Ухвала

від 18.06.2019 по справі 921/370/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18 червня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/370/19 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О. розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО" про забезпечення позову у справі №921/370/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО", 35424, Рівненська область, Гощанський район, с. Кроснопілля, вул. Шевченка, буд. №13Б

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ФЕРМА "КЛИМЕНТАЛЬ", вул. Соломії Крушельницької, 18, м. Тернопіль, 46400

про розірвання договору поставки та стягнення попередньої оплати в сумі 441 288 грн.

Без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ФЕРМА "КЛИМЕНТАЛЬ", м. Тернопіль, про розірвання договору поставки та стягнення попередньої оплати в сумі 441 288 грн.

Ухвалою суду від 18.06.2019 відкрито провадження у справі №921/370/19.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах позовних вимог у розмірі 441 288,00 грн на все нерухоме та рухоме майно, а також кошти на рахунках, відкритих в банківських установах, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "БІО ФЕРМА "КЛИМЕНТАЛЬ" (ідентифікаційний код юридичної особи - 40360909, місцезнаходження: 46400, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Соломії Крушельницької, будинок 18), в тому числі на посіви 2018-2019 року, незібраний врожай та отриманий врожай сільськогосподарських культур 2018 року, що знаходиться на земельних ділянках, які перебувають у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ФЕРМА "КЛИМЕНТАЛЬ", шляхом винесення постанови про опис та арешт майна та передачі описаного майна на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО" (35424, Рівненська область, Гощанський район, с. Кроснопілля, вул. Шевченка, буд. №13Б), з подальшим вилученням дозрілого врожаю шляхом надання права збору врожаю сільськогосподарських культур "РІТТЕР БІО АГРО" (35424, Рівненська область, Гощанський район, с. Кроснопілля, вул. Шевченка, буд. №13Б) із застосуванням спеціалізованої техніки та подальшою передачею зібраного врожаю сільськогосподарських культур на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО" (35424, Рівненська область, Гощанський район, с. Кроснопілля, вул. Шевченка, буд. №13Б).

В обґрунтування поданої заяви заявник стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО", звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ФЕРМА "КЛИМЕНТАЛЬ", м.Тернопіль, про розірвання договору поставки та стягнення попередньої оплати в сумі 441 288,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13 травня 2017 року між ТОВ "БІО ФЕРМА "КЛИМЕНТАЛЬ"" (як, Продавець) та ТОВ " РІТТЕР БІО АГРО" (як, Покупець) укладено договір поставки органічної продукції №03/05/17, який за свою правовою природою є договором поставки.

Відповідно до умов Договору, Продавець прийняв на себе зобов`язання поставити та передати у власність Покупцю сою органічну 2017 року врожаю в порядку та на умовах, визначених у Договорі, в свою чергу Покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар.

Як стверджує заявник, на виконання умов Договору, ТОВ "РСН-ТРЕЙД" здійснено попередню оплату у розмірі 320 000,00 грн за поставку товару, в підтвердження чого долучив платіжне доручення.

Однак, ТОВ "БІО ФЕРМА "КЛИМЕНТАЛЬ"" не здійснено поставку товару, чим порушено умови Договору.

Зазначені обставини дають можливість заявнику вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО " про забезпечення позову, суд встановив наступне:

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заявник в своїй заяві вказує, що предметом спору є грошові кошти, які підлягають стягненню з ТОВ "БІО ФЕРМА "КЛИМЕНТАЛЬ"", в зв`язку з порушенням, останнього, господарського зобов`язання, яке виникло на підставі Договору поставки. Відповідач, з явним наміром, ухиляється від виконання зобов`язання за Договором поставки органічної продукції за №03/05/17 на протязі 371 календарних дня. Весь цей час ТОВ "БІО ФЕРМА "КЛИМЕНТАЛЬ"" користується коштами ТОВ "РІТТЕР БІО АГРО" у розмірі 320 000,00 гривень, не виявляючи при цьому наміру припинити порушення власного зобов`язання. Як зазначає позивач, у випадку, якщо відповідач завершить свій намір (умисел) щодо ухилення від відповідальності за порушення господарського зобов`язання, це може привести до виведення відповідачем ліквідних активів (в тому числі коштів на рахунках) на користь третіх осіб, що беззаперечно утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду у випадку задоволення позову. Враховуючи ціну позову, об`єктивним є висновок про те, що відповідачу є вигідним вдатися до штучного зменшення кількості і вартості власних ліквідних активів, переведення прав і обов`язків по існуючим правочинам на третіх осіб, створення штучної заборгованості перед іншими суб`єктами господарювання з метою виведення коштів з рахунків підприємства, оскільки розрахуватись з позивачем на існуючій стадії тривалого порушення господарського зобов`язання означає для відповідача понести значні втрати майнового характеру, які він не мав наміру здійснювати. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідач в основному отримує дохід від наступної діяльності: Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); Код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; Код КВЕД 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; Код КВЕД 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; Код КВЕД 01.45 Розведення овець і кіз; Код КВЕД 01.49 Розведення інших тварин; Код КВЕД 01.63 Після урожайна діяльність; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у. (копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань доданий до позовної заяви). Вказаний захід забезпечення позову (зокрема, накладення арешту на посіви 2018-2019 року, незібраний та отриманий врожай сільськогосподарських культур 2018 року) обумовлений специфікою діяльності відповідача та сезонністю сільськогосподарського виробництва. Посіви, незібраний врожай, отриманий врожай за своєю природою є сукупністю сільськогосподарських культур, тобто речей, що характеризуються родовими ознаками. Тому у випадку вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на дане майно значення має його вартість (в межах ціни позову) та рік виробництва. Задоволення майнових вимог позивача у випадку задоволення позову судом, може відбутись за рахунок надходжень від продажу врожаю 2018 року, у зв`язку з чим є необхідність такий врожай сільськогосподарських культур убезпечити задля забезпечення.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову можуть бути застосовані господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. З цією метою, на особу, яка подала заяву про забезпечення позову, покладено обов`язок обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. При цьому, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також, суд зазначає, що інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись, а не тих, які, з настанням певних обставин, можуть бути порушені в майбутньому.

Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що заява заявника про забезпечення позову не містить достатніх обґрунтувань необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти в межах суми стягнення в розмірі 441 288,00 грн.

Доказів в підтвердження обставин наведених у заяві про забезпечення позову, також не надано, саме доказів щодо виконання умов Договору поставки Покупцем зокрема Розділу 2 "Терміни та порядок поставки Товару"; Розділу 5 "Права та обов`язки сторін" та п.9.4. Розділу 9, для можливості виконання умов Договору Продавцем.

Крім того, заява про забезпечення позову не містить відомостей, потрібних для забезпечення позову, а саме, не містить відомостей про рухоме та нерухоме майно - врожай сільськогосподарських культур 2018 року та посіви, що знаходяться на земельних ділянках, які перебувають у володінні відповідача; наявність рахунків в банківських установах, що належать ТОВ "БІО ФЕРМА "КЛИМЕНТАЛЬ"".

Отже, заявником не подано жодного доказу в підтвердження своїх доводів та аргументів, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

При цьому, господарський суд вважає, що факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань за спірним договором не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов`язань відповідачем є предметом спору, що потребує доведення, тому не можна розглядати твердження заявника, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову та відомостей, потрібних для забезпечення позову, а тому у задоволенні такої слід відмовити.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО" про забезпечення позову, відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання "18" червня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу надіслати заявнику, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя Ю.О. Чопко