акти згідно з формою "3-пільга", тому протягом 2018 року позивачем з власної ініціативи з метою підтвердження розміру наданих послуг на пільгових умовах та суми заборгованості складалися зазначені акти за формаю "3-пільга" та направлялися для підписання відповідачу в двох екземплярах. До цього часу підписані з боку відповідача акти за формаю "3-пільга" на адресу позивача від Управління соціального захисту населення Диканьської РДА не надійшли. Відповідач, який є розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг населення у смт. Диканька та Диканьського району, був зобов`язаний здійснювати відшкодування витрат, понесених Позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг (послуг зв`язку) на пільгових умовах.

При цьому, як вказує позивач, неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг (послуг зв`язку) пільговим категоріям населення смт. Чутово та Чутівського району Полтавської області, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов`язання.

21.02.2019 на адресу відповідача позивачем направлено рекомендованим листом вимогу № 03-61 від 15.02.2019 про сплату заборгованості. Проте, заборгованість відповідачем не сплачена.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 31 338,64 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у смт. Чутово та Чутівського району Полтавської області.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Стаття 1 Закону України "Про телекомунікації" термін "телекомунікації (електрозв`язок)" визначає як передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах, а термін "телекомунікаційна послуга (послуга)" як продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально - економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Згідно п. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації , а також п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 (далі - Правила), споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до положень п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; п. 18 ст. 61, п. 10 ст. 62, п. 17 ст. 63, п. 19 ст. 64 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"; п. 11 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; ч. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку для окремих категорій осіб.

Закон України Про телекомунікації та Правила не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Зазначені норми закріплюють реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян; визначеному законодавчо обов`язку оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, відповідає обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість наданих послуг суб`єкту господарювання, який їх надає.

Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України, видатки бюджету - це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов`язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу (ч. 1 ст. 30 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 87 цього ж кодексу до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі на державні програми соціальної допомоги.

Згідно пп. "б" п. 4 ст 89 Бюджетного кодексу України, до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансферів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, державні програми соціального захисту.

Видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України).

Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до п. 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на: пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитяч

Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2013 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Пунктом 11 Положення визначено, що уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою „ 5-пільга та реєстр розрахунків згідно з формою „ 7-пільга; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою „ 3-пільга; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою „3-пільга"; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами „ 4-пільга" та „ 6-пільга".

З огляду на викладене, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

З вчинених позивачем дій щодо надання у 2018 році телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян смт. Чутово та Чутівського району Полтавської області, які (дії) передбачені названими вище актами законодавства, а також із цих актів законодавства у позивача виникло право на відшкодування понесених ним фактичних витрат на надання вказаних послуг, а у відповідача виникло зобов`язання з відшкодування позивачу таких витрат.

Не укладення сторонами договору на відшкодування відповідачем позивачу у 2018 році витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян не означає про відсутність у відповідача зобов`язань з відшкодування позивачу таких витрат, які (зобов`язання), як уже зазначалося вище, виникли із вчинених позивачем дій щодо фактичного надання у 2018 році вказаних послуг, які (дії) передбачені названими вище актами законодавства, а також із цих актів законодавства.

Невідшкодування відповідачем позивачу витрат на надані ним телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян смт. Чутово та Чутівського району Полтавської області у сумі 31 338,64 грн. у встановлені пунктом 8 Порядку № 256 строки означає про порушення відповідачем своїх зобов`язань й відповідно прав позивача на своєчасне одержання вказаної суми коштів.

При цьому сама по собі відсутність у відповідача бюджетних коштів не є підставою для звільнення його від виконання своїх зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 906/621/17 (провадження № 12-47гс18).

Отож позивач в порядку захисту своїх порушених прав на своєчасне одержання суми відшкодування у розмірі 31 338,64 грн. вправі вимагати від відповідача примусового виконання своїх зобов`язань шляхом стягнення з нього на свою користь вказаної суми коштів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Підсумовуючи вказане відповідач зобов`язаний здійснити розрахунки з позивачем щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, у період з січня по грудень 2018 року, а відсутність бюджетних призначень (в державному та місцевому бюджетах) на відповідні видатки в 2018 році не є підставами для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання.

Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки у 2018 році, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У встановленому законодавством порядку і станом на час розгляду справи відповідач обов`язок щодо відшкодування позивачу витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період з січня по грудень 2018 року, в тому числі на виконання відповідної вимоги позивача, не виконав і станом на момент винесення рішення у справі його заборгованість перед позивачем складає 31 338,64 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо того, що між ним та позивачем не укладалось господарських договорів чи інших угод на компенсацію витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах протягом 2018 року та те, що відповідач не є головним розпорядником коштів у таких правовідносинах і що на даний момент у нього немає правових підстав по відшкодуванню позивачу витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах є необґрунтованими, оскільки відповідними змінами до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 та до Бюджетного кодексу України змінено лише джерело фінансування пільг на послуги зв`язку з Державного бюджету України на місцеві бюджети, а тому відповідач протягом 2018 років був розпорядником відповідних коштів.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позов є обґрунтованим, підтвердженим належними та достатніми доказами, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області (вул. Центральна, 6, смт. Чутово, Чутівський район, Полтавська область, 38800, код ЄДРПОУ 03195197) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Соборності, буд. 33, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 01186975) - 31 338,64 грн. заборгованості та 1 921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 18.06.2019 р.

Суддя Білоусов С. М.