Ухвала

від 06.06.2019 по справі 222/170/19

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 222/170/19

Провадження № 4-с/222/2/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2019 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

за участю секретаря Темір В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське цивільну справу за скаргою Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк про визнання дій заступника начальника Кальміуського ВДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ у Донецькій області Зайцевої І.Ю. неправомірними та скасування постанови щодо повернення виконавчого документа стягувачу, як незаконної, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник АТ «ПУМБ» , що є правонаступником ПАТ ПУМБ , звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця - заступника начальника Кальміуського ВДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ у Донецькій області Зайцевої І.Ю. щодо прийняття постанови ВП № 48545202 від 18.12.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу.

В обґрунтування скарги зазначив, що на виконанні у Кальміуському ВДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ у Донецькій області знаходилось виконавче провадження ВП № 48545202 щодо примусового виконання виконавчого листа Володарського районного суду Донецької області №2-4365 від 24.02.2015 року про стягнення з ПП «Тамак» на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості в розмірі 1 660 310,66 грн. 18.12.2018 року заступником начальника Кальміуського ВДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ у Донецькій області Зайцевою І.Ю. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» , тобто у зв`язку з тим що підприємство та майно боржника за юридичною адресою фактично не знаходиться, у підприємства відсутні зареєстроване нерухоме майно та кошти на рахунках. Посилаючись на порушення з боку держвиконавця положень ст.ст. 18, 48 ЗУ «Про виконавче провадження» , що полягає у невжитті передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень та своєчасному його виконанню, а також положень Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо передачі виконавчого провадження від одного держвиконавця до іншого, просив визнати дії держвиконавця щодо прийняття постанови ВП № 48545202 від 18.12.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу неправомірними та скасувати вказану постанову, як незаконну.

Представник заявника АТ «ПУМБ» - Ніколенко М.Ю., у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Проте, надав суду письмову заяву, в якій скаргу підтримала, наполягала на її задоволенні та просив скаргу розглянути у його відсутність.

Представник Кальміуського ВДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ у Донецькій області - Зайцева І.Ю. до судового засідання не з`явилася. Про дату, час і місце розгляду скарги повідомлялася належним чином. Проте, надала суду письмові заперечення на скаргу, в яких зазначила, що держвиконавцем вчинено всі передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» дії з примусового виконання рішення, а саме накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника, а також на грошові кошти на банківських рахунках, неодноразово зроблені запити на наявність такого майна, здійснено вихід за місцем реєстрації ПП «Тамак» . З отриманих відповідей у боржника відсутнє майно та кошти на рахунках. Крім того, за поданням держвиконавця обмежено виїзд за кордон керівника ПП «Тамак» ОСОБА_1 , а також спрямовано матеріали щодо останнього до відділу поліції за фактом невиконання судового рішення. Всі вищевикладені обставини стали підставою для винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки примусово стягнути з боржника кошти не можливо. Вважаючи постанову законною та обґрунтованою просила відмовити в задоволенні скарги, також просила скаргу розглянути без участі представника відділу.

Боржник - ПП Тамак , в судове засідання свого представника не направило. Про дату, час і місце розгляду скарги повідомлялося належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи від боржника не надійшло.

Відповідно положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників процесу достатніми, суд розглянув скаргу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України у їх відсутність.

Розглянувши письмову заяву представника заявника та письмові заперечення представника Кальміуського ВДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ у Донецькій області, дослідивши матеріали додані до скарги, та матеріали додані до письмових заперечень, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з Конституцією України, статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для виконання всіх органів влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, визначені ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі Закон).

Відповідно до частин 1, 2 ст.18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Для цього він наділений правом, окрім іншого, одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, що охороняється банком; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням (ч.3 ст.18 Закону).

Також судом встановлено, що 28.08.2015 року заступником начальника Іллічівського ВДВС ММУ юстиції Пуссар Н.В. відкрито виконавче провадження ВП № 48545202 за виконавчим листом (дублікат) від 24.02.2015 року, виданим Володарським районним судом Донецької області про стягнення з ПАТ «Тамак» на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості в сумі 1 660 310, 66 грн. (а.с.11 зв., 10, 122).

На майно ПП «Тамак» , код ЄДРПОУ 32457579, а саме нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , площею 197,1 м2, накладено арешт та оголошено заборону його відчуження 10.09.2013 року Ворошиловським районним управлінням юстиції у місті Донецьку. Також постановою Іллічівського ВДВС ММУ юстиції від 25.04.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на все нерухоме майно ПП «Тамак» . (а.с.34, 44, 48-49).

Постановами про арешт коштів боржника від 01.10.2014 року та 29.09.2015 року, накладено арешт на грошові кошти на рахунках ПП «Тамак» в ПАТ «КБ «ГЛОБУС» , ПАТ «ВБР» , ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» , ПАТ «ПУМБ» , ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» , та ПАТ «ВТБ Банк» , відповідно. (а.с.116, 117, 119).

Вищевказані постанови про арешт коштів боржника виконані. (а.с.110-113).

Запити про арешт коштів боржника до вказаних банківських установ продубльовані 03.03.2016 року (а.с.97, 06-107), 08.11.2016 року (а.с.93-96), на що держвиконавцю надано позитивні відповіді (а.с.101-102, 104-105, 109, 89-92), а також 24.04.2017 року, 05.12.2017 року, 13.03.2018 року (а.с. 86, 80, 72).

Крім того, на виконання рішення суду держвиконавцем 28.04.2017 року було зроблено запити до Маріупольського ОДПІ ГУДФС у Донецькій області про надання вичерпної інформації щодо ПП «Тамак» , а саме інформації щодо директора підприємства, податкової декларації за 2016-2017 рік, фінансового звіту (а.с.88, 64).

17.03.2017 року здійснено вихід держвиконавця ОСОБА_2 за місцем реєстрації ПП «Тамак» за адресою АДРЕСА_2 Металургів АДРЕСА_3 , в ході якого встановлено, що за вказаною адресою проживає ОСОБА_3 , яка є власником вищевказаної квартири, і що ПП «Тамак» за вказаною адресою ніколи не здійснювало свою діяльність (а.с.84).

У 2018 році, а саме 13.03.2018 року держвиконавцем оновлено запити до банківських установ, де відкриті рахунки ПП «Тамак» (а.с.72), 27.04.18 року здійснено запити до Управління земельних відносин Маріупольської міської ради, Головного містобудування та архітектури Маріупольської міської ради, Департаменту льотної придатності Державної авіаційної служби України, Маріупольського ОДПІ ГУДФС у Донецькій області, Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу у місті Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, Регіонального сервісного центру МВС України в Донецькій області про надання вичерпної інформації щодо ПП «Тамак» та наявність будь-якого майна (а.с.61-68).

З відповідей вищевказаних адресатів, що містяться в матеріалах справи (а.с.50-59), інформація щодо майна ПП «Тамак» відсутня.

05.06.2018 року зроблено запит до Державної прикордонної служби України, Головного Управління ДМС у Донецькій області, 06.06.2018 року - до Кальміуського районного відділу у місті Маріуполі Головного управління Державної Міграційної Служби України про надання інформації щодо особи ОСОБА_1 (а.с.60, 69, 70).

18.06.2018 року Управління з питань громадянства, паспортизації а реєстрації ВОД №1 ГУ у Донецькій області Державної міграційної служби України надало відповідь про те, що ОСОБА_1 має закордонний паспорт (а.с.46), а Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано інформацію про перетин кордону ОСОБА_4 протягом травня 2015-травня 2018 років (а.с.45).

16.10.2018 року держвиконавець звернувся до Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа (а.с.41), яке 18.10.2018 року задоволено Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області (а.с.38-40), та звернуте до виконання (а.с.37, 36).

14.12.2018 року заступник начальника у Кальміуському ВДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ у Донецькій області Зайцева І.Ю. звернулася до начальника Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області з заявою про навмисне невиконання рішення суду ОСОБА_1 (а.с.35), відповідь в матеріалах справи відсутня.

18.12.2018 року заступником начальника у Кальміуському ВДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ у Донецькій області Зайцевою І.Ю. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с.9).

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» , виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Згідно ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Заявник зазначає кілька підстав для визнання постанови про повернення виконавчого документа незаконною та її скасування, а саме не вчинення держвиконавцем всього обсягу прав, наданих ст.18 Закону, а саме щодо виклику для надання пояснень директора ПП «Тамак» Збандута І.В ОСОБА_5 , застосування до нього приводу, накладення штрафу, тощо.

Крім того, заявник посилається на недотримання держвиконавцем під час здійснення виконавчого провадження положень порядку звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Так, статтею 48 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Аналізуючи доводи скарги та додані до неї матеріали, з приводу неповної реалізації держвиконавцем своїх прав, визначених ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» , а також порушення положень ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» , суд вважає, що вони заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Так, матеріали виконавчого провадження не містять жодного виклику директора підприємства-боржника ПП «Тамак» ОСОБА_1 або постанови про його привід.

Перший та єдиний вихід за місцем реєстрації підприємства за адресою: АДРЕСА_3 здійснено держвиконавцем в березні 2017 року, більш ніж через півтора роки з дня відкриття виконавчого провадження у серпні 2015 року.

Більш того, перевірка місця проживання ОСОБА_1 держвиконавцем відбулася лише 04.12.2018 року на території Центрального, Кальміуського та Приморського районів міста Маріуполя (а.с.42). До цього часу не було вчинено дій щодо встановлення місяця проживання (перебування) директора підприємства-боржника.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, після арешту коштів на рахунках боржника перевірка щодо виявлення рахунків боржника проводилася виконавцем з недотриманням положень ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» , а саме у березні та листопаді 2016 року, у квітні та грудні 2017 року, та у березні 2018 року, тобто рідше ніж раз на два тижні.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами скаржника та вважає встановленим, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець в порушення вимог Закону не вжив передбачених ним заходів щодо примусового виконання рішення, не своєчасно і в не повному обсязі вчиняв виконавчі дії.

Ґрунтуються на законі також доводи заявника з приводу сумнівів щодо прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.12.2018 року уповноваженою на те особою.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, розпочате воно заступником начальника Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ Пуссар Н.В., а завершене постановою про повернення виконавчого документа стягувачу, винесенню заступником начальника Кальміуського ВДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ у Донецькій області Зайцевою І.Ю.

Закон допускає передачу виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби проте із застереженнями.

Так, відповідно до п.5 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (далі Інструкція), передача виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби чи виконавчої групи, між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби здійснюється за письмовим дорученням начальника цього органу державної виконавчої служби чи керівника виконавчої групи. Про прийняття виконавчого провадження до виконання державний виконавець, якому воно передано, виносить відповідну постанову.

Всупереч зазначеним вище положенням Інструкції така постанова в матеріалах виконавчого провадження відсутня, що не дає можливості суду дійти переконання що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу прийнята уповноваженою на те особою заступником начальника Кальміуського ВДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ у Донецькій області Зайцевою І.Ю.

При цьому, положення Конституції України (ст.19) зобов`язують посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно положень ч.ч 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, з урахуванням допущених держвиконавцем в ході здійснення виконавчого провадження порушень ЗУ «Про виконавче провадження» , що полягло у неповному та несвоєчасному здійсненню виконавчих дій, а також того, що виконання судових рішень є заключною стадією цивільного процесу та забезпеченням права особи на справедливий суд в розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд приходить до висновку про незаконність дій держвиконавця щодо прийняття постанови ВП № 48545202 від 18.12.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу та її скасування, як незаконної.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5, 13, 247, 258 - 261, 353, 354, 447, 449, 450, 451, пп.15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк про визнання дій заступника начальника Кальміуського ВДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ у Донецькій області Зайцевої І.Ю. неправомірними та скасування постанови щодо повернення виконавчого документа стягувачу, як незаконної - задовольнити.

Визнати дії заступника начальника Кальміуського ВДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ у Донецькій області Зайцевої І.Ю. щодо прийняття постанови ВП № 48545202 від 18.12.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу - неправомірними.

Постанову заступника начальника Кальміуського ВДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ у Донецькій області Зайцевої І.Ю. ВП № 48545202 від 18.12.2018 року - скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її повного складання.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Повна ухвала складена 11.06.2019 року.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Є.О. Подліпенець