Рішення

від 10.06.2019 по справі 924/382/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"10" червня 2019 р. Справа № 924/382/19

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Мельницькій Н.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗТРИМ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП "АННЕ-ЛТД", с. Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 70 000, 24грн., з яких: 45 507,20грн. - основного боргу, 5 245,11 грн. - пені, 4 697,67грн. - інфляційних втрат, 14 550,26грн. - 28% річних

Представники сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. 23.04.2019 року до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗТРИМ", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП "АННЕ-ЛТД", с. Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 70 000,24грн., з яких: 45 507,20грн. - основного боргу, 5 245,11 грн. - пені, 4 697,67грн. - інфляційних втрат, 14 550,26грн. - 28% річних за користування грошима позивача. Позивачем при поданні позову заявлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ „ГАЗТРИМ» , м. Київ посилається на неналежне виконання відповідачем передбаченого договором №0067-МО від 22.05.2017р. обов`язку з оплати вартості отриманих нафтопродуктів та невиконання вимоги (претензії) про оплату №538 від 17.10.2018р. щодо погашення заборгованості.

Ухвалою суду від 02.05.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/382/19 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.05.2019р.

Ухвалою суду від 23.05.2019р., занесеною до протоколу, розгляд справи було відкладено на 10.06.2019р.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в судовому засіданні 10.06.2019р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача 70 000, 24грн., з яких: 45 507,20грн. - основного боргу, 5 245,11 грн. - пені, 4 697,67грн. - інфляційних втрат, 14 550,26грн. - 28% річних та судові витрати.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судові засідання не з`являвся, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Так, повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та ухвалу - повідомлення. Ухвали направлялися відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є його юридичною адресою.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.)

Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка позивача та відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено та враховується наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ТСП "АННЕ-ЛТД" зареєстровано за юридичною адресою: 31317, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Грузевиця.

22.05.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ГАЗТРИМ» (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно сервісним підприємством „АННЕ-ЛТД» (надалі - покупець) був кладений Договір поставки нафтопродуктів №0067-МО (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти: дизельне паливо, паливо для реактивних двигунів, бензини марки А-80, А-92, А-95, газ вуглеводневий скраплений, масла та інше (надалі - товар), а покупець прийняти товар та сплатити за нього, відповідно до умов цього договору. Товар за цим договором буде постачатися окремими партіями, протягом строку дії цього договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар у відповідності з цим договором.

Покупець зобов`язується: приймати товар в кількості зазначеної в товаросупровідних документах (п.2.2.2. договору); своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений постачальником товар, а також витрати, пов`язані з транспортуванням товару (п. 2.2.3 договору).

Згідно п. 3.4. договору, датою поставки товару вважається: (п.3.4.1.) при базисі постачання ГСА, СРТ - дата, зазначена у видатковій накладній на товар та/або в товарно-транспортній накладній на товар; (п.3.4.2.) при базисі постачання EXW - дата, зазначена у видатковій накладній на товар та/або акті Акті приймання-передачі товару.

У відповідності до п. 3.5. договору, товар вважається поставленим постачальником і прийнятий покупцем по кількості і якості, а право власності на товар, ризики втрати та порчі товару є такими, що перейшли від постачальника до покупця з дати поставки передбаченої. 3.4. цього договору.

Наявність підписів уповноважених представників сторін на видаткових та/або товарно-транспортних накладних, актах приймання-передачі товару, свідчить про те, що всі відомості зазначені в них є вірними, погодженими та прийнятими сторонами без претензій щодо предмету поставки, асортименту, кількості, якості, ціни товару (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору, ціна на товар, що буде постачатися окремими партіями на підставі цього договору є договірною та буде визначатися сторонами на підставі оплачених покупцем рахунків-фактур, згідно заявок покупця на поставку товару.

Покупець здійснює 100% передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника до моменту поставки товару згідно рахунку-фактури постачальника (п. 5.2. договору).

Згідно п. 5.3. договору, постачальник має право відвантажити покупцю товар без передплати. Сторони домовилися, що у такому випадку покупець зобов`язується сплатити за поставлений товар на підставі договору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки товару, визначеної п.3.4 цього договору.

Транспортні витрати при базисі постачання СРТ включаються в ціну товару та оплачуються разом з товаром (п. 5.4 договору). Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 5.5. договору).

Відповідно до п. 6.4. договору в разі несплати, або несвоечасної оплати вартості отриманого товару, покупець сплачує постачальнику пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який стягується пеня від вартості. Оплата пені не звільняє покупця від виконання прийнятих на себе зобов`язань за цим договором (п.6.5 договору).

Також у разі порушення строків оплати за договором - покупець сплачує постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами з розрахунку 28% річних, за кожен день прострочки (п. 6.6. договору).

Згідно п. 9.1. договору, він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017р., а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення строку дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання. Якщо жодна із сторін не заявила про припинення договору до закінчення строку дії договору зазначеному у п. 9.1 - договір вважається подовженим, ще на один календарний рік на тих самих умовах (п. 9.1.1 договору).

У відповідності до п. 9.17 договору, сторони домовилися, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафних санкцій за цим договором складає три роки. Також при нарахуванні за цим договором не застосовуються положення п. 6 ст. 232 ГК України.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

ТОВ „ГАЗТРИМ» поставило товару на загальну суму 21 933 299,43 грн., в тому числі згідно видаткових накладних: №9 від 03.01.2018 р. за рахунком на оплату №8 від 03.01.2018р. на суму 40 126,80грн.; №33 від 09.01.2018р. за рахунком №31 від 09.01.2018р. на суму 35 856,00грн.; №38 від 10.01.2018р. за рахунком на оплату №36 від 10.01.2018р. на суму 103 743,36грн.; №54 від 12.01.2018р. за рахунком на оплату №62 від 12.01.2018р. на суму 36 594,00грн.; №96 від 16.01.2018р. за рахунком на оплату №99 від 16.01.2018р. на суму 24 396,00грн.; №101 від 16.01.2018р. за рахунком на оплату №100 від 16.01.2018р. на суму 57 788,64грн.; №185 від 23.01.2018р. за рахунком на оплату №172 від 23.01.2018р. на суму 45 360,00грн.; №203 від 25.01.2018р. за рахунком на оплату №188 від 25.01.2018р. на суму 93 240,00грн.; №357 від 07.02.2018р. за рахунком на оплату №291 від 02.02.2018р. на суму 14 522,40грн.;

№466 від 16.02.2018р. за рахунком на оплату №393 від 15.02.2018р. на суму 22 992,00грн.; №585 від 22.02.2018р. за рахунком на оплату №500 від 22.02.2018р. на суму 19 380,00грн.; №767 від 14.03.2018р. за рахунком на оплату №649 від 14.03.2018р. на суму 78 105,60грн.; №838 від 19.03.2018р. за рахунком на оплату №717 від 19.03.2018р. на суму 153 972,00грн.; №928 від 26.03.2018 р. за рахунком на оплату N№793 від 26.03.2018р. на суму 22 200,00грн.; №1000 від 29.03.2018р. за рахунком на оплату №841 від 29.03.2018р. на суму 194 466,72грн.; №1160 від 10.04.2018р. за рахунком на оплату №984 від 10.04.2018р. на суму 309 715,20грн.; №1224 від 12.04.2018р. за рахунком на оплату №1030 від 12.04.2018р. на суму 198 737,28 грн.; №1368 від 19.04.2018р. за рахунком на оплату №1185 від 19.04.2018р. на суму 46 392,00 грн.; №1369 від 19.04.2018р. за рахунком на оплату №1165 від 19.04.2018р. на суму 211 083,60 грн.; №1450 від 20.04.2018р. за рахунком на оплату №1245 від 20.04.2018р. на суму 376 778,07 грн.; №1692 від 02.05.2018р. за рахунком на оплату №1435 від 02.05.2018р. на суму 111 338,40грн.; №2173 від 31.05.2018р. за рахунком на оплату №1886 від 31.05.2018р. на суму 43 912,80 грн.; №3082 від 16.07.2018р. за рахунком на оплату №2705 від 16.07.2018р. на суму 47 592,00грн.; №3113 від 16.07.2018р. за рахунком на оплату №2719 від 16.07.2018р. на суму 15 705,36грн.; №3520 від 30.07.2018р. за рахунком на оплату №3017 від 30.07.2018р. на суму 28915,20грн.

Видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідно до довідки №КІЕ-07.8/960 від 21.03.2019р. АТ „ПУМБ» та банківської виписки (Додаток №1 до довідки) про надходження коштів на користь ТОВ „ГАЗТРИМ» за період з 22.05.2017р. по 20.03.2019р. ТОВ "ТСП "АННЕ-ЛТД", с. Грузевиця Хмельницького району оплатив поставлений товар згідно договору №0067-МО від 22.05.2017р. на загальну суму 21 887 792,23 грн.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2018р.-20.03.2019р. заборгованість ТОВ "ТСП "АННЕ-ЛТД" на користь ТОВ „ГАЗТРИМ» становить 45 507,20грн. Акт підписаний та скріплений печаткою ТОВ „ГАЗТРИМ» .

У зв`язку із неналежним виконанням умов договору позивачем нараховано пеню в розмірі 5 245,11грн., 4 697,67грн. - інфляційних втрат та 14 550,26грн. - 28% річних.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2017р. року між сторонами укладено договір поставки нафтопродуктів №0067-МО від 22.05.2017р., згідно умов якого позивач зобов`язався поставити відповідачу нафтопродукти, а відповідач зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами п. 3.4 договору датою поставки товару є дата зазначена у видатковій накладній та/або в товарно-транспортній накладеній та/або в акті приймання-передачі товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 21 933 299,43грн., що підтверджується видатковими накладними та банківською випискою наявною в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.3 договору позивач мав право відвантажити покупцю товар без передоплати. Сторони домовились, що у такому випадку відповідач зобов`язується сплатити за поставлений товар на підставі договору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки товару, визначеної в п. 3.4 цього договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно Додатку №1 до довідки №КІЕ-07.8/960 від 21.03.2019р., виданої ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк» , відповідачем було частково оплачено товар на суму 21 887 792,23 грн.

Доказів на підтвердження оплати поставленого позивачем товару у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи, до матеріалів справи не надано.

З огляду на зазначене, судом враховано та матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та становить 45 507,20грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 45 507,20грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Окрім того, у зв`язку з неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач на підставі положень договору поставки, ч.2 ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення 5 245,11 грн. - пені, 4 697,67грн. - інфляційних втрат, 14 550,26грн. - 28% річних.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом враховано, що сторони, згідно з п. 6.4 договору, погодили, що у разі несплати, або несвоєчасної оплати вартості отриманого товару, відповідач сплачує позивачу пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який стягується пеня від вартості несплаченого або невчасно сплаченого товару.

При цьому, строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафних санкцій складає три роки та при їх нарахуванні не застосовуються положення п. 6 ст. 232 ГК України (п. 9.17 договору поставки).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 5 245,11грн. судом встановлено, що він відповідає фактичним обставинами справи та є арифметично вірним, а відтак підлягає стягненню.

Згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.6. договору сторони визначили, що у разі порушення строків оплати за договором -відповідач сплачує позивачу відсотки за користування чужими грошовими коштами з розрахунку 28% річних, за кожен день прострочки.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення 28% річних, суд дійшов висновку, що вони обраховані вірно на суму 14 550,26грн. та підлягають задоволенню.

Щодо нарахування індексу інфляції в сумі 4 697,67грн., судом враховано наступне.

Пунктом 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» роз`яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При перерахунку інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем нараховано індекс інфляції не за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж (на суму 8 915,20грн. за період з 03.08.2018р. по 19.04.2019р.), а на місяць (серпень) в якому виникло прострочення. Проте, здійснивши власний перерахунок, суд встановив, що заявлені суми інфляційних втрат в загальному розмірі є арифметично вірними в межах визначених позивачем періодів та заявлені правомірно на суму 4 697,67грн.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Газтрим» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

У зв`язку з задоволенням позову витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗТРИМ", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП "АННЕ-ЛТД", с. Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 70 000, 24грн., з яких: 45 507,20грн. - основного боргу, 5 245,11грн. - пені, 4 697,67грн. - інфляційних втрат, 14 550,26грн. - 28% річних задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП "АННЕ-ЛТД" (31317, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Грузевиця, ідентифікаційний код 40132307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗТРИМ" (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 13/2; ідентифікаційний код 36980223) 45 507,20грн. (сорок п`ять тисяч п`ятсот сім гривень 20 коп.) - основного боргу, 5 245,11грн. - пені, 4 697,67грн. - інфляційних втрат, 14 550,26грн. - 28% річних, 1921,00грн. - відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.06.2019р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 3 прим. (надіслати всім рекомендованим з повідомленням):

1 - до справи,

2 - позивачу (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, офіс 3);

3 - відповідачу (31317, с. Грузевиця, Хмельницький район, Хмельницька область).