Рішення

від 04.06.2019 по справі 910/5314/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2019Справа № 910/5314/19 За позовом : Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "УФК"

про: стягнення 584 236,96 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Масна А.А.

Представники сторін:

від позивача - Ступицький М.А., за дов.

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області до товариства з обмеженою відповідальністю "УФК" про стягнення 584 236,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 відкрито провадження у справі №910/5314/19 за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди землі від 25.06.2014 р. в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, в зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 413 300,07 грн - суму основного боргу по сплаті орендної плати за період з січня 2017 по березень 2019, 131 436,71 грн - інфляційні втрати, 33 476,00 грн - 3 % річних, 6024,18 грн - пеню.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, своїм правом на надання відзиву не скористався.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

У судовому засіданні 04.06.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2014 р. між Васищівською сільрадою (орендодавець) та ТОВ "УФК" (орендар) був укладений договір оренди землі (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежилого приміщення овочесховища на умовах оренди, яке знаходиться на території Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області в межах населеного пункту за адресою: сел. Васищеве, вул. Овочева, 9.

Згідно з п.п. 1.2, 1.4 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1295 га, кадастровий номер 6325156400:00:004:0010. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 963 414,80 грн. Договір укладено на 10 (десять) років (п. 2.1 договору).

Пунктом 7.4 Договору встановлений обов`язок орендаря вчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у грошовій формі в сумі 96 820,74 грн. за рік (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно рівними частками до 30 числа поточного місяця в сумі 8 068,40 грн. на місяць на рахунок Васищівської сільради.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, орендар зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 3.5 Договору).

Васищівська сільрада, як орендодавець, свої зобов`язання за договором виконала та передала об`єкт оренди в користування орендаря - ТОВ "УФК". Зі свого боку орендар зобов`язання за договором не виконав, а саме - в порушення умов договору орендну плату за користування земельною ділянкою, нараховану за період з січня 2017 по березень 2019, не сплатив. Таким чином судом встановлено, що у ТОВ "УФК" станом на 01.04.2019 утворилась заборгованість з оплати орендної плати в розмірі 413 300,07 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Приписами ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" закріплено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" позивачем була здійснена індексація орендної плати за користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим розмір орендної плати за місяць збільшився, і у період з 2017 по 2019 становив 15 307,41 грн. (15 307,41 грн * 27 місяців).

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України закріплено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем з оплати орендної плати за спірний період або спростовують доводи позивача, суду не надав. Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення з ТОВ "УФК" заборгованості по орендній платі в сумі 413 300,07 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 131 436,71 грн - інфляційні втрати, 33 476,00 грн - 3 % річних та 6024,18 грн - пеню.

Статтею ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.3.5. Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, орендар зобов`язаний сплатити пеню у розмір подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання, суд дійшов висновку, що у позивача в силу п. 3.5 договору виникло право вимагати від відповідача сплати неустойки, а саме - пені за порушення грошового зобов`язання.

Із розрахунку позовних вимог, наданого позивачем, вбачається, що нарахування пені здійснюється ним на заборгованість з орендної плати не за весь спірний період, а за листопад 2018- березень 2019р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного сторонами договору. Отже, за висновком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 6024,18 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із розрахунку позовних вимог, наданого позивачем, вбачається, що нарахування 3% річних та інфляційної складової боргу здійснюється ним на заборгованість з орендної плати за спірний період з січня 2017 по березень 2019 р., а також на заборгованість з орендної плати за період з січня 2015 р. по лютий 2016 р., яка була предметом розгляду в межах господарської справи № 922/401/16 та на заборгованість з орендної плати за період з березня 2016 по грудень 2016, яка була предметом розгляду в межах господарської справи № 922/604/17.

Так, за рішенням Господарського суду Харківської області від 05.04.2016 р. по справі № 922/401/16 з відповідача на користь позивача, зокрема, стягнуто основний борг (орендну плату за період з січня 2015 р. по лютий 2016 р.) у сумі 149 811,06 грн., інфляційну складову боргу в сумі 11 698,52 грн. та 3% річних в сумі 2 291,00 грн., нарахування яких здійснювалось по 29.02.2016 р.

За рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2017 у справі №922/604/17 з відповідача на користь позивача стягнуто основний борг (орендну плату за період з березня 2016 р. по грудень 2016 р.) у сумі 144 409,50; пеню в сумі 4 422,09; інфляційну складову боргу в сумі 25 693,41 грн; 3% річних в сумі 5 384,00 (за період з березня 2016 по грудень 2016).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Оскільки відповідач не надав доказів виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2016 р. по справі № 922/401/16 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2017 у справі №922/604/17 в частині сплати заборгованості по орендній платі, а в межах даного спору позивач здійснює нарахування на вказану заборгованість протягом наступного періоду з січня 2017, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, а також інфляційної складової боргу, суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного сторонами договору. Отже, за висновком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 33 476,00 грн та інфляційні втрати в сумі 131 436,71 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УФК" (02166, м. Київ, вул. Жукова, буд. 26, ідентифікаційний код 31457722) на користь Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області (62491, Харківська обл., Харківський район, селище міського типу Васищеве, вул. Орешкова, буд. 49, ідентифікаційний код 04396584) основний борг (орендну плату) у сумі 413 300 (чотириста тринадцять тисяч триста) грн. 07 коп, пеню в сумі 6 024 (шість тисяч двадцять чотири) грн. 18 коп; інфляційну складову боргу в сумі 131 436 (сто тридцять одну тисячу чотириста тридцять шість) грн. 71 коп; 3% річних в сумі 33 476 (тридцять три тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 00 коп та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 763 (вісім тисяч сімсот шістдесят три) грн. 55 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту рішення: 18.06.2019р.