Ухвала

від 18.06.2019 по справі 908/1494/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.06.2019 справа № 908/1494/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Лідер ХХІ (69096, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 155-А)

до боржника публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

про видачу судового наказу про стягнення 112860,73 грн. надмірно сплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лідер ХХІ звернулось до господарського суду Запорізької області з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з ПАТ Запоріжжяобленерго 112860,73 грн. надмірно сплачених коштів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2019 заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Носівець В.В.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 147-149 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

Відповідно до ст.ст.76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Із змісту заяви, поданої ТОВ Лідер ХХІ , слідує, що заявник просить стягнути з боржника суму 112860,73 грн. надмірно сплачених коштів за договором про постачання електричної енергії № 12476 від 23.03.2012. При цьому вказує, що за наведеним договором наявна переплата у розмірі 112860,73 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.2019

До заяви додано копію зазначеного договору з додатками та акт звірки взаєморозрахунків від 07.02.2019. Інших доказів на підтвердження наявності переплати у ТОВ Лідер ХХІ за спожиту електроенергію відповідно до укладеного з боржником договору не надано. Відсутні докази, на підставі яких первинних документів заявником сплачувались кошти (рахунки, акти тощо), також не надано доказів сплати заявником коштів в оплату спожитої за договором електроенергії.

Наданий заявником акт звірки взаєморозрахунків від 07.02.2019, з якого вбачається наявність сальдо на користь ТОВ Лідер ХХІ станом на 01.02.2019 в сумі 112860,73 грн., суд не приймає в якості належного доказу наявності переплати за договором, оскільки, згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов`язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов`язку. В розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає стан розрахунків між сторонами.

Тобто, із вищенаведеного вбачається, що вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджуються доданими до неї документами.

Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Отже, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт виникнення заборгованості, настання строку виконання боржником зобов`язання, перевірити його розмір.

Із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення суми грошової заборгованості.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно із ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає відповідний наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з ПАТ Запоріжжяобленерго 112860,73 грн. заборгованості на підставі п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у відповідності до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ч. 1 ст. 148, п. 8 ч. 1, ч. 2 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю Лідер ХХІ (69096, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 155-А, ідентифікаційний код 37778101) у видачі судового наказу про стягнення з публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код 00130926) грошової заборгованості у розмірі 112860,73 грн.

Копію даної ухвали надіслати на адресу заявника та боржника у справі.

Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалу підписано 18.06.2019

Суддя В.В. Носівець