Рішення

від 11.06.2019 по справі 908/986/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/88/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2019 Справа № 908/986/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25

до відповідача Приватного підприємства «Корвет» , 69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 6

про стягнення коштів

при секретарі судового засідання Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Кібітлевська А.Ф., довіреність № 36 від 01.01.2019;

від відповідача - не з`явився.

Суть спору:

25.04.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя до відповідача Приватного підприємства «Корвет» , м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 15.09.2004 за № 6684 в розмірі 4623,29 грн, з яких: борг за спожиту активну електричну енергію в розмірі 3428,31 грн, пеня у розмірі 889,89 грн, 3% річних у розмірі 113,96 грн, інфляційні нарахування в розмірі 191,13 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в порушення чинного законодавства в галузі електроенергетики та умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії від 15.09.2004 за №6684 відповідачем не сплачено суму заборгованості за споживання активної електричної енергії за період з 01.02.2017 по 23.02.2017 в розмірі 3428,31 грн. Крім того, за порушення відповідачем виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.02.2017 по 23.02.2017 пеню в сумі 889,89 грн, 3% річних в сумі 113,96 грн, інфляційні втрати в сумі 191,13 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2019, справу № 908/986/19 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 02.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/986/19, присвоєно справі номер провадження 15/88/19. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 28.05.2019 о/об 10 год. 10 хв.

Ухвалою суду від 28.05.2019 відкладалось судове засідання на 11.06.2019 о 14 год. 30 хв.

В судовому засіданні 11.06.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у призначені судові засідання не з`являвся, при причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідних ухвал. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Вимоги ухвал суду не виконані, відзив на позов не надано.

З метою повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, судом, на юридичну адресу відповідача, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 6), рекомендованою кореспонденцією надіслані копії ухвал господарського суду від 02.05.2019 про відкриття провадження у справі та копії ухвал про відкладення розгляду справи від 28.05.2019.

Таким чином, судом дотримано положення частин 2-4 ст. 120 ГПК України та ч. 5 ст. 242 ГПК України щодо повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання та вчинення відповідної процесуальної дії шляхом вручення сторонам копій ухвал по даній справі в порядку визначеному ГПК України.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України закріплено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу «Оберіг» .

В судому засіданні 11.06.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в судових засіданнях, суд установив.

15.09.2004 між позивачем (Постачальником електричної енергії) та відповідачем (Споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії № 6684 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу» (п.1.1 Договору викладений з урахуванням Додаткової угоди від 12.12.2006).

Згідно Розділу 2 Договору «Зобов`язання сторін» , під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та технічними умовами.

Додатком № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» (далі - Додаток № 4) до Договору визначені наступні умови:

п. 5 - Споживач не пізніше 12-00 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» ;

п. 6 - за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну у енергію» та інших умов Договору з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача;

п. 7 - Споживач зобов`язаний після розрахункового періоду і проведення Постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії отримати платіжні документи на сплату спожитої електроенергії і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату.

Згідно з п. 4.2.1. Договору, за недотримання термінів сплати рахунків платіжних вимог-доручень за активну електроенергію, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого невиконане зобов`язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Відповідно до п. 9.7 Договору він набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2004 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Додатковою угодою від 12.12.2006 про внесення змін до договору постачання електричної енергії сторони доповнили розділ 9 Договору такого змісту: «Термін позовної давності по даному договору складає десять років» (п. 13 Додаткової угоди).

Оскільки сторонами не надано доказів надіслання на адреси сторін заяв про припинення дії Договору, суд приходить до висновку, що строк дії Договору пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та у заявлений до стягнення період він був чинним.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у справі врегульовані договором № 6684 від 15.09.2004 про постачання електричної енергії.

22.02.2017 відповідачем подану заяву, в якій останній просив позивача надати дозвіл на розпломбування розрахункового засобу обліку у зв`язку з проведенням Державної повірки лічильника електричної енергії з подальшим його опломбуванням.

У лютому 2017 відповідачем надано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію у кількості 0 кВт/год.

Відповідно до Акту від 02.03.2017 за № 742, вбачається, що представниками електропостачальника за адресою:м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 27 знята пломба № 14845704, яка була встановлена на клемні кришці та №№ 09-0006659, 09-0006660, які були встановлені на кріпленні кожуха лічильника, а також що розрахунки за спожиту електроенергію на період роз пломбування розрахункового засобу обліку будуть виконані відповідно до п. 6.20 ПКЕЕ. На Акті міститься підпис представника відповідача.

Відповідно до п. 6.20 ПКЕЕ (які діяли до 11.06.2018), у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.

Актом від 27.10.2017 № 11479 засвідчено пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії, а саме опломбовано клемну кришку лічильника електроенергії пломбою № 35153805 та кріплення кожуха лічильника пломбою № 29325648. На акті міститься підпис представника відповідача.

Актом технічної перевірки засобів обліку електричної енергії від 27.10.2017 за № 11478 засіб обліку електричної енергії, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 27 визнано придатним до експлуатації в якості розрахункового.

За період з березня 2017 по жовтень 2017 на період розпломбування розрахункового засобу обліку, розрахунок спожитої електричної енергії було здійснено за середньодобовим обсягом споживання попереднього розрахункового періоду у кількості 0 кВт/год, згідно п. 6.20 ПКЕЕ.

У листопаді 2017 відповідачем не надано Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, відповідно до п. 6.39 ПКЕЕ розрахунок спожитої електричної енергії було здійснено за середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду у кількості 0 кВт/год.

23.02.2018 електричні установки відповідача було відключено від мереж живлення, про що складено відповідний Акт про відключення електроустаткування підприємства за несплату боргу за спожиту електроенергію за № 551, який міститься в матеріалах справи.

Позивачем здійснено перерахунок за лютий 2018 за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання у кількості 389 кВт/год на суму 947,06 грн.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

За змістом розділу 2 Договору Постачальник електричної енергії зобов`язується постачати Споживачу електроенергію як різновид товару, а Споживач зобов`язується виконувати умови цього Договору, оплачувати Постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами Додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію".

Як вказано в п. 1 Додатку № 4 до Договору, розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Пунктом 5 цього Додатку встановлений обов`язок Споживача надати не пізніше 12-00 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» в двох примірниках.

Пунктом 8 Додатку № 4 до Договору встановлено, якщо Споживач не надав «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергії» в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати, виходячи з фактичного середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період.

Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не може перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється Постачальником електричної енергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку згідно п. 3 Додатку №5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» .

Відновлення розрахунків за розрахунковим засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Аналогічні вимоги визначені пунктом 6.39 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 із змінами і доповненнями.

Як свідчать обставини справи, в порушення умов Договору та своїх зобов`язань, відповідачем у грудні 2017, січні 2018, лютому 2018 не надано Актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію. У зв`язку з чим, у відповідності до п. 6.39 ПКЕЕ позивачем був здійснений розрахунок за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання за грудень 2017 у кількості 553 кВт/год. на суму 1188,86 грн, за січень 2018 у кількості 553 кВт/год. на суму 1292,39 грн, за лютий 2018 у кількості 492 кВт/год. на суму 1197,82 грн.

На адресу відповідача були направлені рахунки від 31.12.2017 № 6684/12а на суму 1188,86 грн, від 31.01.2018 № 6684/1а/ на суму 1292,39 грн. т від 28.02.2018 № 6684/2а на суму 1197,82 грн, які залишені відповідачем без оплати. Докази направлення рахунків містяться в матеріалах справи.

Враховуючи Акт про відключення електроустаткування підприємства за несплату боргу за спожиту електроенергію за № 551, позивачем здійснено перерахунок за лютий 2018 за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання у кількості 389 кВт/год на суму 947,06 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором про постачання електричної енергії № 6684 від 15.05.2004 станом на день звернення з даним позовом до суду склала 3 428,31 грн.

За приписами ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання та факт несплати відповідачем суми 3 428,31 грн. за активну електроенергію, позивачем доведений, документально підтверджений в судовому засіданні та відповідачем не спростований.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань підтверджено матеріалами справи, доказів повної оплати основного боргу відповідачем суду не надано. З огляду на викладене, вимоги щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 3428,31 грн підлягають задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.02.2017 по 23.02.2017 пеню в сумі 889,89 грн, 3% річних в сумі 113,96 грн, інфляційні втрати в сумі 191,13 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України. Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки заявлених до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 191,13 грн та 113,96 грн 3% річних, суд приходить до висновку, що такі здійснені правомірно та з врахуванням вищевказаного порядку нарахування, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі п. 4.2.1 Договору, яким передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків платіжних вимог-доручень за активну електроенергію, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов`язання сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Розрахунок пені перевірено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» . При цьому, суд виходив з дати початку порушення грошового зобов`язання, суми боргу, що існувала у спірний період, дат здійснених відповідачем оплат (дат здійснених зарахувань).

Перевіривши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» , суд відзначає, що вимога про стягнення пені за загальний період з 01.02.2017 по 23.02.2017 в сумі 889,89 грн, підлягає задоволенню у повному обсязі.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивачем доведено порушення його прав та обов`язків з боку відповідача, в той же час відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами такого порушення.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Корвет» , 69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 31507927) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 в ЗОУ АТ «Державний Ощадний банк України» , МФО 313957) суму заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 3 428,31 грн. (три тисячі чотириста двадцять вісім гривень 31 коп.).Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства «Корвет» , 69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 31507927) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035 м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926, на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Метабанк» , МФО 313582) пеню в розмірі 889,89 грн (вісімсот вісімдесят дев`ять гривень 89 коп.), 3% річних в розмірі 113,96 грн (сто тринадцять гривень 96 коп.), суму інфляційних втрат у розмірі 191,13 грн (сто дев`яносто одна гривня 13 коп), судовий збір в розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 червня 2019 року.

Суддя І. С. Горохов