Постанова

від 10.06.2019 по справі 608/1422/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/1422/18Головуючий у 1-й інстанції Парфенюк В.І. Провадження № 22-ц/817/450/19 Доповідач - Сташків Б.І. Категорія - 241000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Сташків Б.І.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

за участю секретаря - Баляс Т.І.

та позивача- ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі у режимі відеоконференції, цивільну справу №608/1422/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 лютого 2019 року, ухваленого суддею Парфенюк В.І., повне рішення складено 14 лютого 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Самал , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Тернопільської філії комунального підприємства Центр реєстрації прав Корецької районної ради Рівненської області Чушенка Юрія Євгеновича про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та скасування реєстраційної дії державного реєстратора ,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Самал , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Тернопільської філії комунального підприємства Центр реєстрації прав Корецької районної ради Рівненської області Чушенка Юрія Євгеновича про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та скасування реєстраційної дії державного реєстратора .

В обґрунтуванні позову, позивач вказував, що рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 3 січня 2018 року у справі № 608/1663/17 стягнуто з ТОВ Самал на його користь заборгованість за договором позики від 22 травня 2018 року у сумі 500 000 гривень, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5320 гривень та 3 680 гривень витрат, пов`язаних з явкою позивача до суду. Під час виконавчого провадження від боржника ТОВ Самал надійшла копія протоколу загальних зборів учасників ТОВ Самал від 16 листопада 2017 року № 25, згідно якого на загальних зборах товариства приймав участь ОСОБА_2 . , як представник за дорученням від 16 червня 2017 року, виданим учасником товариства ОСОБА_3 ., учасник товариства ОСОБА_4 не був присутнім. ОСОБА_2 діючи від імені учасника ТОВ Самал ОСОБА_3 , розглянув свою заяву про звільнення з посади директора ТОВ Самал та вирішив звільнити себе з посади директора товариства в зв`язку з виходом на пенсію.

Позивач вважає, що вищевказане рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом від 16 листопада 2017 року, підлягає визнанню недійсним, оскільки відповідно до п.п. 2.8, 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів. Вказував, що протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України, однак як вбачається з тексту протоколу загальних зборів, 16 листопада 2017 року ОСОБА_2 , як представником одного з учасників за довіреністю, було розглянуто власну заяву про звільнення з посади директора та вирішено звільнити ОСОБА_2 з займаної посади. Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 . вирішуючи питання, пов`язані з діяльністю виконавчого органу товариства, прийняв рішення як представник учасника товариства з порушенням законодавства України - ч. 3 ст. 238 ЦК України, а саме: вчинив дії у своїх власних інтересах, тобто по суті вирішив сам себе звільнити.

У позовних вимогах, позивач ОСОБА_1 просив визнати недійсним рішення про звільнення з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю Самал у зв`язку з виходом на пенсію, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ Самал від 16 листопада 2017 року № 25; скасувати реєстраційну дію, що полягає у внесенні змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме: виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про керівника товариства з обмеженою відповідальністю Самал ОСОБА_2 , здійснену 17 листопада 2017 року у реєстраційній справі № 16341070023000193 державним реєстратором Тернопільської філії комунального підприємства Центр реєстрації прав Корецької районної ради Рівненської області Чушенком Ю. Є .

17 грудня 2018 року від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява із змінами підстав позову, в якій він зазначив, що обставини, викладені відповідачем ОСОБА_2 , викладені ним у відзиві, не спростовують порушенням ним наведених норм законодавства України. Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 17.09.2018 року № 37607/14890-22-18/19.3.2 від КП Центр реєстрації Корецької районної ради Рівненської області 22.06.2018 року отримано заяву про акредитацію суб`єкта державної реєстрації, за результатом розгляду якої Мінюстом прийнято рішення про акредитацію КП Центр реєстрації прав як суб`єкта державної реєстрації. Таким чином, реєстраційна дія, що полягала у внесенні змін до відомостей про юридичну особу ТОВ Самал здійснена 17 листопада 2017 року державним реєстратором Чушенком Ю. Є., була здійснена не акредитованим суб`єктом державної реєстрації. Також позивач вказує, що дії ОСОБА_2 , направлені на його звільнення з посади директора ТОВ Самал є штучними, оскільки він досі залишається підписантом ТОВ Самал за даними ЄДРПОУ. Крім того, підставою для звільнення у протоколі загальних зборів учасників вказано вихід на пенсію , однак він продовжує бути директором ТОВ Арман . Таким чином, позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 Має на меті уникнути юридичної відповідальності за невиконання рішення суду, що набуло законної сили.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 лютого 2019 року в позові ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

Судові витрати покладено на сторони в тих розмірах, що вони фактично понесли.

Не погодившись з вказаним рішенням від ОСОБА_1 поступила апеляційна скарга, в якій позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги .

В доводах апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції жодним чином не проаналізував суть заявлених позовних вимог, а саме: дійсність оскаржуваного рішення загальних зборів учасників товариства та законність вчинення реєстратором реєстраційної дії по виключенню з ЄДРПОУ інформації про керівника ТОВ "Самал". Такі обставини, на думку позивача, є безумовною підставою для скасування рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 лютого 2019 року.

Окрім того, апелянт вказує, про недопустимість доказів по справі, а саме копію довіреності, наданої відповідачем ОСОБА_2 , оскільки ухвалою суду ОСОБА_2 було зобов`язано надати оригінал такої довіреності для огляду, що відповідачем протягом усього часу розгляду справи зроблено не було. Зазначає, що довіреність, на підставі якої діяв ОСОБА_2 , носить загальний характер, тобто не була видана конкретно на проведення саме цих зборів, де розглядалося питання про звільнення директора товариства. Зазначає, що порядок денний та рішення про скликання зборів, які відбулися 16 листопада 2017 року, були прийняті ОСОБА_2 одноособово, у власних інтересах, та безпосередньо пов`язано було з розглядом у суді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 про стягнення з TOB"Самал" заборгованості за договором позики;- інший учасник TOB "Самал" участі у проведенні зборів не приймав. Вважає, що перевірити чи були збори правомочні не вдалося за можливе, оскільки ОСОБА_2 копію статуту TOB Самал не надав, у Чортківської міської ради та Чортківської РДА статут товариства відсутній, реєстраційна справа зникла, що підтверджується листом, який є у матеріалах справи;

Апелянт вважає безпідставними твердження ОСОБА_2 про те що метою його звільнення є вихід на пенсію,оскільки він не звільнився з посади директора TOB "Арман." код ЄДРПОУ 32715251, на думку позивача свідчить про штучний характер його звільнення.

Також, ОСОБА_1 зазначає, що починаючи з дати реєстрації TOB Самал, ОСОБА_2 був єдиним працівником товариства, саме він володіє усією інформацією стосовно діяльності товариства, його рухомого майна, грошових коштів, у нього наявна уся бухгалтерська документація, яка може допомогти державному виконавцю у пошуку майна товариства, однак вважає, що ОСОБА_2 переховує від органів ДВС дану інформацію, оскільки відмовляється давати пояснення з цього приводу, посилаючись на те, що він не є директором товариства - боржника. Разом з тим, він залишається підписантом за даними ЄДРПОУ, що дає йому можливість здійснювати фактичне поточне керівництво TOB "Самал".

Вказує, що грошові кошти, отримані TOB "Самал" в якості позики, які були в подальшому стягнуті на користь ОСОБА_1 за вказаним вище рішенням суду, були перераховані на користь російської компанії, директором якої є також ОСОБА_2 .

Апелянт стверджує, що діями ОСОБА_2 порушено його право на обов`язковість виконання рішення суду, що набрало законної сили, прямо гарантоване Конституцією України. Вважає, що діями ОСОБА_2 створена фактична неможливість виконання рішення суду шляхом перешкоджання виконанню рішення суду, оскільки ОСОБА_2 , прийнявши одноосібно на загальних зборах учасників товариства рішення про своє власне звільнення, залишив TOB "Самал" без виконавчого органу, що прямо заборонено нормами Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю . Зазначає, що наведені обставини порушують права та законні інтереси позивача - кредитора TOB"Самал".

У судове засідання не з`явилися відповідачі товариства з обмеженою відповідальністю Самал , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 державний реєстратор Тернопільської філії комунального підприємства Центр реєстрації прав Корецької районної ради Рівненської області Чушенко Ю.Є., однак про розгляд справи повідомлені належним чином, що в силу вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу , просив її задовольнити, посилаючись на доводи викладені в ній.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладений у статті 16 ЦК України.

Особа, право якої порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, визначеним статтею 16 ЦК України.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника визначено однією з підстав припинення трудового договору (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України).

Так, відповідно до приписів статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Директор згідно із положеннями частини першої статті 62 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній на момент вчинення відповідної процесуальної дії), є одноособовим виконавчим органом товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до статі 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Разом з тим, виходячи із загальних положень статті 1000 ЦК України, метою укладення договору-доручення є укладення такого правочину, за наслідком якого будуть створені, змінені чи припинені цивільні права та обов`язки довірителя. Отже, досліджуючи обставини звільнення особи з роботи за обставин прикриття ним договору-доручення, суди повинні дослідити реальну мету, якої сторони прагнули досягнути укладенням оспорюваного правочину, та з врахуванням цього дійти висновку чи були наміри обох сторін договору спрямовані на умисне приховання справжнього правочину.

Встановлення мети укладення договору нерозривно пов`язано з аналізом прав та обов`язків сторін, які існували на момент укладення оспорюваного правочину та зумовили формування волевиявлення сторін щодо його укладення, а також юридичним аналізом дій сторін, які дозволять зрозуміти на виконання якого саме правочину (укладеного офіційно чи прихованого) вони спрямовані та на настання яких саме правових наслідків, сторони прагнуть досягнути.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що договір доручення належить до різновиду договорів про надання послуг, відтак, на нього поширюються норми глави 63 Цивільного кодексу України.

Договір доручення має двосторонній характер, оскільки кожна із сторін договору має права та виконує обов`язки, які кореспондують відповідним обов`язкам та правам другої сторони (ст. ст. 1002, 1004 - 1007 ЦК). Повірений зобов`язаний вчинити дії відповідно до змісту даного йому доручення, повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення і має право вимагати від довірителя негайного прийняття всього одержаного у зв`язку з виконанням доручення. Довіритель, зі своєї сторони, має право вимагати від повіреного належного виконання дій за дорученням, надання інформації про хід їх виконання і зобов`язаний негайно прийняти від повіреного все одержане останнім у зв`язку з виконанням доручення.

За приписами статті 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення (частина перша статті 1004 ЦК України).

Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі за № №910/2197/18; від 24 квітня 2018 року у справі №910/12454/17 ;від 10 травня 2018 року у справі №712/6137/15-ц.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Збори є уповноваженими. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань частка статутного капіталу у ОСОБА_3 становить 80%, а саме 1026700.00 грн.(а.с. 8)

Із установлених судом фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_2 перебував з ТОВ " Самал" у трудових відносинах та є його найманим працівником, працюючи на посаді виконуючим директором.

Судом встановлено, що 16 листопада 2017 року в м. Тернополі відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Самал з участю ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 (по дорученню, посвідченому тимчасово виконуючим обов`язки нотаріуса міста Москви Черніциною О.Ю. 16 червня 2017 року по реєстру 2-905), які вирішили звільнити ОСОБА_2 з посади директора ТОВ Самал в зв`язку з виходом на пенсію, що підтверджується протоколом № 25 загальних зборів учасників товариства.

Довіреністю 77АВ 4986211, яка посвідчена 16 червня 2017 року ОСОБА_8 , тимчасово виконуючою обов`язки нотаріуса міста Москви Черніциної О.Ю. і зареєстрована в реєстрі № 2-905, підтверджується, що ОСОБА_3 цією довіреністю уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси на всіх (річних і позачергових) загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю Самал , зі всіма правами, які надані законом учаснику, в тому числі з правом голосування на свій розсуд по всіх питаннях порядку денного будь-яких зборів товариства.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що внесення змін до відомостей про юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю Самал , пов`язаних з звільненням директора ОСОБА_2 , були проведені відповідачем державним реєстратором Тернопільської філії КП Центр реєстрації прав Корецької районної ради Рівненської області Чушенком Ю .Є., реєстраційна дія від 17 листопада 2017 року №16341070023000193.

Судом встановлено, що при посвідченні довіреності від 16 червня2017 року нотаріусом не було встановлено будь-яких обмежень у повноваженнях директора товариства, або відкликання довіреності,що підтверджено відповідачем та не спростовано позивачем.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Довіреність же як один із способів представництва дає можливість або зобов`язує представника вчинити в майбутньому правочин від імені особи, яку представляють ( частина перша статті 237 ЦК України).

Довіреністю визнається письмове повноваження, яке видає одна сторона (довіритель) іншій (представнику) для представництва перед третіми особами. Довіреність - це односторонній правочин, що фіксує межі повноважень представника, який діючи на підставі довіреності, створює права та обов`язки безпосередньо для довірителя.

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику, при цьому зазначені дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненними .

Зазначені обставини суд першої інстанції оцінив як такі, що спростовують доводи позивача про удаваність оспорюваного розірвання трудових відносин у зв`язку з наявністю в його сторін наміру приховати про стягнення заборгованості із ТОВ "Самал" в кори сть позивача 500 000 грн.

Відповідно до положень статей 1003, 1004 та 1006 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності чітко визначаються юридичні дії, які належить вчинити повіреному, що є його обов`язком. Також до обов`язків повіреного відноситься: повідомлення довірителя на його вимогу всіх відомостей про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання повірений зобов`язаний негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

Відповідно до частини першої статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

За змістом зазначеної норми закону необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою є:

1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди;

2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками;

3) дії представника здійснюються в межах наданих йому повноважень.

Верховний Суд України в пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначив, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Зазначені вимоги містяться у висновку постанови Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 357/6663/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 діяв в межах наданих йому повноважень наданих засновником товариства "Самал" ОСОБА_3 , умислу зговору між ними судом не встановлено і негативних наслідків для довірителя не наступило. Сам довіритель ОСОБА_3 не оспорює рішення загальних зборів товариства про звільнення позивача з роботи, з підстав перевищення ним повноважень і вчинення дій у своїх інтересах. Суд першої інстанції врахував, що відповідач був звільнений з роботи в зв`язку з виходом на пенсію, засновник товариства проживає за межами України в Російській Федерації, особисто не міг прибути на Україну, звільнення відповідача з роботи саме у такий спосіб є єдиним для нього способом, а примусова праця згідно ст.43 Конституції України. ст.2 КЗпП в Україні забороняється.

Ураховуючи наведене, висновки позивача про наявність підстав для задоволення позову є необґрунтованими і такими, що суперечать фактичним обставинам справи й вимогам закону. Суд першої інстанції виконавши вимоги процесуального закону, повно і всебічно з`ясував обставини справи та вирішив спір згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що під час судового розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення його прав відповідачами, а саме прийняттям загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю Самал рішення про звільнення ОСОБА_2 з посади директора ТОВ Самал в зв`язку з виходом на пенсію, а також жодним чином не змінює обсяг відповідальності вказаного товариства по виконанню рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 3 січня 2018 року про стягнення заборгованості в користь позивача, так як боржником в цій справі було і залишається саме ТОВ "Самал", незалежно від того хто є керівником товариства.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, із урахуванням вказаних норм матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст.367,375,381-384,389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 лютого 2019 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови - 14 червня 2019 року.

Головуючий: Сташків Б.І.

Костів О.З.

Судді: Хома М.В.