Рішення

від 18.06.2019 по справі 909/340/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/340/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Теплобуденерго"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Брикетна фабрика"

про стягнення заборгованості в сумі 6569 грн 23 к.

за участю:

від позивача: Форович Михайло ОСОБА_1 , Іванчук Андрій Васильович

від відповідача: Закалюжна Інна Володимирівна

встановив: Приватне підприємство "Теплобуденерго" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брикетна Фабрика" про стягнення заборгованості в сумі 6569 грн 23 к.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

12.04.2019 суд постановив позовну заяву від 09.04.2019 вх.№6696/19 залишити без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків, допущених при поданні позовної заяви, а саме: надати суду належним чином оформлений опис вкладення, який підтверджує відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

На виконання вимог ухвали суду від 12.04.2019 позивач подав суду з клопотанням від 26.04.2019 вх.№7370/19 належним чином оформлений опис вкладення, який підтверджує відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

02.05.2019 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити розгляд справи по суті на 28.05.2019 (ухвала від 02.05.2019), за наслідком якого розгляд справи відклав на 18.06.2019.

У судовому засіданні 18.06.2019 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №12/17 від 04.04.2017 в частині здійснення розрахунку за виконані роботи, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 5206 грн 38 к. Керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 3% річних в сумі 282 грн та інфляційні втрати в розмірі 1080 грн 85 к.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо достовірності доказів, які підтверджують оплату позивачем послуг за надання професійної правничої допомоги. Щодо належного виконання зобов"язання та відсутності заборгованості доказів не подав, доводи позивача не спростував. Зазначив, що не уповноважений довірителем на визнання позову.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом спору є матеріально- правова вимога Приватного підприємства "Теплобуденерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брикетна фабрика" про стягнення заборгованості в сумі 6569 грн 23 к.

Сторони у справі уклали договір підряду № 12/17 від 04.04.2017 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати власними силами і засобами у відповідності до умов договору роботи зазначені в п. 1.2., а замовник зобов`язується прийняти ці роботи і оплатити.

В пункті 1.2. Договору сторони погодили найменування робіт: ремонт системи водопостачання та водовідведення приміщення к-с 722 ТОВ "Брикетна фабрика".

Згідно з пунктом 3.1. Договору кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт, що доручаються замовником підряднику 65206 грн 38 к. грн., в т.ч. єдиний податок.

Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи щомісячно на підставі оформлених підрядником у встановленому порядку актів приймання виконаних робіт форми № КБ-2в і довідок форми № КВ-3 на протязі 5 днів з дня їх підписання (п.4.1 Договору ). Сторони погодили, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання взятих на себе зобов`язань ( п. 10.1. Договору). На виконання умов Договору позивач провів ремонт системи водопостачання та водовідведення ТОВ "Брикетна фабрика", що підтверджується підписаним уповноваженими сторонами Актом приймання виконаних будівельних робіт №12 від 20.05.2017.

В порушення договірних зобов"язань відповідач виконані роботи оплатив частково в сумі 60000 грн, що підтверджується банківськими виписками, приєднаними до матеріалів справи. Внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 5206 грн 38 к.

16.05.2018 позивач на адресу відповідача направив претензію з вимогою у п`ятиденний термін з дня отримання претензії перерахувати на розрахунковий рахунок позивача заборгованість за виконані роботи; доказ направлення претензії відповідачу міститься в матеріалах справи. Проте, ця вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв"язку з цим позивач нарахував відповідачу 3 % річних та інфляційні втрати та звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного договору підряду. Предметом позову у справі є вимога позивача про стягнення коштів за цим договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (Ст.837 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст.846 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Дослідивши та проаналізувавши виконання сторонами Договору суд встановив, що підрядник виконав договірні зобов`язання у повному обсязі, а замовник провів часткову оплату за виконаний капітальний ремонт.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за виконані роботи відповідачем своєчасно не оплачувалась, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов`язання за договором підряду № 12/17 від 04.04.2017.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Висновок суду.

Суд встановив, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку з оплати виконаних робіт не виконав; обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не навів; доказів виконання зобов`язання не надав, доводи позивача не спростував, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Суд встановив факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 5206 грн 38 к. основного боргу обґрунтована та належить до задоволення.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем 3 % річних за період 25.05.2017 - 15.03.2019 та задовольняє їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем інфляційних втрат за період травень 2017 року - лютий 2019 року, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менші за суми заявлені позивачем до стягнення, оскільки позивач при розрахунку інфляційних втрат помилково врахував індекс інфляції за травень 2017 року, оскільки прострочення оплати настало після 15.05.2017, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 1000 грн 24 к. В решті суми нарахованих інфляційних втрат належить відмовити.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 5206 грн 38 к. - основної заборгованості, 282 грн - 3% річних та 1000 грн 24 к. - інфляційних втрат.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 1897 грн 43 к. покласти на відповідача. Судовий збір в розмірі 23 грн 57 к. - на позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

При поданні позовної заяви позивач Приватне підприємство "Теплобуденерго" вказав, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 3900 грн.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Позивач надав суду договір про надання правової допомоги №26-05-18 від 15.05.2018, ордер серія ІФ № 009125 на надання правової допомоги від 15.05.2018, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №537 від 18.11.2005.

Договір про надання правової допомоги № 26-05-18 від 15.05.2018 (далі - договір) укладений між позивачем (замовником) та ОСОБА_2 (адвокатом).

Згідно з п.1.1. Договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу у веденні справ Замовника щодо стягнення з ТОВ "Брикетна фабрика" заборгованості згідно договору підряду №12/17 від 04.04.2017 в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

Позивач на виконання умов договору перерахував адвокату Форовичу М.Й. кошти в сумі 3900,00 грн., що підтверджується приєднаним до матеріалів справи платіжними дорученням №758 від 21 грудня 2018 року.

Відповідно до розрахунку витрат адвокат надав правову допомогу щодо правового аналізу документів, складання позовної заяви, підготовки до судового засідання, вартість яких становить 3900 грн.

Наявним в матеріалах свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №537 від 18.11.2005 підтверджується, що ОСОБА_2 є адвокатом.

Заперечення представника відповідача щодо подання позивачем неналежних доказів оплати послуг надання правничої допомоги, зокрема існування інших платіжних доручень від тієї ж дати, суд відхиляє оскільки оглянувши докази, суд встановив, що всім платіжним дорученням присвоєний індивідуальний номер та всі оплати проведені банком окремо, що підтверджується банківською випискою приєднаною до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зважаючи на підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката платіжними документами та часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що судові витрати які поніс позивач у зв"язку із оплатою професійної правничої допомоги належить покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог: 3852 грн 14 к.- на відповідача, 47 грн 86 к. - на позивача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Теплобуденерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брикетна фабрика" про стягнення заборгованості в сумі 6569 грн 23 к. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брикетна Фабрика" , вул. Заводська, 1, корп.722, м. Калуш,77300 (код 40491127) на користь Приватного підприємства "Теплобуденерго", вул.Підлісна, буд.29, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300 (код 34465288) - 5206 (п"ять тисяч двісті шість гривень) 38 к. - заборгованості, 1000 (одну тисячу гривень) 24 к. - інфляційних втрат, 282 (двісті вісімдесят дві гривні) 00 к. - 3% річних, а також 1897 (одну тисячу вісімсот дев"яносто сім гривень) 43 к.- судового збору та 3852 (три тисячі вісімсот п"ятдесят дві гривні) 14 к- витрат за професійну правничу допомогу .

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 80 (вісімдесят гривень) 61 к. - відмовити.

Судовий збір в сумі 23 (двадцять три гривні) 57 к. та 47 (сорок сім гривень) 86 к. витрат за професійну правничу допомогу залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.06.2019

Суддя Т. В. Максимів