Рішення

від 10.06.2019 по справі 922/820/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/820/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Топчій Ольги Миколаївни, м. Харків до Приватного підприємства "Європейські будівельні системи", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 10307,61 грн за участю представників сторін:

позивача - Перепелиця І.О., договір про надання правової допомоги від 06.05.2018; св-во про право на заняття адвокатською діяльністю № 716 від 22.12.2009;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа-підприємець Топчій Ольга Миколаївна, м. Харків, звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Європейські будівельні системи", м. Харків, про стягнення заборгованості в розмірі 10307,61 грн.

Підставою для звернення до суду стало не поставлення відповідачем оплаченого позивачем техноблоку стандарт 100 мм у кількості 11,232 м. куб. на суму 10307,61 грн., у зв`язку з чим позивач вважає, що сплачена ним сума передоплати в розмірі 10307,61 грн. підлягає поверненню позивачу, на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2019 зазначену позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою господарського суду від 15.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.05.2019 о 12:00 год.

Протокольними ухвалами від 06.05.2019, 02.05.2019 у судових засіданнях оголошено перерву, в порядку ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 10.06.2019 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання 10.06.2019 не з`явився, про причину неявки суд не повідомив. Відзив на позову не надав, заборгованість не спростував. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 009539/2 про отримання відповідачем ухвали господарського суду від 15.04.2019 про відкриття провадження у справі № 922/820/19.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів по справі покладено на сторони, суд, враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, згідно ч.9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.06.2019, відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

27 жовтня 2017 року Приватним підприємством "Європейські будівельні системи" (відповідач) сформовано для сплати Фізичній особі-підприємцю Топчій Ользі Миколаївні (позивач) рахунок № 15 на загальну суму 75324,82 грн. на наступний товар:

- техноблок стандарт 100 мм, кількістю 64,8 м.куб на загальну суму 49555,80 грн. (без врахування ПДВ);

- техноблок стандарт 50 мм, кількістю 17,28 м.куб. на загальну суму 13214,88 грн. (без врахування ПДВ).

Вартість товару була сплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 645 від 07 грудня 2017 року на суму 50000,00 грн., платіжним дорученням № 651 від 07 грудня 2017 року на суму 5000,00 грн. та платіжним дорученням № 659 від 12 грудня 2017 року на суму 20324,82 грн.

Відповідачем 21 грудня 2017 року поставлено позивачу техноблок стандарт 100 мм у кількості 41,472 м.куб на загальну суму 31715,71 грн. (без врахування ПДВ) та техноблок стандарт 50 мм у кількості 17,28 м.куб. на загальну суму 13214,88 грн. (без урахування ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 15 від 21 грудня 2017 року, а 28 грудня 2017 року поставлено техноблок стандарт 100 мм у кількості 12,096 м.куб на загальну суму 9250,42 грн. (без врахування ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 16 від 28 грудня 2017 року.

Як зазначає позивач, відповідачем не поставлено позивачу оплачений техноблок стандарт 100 мм у кількості 11,232 м. куб. на загальну суму 10307,61 грн.

21 листопада 2018 року позивач надіслав відповідачу вимогу за вих. № 08/11/18-1 від 08 листопада 2018 року про виконання взятого обов`язку поставки товару у семиденний строк від дня одержання даної вимоги.

Однак, відповідачем не було поставлено позивачу техноблок стандарт 100 мм у кількості 11,232 м.куб. на загальну суму 10 307,61 грн., а вимога за вих. № 08/11/18-1 від 08 листопада 2018 року повернулася на адресу позивача за закінченням встановленого строку зберігання.

З метою досудового врегулювання спору, 20 грудня 2018 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу за вих.№ 10/12/18-2 від 10 грудня 2018 року, в якій просив протягом одного банківського дня, з моменту отримання вимоги, перерахувати грошові кошти в сумі 10307,61 грн. на рахунок позивача, натомість дана вимога залишилась без відповідного реагування з боку відповідача, сплачені за товар кошти не повернуті позивачу, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно п. 2. ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, в тому числі, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно п. 1. ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Виходячи з приписів ст. 205 ЦК України сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як встановлено судом, позивачем на виконання сформованого ПП "Європейські будівельні системи" для сплати Фізичній особі-підприємцю Топчій Ользі Миколаївні рахунку № 15 від 27 жовтня 2017 року на загальну суму 75324,82 грн., сплачена вартість товару, що підтверджується платіжним дорученням № 645 від 07 грудня 2017 року на суму 50000,00 грн., платіжним дорученням № 651 від 07 грудня 2017 року на суму 5000,00 грн. та платіжним дорученням № 659 від 12 грудня 2017 року на суму 20324,82 грн.

Відповідачем 21 грудня 2017 року поставлено позивачу техноблок стандарт 100 мм у кількості 41,472 м.куб на загальну суму 31715,71 грн. (без врахування ПДВ) та техноблок стандарт 50 мм у кількості 17,28 м.куб. на загальну суму 13214,88 грн. (без урахування ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 15 від 21 грудня 2017 року, а 28 грудня 2017 року поставлено техноблок стандарт 100 мм у кількості 12,096 м.куб на загальну суму 9250,42 грн. (без врахування ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 16 від 28 грудня 2017 року.

Таким чином, суд робить висновок, що між сторонами досягнуто згоди щодо поставки товару у кількості та за цінами, вказаними у вищевказаних накладних.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 662, 664 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар" Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

В силу положень ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як зазначає позивач, після оплати позивачем товару, відповідачем не було поставлено позивачу оплачений техноблок стандарт 100 мм у кількості 11,232 м. куб. на загальну суму 10307,61 грн.

Оскільки сторонами не встановлено строк поставки товару, 21 листопада 2018 року позивач надіслав відповідачу вимогу за вих. № 08/11/18-1 від 08 листопада 2018 року про виконання взятого обов`язку поставки товару у семиденний строк від дня одержання вимоги.

Натомість, у вказаний у вимозі термін, відповідачем не було поставлено позивачу техноблок стандарт 100 мм у кількостіі 11,232 м.куб. на загальну суму 10307,61 грн.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з поставки позивачу товару - техноблоку стандарт 100 мм у кількості 11,232 м. куб. на загальну суму 10307,61 грн. Таким чином, покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження поставки позивачу техноблоку стандарт 100 мм у кількості 11,232 м. куб. на загальну суму 10307,61 грн., а також не надав суду доказів на підтвердження повернення позивачу суми оплаченого але непоставленого товару, заявлена до стягнення позивачем сума заборгованості в розмірі 10307,61 грн., є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та не спростованою відповідачем.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позов Фізичної особи-підприємця Топчій Ольги Миколаївни до Приватного підприємства "Європейські будівельні системи" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати в даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Європейські будівельні системи" (61012, м. Харків, пров. Пискунівський, 4, код ЄДРПОУ 36627557) на користь Фізичної особи-підприємця Топчій Ольги Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код 2851419007, відомості про дату народження відсутні) 10307,61 грн. заборгованості, судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Видати наказі після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено 18.06.2019

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/820/19