ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
"18" червня 2019 р.Справа № 922/1093/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м.Київ, до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тимекс СО", м.Харків , 2) ОСОБА_1 , м. Харків, про стягнення 17526,24 грн. за участю представників:
позивача - не з`явився;
1-го відповідача - не з`явився;
2-го відповідача - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ, 11.04.2019 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тимекс СО", м. Харків, та ОСОБА_1 , м. Харків, про стягнення солідарно з 1-го відповідач, як кредитора за Кредитним договором б/н від 29.01.2018, та 2-го відповідача, як поручителя за Договором поруки № РОR1517214613325 від 29.01.2018, заборгованості в розмірі 17526,24 грн., у тому числі: 9311,01 грн. заборгованості за кредитом; 1974,54 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 6000,00 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 240,69 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 1-й відповідач в порушення умов Договору та приписів законодавства не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатив у повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2019 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/1093/19; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судові засідання з розгляду даної справи, які відбулися 16.05.2019, 04.06.2019 та 18.06.2019 представники сторін не з`явились; відзивів на позовну заяву відповідачами не надано.
Сторони були належним чином повідомлені про судове засідання, призначене на 16.05.2019, про що свідчить відповідні відмітки на повідомленнях про вручення поштового відправлення.
Доказів отримання позивачем копій ухвал-повідомлень про відкладення розгляду справи на 04.06.2019 та на 18.06.2019 станом на час даного судового засідання до суду не надійшло.
Копії ухвали-повідомлення про відкладення розгляду справи на 04.06.2019, надіслані на адреси відповідачів, повернуті до господарського суду без вручення адресатам, у зв`язку з тим, що одержувачі не розшукувані. Доказів отримання відповідачем копії ухвали-повідомлення про відкладення розгляду справи на 18.06.2019 на час даного судового засідання до суду не надійшло.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Позивач у судові засідання 16.05.2019, 04.06.2019, 18.06.2019 не з`явився; про поважність причин неявки суд не повідомив; заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача не надав.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.
За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. N 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Таке визначення є традиційним для науки процесуального права.
Важливою в аспекті коментованої статті є правова позиція Конституційного Суду України, викладена в Рішенні від 16 листопада 2000 р. N 13-рп/2000 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 КПК України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника): закріпивши право будь-якої особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (частина перша статті 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин, а не тільки з кримінальних. Право на захист, зокрема, може бути реалізоване особою у цивільному, арбітражному, адміністративному і кримінальному судочинстві. Положення частини першої статті 59 Конституції України про те, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, треба розуміти як конституційне право особи з метою отримання правової допомоги вибрати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Отже, позивач як юридична особа не обмежений у виборі свого представника та зобов`язаний реалізовувати надані йому права добросовісно.
При цьому суд має обмежувати сторони у реалізації їх процесуальних прав у разі зловживання ними. Таке обмеження не є порушенням прав учасників спору. Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці висловлював правову позицію про те, що обмеження доступу до суду з метою запобігання зловживанню процесуальними засобами також загалом може визнаватися таким, що має легітимну мету (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Моннелл і Морріс проти Сполученого королівства".)
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивач в жодне судове засідання не з`явився та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, приймаючи до уваги, що неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тимекс СО" та Шила Віталія Олександровича про стягнення 17526,24 грн. - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що згідно ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.06.2019.
Суддя Н.М. Кухар
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2019 |
Оприлюднено | 19.06.2019 |
Номер документу | 82460882 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Кухар Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні