Рішення

від 18.06.2019 по справі 910/3480/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2019Справа № 910/3480/19

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні

справу № 910/3480/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий захист нерухомості"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн Хауз Групп" в особі

ліквідатора Скаліцького Юрія Олеговича

про визнання кредитором та зобов`язання вчинити дії

Без виклику учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Правовий захист нерухомості звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн Хауз Групп" в особі ліквідатора Скаліцького Юрія Олеговича про визнання кредитором та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивачу стало відомо, що ТОВ "Вайн Хауз Групп" з 06.12.2018р. перебуває в процесі припинення за рішенням засновників підприємства. При цьому, засновниками визначено строк до 06.02.2019р. для заявлення кредиторами своїх вимог.

05.02.2019р., позивач звернувся до ліквідаційної комісії відповідача з заявою б/н від 04.02.2019р. про задоволення/визнання вимог кредитора на загальну суму заборгованості 626 496,41 грн., яка виникла, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за Договором суборенди б/н від 08.06.2017р. Заява із кредиторськими вимогами до ліквідаційної комісії відповідача була відправлена позивачем рекомендованим листом з описом вкладення.

На даний час відповідь на заяву позивача від ліквідаційної комісії відповідача не надійшла, відтак, позивач звернувся за захистом порушених прав до господарського суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2019р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Правовий захист нерухомості до товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн Хауз Групп" в особі ліквідатора Скаліцького Юрія Олеговича про визнання кредитором та зобов'язання вчинити дії залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

09.04.2019р. через канцелярію суду від позивача отримано документи на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 25.03.2019р.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2019р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини в строк до 13.05.2019р.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України , ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.04.2019р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, кв. 1, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 12.04.2019р. про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін отримав 22.04.2019р., що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Станом на 18.06.2019р. від позивача не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також не отримано від відповідача відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України , не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України .

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України , у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2017р. між позивачем (за договором - орендар) та ФОП Годиніна О.А., ФОП Русанюк З.З. (за договором - орендодавці) було укладено договір оренди, з умовами якого орендодавці зобов'язались передати позивачу в тимчасове користування приміщення, що розміщені на другому та третьому поверсі житлового будинку, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Передова, 3.

Відповідно до п.4.3 вказаного договору, орендар має право без додаткових узгоджень з орендодавцями передавати приміщення чи його частину в суборенду не користування третім особам.

Також, 08.06.2017р. між позивачем (за договором - орендодавець) та відповідачем (за договором - орендар) було укладено Договір суборенди, за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу в тимчасове платне користування приміщення, розміщені на другому та третьому поверсі житлового будинку, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Передова, 3.

Відповідно до п.3.1 договору суборенди, приміщення передаються суборендарю на підставі цього договору з 27 червня 2017 року (дата початку суборенди).

Відповідно до п.5.1 договору суборенди, строк суборенди приміщення відповідно до цього договору становить 35 місяців (строк суборенди).

Строк суборенди починає минати з Дати початку суборенди (27 червня 2017 року) і закінчується у відповідне число місяця відповідного року - Дата закінчення суборенди (п.5.2 договору суборенди).

Відповідно до п.6.1 договору суборенди, суборендар сплачує орендарю суми коштів у вигляді суборендної плати.

Згідно з п.9.1 договору суборенди, суборендар зобов'язаний сплачувати плату за користування приміщенням у розмірі і строки, обумовлені даним договором (суборендна плата).

9.1.1. Розмір суборендної плати за один місяць суборенди становить:

9.1.1.1. З Дати початку суборенди по 26 листопада 2017 року (включно) - 55 000,00 грн. без ПДВ.

9.1.1.2. З 27 листопада 2017 року розмір суборендної плати за один місяць суборенди складає 75000 грн., без ПДВ.

За умовами п.9.2 договору суборенди, суборендна плата сплачується суборендарем щомісяця, авансом, не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Пунктом 9.3 договору суборенди передбачено, що до складу суборендної плати не включається та сплачується суборендарем (додатково): плата за землю та експлуатаційні витрати: оплата за електроенергію, постачання води та інші комунальні послуги.

Відповідно до п.9.4 договору суборенди, незважаючи на те, що для зручності суборендаря орендар може 5-го числа відповідного місяця виставляти суборендарю рахунок, суборендар зобов'язаний сплачувати суборендну плату не пізніше строку, зазначеного в даному договорі, незалежно від факту одержання суборендарем таких рахунків. Якщо на зазначену вище дату відповідний рахунок суборендарем не буде отриманий, суборендар зобов'язаний звернутися з метою його одержання до орендаря до настання строку оплати.

Позивач стверджує, що відповідач з червня 2018 року не виконував своє зобов'язання за договором суборенди від 08.06.2017р. щодо своєчасної оплати орендних платежів та експлуатаційних витрат, у зв'язку з чим у нього наявна заборгованість у розмірі 626 496,41 грн.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 06.12.2018р. товариство з обмеженою відповідальністю "Вайн Хауз Групп" перебуває в стані припинення, ліквідатором товариства визначено Скаліцького Ю.О., встановлено строк до 06.02.2019р. для заявлення кредиторами своїх вимог.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку, 05.02.2019р. позивачем було направлено товариству з обмеженою відповідальністю "Вайн Хауз Групп" засобами поштового зв'язку заяву №б/н від 04.02.2019р. про задоволення кредиторських вимог, в якій повідомляв відповідача про наявність у нього заборгованості за договором суборенди загалом у розмірі 626 496,41 грн. та просив її сплатити.

Позивачем до позову долучено роздруківку інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що заява №б/н від 04.02.2019р. не була вручена відповідачу.

Станом на день звернення з даним позовом до суду, жодної відповіді на звернення до ліквідаційної комісії відповідача з кредиторською заявою №б/н від 04.02.2019р. відносно погашення такої заборгованості позивачем отримано не було, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність правових підстав для вирішення питання щодо визнання та включення таких вимог до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру кредиторів кредиторських вимог відповідача в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Укладений сторонами Договір суборенди від 07.06.2017р. за своєю правовою природою є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України .

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

У пункті 9.1.1.2. Договору суборенди сторонами визначено, що з 27 листопада 2017 року розмір суборендної плати за один місяць суборенди складає 75000 грн., без ПДВ.

Матеріалами справи підтверджуються доводи позивача, а відповідач не скористався своїм правом на спростування даних доводів, що позивачем у період з червня 2018 року по січень 2019 року включно було надано відповідачу у тимчасове користування приміщення, вартість оренди якого склала 570 000,00 грн. грн. та вартість експлуатаційних послуг склала 56 496,41 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 9.2 Договору суборенди визначено, що суборендна плата сплачується суборендарем щомісяця, авансом, не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Відповідачем не було виконано свої зобов'язання з оплати орендних платежів та експлуатаційних витрат загалом у розмірі 626 496,41 грн.

Таким чином, у відповідача була наявна заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 626 496,41 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, наявність та обсяг заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 626 496,41 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Водночас, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 06.12.2018р. товариство з обмеженою відповідальністю "Вайн Хауз Групп" перебуває в стані припинення, і було встановлено строк до 06.02.2019р. для заявлення кредиторами своїх вимог.

З доданого до позовної заяви опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку вбачається, що 05.02.2019р. позивач звертався до ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн Хауз Групп" з заявою №б/н від 04.02.2019р. з вимогою про задоволення кредиторських вимог та щодо сплати заборгованості за договором суборенди від 08.06.2017р. загалом у розмірі 626 496,41 грн., яка була направлена засобами поштового зв'язку цінним листом.

Згідно інформації з офіційного веб-сайта ПАТ "Укрпошта" зазначене поштове відправлення позивача не було вручене адресату.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Частиною 8 ст. 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Статтею 105 Цивільного кодексу України передбачений порядок виконання рішення про припинення юридичної особи, а саме: учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяці (п.п. 3,4,5 ст. 105 Цивільного кодексу України ).

Пунктом 6 цієї статті зазначено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Отже, як вбачається з вищенаведеного та встановлено судом, позивач звернувся у визначений відповідачем строк для заявлення кредиторських вимог, а саме з кредиторською вимогою б/н. від 04.02.2018р., яка не була розглянута відповідачем у встановлений ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України строк.

Відтак, матеріали справи свідчать, що заявлені позивачем кредиторські вимоги не були розглянуті відповідачем в строк, встановлений ч. 6 ст. 105 ЦК України .

Нормами частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Зважаючи, що у товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн Хауз Групп" був наявний обов'язок розглянути кредиторську вимогу позивача, в той час як даний позов був поданий до господарського суду міста Києва 15.03.2019р., про що свідчить дата оформлення поштового відправлення на адресу суду, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача в межах, визначеного частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України , строку.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості за Договором суборенди від 08.06.2017р. у розмірі 626 496,41 грн. та зобов'язання визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу підприємства кредиторські вимоги позивача у загальному розмірі 626 496,41 грн.

Відповідачем вимоги позивача не спростовані, доказів погашення заборгованості не надано, як і не наведено підстав для ухилення від розгляду кредиторських вимог позивача щодо включення до проміжного ліквідаційного балансу підприємства кредиторських вимог позивача.

Згідно статей 73 , 74 , 77 , 79 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи зазначені норми матеріального права та встановивши обставини перебування відповідача з 06.12.2018р. у стані припинення, дотримання позивачем 30-денного строку на звернення до суду із спірними грошовими вимогами після ухилення ліквідаційної комісії від їх розгляду та включенні до проміжного ліквідаційного балансу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129 , 236-238 , 247-252 Господарського процесуального кодексу України , суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати товариство з обмеженою відповідальністю "Правовий захист нерухомості" (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 20; ідентифікаційний код 40894553) кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн Хауз Групп" (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, кв. 1; 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 26-А, кв. 34; ідентифікаційний код 35363688) за заборгованістю у розмірі 626 496 грн. 41 коп., яка виникла на підставі Договору суборенди від 08.06.2017р., укладеного між ТОВ "Правовий захист нерухомості" та ТОВ "Вайн Хауз Групп".

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Вайн Хауз Групп" (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, кв. 1; 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 26-А, кв. 34; ідентифікаційний код 35363688) в особі ліквідатора Скаліцького Юрія Олеговича включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий захист нерухомості" (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 20; ідентифікаційний код 40894553) у загальному розмірі 626 496 грн. 41 коп.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн Хауз Групп" (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, кв. 1; 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 26-А, кв. 34; ідентифікаційний код 35363688) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий захист нерухомості" (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 20; ідентифікаційний код 40894553) витрати по сплаті судового збору в сумі 3842 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.06.2019р.

Суддя А.І. Привалов