Постанова

від 12.06.2019 по справі 200/11131/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року справа №200/11131/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М., Казначеєва Е.Г., за участю секретаря судового засідання - Тішевського В.В., представника позивача - Сологуба А.А., діючого за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селидівської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі № 200/11131/18-а (головуючий суддя І інстанції Лазарєв В.В.), складене в повному обсязі 22 лютого 2019 року в м. Слов`янськ Донецької області, за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Космос комбінованого типу комунальної форми власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Селидівська міська рада про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Космос комбінованого типу комунальної форми власності про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту: а саме будівлі закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Космос комбінованого типу комунальної форми власності за адресою: Донецька обл., м. Селидове, м. Українськ, вул. Енгельса, буд. 23 до повного усунення порушень, шляхом заборони вищезазначеного об`єкту (а.с. 4-11).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року, зокрема, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Селидівську міську раду (а.с. 1).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року позов задоволено. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту, а саме будівлі Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №18 «Космос» комбінованого типу комунальної форми власності, розташованої за адресою: місто Селидове, місто Українськ, вул. Енгельса, 23 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с. 208-211).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції,третя особа на стороні відповідача Селидівська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у їх задоволені у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено наступне.

На думку апелянта обраний позивачем захід реагування є таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №18 Космос комбінованого типу комунальної форми власності, позивачем не наведено і належними доказами не доведено, що з урахуванням встановленого факту наявності порушень установлених законодавством вимог пожежної безпеки в будівлях і приміщеннях відповідача не дає підстав для висновку, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача.

Крім того, звертає увагу на те, що виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі (а.с. 215-219).

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, наполягав на тому, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №18 «Космос» комбінованого типу комунальної форми власності є юридичною особою, зареєстроване 12 вересня 2001 року, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 1 276 120 0000 000108, ідентифікаційний код 26041462, місцезнаходження: 85485, Донецька обл., місто Селидове, місто Українськ, вулиця Енгельса, 23.

20 вересня 2018 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області прийнято наказ № 296 про проведення позапланової перевірки Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №18 «Космос» комбінованого типу комунальної форми власності, розташованого за адресою: 85485, Донецька обл., місто Селидове, місто Українськ, вулиця Енгельса, 23 (а.с. 20).

З 21 вересня 2018 року по 24 вересня 2018 року посадовими особами Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області проведено позапланову перевірку Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №18 «Космос» комбінованого типу комунальної форми власності стосовно додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

В ході перевірки посадовими особами було виявлено 46 порушень вимог Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом МНС України від 30 грудня 2014 року №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - НАПБ А.01.001-2014) та Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях затверджених наказом МНС України від 15 серпня 2007 року №557, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 03 вересня 2007 року № 1006/14273 (далі ПТБ), а саме:

- приміщення дошкільного навчального закладу не обладнано системою протипожежного захисту (система пожежної сигналізації та система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» ;

- відповідним документом (наказом, інструкцією) не встановлено протипожежний режим;

- не розроблені інструкції про заходи пожежної безпеки для кожного приміщення об`єкта. Інструкції не вивішені на видних місцях;

- не визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного приміщення, будівлі, території, згідно Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених Наказом МВС України від 15.01.2018 №25;

- не проведено технічне обслуговування та перевірку пожежних кран-комплектів на працездатність шляхом пуску води;

- не проведено розгортання та згортання наново плоскоскладальних рукавів. Пожежний щит (стенд) не доукомплектований засобами пожежогасіння;

- на пожежному щиті (стенді) не вказано порядковий номер та телефон виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

- для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акту;

- пожежні кран-комплекти не оснащені важелями для полегшення відкривання вентиля;

- дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності;

- не заповнено отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові;

- плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі не відповідають вимогам ДСТУ 7313:2013 «Знаки безпеки та системи евакуаційні фотолюмінісцентні» ;

- приміщення не забезпечені знаками безпеки, відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ДСТУ 7313:2013 «Системи евакуаційні фотолюмінісцентні. Загальні вимоги та методи контролювання» ;

- для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форми та колір» , ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» .

- не проведено заміри опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- не проведено перевірку і огляд всіх пристроїв блискавкозахисту відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блисковкозахисту будівель і споруд» ;

- сходові клітини, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

- на шляхах евакуації допускається складання не закріпленого до підлоги килимового покриття;

- не надано підтверджуючих документів помірної небезпеки щодо токсичності продуктів горіння, помірної димоутворювальної здатності та відповідності групам поширення полум`я РП1 та РП2 лінолеуму та килимового покриття;

- пожежний кран-комплект (далі ПК) №1 не має отворів для провітрювання;

- не проведено технічне обслуговування та перевірку ПК на працездатність шляхом пуску води;

- не проведено розгортання та згортання наново плоскоскладальних рукавів;

- елементи з`єднання пожежних плоскоскладальних рукав в ПК №2 та ПК №5 не однотипні;

- стаціонарні зовнішні пожежні сходи не пофарбовані;

- не забезпечено освітлення зовнішньої пожежної драбини;

- в приміщенні котельної допускається встановлення електророзетки та вимикача на горючу основу;

- в приміщенні котельної допускається використання світильника з лампою розжарювання без суцільного скла (ковпака);

- з`єднання, відгалуження та окінцювапня жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (здійснено в скрутку) (приміщення котельної, вхід до пральні);

- на вході до пральної допускається прокладання незахищених проводів по горючій основі;

- біля місця розташування пожежного гідранту не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на нього: літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

- під час експлуатації об`єкту допущено зниження рівця пожежної безпеки, а саме: опалення здійснюється від вбудовано-прибудованої котельні;

- допущено зняття дверей та пристроїв для самозачинення дверей сходових кліток;

- на сходових клітках встановлено прилади опалення, на висоті менше 2,2 м від поверхні сходових площадок;

- на шляху евакуації (вихід зі сходової клітини назовні) допускається улаштування виступу (труби опалення);

- будівля школи не забезпечена адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку) який освітлюється у нічний час;

- не проведено ідентифікацію об`єкту, не складено повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки та не узгоджено з органом державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки;

- не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту органів дихання згідно діючих нормативних актів;

- не розроблено та не затверджено положення, інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки;

- не забезпечено проходження навчання персоналу діям та способам захисту в разі виникнення аварійних ситуацій та аварій, із відповідними відмітками у журналі реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки;

- не забезпечено обладнання інформаційно-довідкового куточку з питань цивільного захисту щодо конкретних дій у надзвичайних ситуаціях з урахуванням місцевих умов;

- не розроблена та не затверджена інструкція щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

- не розроблено план евакуації працюючого персоналу;

- не визначено щорічну потребу в навчанні керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту;

- не забезпечено розроблення і затвердження схеми оповіщення (а.с. 12 - 19).

Правомірність заявлених вимог про застосування заходів реагування шляхом повного зупинення роботи будівлі відповідача є спірним питанням даної справи.

Задовольняючи позовні вимоги та зупиняючи роботу будівлі дошкільного закладу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про повне усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та існує загроза життю та здоров`ю людей.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877) передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до п.п. 27 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 року № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 21.09.2017 року № 507), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Згідно зі ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на керівників та власників таких суб`єктів господарювання.

Згідно із п.п. 1, 3, 8, 13, 19, 21, 22, 23 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Визначення небезпечного чинника міститься у п. 26 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Частиною 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, затверджено Правила пожежної безпеки в Україні.

Пунктом 2 розділу 1, визначено, що ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт) (пункт 1 розділу 1 Правил).

У відповідності до частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відтак, факт усунення підконтрольною установою порушень вимог пожежної безпеки перевіряється уповноваженим органом на підставі заяви підконтрольної установи та додатково поданих документів, за наслідками такої перевірки складається акт, який свідчить про усунення або не усунення порушень пожежної безпеки, які були виявлені раніше.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо повного виконання відповідачем порушень, встановлених актом перевірки додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (а.с. 12-19), відсутнє повідомлення про усунення порушень та акт про їх усунення.

Відповідачем на підтвердження усунення порушень, передбачених пунктами 1, 11, 16, 17, 38 акту перевірки надано клопотання до відділу освіти міської ради від 17 січня 2019 року вих. № 0155/6, на яке листом відділу освіти міської ради від 18 січня 2019 року (а.с. 148) надано відомості щодо виділення коштів на придбання обладнання з пожежної безпеки, однак це не є доказом фактичного придбання цього обладнання на усунення вищевказаних порушень.

При цьому, суд ще раз наголошує, що усунення порушень, виявлених при проведенні перевірки, має бути задокументовано відповідним актом позивача, який в матеріалах справи відсутній.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи апелянта, що виявлені порушення самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, оскільки виявлені порушення можуть зумовити виникнення пожежі, а не їх не усунення є порушенням законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Апелянт не конкретизує та не наводить обставин в апеляційній скарзі порушення допущені судом першої інстанції під час прийняття рішення по справі, що позбавляє можливості суду апеляційної інстанції перевірку доводів апелянта .

Апелянтом наводяться тільки посилання на законодавство , та не наводяться обставини, які не були враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селидівської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі № 200/11131/18-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 12 червня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 червня 2019 року.

Судді Т.Г.Арабей

Г.М. Міронова

Е.Г. Казначеєв