Рішення

від 13.06.2019 по справі 908/946/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/65/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2019 Справа № 908/946/19

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (87510, місто Маріуполь, вул. Ширшова, буд. 6-А, кім. 10)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "А-Стілл" (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 109)

про стягнення грошових коштів

за участю представників:

від позивача: Ніколенко М.М., довіреність № 15 від 15.05.2019;

від відповідача: не з`явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ

До Господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "А-Стілл" про стягнення 500.000,00 грн.

Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення отриманої попередньої оплати в рамках договору поставки №170/17-Д від 29.12.2017 після спливу строку дії договору, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 500.000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/65/19. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 23.05.2019 о 10 год. 15 хв.

Ухвалою суду від 23.05.2019 розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 13.06.2019.

Ухвалами суду 11.05.2019 та від 10.06.2019 відмовлено в задоволені заяви ТОВ "Метінвест-Ресурс" про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції по справі №908/946/19.

Судом перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні представника позивача. З`ясовано про обізнаність уповноваженого представника позивача про права та обов`язки учасників судового процесу. Відводів складу суду не заявлено.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв`язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові. Просив позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник в судове засідання 13.06.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких клопотань або заяв на адресу суду від відповідача не надходило. Доказів сплати заборгованості в добровільному порядку суду не надано. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 176 ГПК України. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "А-Стілл" є: 69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 109. Ухвали суду у справі №908/946/19 надіслані за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Матеріали справи містять примірник ухвали суду від 24.04.2019 про відкриття провадження у справі, який надсилався на адресу відповідача з позначкою поштового відділення Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 202 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

В судовому засіданні 13.06.2019 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення та надісланий на адреси сторін.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (покупець, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "А-Стілл" (постачальник, відповідач у справі) 29 грудня 2017 уклали договір поставки №170/17-Д(надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується на умовах, передбачених цим договором поставляти покупцю метали чорні вторинні. В подальшому "металобрухт" та організовувати його поставку на адресу вантажоотримувача, а покупець зобов`язується прийняти металобрухт та сплатити його вартість.

Ціна, номенклатура та кількість металобрухту, який поставляється визначається сторонами у Специфікації до цього договору, які оформлюються окремо по кожному вантаотримувачу металобрухту. Специфікації, оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін, складають невід`ємну частину цього договору (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що загальна ціна цього договору є величиною змінною та складається із суми всіх Специфікацій, які оформлені до цього договору та орієнтовно складає 50.000.000,00 грн.

Строк поставки металобрухту визначається у відповідних Специфікаціях до цього договору. Поставка металобрухту на умовах цього договору та відповідної Специфікації здійснюється постачальником у період, на який укладена така Специфікація (п. 3.5 договору).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата металобрухту здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 6.3 договору оплата здійснюється покупцем понад поставленого металобрухту вважається попередньою оплатою по договору та підлягає поверненню протягом 3-х банківських днів з моменту вимоги.

По закінченню строку дії договору попередня оплата, за якою не здійснено поставку металобрухту, підлягає поверненню покупцю протягом 3-х банківських днів з момента закінчення строку дії цього договору (п. 6.4 договору).

Пунктом 10.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з 01.01.2018 та діє до 20.07.2018 включно.

На виконання умов договору сторонами були підписані Специфікації № 12/1-А від 20.12.2017, № 01/1-А від 15.01.2018, № 01/1-3 від 15.01.2018., № 02/1-А від 31.01.2018., №02/1-3 від 31.01.2018., № 02/1-Д від 01.02.2018., № 02/2-А від 20.02.2018., № 02/2-3 від 20.02.2018., № 03/1-А від 28.02.2018., № 03/2-А від 21.03.2018., № 04/1-А від 31.03.2018., №04/1-3 від 31.03.2018., № 04/2-А від 10.04.2018, до цього Договору в яких сторонами визначені строки відвантаження, строки поставки, назву вантажоотримувача та вартість вантажу (металобрухту).

У відповідності з умовами договору позивачем за період з 01 січня 2018 р. по 20 липня 2018 р. в якості попередньої оплати за постачання металобрухту здійснено перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача на загальну суму 9 680 000,00 грн., що підтверджено реєстром вихідних платежів ТОВ "МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС" на ТОВ "А-СТІЛЛ" та угодами про зміну платежу № 1 від 04.01.2018, № 2 від 09.01.2018:

17.01.2018 р. платіжним дорученням № 1820002001 на суму 560 000,00 грн.;

22.01.2018 р. платіжним дорученням № 1820002501 на суму 500 000,00 грн.;

06.02.2018 р. платіжним дорученням № 1820004101 на суму 500 000,00 грн.;

13.02.2018 р. платіжним дорученням № 1820005001 на суму 890 000,00 грн.;

15.02.2018 р. платіжним дорученням № 1820005301 на суму 900 000,00 грн.;

21.02.2018 р. платіжним дорученням № 1820005901 на суму 500 000,00 грн.;

23.02.2018 р. платіжним дорученням № 1820006101 на суму 490 000,00 грн.;

01.03.2018 р. платіжним дорученням № 1820006701 на суму 500 000,00 грн.;

05.03.2018 р. платіжним дорученням № 1820007101 на суму 500 000,00 грн.;

06.03.2018 р. платіжним дорученням № 1820007201 на суму 440 000,00 грн.;

03.04.2018 р. платіжним дорученням № 1820009701 на суму 500 000,00 грн.;

04.04.2018 р. платіжним дорученням № 1820009901 на суму 500 000,00 грн.;

15.06.2018 р. платіжним дорученням № 1820017101 на суму 500 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи відповідачем здійснено постачання металобрухту у період з 01.07.2018 по 31 жовтня 2018 у кількості 1.180,784 тон на загальну суму 9.703.455,59 грн.

Факт передачі відповідачем металобрухту та отримання його позивачем, підтверджується видатковими накладними: № 4 від 31.01.2018; № 5 від 31.01.2018; № 17 від 28.02.2018; № 18 від 28.02.2018; № 19 від 28.02.2018; № 32 від 31.03.2018; № 33 від 31.03.2018; № 44 від 30.04.2018; № 45 від 30.04.2018, а також відповідними актами приймання-передачі металобрухту від 31.01.2018 на 66,740 т, від 31.01.2018 на 182,995 т, від 28.02.2018 на 60,515 т, від 28.02.2018 на 57,181 т, від 28.02.2018 на 234,230 т, від 31.03.2018 на 61,740 т, від 31.03.2018 на 175,097 т, від 30.04.2018 на 290,726 т, від 30.04.2018 на 51,560т.

02.05.2018 р. між учасниками правочину було укладено угоду № 1 про залік зустрічних однорідних вимог, згідно із якою зобов`язання позивача перед відповідачем за договором поставки №170/17-Д на суму 523.455,59 грн. було припинено.

З урахуванням наведене слідує, що позивачем в рамках договору поставки № 170/17-Д було перераховано на користь Відповідача 10 203 455,59 грн. (9.680.000,00 грн. - згідно платіжних доручень + 523 455,99 грн. зустрічне зарахування).

Таким чином, внаслідок різниці між сумою попередньої оплати сплаченою позивачем за цим договором та загальною вартістю поставленого відповідачем металобрухту виникла заборгованість відповідача перед позивачем, яка становить 500.000,00 грн. (10.203.455,59 грн. (попередня оплата та зустрічне зарахування) - 9.703.455,59 грн. (фактична поставка металобрухту).

З метою досудового врегулювання спору позивач 15.08.2018 надіслав на адресу відповідача вимоги №2458/2 від 26.07.2018 та №2459/2 від 26.07.20149 про повернення попередньої оплати у розмірі 541.142,82 грн. внаслідок закінчення строку дії договору поставки №170/17-Д від 29.12.2017.

Вимога не була отримана відповідачем та повернута на адресу позивача з позначкою підстави повернення "за закінченням строку зберігання".

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №170/17-Д від 29.12.2017 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в рамках договору поставки №170/17-Д від 29.12.2017 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки №170/17-Д від 29.12.2017.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні приписи зазначені в ч. ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже зазначалося судом сторонами був узгоджений строк дії договору, а саме з 01.01.2018 по 20.07.2018.

В п. 6.4 договору учасники правочини узгодили, що з моменту закінчення строку дії договору, попередня оплата за якою не здійснено постачання металобрухту підлягає поверненню покупцю протягом 3-х банківських днів.

Доказів пролонгації договору поставки №170/17-Д від 29.12.2017 суду не надано.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо поставки оплаченого металобрухту позивачу або повернення отриманої попередньої оплати, за якою не було здійснено постачання металобрухту, у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем металобрухту на суму попередньої оплати. Також суду не надані докази наявності форс мажорних обставин, що унеможливили виконати відповідачем зобов`язання за договором в повному обсязі.

Крім того матеріали справи містять вимогу позивача, відповідно до якої покупець просив повернути грошові кошти різницю між оплаченим металобрухтом та поставленим відповідачем.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 500.000,00 грн. попередньої оплати обґрунтована та задовольняється судом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів виконання зобов`язань у визначений умовами договору строк, відповідач суду не надав. Факт поставки металобрухту на всю суму попередньої оплати, що надійшла від позивача суду не надав. Також не підтвердив добровільне повернення отриманої попередньої оплати, на яку не було здійснено поставку металобрухту.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 7.500,00 грн. покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 6.152,00 грн.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивач надав на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 16.03.2018, додаткову угоду №4 від 12.04.2019 до договору, акт приймання-передачі наданих послуг до договору від 20.05.2019, розрахунок розміру винагороди, платіжне доручення №191001410 від 20.05.2019 на суму 6.152,00 грн.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №4 дана Додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об`єднання за надання юридичних послуг (правової допомоги) у спорі про стягнення з ТОВ "А-Стілл" на користь ТОВ "Метінвест-Ресурс" заборгованості за договором №170/17-Д від 29.12.2017

Актом №01 від 20.05.2019 сторони засвідчили факт надання послуг за договором про надання правової допомоги №180316-МІХ від 16.03.2018 на суму 6.152,00 грн.

Матеріали справи підтверджують факт оплати наданих юридичних послуг у розмірі 6.152,00 грн. в рамках додаткової угоди №4 до договору №180316-МІХ від 16.03.2018.

Проаналізувавши надані докази в підтвердження факту понесення витрат на оплату послуг адвоката, суд визнав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд констатує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; а також предметом позовних вимог та строку розгляду справи, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "А-Стілл" 500.000,00 грн. задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "А-Стілл" (69095, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 109, ідентифікаційний код 39511003) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (87510, місто Маріуполь, вул. Ширмова, буд. 6-А, кім. 10, ідентифікаційний код 24819472) 500.000,00 грн. (п`ятсот тисяч грн. 00 коп.) попередньої оплати, 7.500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот грн. 00 коп.) судового збору, 6.152,00грн. (шість тисяч сто п`ятдесят дві грн. 00 коп.) витрат на правову допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19 червня 2019 року.

Суддя О.В. Федорова