Постанова

від 13.06.2019 по справі 826/13763/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13763/18 Головуючий у І інстанції - Шейко Т.І.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ ПОСТ ПРОДАКШН" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛМ ПОСТ ПРОДАКШН" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Демченко Людмили Дмитрівни від 21.08.2018 року № 12717 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ Пост Продакшн".

Позовні вимоги мотивовані тим, оскаржуваний наказ Відповідача виданий останнім із непередбачених законом підстав, а тому є протиправним та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Демченко Людмили Дмитрівни від 21.08.2018 року № 12717 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ Пост Продакшн" (код 38388658).

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Головного управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Відповідач зазначає, що оскільки проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЛМ Пост Продакшн вже відбулось, а ГУ ДФС у м. Києві фактично реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то дії контролюючого органу щодо призначення та проведення розглядуваної перевірки не є таким, що порушують права Позивача.

Позивачем подано пояснення, в яких просить апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві 21.08.2018 року винесено наказ № 12717, яким призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ Пост Продакшн" з питань дотримання вимог податкового законодавства, тривалістю п`ять робочих днів з 22.08.2018 року по дату завершення перевірки.

За результатами вказаної перевірки, як наголошено Відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву, було складено акт від 05.09.2018 року № 213/26-15-14-07-0210/38388658 та винесено податкові повідомлення-рішення від 20.09.2018 року № 4802615147/1, № 4812615147/1.

ТОВ "ЛМ Пост Продакшн", аргументуючи заявлені вимоги, зазначало, у тому числі, що оскаржуваний наказ ГУ ДФС у м. Києві від 21.08.2018 року № 12717 видано з метою проведення з 22.08.2018 року документальної позапланової виїзної перевірки Товариства стосовно дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин, зокрема, з ТОВ "Малаві" (код ЄДРПОУ 39861589) за період з 01.01.2014 року по 29.07.2016 року.

При цьому, за раніше винесеним наказом ГУ ДФС у м. Києві від 25.07.2018 року № 11634 було вирішено провести з 26.07.2018 року документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЛМ Пост Продакшн" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Малаві" (код 39861589) за жовтень 2015 року з 26.07.2018 року по дату завершення перевірки.

Тобто, Позивач зазначив, що оскаржуваним наказом Відповідач ініціював повторну перевірку Товариства по взаємовідносинах з ТОВ "Малаві" (код 39861589) за той самий період, по якому вже існує рішення ГУ ДФС у м. Києві про проведення перевірки.

У той же час, посилаючись на положення підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, за твердженням позивача у контролюючого органу були відсутні підстави для винесення оскаржуваного наказу.

Зокрема, про протиправність наказу ГУ ДФС у м. Києві від 21.08.2018 року № 12717 на думку Позивача свідчить і той факт, що останній, за згаданим вище підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у разі призначення повторної перевірки Товариства щодо взаємовідносин з одним і тим же контрагентом за той самий період, мав би бути винесений контролюючим органом вищого рівня, а отже мало місце порушення Відповідачем наданих законодавством повноважень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у межах спірних правовідносин відсутні обставини, з якими положення пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України пов`язують можливість призначення та проведення перевірки, а тому наказ Відповідача від 21.08.2018 року № 12717 про проведення виїзної позапланової перевірки позивача суперечить нормам ПК України, а тому є протиправним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Контролюючі органи у силу приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/ або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової перевірки, закріплено у статті 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

У той же час, пунктом 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отже, документальна позапланова виїзна перевірка платника податків ініціюється виключно у випадку наявності принаймні однієї з підстав, визначених у статті 78 Податкового кодексу України, та проводиться за умови вручення платникові податків до початку перевірки копії наказу про проведення перевірки.

З`ясовуючи, чи були дотримані контролюючим органом вимоги, з якими Податковий кодекс України пов`язує виникнення у контролюючого органу права приступити до здійснення перевірки платника податків, колегією суддів встановлено наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою від 01.08.2016 року за номером рішення 59402206 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва Демидовською А.І. було вирішено надати дозвіл на проведення у кримінальному провадженні № 12015000000000630 позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України, у тому числі ТОВ "ЛМ Пост Продакшн" (код ЄДРПОУ 38388658) при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Акротус-Систем" (код ЄДРПОУ 39474962), ТОВ "Арнад плюс" (код ЄДРПОУ 39759943), ТОВ "Ренесанс Славія Інвестмент" (код ЄДРПОУ 32852075), ТОВ "ДРАЙВ ДЕНС КИЇВ" (код ЄДРПОУ 35997875), ТОВ "ТІК "ЕНЕРГІЯ" (код ЄДРПОУ 36424719), ТОВ "Біо Плюс" (код ЄДРПОУ 36586825), ТОВ "Світ Фуд" (код ЄДРПОУ 38864306), ТОВ "Металлсервіс Україна" (код ЄДРПОУ 38946535), ТОВ "Фондор Груп" (код ЄДРПОУ 39161539), ТОВ "СТ Мідл" (код ЄДРПОУ 39165685), ТОВ "ГРАН БУТІК" (код ЄДРПОУ 39721811), ТОВ "Арабікус" (код ЄДРПОУ 39795071), ТОВ "Барбадос ЛТД" (код ЄДРПОУ 39861332), ТОВ "Бром форс" (код ЄДРПОУ 39879596), ТОВ "ІНТЕР ТЕКНОЛЕДЖІ" (код ЄДРПОУ 39931839), ТОВ "Елітстар Компані" (код ЄДРПОУ 39931996), ТОВ "Марино Торг" (код ЄДРПОУ 39882792), ТОВ "Домініка Трейд" (код ЄДРПОУ 39883204), ТОВ "Бурж Ком" (код ЄДРПОУ 39936470), ТОВ "Бурбон трейд" (код ЄДРПОУ 39941606), ТОВ Вендер Проджект (код ЄДРПОУ 39401391), ТОВ "Коралсіті" (код ЄДРПОУ 39472352), ТОВ "ВТК Сіріус" (код ЄДРПОУ 39707891), ТОВ "Молгрант" (код ЄДРПОУ 39832034), ТОВ "Мідленд Інвест" (код ЄДРПОУ 39852129), ТОВ "Гард Комьюніті" (код ЄДРПОУ 39873662), ТОВ "Білд Комьюніті" (код ЄДРПОУ 39873730), ТОВ "Бест Комьюніті" (код ЄДРПОУ 39873877), ТОВ"КОНСАЛТКОМ" (код ЄДРПОУ 39932853), ТОВ "Ленсі Груп" (код ЄДРПОУ 39932921), ТОВ "Макао Союз" (код ЄДРПОУ 39938750), ТОВ "Ареал Софт Груп" (код ЄДРПОУ 39954814), ТОВ "Компанія "Інвест Гарант" (код ЄДРПОУ 40136254), ТОВ "Кортес-плюс" (код ЄДРПОУ 39710362), ТОВ "Форест-таун 2015" (код ЄДРПОУ 39882090), ТОВ "Олмофо" (код ЄДРПОУ 39930086), ТОВ "Профбудкомплекс" (код ЄДРПОУ 40028021), ТОВ "ЄС "Європейська будівельно- фасадна компанія" (код ЄДРПОУ 36850050), ТОВ "ЕНКОД КОНСТРАКШН" (код ЄДРПОУ 39237361), ТОВ "ТК Спектр" (код ЄДРПОУ 39730370), ТОВ "Фреш продакшн" (код ЄДРПОУ 38799709), ТОВ "Маджестик Лайн" (код ЄДРПОУ 38952491), ТОВ "Анадора" (код ЄДРПОУ 39937233), ТОВ "Сафарс" (код ЄДРПОУ 39937516), ТОВ "Альтерсвіфт" (код ЄДРПОУ 39832055), ТОВ Врожай 2015" (код ЄДРПОУ 39983410), ТОВ "Стандарт промбуд" (код ЄДРПОУ 40047395), ТОВ "РЗХ ЛІМІТЕД" (код ЄДРПОУ 39526198), ТОВ "Малаві" (код ЄДРПОУ 39861589), ТОВ "Наполі Груп" (код ЄДРПОУ 39865997), ТОВ "Багіра Фінанс" (код ЄДРПОУ 38750731), ТОВ "ІК "Дельта" (код ЄДРПОУ 39623466), ТОВ "Голд Трейд" (код ЄДРПОУ 39279857), ТОВ "Шериф комфорт" (код ЄДРПОУ 39735866), ТОВ "Сурінам плюс" (код ЄДРПОУ 39861463), ТОВ "Промомаркетгруп" (код ЄДРПОУ 39276264), ТОВ "БК "Нові Горизонти" (код ЄДРПОУ 39387168), ТОВ"НОВА ПЕРСПЕКТИВА-2015" (код ЄДРПОУ 39816164), ТОВ "Інгер буд" (код ЄДРПОУ 39452095), ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (код ЄДРПОУ 39323036), ТОВ "Інтербілд Комьюніті" (код ЄДРПОУ 39932429), ТОВ "Ека Строй Плюс" (код ЄДРПОУ 38637567), ТОВ "Підлога- Бетон" (код ЄДРПОУ 37909981), ТОВ "Біз-лайн" (код ЄДРПОУ 39621563), ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп" (код ЄДРПОУ 37354392), ТОВ "Сільник" (код ЄДРПОУ 37692894), ТОВ "Фоса- Інтернейшнл" (код ЄДРПОУ 38380067), ТОВ "ПАНОРАМА-СКАЙ" (код ЄДРПОУ 39343141), ТОВ "Омелюх груп" (код ЄДРПОУ 39343995), ТОВ "БК"Профбуд-2015" (код ЄДРПОУ 39669448), ТОВ "Гранді плюс" (код ЄДРПОУ 39962762), ПП"БУДПОСТАЧ-ЗАКАРПАТТЯ" (код ЄДРПОУ 37858019), ТОВ "САЛЕС ЛТД" (код ЄДРПОУ 39420964), ТОВ "АРГЕНТО УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 39621144), ТОВ "АЛТІМА ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39870310), ТОВ "КОНТИНЕНТ ДК" (код ЄДРПОУ 38387020), ТОВ "НУБІРОМ" (код ЄДРПОУ 39267705), ТОВ "АСТОР АГРОТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39590404), ТОВ "Ковад-Проммонтаж" (код ЄДРПОУ 34688267) за період з 01.01.2014 року по 29.07.2016 року, організацію проведення якої доручити Державній фіскальній службі України.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.

Зазначеному імперативному принципу відповідає використана у КПК законодавча техніка, зокрема в ч. 1 ст. 309, що містить вичерпний перелік судових рішень слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному суді, та цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.

Такими рішеннями слідчого судді є ухвали про: відмову у наданні дозволу на затримання; застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; арешт майна або відмову у ньому; тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; відсторонення від посади або відмову у ньому.

Окрім того, ч. 3 ст. 309 КПК прямо передбачає, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже в такий спосіб реалізується право особи на судовий контроль законності такого виду рішення слідчого судді.

Відповідно до частини 2 статті 369 КПК судове рішення, у якому суд вирішує інші питання (окрім вирішення обвинувачення по суті), викладається у формі ухвали.

Більш того, у Податковому кодексу України та у положенні про Державну фіскальну службу України відсутні повноваження вирішувати питання щодо незаконності або неправомірності прийняття рішення (ухвали) Державною фіскальною службою та її структурними та територіальними підрозділами.

Відповідно до частини 5 статті 532 КПК ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.

При цьому, суд зазначає, що статтею 533 КПК обумовлена обов`язковість рішення суду, які набрали законної сили, для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В даному випадку, ухвала слідчого судді від 01 серпня 2016 року у справі № 760/6919/16-к, якою надано дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки Позивача у кримінальному провадженні на момент виникнення спірних правовідносин, була обов`язковою та підлягала виконанню контролюючим органом у межах її дії.

Разом з тим, за змістом положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України

Як було зазначено вище, згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки.

Отже, наведена норма містить імперативний припис щодо обов`язку податкового органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання рішення суду про призначення перевірки.

Крім того, Податковий кодекс України не встановлює строків реалізації повноважень по проведенню перевірки на підставі ухвали слідчого судді, а сама ухвала від 01 серпня 2016 року у справі № 760/6919/16-к, не містить таких строків, а тому доводи Позивача про порушення процесуальних строків не заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Наразі, Позивач оскаржує визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Демченко Людмили Дмитрівни від 21.08.2018 року № 12717 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ Пост Продакшн", який, в розумінні наведених норм, є індивідуальним актом (ненормативним правовим актом).

У рішенні Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23.06.1997 року № 3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. Ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, оскаржуваний наказ від 21.08.2018 року № 12717 є індивідуальним правовим актом, тобто офіційно оформленим результатом волевиявлення органу державної влади, здійснюваним в односторонньому порядку і спрямованим на виникнення певних юридичних наслідків, стосується конкретно інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ ПОСТ ПРОДАКШН", його прав і обов`язків, оскільки породжує для нього певні юридичні наслідки.

Відтак, з огляду на наведене, правові наслідки оскаржуваних дій та рішень за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення адміністративного позову, не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, наказ від 21.08.2018 року № 12717, як акт одноразового застосування, вичерпав свою дію фактом свого виконання, а тому він не може бути скасований після його виконання.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Cуду від 21 лютого 2019 року у справі № 807/2062/17.

Крім того, на час розгляду справи по суті Окружним адміністративним судом м. Києва, перевірка вже відбулась, за результатами перевірки було складено акт від 05.08.2018 року № 213/26-15-14-07-0210/38388658 (а.с. 33-49) та винесено податкові повідомлення рішення від 20.09.2018 року № 4802615147/1 та № 4812615147/1 (а.с. 51, 52).

Отже, наказ на проведення перевірки реалізований та в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, з огляду на наведене, позовні вимоги платника податків, мають бути спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення наказ на проведення перевірки не було реалізовано. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 804/1113/16 (К/9901/19326/18), від 30 листопада 2018 року у справі № 808/1641/15 (К/9901/6626/18).

Таким чином, оскільки проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЛМ Пост Продакшн вже відбулось, а ГУ ДФС у м. Києві фактично реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то дії контролюючого органу щодо призначення та проведення розглядуваної перевірки не є таким, що порушують права Позивача.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що наказ начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Демченко Людмили Дмитрівни від 21.08.2018 року № 12717 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ Пост Продакшн" прийнято на підстав, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

При цьому, відповідно до пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

За приписами 81.2. статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Згідно з пунктом 81.3. статті 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.

Відтак, контролюючим органом дотримано норми статті 81 Податкового кодексу України, вручено копію наказу від 21.08.2018 року № 12717 під підпис представнику ТОВ ЛМ ПОСТ ПРОДАКШИН Веремієнко В.Д. за дорученням та ознайомлено з направленням від 22.08.2018 року за № 814/26-15-14-07-02-18, що підтверджується його підписом у направленні (а.с. 30)

Разом з цим, колегія суддів вважає безпідставним посилання Позивача про не допуск представників контролюючого органу до перевірки.

Дане твердження Позивача є безпідставним, оскільки представник Позивача розписався у направленні на перевірку, а тому здійснив допуск посадової особи контролюючого органу до перевірки.

Щодо доводів Позивача про порушення Відповідачем п.п. 78.1.12 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки у разі призначення повторної перевірки Товариства щодо взаємовідносин з одним і тим же контрагентом за той самий період, мав би бути винесений контролюючим органом вищого рівня, колегія суддів зазначає таке.

Так, відповідно до п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, ГУ ДФС у м. Києві мало повноваження для винесення наказу від 21.08.2018 року № 12717 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ Пост Продакшн".

Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення адміністративного позову.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління ДФС у м. Києві викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ ПОСТ ПРОДАКШН" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 18.06.2019 року.