Постанова

від 13.06.2019 по справі 50/318-б-46/536-2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 50/318-б-46/536-2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю: ліквідатора ПП "Розмарин"- Кучак Ю.Ф. (посв. №149 від 18.02.2019)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Розмарин" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019

(Головуючий суддя - Отрюх Б.В.; судді - Чорногуз М.Г., Жук Г.А.)

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе-Ательє"

до Приватного підприємства "Розмарин"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа про банкрутство Приватного підприємства "Розмарин" (Далі - ПП "Розмарин") порушена ухвалою місцевого господарського суду від 22.12.2011 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе-Ательє" (Далі -ТОВ "Кофе-Ательє").

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018р. по справі №50/318-б-46/536-2012 затверджено звіт ліквідатора.

Затверджено ліквідаційний баланс банкрута.

Зобов`язано державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у м. Києві за місцем знаходження банкрута зняти - Приватне підприємство "Розмарин" з податкового обліку.

Ліквідовано банкрута - Приватне підприємство "Розмарин" як юридичну особу у зв`язку з банкрутством.

Зобов`язано районну у м. Києві державну адміністрацію за місцем знаходження банкрута провести державну реєстрацію припинення - Приватного підприємства "Розмарин" як юридичної особи та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення Приватного підприємства "Розмарин" як юридичної особи не пізніше наступного робочого дня з дати надходження ухвали.

Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Затверджено звіт арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Розмарин" з 26.06.2017 по 03.07.2018 становить 90 196 грн 58 коп.

Копію ухвали направлено державному реєстратору боржника для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Копію ухвали направлено сторонам, ліквідатору, кредиторам, державній виконавчій службі за місцем знаходження боржника та зазначеним вище державним органам і установам для виконання.

Провадження у справі № 50/318-б-46/536-2012 закрито.

Дію мораторію припинено.

3. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що ліквідатором проведені всі необхідні дії з ліквідації банкрута, надано суду документи, що свідчать про ліквідацію банкрута, у тому числі, ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю, у зв`язку з недостатністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості. Наданий ліквідаційний звіт схвалено комітетом кредиторів.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галичина" задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018р. по справі №50/318-б-46/536-2012 скасовано, а справу скерувано до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

5. Постанова суду другої інстанції мотивована тим, що поданий на затвердження звіт ліквідатора, не відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки в ньому не відображено вчинення ліквідатором всіх належних (вичерпних) дій по виявленню активу боржника та по формуванню ліквідаційної маси банкрута. У даному випадку ліквідатором не вжито вичерпних заходів, зокрема щодо отримання первинних документів боржника, відсутні докази звернення до контрагентів боржника за відповідними правочинами (у тому числі до його дебіторів) щодо отримання відповідних первинних документів тощо.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

6. Ліквідатор ПП "Розмарин" арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 з проханням її скасувати та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду 10.09.2018, якою затверджено ліквідаційний звіт, баланс та закрито провадження у справі про банкрутство КП Цивільжитлобуд .

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Скаржник доводить, що дії ліквідатора відповідають вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про зворотне.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. ПрАТ "Галичина" подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без змін, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Відповідно протоколу розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.03.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу Ліквідатора ПП "Розмарин" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.

9.1. Ухвалою касаційного господарського суду у складі верховного Суду від 08.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 50/318-б-46/536-2012 за касаційною скаргою ліквідатора Приватного підприємства "Розмарин" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у вказаній справі.

Призначено до розгляду касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Розмарин" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. на 05 червня 2019 року о 15год 15хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

9.2. Відповідно до наказу Голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2019 № 15-в суддя Жуков С.В. (головуючий у справі №50/318-б-46/536-2012) перебував у відрядженні, що унеможливило проведення судового засідання у справі №50/318-б-46/536-2012, призначеного на 05.06.2019.

9.3. Призначено до розгляду касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Розмарин" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 50/318-б-46/536-2012 на 13 червня 2019 року о 12:40 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

10. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

12. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство).

13. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

14. Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

15. У ст. 4 Закону про банкрутство, зокрема визначено, що відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута

16. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом.

17. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

18. Правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього Законом про банкрутство повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.

19. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

20. Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом з зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

21. Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за результатом проведених дієвих заходів, які передбачені у ліквідаційній процедурі.

22. Законом не визначено вичерпний перелік таких заходів, які має вчинити ліквідатор для завершення ліквідаційної процедури, визначені тільки основні напрямки таких заходів, що дозволяють сформувати ліквідаційну масу та задовольнити, за умови виявлення майна (ліквідних активів), вимоги кредиторів, що логічно випливає із визначених Законом повноважень ліквідатора та надає останньому можливість відповідно до власного самостійного та незалежного розсуду вчиняти дії щодо виявлення та розшуку активів банкрута для формування ліквідаційної маси.

23. Разом з тим, обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення - принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №927/1191/14).

24. Пунктом 1 ст. 46 Закону про банкрутство визначено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

-відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;

-відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

-копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;

-реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

-документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів;

-довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;

-для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

-для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

25. У наведеній нормі Законодавець визначив обов`язковий перелік документів, без яких не може бути затверджений звіт ліквідатора господарським судом, який водночас не є вичерпним.

26. Крім документів безпосередньо визначених у ст. 46 Закону про банкрутство, для доведення правомірності та повноти своїх дій у ліквідаційній процедурі ліквідатором можуть бути додані до звіту та відображені у ньому інші відомості, які спрямовані на доведення господарському суду, комітету кредиторів та окремим кредиторам виконання, покладених на ліквідатора обов`язків належним чином.

27. Розглядаючи справу у підсумковому засіданні від 10.09.2018 на стадії ліквідаційної процедури, суд першої інстанції надав оцінку поданому ліквідатором Кучаком Ю.Ф. звіту та ліквідаційному балансу ПП "Розмарин" та встановив таке:

27.1. ліквідатором, з метою виявлення майна чи інших активів банкрута були направлені запити до компетентних органів, зокрема Головного управління статистики у м. Києві, Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів у зборів України, Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, Головного управління Державної автомобільної інспекції МВС України в місті Києві, Департаменту льотної придатності Державної авіаційної служби України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Головного управління держпраці у Київській області, Головного управління регіональної статистики, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва та Київського міського бюро технічної інвентаризації.

27.2. З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кофе-Ательє" є законним векселедержателем простого векселя серія АА 1779384, складеного Закритим акціонерним товариством "Розмарин" (код ЄДРПОУ 25397777), 10.12.2009 в м. Києві строком платежу - за пред`явленням, але не раніш 10.12.2010, на суму 500 000,00 грн.

27.3. У відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" Закрите акціонерне товариство "Розмарин" було перейменовано в Приватне підприємство "Розмарин" із збереженням коду ЄДРПОУ 25397777 та датою державної реєстрації 12.06.1998.

27.4. Відповідно до відомостей отриманих від Головного управління регіональної статистики листом № 23-07/548-4 від 05.04.2016 повідомлено, що банкрут Приватне підприємство "Розмарин" значиться засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Делішес М" з розміром внеску до статутного фонду на суму 20 223 360 грн. 00 коп., загальний розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Делішес М" становить 26 783 360,00 грн.

27.5. У відповідь на запит, Головне управління статистики у місті Києві, повідомило ліквідатора банкрута про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Делішес М" жодного разу не звітувало до Головного управління статистики у місті Києві.

27.6. Ліквідатором банкрута було замовлено оцінку виявленого майна банкрута в Універсальної товарної біржі, відповідно до звіту якої ринкова вартість частки у статутному капіталі з Товариства обмеженою відповідальністю "Делішес М" становить 1 грн 00 коп., яке в подальшому було реалізовано на аукціоні організованому Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальний торговий дім "Меркурій" 19.03.2018 та придбано Яковенком О.П. за ціною 100 грн 00 коп.

27.7. Кошти отримані від реалізованого майна банкрута було направлено на погашення оплати послуг організатора аукціону на суму 5 грн 00 когі. та часткове погашення грошової винагороди арбітражного керуючого на суму 95 грн 00 коп.

27.8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 у справі № 50/318-6-46/536-2012, якою затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, Приватне акціонерне товариство "Галичина" визнане конкурсним кредитором на суму 37 000,58 грн., з яких 35 887,58 грн. четверта черга, 1 113,00 грн. судові витрати - перша черга.

27.9. Кредиторські вимоги залишились незадоволеними за недостатністю байна банкрута.

28. Погоджуючись із висновками апеляційного господарського суду про передчасність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, Верховний Суд виходить з такого.

29. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд встановив, що банкруту належить на праві власності частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛІШЕС М (код ЄДРПОУ 36688253) на суму 20 223 360,00 грн., проте, із наявного в матеріалах справи витягу з ЄДРПОУ від 12.02.2019 вбачається, що станом на 12.02.2019 учасником ТОВ ДЕЛІШЕС М (код ЄДРПОУ 36688253) і надалі залишається ЗАТ Розмарин (код ЄДРПОУ 25397777) правонаступником якого є Приватне підприємство "Розмарин" (код ЄДРПОУ 25397777).

30. Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

31. Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

32. Висновок про те, що боржник залишається учасником ТОВ ДЕЛІШЕС М з відповідними правами в тому числі і майновими і обов`язками, які зробив апеляційний господарський суд слід підтримати та погодитись із судом другої інстанції, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що ліквідатором не вживались заходи для виділення частки майна ТОВ Делішес М , що припадає на частку боржника у статутному капіталі, як це передбачено частиною 6 статті 42 Закону про банкрутство та частинами 1 та 2 статті 148 ЦК України (вихід з числа учасників та отримання частини майна товариства).

33. У ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

34. Враховуючи положення наведеної норми, судом першої інстанції не з`ясовано наявність або відсутність правових підстав для заяви ліквідатором вимог до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

35. Беручи до уваги положення ст.ст. 41, 46 Закону про банкрутство, господарський суд, розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, перевіряє у судовому засіданні обґрунтованість, правомірність та безсумнівну повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.

36. Виходячи з вимог Закону про банкрутство, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

37. Підсумовуючи наведене, слід зазначити, що у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута, тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута, а під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.

38. В той же час, як вбачається з наявних матеріалів справи, суд першої інстанції обмежившись констатацією обставин щодо вчинення ліквідатором певних дій, з посиланням лише на текст самого звіту та не дослідив додатків до звіту, як доказів вчинення ліквідатором дієвих заходів у ліквідаційній процедурі, не встановив чи надано ліквідатором до звіту докази направлення запитів до відповідних органів для виявлення майнових активів банкрута та чи проведено інвентаризацію майна ПП "Розмарин".

39. Так пославшись на запит до органів регіонального БТІ, суд першої інстанції не встановив чи направлялись запити ліквідатором та чи отримував останній відомості, зокрема, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

40. Судом апеляційної інстанції, також, встановлено, що ліквідатором не вжито вичерпних заходів щодо отримання первинних документів боржника, відсутні докази звернення до контрагентів боржника за відповідними правочинами (у тому числі до його дебіторів) щодо отримання відповідних первинних документів тощо.

41. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

42. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

43. Доводи скаржника спростовуються змістом оскаржуваної постанови і здебільшого спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до статті 300 ГПК, виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

44. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

45. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

46. Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення оскаржуваної постанови без змін.

47. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 3 10, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Розмарин" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі №50/318-б-46/536-2012 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко