Постанова

від 11.06.2019 по справі 826/15829/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15829/18 Головуючий у 1-й інстанції: Чудак О.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю СП БАРС КО.ЛТД до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ СП БАРС КО.ЛТД звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 07.09.2018 №13669 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB СП БАРС КО. ЛТД ;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, пов`язаних з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки TOB СП БАРС КО. ЛТД (код 40241931) у період з 18.09.2018 на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 07.09.2018 № 13699 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB СП БАРС КО. ЛТД (код 40241931);

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві вилучити з Бази даних податковий облік - Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок дані про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB СГІ БАРС КО.ЛТД (код 40241931), яка проводилась у період з 18.09.2018 на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 07.09.2018 № 13699 Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ СП БАРС КО.ЛТД (код 40241931).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2019 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2018 на адресу ТОВ СП БАРС КО.ЛТД ГУ ДФС у м. Києві направлено запит Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 12.06.2018 № 27118/10/26-15-14-04-04-12, у якому повідомлялось про те, що ГУ ДФС у м. Києві виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ СП БАРСКО.ЛТД даних податкового кредиту у сумі 748 500, 00 грн. по взаємовідносинах із ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ , що містяться у податковій декларації за січень 2018 року. Так, з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки аналізом інформаційних баз встановлено відсутність у ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ будь-яких основних фондів та виробничих потужностей. Номенклатура та обсяг реалізованих послуг (тонування фарби СігмаКовер 380 LT у сірий колір) свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської операції, без трудових ресурсів. Відповідні послуги із залученням стороннього трудового ресурсу та з експлуатації основних засобів за даними Єдиного реєстру податкових накладних не придбавалися.

Вказані обставини, на думку контролюючого органу, свідчили про недотримання ТОВ СП БАРС КО.ЛТД норм підпункту а пункту198.1, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 №168/704.

У зв`язку із викладеним у запиті від 12.06.2018 №27118/10/26-15-14-04-04-12 відповідач просив позивача протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу зазначених фактів. Так, вимагалось надати в обов`язковому порядку засвідчені підписом посадової особи ТОВ СП БАРС КО.ЛТД та скріплені печаткою (за наявності), копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ у період з 01.01.2018 по 31.01.2018, а також щодо використання у власній господарській діяльності послуг, придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків, зокрема, але не вичерпно: договори, згідно яких було придбано послуги (у разі укладання правочину в усній формі надати письмові пояснення); рахунки-фактури; платіжні доручення, виписки банку, що підтверджують факт оплати послуг; оборотно-сальдові відомості по рахунках: 311, 361, 631 тощо; відомості щодо формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування по взаємовідносинах із ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ , (регістри витрат за періоди, в яких були відображені взаємовідносини із зазначеними контрагентами); інші документи, які не ввійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов`язані із здійсненням фінансово-господарських операцій із ТОВ ТРАНС-БУД- КОНТИНЕНТ .

05.07.2018 у відповідь на запит від 12.06.2018 № 27118/10/26-15-14-04-04-12 ТОВ СП БАРС КО. ЛТД надано пояснення, а також запитувані ГУ ДФС у м. Києві копії документів, зокрема, копії договору про надання послуг, укладеного з ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ від 14.01.2018 № 04/01-18, розрахунку вартості послуг №1 від 04.01.2018, рахунку-фактури №11 від 19.01.2018, акту надання послуг, акту приймання-передачі, податкових накладних та квитанцій про їх реєстрацію, платіжного доручення, банківських виписок, картки-рахунку 311 за лютий 2018 року, оборотно-сальдових відомостей за запитуваний період, журналів-ордерів по рахунку 631 за запитуваний період.

Згідно доповідної записки від 06.09.2018 №5358/26-15-14-04-03 Департамент аудиту ГУ ДФС у м. Києві повідомив відповідача про ненадання TOB СП БАРС КО.ЛТД у відповідь на запит від 12.06.2018 №27118/10/26-15-14-04-04-12 в повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження, що не дає змогу в повній мірі дослідити взаємовідносини з ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ за січень 2018 року.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 та доповідної записки від 06.09.2018 № 5358/26-15-14-04-03, ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ від 07.09.2018 №13669 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB СП БАРС КО.ЛТД .

Не погоджуючись з правомірністю вказаного наказу, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що спірний наказ від 07.09.2018 №13669 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB СП БАРС КО.ЛТД підлягає скасуванню, оскільки позивачем виконано вимоги запиту від 12.06.2018 №27118/10/26-15-14-04-04-12 та надано всі можливі документи, що вказує на відсутність підстав для призначення податкової перевірки згідно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що приймаючи оскаржуваний наказ від 07.09.2018 № 13669 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB СП БАРС КО.ЛТД , відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Платники податків, об`єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи та матеріали.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та їх документального підтвердження. У письмовому запиті обов`язково зазначаються:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатка контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Колегія суддів звертає увагу, що запит від 12.06.2018 № 27118/10/26-15-14-04-04-12 сформовано на підставі проведеного відповідачем аналізу інформаційних баз, яким встановлено відсутність у ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ будь-яких основних фондів та виробничих потужностей, фізичну неможливість здійснення господарської операції з позивачем.

При цьому, відповідач не зазначив конкретного джерела інформації про відсутність у ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ ресурсів для здійснення господарської діяльності. До того ж, згідно акту від 01.10.2018 №945/26-15-14-04-03/40241931 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СП БАРС КО. ЛТД встановлено, що послуги з тонування фарби СігмаКовер 380 LT у сірий колір для ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ надавались ТОВ ССОЛТЕКС-БУД .

Відповідач вважає, що позивачем у декларації з ПДВ за січень 2018 року безпідставно відображено суми податкового кредиту, сформованого за наслідками документування господарських операцій з ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ , які відповідач вважає нереальними з огляду на аналіз інформаційно-аналітичних баз контролюючого органу.

За змістом норм ПК України, зокрема статті 198, право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 ПК України).

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17 зазначив, що наявна в інформаційно-аналітичних базах податкова інформація відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, сама лише інформація, отримана з інформаційних баз відповідача не може сама по собі слугувати підставою для тверджень про нереальність господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наведені відповідачем підстави не можуть свідчити про недостовірність зазначеної позивачем інформації у декларації з ПДВ за січень 2018 року, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача належних підстав для направлення запиту від 12.06.2018 №27118/10/26-15-14-04-04-12.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до вимог підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як було зазначено вище, наказ від 07.09.2018 №13669 прийнято на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України та доповідної записки від 06.09.2018 № 5358/26-15-14-04-03 Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві в якій вказано про ненадання TOB СП БАРС КО. ЛТД у відповідь на запит від 12.06.2018 №27118/10/26-15-14-04-04-12 в повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження, що не дає змогу в повній мірі дослідити взаємовідносини з ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ за січень 2018 року.

Колегія суддів зазначає, що у запиті від 12.06.2018 № 27118/10/26-15-14-04-04-12 не зазначено чіткого та вичерпного переліку документів, які повинен був надати позивач.

Крім того, за змістом вказаного запиту, відповідач дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ з огляду на відсутність у останнього ресурсів для здійснення господарської діяльності. Тому, є не зрозумілим яким чином позивач міг підтвердити наявність ресурсів у іншої юридичної особи для здійснення у минулому господарських операцій.

Разом з цим, 05.07.2018 ТОВ СП БАРС КО. ЛТД у відповідь на запит від 12.06.2018 №27118/10/26-15-14-04-04-12 надано пояснення, а також всі наявні у позивача копії документів на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ .

Однак, факт надання позивачем пояснень і підтверджуючих документів не знайшов відображення у оскаржуваному наказі. Водночас, відповідачем не обґрунтовано в якій частині вимоги запиту від 12.06.2018 №27118/10/26-15-14-04-04-12 не виконані позивачем.

Згідно постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №813/2162/17 наказ контролюючого органу про проведення перевірки має утримувати в собі в якості підстави її проведення посилання на неотримання пояснень від платника податку та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу щодо виявлених обставин, визначених таким запитом. Посилання у спірному наказі на доповідну записку заступника начальника управління Офісу, яка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має за мету спонукання керівника до прийняття конкретного рішення, свідчить про необґрунтованість та безпідставність наказу податкового органу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем виконано вимоги запиту від 12.06.2018 №27118/10/26-15-14-04-04-12 та надано всі можливі документи, що вказує на відсутність підстав для призначення податкової перевірки згідно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

При цьому, безпідставними є посилання апелянта на постанову Верховного Суду України від 24.10.2010 у справі № 21-25а10, згідно якої, якщо на думку платника податків підстав для податкової перевірки немає, то свої права він має захищати шляхом недопуску інспекторів до перевірки та якщо ж перевіряючих до перевірки допустили, то в майбутньому може бути оскаржено лише суть порушень, оскільки на підставі наказу від 07.09.2018 №13669 призначено і проведено документальну невиїзну податкову перевірку, тобто перевірка проводилась в приміщенні контролюючого органу, а тому не є зрозумілим яким чином позивач міг не допустити посадових осіб відповідача до перевірки.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 у справі №812/602/17 посилання у касаційні скарзі на те, що у зв`язку із проведенням перевірки оскаржуваний наказ вичерпав свою дію та, як вважає відповідач, не може бути скасовано є також безпідставними, оскільки згідно наведених норм податкового законодавства та Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) право на судовий захист пов`язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення, і не ставиться в залежність від наслідків його реалізації, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14.

Крім того, колегія суддів зазначає, що видання керівником податкового органу наказу про проведення перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов`язків у платника податків, щодо якого прийнято таке рішення. Зазначений наказ є таким, що має правове значення, а, отже, є актом індивідуальної дії у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України та, відповідно, правомірність останнього може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Разом із тим, позбавлення особи права на оскарження наказу про проведення перевірки як акту індивідуальної дії суперечить завданням адміністративного судочинства закріпленим в статті 2 КАС України та свідчить про обмеження права платника податків на судовий захист.

Враховуючи викладені обставини та відповідні їм норми права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність наказу від 07.09.2018 №13669 та дій відповідача з проведення податкової перевірки на підставі даного наказу.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУ ДФС у м. Києві вилучити з Бази даних податковий облік - Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок дані про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB СГІ БАРС КО. ЛТД , яка проводилась у період з 18.09.2018 на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 07.09.2018 №13669, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 цієї статті).

В межах аналітично-інформаційного забезпечення діяльності контролюючих органів податкова інформація збирається в передбаченому ПК України порядку, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання функцій та завдань, покладених на контролюючі органи.

Верховний Суд у постановах від 25.03.2019 у справі № 804/9483/15, від 22.08.2018 у справі № 820/7754/13-а, від 08.08.2018 у справі № 804/14087/13, від 16.05.2018 у справі № 826/19174/13 зазначив, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Це однаково стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до наявних інформаційних систем. Таким чином, інформація, внесена до інформаційних систем контролюючих органів, є відображенням дій працівників контролюючих органів, а тому не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі збирання такої інформації не визнані протиправними у встановленому порядку.

Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що здійснення контролюючим органом змін показників податкового обліку в аналітично-інформаційних системах не за наслідками поданої платником податків податкової звітності мають безпосередній вплив на права та інтереси позивача; та за встановлення неправомірності таких змін, дії щодо цього підлягають визнанню неправомірними із подальшим зобов`язанням контролюючого органу здійснити зміни у відповідності до поданої податкової звітності.

Як було встановлено судом першої інстанції, протиправність дій відповідача щодо проведення податкової перевірки TOB СГІ БАРС КО. ЛТД , результати якої викладені в акті від 01.10.2018 №945/26-15-14-04-03/4024193, нівелює всі правові наслідки такої перевірки.

При цьому, наявні обґрунтовані підстави вважати, що інформація щодо податкової перевірки TOB СГІ БАРС КО.ЛТД , яка відображені в акті від 01.10.2018 №945/26-15-14-04-03/40241931, занесена відповідачем до Бази даних податковий облік - Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок .

Таким чином дії відповідача щодо відображення у власних базах даних, інформації щодо TOB СГІ БАРС КО.ЛТД , яка в майбутньому впливатиме на інтереси позивача та яка одночасно отримана за результатом незаконної перевірки свідчить про протиправність таких дій відповідача.

Отже, для належного способу захисту, відновлення прав та інтересів позивача, порушених діями Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зобов`язав відповідача вилучити з відповідних баз даних, інформацію стосовно TOB СГІ БАРС КО. ЛТД , отриману внаслідок проведення перевірки, результати якої відображені в акті від 01.10.2018 № 945/26-15-14-04-03/40241931.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 18.06.2019.