Рішення

від 11.06.2019 по справі 908/477/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/68/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2019 Справа № 908/477/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт» (юридична адреса: 69015 м. Запоріжжя, вул. Таганська, буд. 16; фактична адреса: 69065 м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, буд. 28, ідентифікаційний код юридичної особи 13615921)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926)

про стягнення 34 746 грн. 64 коп.

за участю

представника позивача: Ткаченко Т.М.., довіреність № б/н від 03.01.2019 р.

представника відповідача: Морозов В.С., довіреність № 5 від 01.01.2019

вільний слухач: ОСОБА_1 ., посвідчення водія від 04.05.2016 р.

СУТЬ СПОРУ:

26.02.2019 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ТОВ ІБП «Форт» до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення 34 746 грн. 64 коп.грошових коштів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2019 р., справу № 908/477/19 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Розглянувши зазначену позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху.

Ухвалою суду від 28.02.2019 р. позовну заяву залишено без руху, надано ТОВ ІБП «Форт» строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали.

11.04.2019 р. на адресу суду від надійшли докази усунення недоліків позовної заяви, на виконання вимог ухвали суду від 28.02.2019 р., надавши позовну заяву в іншій редакції, саме яка розглядається судом.

Ухвалою суду від 15.04.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/477/19, присвоєно справі номер провадження 27/68/19.

Справа № 908/477/19 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 07.05.2019 р.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

07.05.2019 р. представник відповідача заявив клопотання (вх. № 08-08/9158/19 від 07.05.2019 р.) щодо долучення до матеріалів справи докази надсилання позивачу копії відзиву на позов.

Крім того, заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарської справи за позовом ПАТ «Запоріжжяобленерго» до ПАТ «Державний ощадний банк України» , вважає, що рішення в зазначеній справі буде мати значення для вирішення спору у даній справі.

Клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі судом відхилено, як процесуально не обґрунтоване.

07.05.2019 р. у засіданні суду представник позивача підтримав заявлені вимоги на підставах викладених у позовній заяві.

07.05.2019 р. судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив на підставах викладених у письмовому відзиві від № 32-32/7489 від 03.05.2019 р. (вх. № 08-08/9090/19). Просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, зазначивши, що відповідач звертався до ПАТ Державний ощадний банк України з вимогами повернути кошти, які надходили від споживачів і були попередньою оплатою за електричну енергію, однак банк діє всупереч нормам законодавства України та договору та не здійснює повернення коштів у строки, визначені п. 2.1.9 договору банківського обслуговування.

В судовому засідання 07.05.2019 р., відповідно до ст. 216 ГПК України, судом оголошено перерву до 11.06.2019 р., про що винесено відповідну ухвалу.

10.06.2019 р. від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, до винесення судом рішення у справі № 908/689/19, оскільки предметом спору у справі № 908/689/19 є зобов`язання ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк здійснити переказ коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання на користь отримувачів коштів.

Розглянувши клопотання відповідача, в порядку ст.227 ГПК України, суд відмовив у його задоволенні, з огляду на наступне.

Статею 227 ГПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, у випадку, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За таких обставин, суд зазначає, що об`єктивна неможливість розгляду даної справи до винесення рішення по справі № 908/689/19 відсутня, зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є розглядом в даній справі, крім того, розглянувши додану відповідачем до свого клопотання копію позовної заяви у справі № 908/689/19, суд не вбачає в переліку отримувачів коштів позивача у даній справі, що свідчить про незв`язаність справ та можливість розгляду даної справи.

Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 08-08/10553/19 від 22.05.2019 р.), відповідно до якої зазначено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію не є підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась, доказів того, що підписи на видаткових накладних не належать представникам відповідача відсутні. За таких обставин, позивач вважав, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 11.06.2019 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг .

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

11.06.2019 р. в засіданні суду представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві. Просив суд задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 11.06.2019 р. представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві, вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

29.10.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго ) (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу № 2398 (Договір).

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно з розділом 1 Договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у Додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 7.4. Договору розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» з урахуванням умов Додатку № 7 «Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку»…

Відповідно до п. 3 Додатку № 4 до Договору оплата електроенергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати за рахунками або платіжними вимогами-дорученнями, що направляються Споживачу Постачальником електричної енергії у розрахунковому періоді, що передує звітному. Кінцевим терміном оплати є 15 число місяця, що передує звітному розрахунковому періоду.

Відповідно до умов Договору відповідачем були виставлені рахунки на оплату електричної енергії: від 28.02.2018 р. № 2398/2а на суму 26213 грн. 29 коп. з урахуванням попередньої оплати підлягало сплаті 4011 грн.79 коп., від 31.03.2018 р. № 2398/2а на суму 20143 грн. 60 коп., від 30.04.2018 р. № 2398/2а на суму 8301 грн. 36 коп., від 31.05.2018 р. № 2398/2а на суму 5815 грн. 43 коп., від 30.06.2018 р. № 2398/2а на суму 5467 грн. 04 коп., від 31.07.2018 р. № 2398/2а на суму 8302 грн. 06 коп., від 31.08.2018 р. № 2398/2а на суму 8066 грн. 52 коп., від 30.09.2018 р. № 2398/2а на суму 4979 грн. 21 коп., від 31.10.2018 р. № 2398/2а на суму 5787 грн. 07 коп., від 30.11.2018 р. № 2398/2а на суму 18408 грн. 04 коп., від 31.12.2018 р. № 2398/2а на суму 21839 грн. 12 коп., від 13.12.2018 року № 2398/2а на суму 33840 грн. 52 коп. Всього на загальну суму - 142968 грн. 48 коп.

Позивачем оплачено за споживання електричної енергії на загальну суму - 143874 грн. 60 коп., що підтверджується виписками банку: від 13.03.2018 р. № 93 на суму 19060 грн. 43 коп., від 21.03.2018р. № 107 на суму 282 грн. 00 коп. та № 106 на суму 5804 грн. 40 коп., від 26.03.2018р. № 120 на суму 3651 грн. 84 коп., від 26.04.2018р. № 202 на суму 27724 грн. 48 коп., від 30.05.2018р. №270 на суму 8778 грн. 48 коп., від 13.06.2018р. № 300 на суму 3326 грн. 99 коп., від 13.07.2018р. № 365 на суму 3243 грн. 56 коп., від 14.08.2018р. № 431 на суму 8567 грн. 02 коп., від 10.09.2018р. № 498 на суму 8066 грн. 52 коп., від 12.10.2018р. № 591 на суму 9074 грн. 21 коп., від 14.11.2018р. № 684 на суму 12 454 грн. 15 коп. та рахунок на попередню оплату за електроенергію, що буде використана у січні 2019 року, від 13.12.2018р. № 718 на суму 33840 грн. 52 коп. Всього на загальну суму 127 151 грн. 17 коп.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за електричну енергію від 09.01.2019 року звірене сальдо на 01.01.2019 року на користь позивача становить 34746 грн. 64 коп.

З огляду на отримані рахунки від Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго , а саме № 2398/12а від 31.12.2018 року, баланс на користь позивача станом на 01.01.2019 р. складає 34746 грн. 64 коп.

Судом встановлено, що 13.11.2018 р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 1415 «Про видачу ПАТ «Запоріжжяобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом» .

Відповідно до п. 1 вказаної постанови, НКРЕКП видано ПАТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ «Запоріжжяобленерго» , та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).

У пункті 2 постанови НКРЕКП вказано: анулювати ПАТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 73, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 74, на підставі пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» .

Відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії з 01.01.2019 року Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго виконує функції Оператора системи розподілу на території Запорізької області, тобто забезпечує функціонування електромереж та не може бути постачальником електричної енергії.

Функції постачання відповідно до Закону покладені на Постачальника універсальної послуги, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання .

Відповідно до ст.59 Закону України Про ринок електричної енергії споживач має право змінити електропостачальника на безоплатній основі у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку.

У зв`язку з вищевикладеним, Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт було укладено Договір №1/18 від 28.12.2018 року про постачання електричної енергії з Товариством з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання .

В зв`язку з викладеним вище, позивач надавав відповідачу лист № 4 від 10.01.2019 р. та претензію № 14 від 08.02.2019 р. з вимогами повернення надмірно сплачених коштів в розмірі 34746 грн. 64 коп. Відповіді на вказані вище лист та претензію матеріали справи не містять. Доказів повернення грошових коштів в розмірі 34746 грн. 64 коп. матеріали справи не містять.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 263 Господарського кодексу України господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб`єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (Частину першу статті 275 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 663-VII від 24.10.2013; в редакції Закону № 2019-VIII від 13.04.2017). Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

За змістом ч.ч. 1, 4, 6, 7 ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частинами 1 та 2 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як було наведено вище, відповідно до постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415 з 01.01.2019 р. ПАТ «Запоріжжяобленерго» анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Згідно з п. 56 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Тобто, ПАТ «Запоріжжяобленерго» з 01.01.2019 р., згідно з постановою НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415, є оператором системи розподілу електричної енергії.

Згідно з ч. 2 ст. 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 цього Закону оператору системи розподілу забороняється здійснювати діяльність з виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії, крім випадків, визначених частиною одинадцятою цієї статті.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» з 01.01.2019 р. не є належним отримувачем грошових коштів (як передплати за постачання електричної енергії за січень 2019 р.), перерахованих ТОВ ІБП Форт за платіжним дорученням № 718 від 13.12.2018 р.

Як вказується позивачем та не заперечується відповідачем, грошові кошти, які перераховані позивачем у якості попередньої оплати за електричну енергію за січень 2019 р. ПАТ «Запоріжжяобленерго» не повернуто. Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 09.01.2019 р. заборгованість ПАТ «Запоріжжяобленерго» перед позивачем станом на 01.01.2019 складає 34746 грн. 64 коп.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача 34746 грн. 64 коп. грошових коштів є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи відповідача щодо неможливості повернення вказаних грошових коштів у зв`язку із знаходженням їх в розпорядженні ПАТ «Державний ощадний банк України» та посилання на те, що останній всупереч умов договору банківського рахунку не здійснює повернення цих грошових коштів, не спростовують висновків суду покладених в основу судового рішення, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від обов`язку повернути ці кошти.

Гарантоване право позивача на захист своїх порушених прав та законних інтересів не може ставитись в залежність від невиконання Банком платіжних доручень на повернення коштів та неврегульованості питання щодо повернення коштів з рахунків зі спеціальним режимом використання і, відповідно, не є підставою для відмови у задоволенні поданого ним позову.

Відповідно до змісту ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Отже, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт» обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт» , м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , м. Запоріжжя, задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт» (юридична адреса: 69015, м. Запоріжжя, вул. Таганська, буд. 16; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, буд. 28, код ЄДРПОУ 13615921) 34 746 (тридцять чотири тисячі сімсот сорок шість) грн. 64 коп. грошових коштів, 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 18.06.2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням : http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова