Рішення

від 18.06.2019 по справі 923/1025/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/1025/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Малого колективного підприємства "Орбіта"

до Акціонерного товариства "Херсонобленерго"

про скасування оперативно-господарської санкції

за участі:

секретаря судового засідання - Бєлової О.С.,

представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

у с т а н о в и в:

Щодо дій та аргументів Позивача

12.12.2018 Мале колективне підприємство Орбіта звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства Херсонобленерго про скасування оперативно-господарської санкції. Ухвалою суду від 17.12.2018 відкрите провадження у справі за правилами загального провадження та сторонам установлені строки для подання відзиву на позов та відповіді на відзив.

У якості обґрунтування власної позиції, позивач вказав, що:

- донарахування вартості спожитої електроенергії здійснене на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка не регулює правовідносини щодо можливості нарахування не облікованого обсягу за порушення передбачені Правилами роздрібного ринку електроенергії,

- безпосередньо ним не вчинялися дії по підключенню кабелю поза межами приладів обліку, а тому це не є самовільним підключенням.

Щодо дій та аргументів Відповідача

Відповідач заявлені до нього вимоги не визнав та у поданому до суду у встановлений строк відзиві на позов послався на наступні аргументи.

Так, на його думку, у задоволенні позову суд повинен відмовити виходячи з того, що:

- на даний час єдиною чинною методикою розрахунку вартості необлікованої електричної енергії є вказана Методика, а тому її застосування є правомірним,

- в акті про порушення наведена схема самовільного підключення, а тому твердження Позивача про не вчинення дій по самовільному підключенню не є обґрунтованими.

Щодо процесуальних дій та судових рішень у справі

Ухвалою суду від 17.12.2018 складі судді Павленко Н.А. відкрите провадження у справі за правилами загального провадження та підготовче засідання проведене 15.01.2019, 13.02.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Павленко Н.А. на лікарняному у справі 19.03.2019 здійснений повторний розподіл, за результатами якого суддею у справі визначено Закуріна М.К.

Безпосередньо підготовче засідання у іншому складі суду проведене 07.05.2019 та 28.05.2019, а розгляд справи по суті здійснений 18.06.2019.

Розгляд справи по суті проведений без участі представників сторін, оскільки вони не прибули, причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду справи. Зокрема, ухвала суду від 28.05.2019 про призначення справи до розгляду отримана Відповідачем 31.05.2019, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення № 7350104327415, а безпосередньо Позивач був повідомлений про судове засідання у судовому засіданні 28.05.2019.

Щодо установлених судом обставин справи

Між Малим колективним підприємством Орбіта , як споживачем, та Відкритим акціонерним товариством Енернопостачальна компанія Херсонобленерго , яке на даний час має назву - Акціонерне товариство Херсонобленерго , як постачальником, існують договірні відносини щодо постачання електричної енергії на підставі відповідного договору № 980 від 12.03.2004.

У межах дії цього договору 02.11.2018 представниками Відповідача здійснена перевірка дотримання Позивачем правил роздрібного ринку електричної енергії, за результатами якої складено Акт про порушення № 131577, в якому зазначено, що споживач: … з метою безоблікового споживання електричної енергії здійснив підключення в прихованому місці поза приладом обліку. Самовільне підключення здійснено в розрізі ввідного кабелю на три фази провідником ПНЗ 1х16 мм (мідь). Підключення самовільне бездротове здійснено до мережі, що не є власністю енергопостачальника. Електроенергія споживається, приладом обліку не враховується та не сплачується . Безпосередньо порушення встановлені пунктами 5.5.5.5, 5.5.5.20, 5.5.5.25 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

На підставі акту про порушення Комісією по розгляду актів порушення АТ Херсонобленерго прийняте рішення, оформлене протоколом № 136 від 04.12.2018, за яким комісією вирішено провести розрахунок недоврахованої електричної енергії на сум 333 489,32 грн за період з 02.11.2015 по 05.11.2018, виходячи з наступних показників: потужності - 10,8 кВт, часу самовільного підключення - 12 год на добу та добового споживання - 129,61 кВт/год на добу.

В рішенні зазначено, що порушенням, на підставі якого застосовано донарахування, є 2.1.7 підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку , а розрахунок проведено згідно з пунктом 2.9. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією .

Щодо оцінки суду установлених обставин та положень діючого законодавства

Встановлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарського зобов`язання, в силу якого у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір енергопостачання.

Так, відповідно до приписів частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов`язується оплатити її та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання.

Статтею 27 Закону України Про електроенергетику встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України у тому числі цивільну відповідальність.

Безпосередньо у відповідності до статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

За частиною 2 статті 217 ГК України відшкодування збитків є одним із видів господарських санкцій.

Зокрема, відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (частина 1). Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2).

За змістом статті 225 того ж Кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються серед іншого: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Водночас, статтею 226 названого Кодексу визначені умови і порядок відшкодування збитків. Так, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Отже, підсумовуючи наведені правові норми, суд зазначає, що вартість втраченого майна (майна у широкому розумінні цього слова), є збитками, які особа, що їх завдала, повинна відшкодувати у добровільному порядку в повному обсязі на вимогу особі, які ці збитки завдані.

Розмір збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок недоотримання коштів за електричну енергію, викрадену споживачем шляхом її самовільного використання без застосування приладів обліку (якщо таке застосування обов`язкове) або у разі умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 122 від 08.02.2006 Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії .

Цією постановою встановлені наступні правові положення:

- Обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ (пункт 4),

- Розрахунок вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, здійснюється за встановленими для відповідної групи споживачів тарифами, що діяли у період порушення (пункт 5),

- На підставі акта виявлених порушень енергопостачальник розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати. Споживач електричної енергії здійснює оплату зазначених збитків протягом 30 днів після отримання рахунка. У разі відмови споживача відшкодувати збитки підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення збитків здійснюється у судовому порядку (пункт 6),

- Рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та порядку відшкодування збитків, завданих йому внаслідок викрадення електричної енергії, може бути оскаржено в установленому законом порядку (пункт 7).

Взаємовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії , затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14 березня 2018 року № 312.

Так, відповідно до положень цих Правил:

- необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно (п. 1.1.2.);

- претензія - вимога споживача до суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії про усунення порушень умов відповідного договору, у тому числі щодо якості послуг з постачання та/або розподілу електричної енергії та/або якості електричної енергії, та про відшкодування збитків, завданих учасником роздрібного ринку електричної енергії внаслідок таких порушень (п. 1.1.2);

- Спірні питання між споживачем та постачальником електричної енергії або оператором системи чи іншим учасником роздрібного ринку вирішуються сторонами шляхом переговорів та у разі неможливості дійти згоди у зазначений спосіб, що підтверджується хоча б однією із сторін документально, розглядаються за зверненням споживача або іншого учасника роздрібного ринку в межах наданих законодавством повноважень енергетичним омбудсменом, Регулятором або судом. До вирішення спірного питання у межах компетенції можуть залучатись центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики. Розгляд скарг побутових та малих непобутових споживачів на дії чи бездіяльність електропостачальників та операторів систем розподілу, вирішення спорів між ними здійснюється також енергетичним омбудсменом (у тому числі спорів за участю інших учасників роздрібного ринку) (пункт 1.2.16.),

- Електропостачальник має право: … 11) на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, іншого електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку (пункт 5.2.1.),

- Споживач електричної енергії має право:

1) на приєднання власних електроустановок до мереж оператора системи або іншого власника електромереж у порядку, передбаченому Кодексом систем розподілу або Кодексом системи передачі;

2) на вибір електропостачальника;

3) на вибір комерційних пропозицій з різними тарифними планами;

4) одночасно мати більше одного укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу за умови дотримання цих Правил та Кодексу комерційного обліку. При цьому договір про постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником;

5) купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами за Правилами ринку та на організованих сегментах ринку за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - додатково договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку в електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за цими Правилами;

6) отримувати якісні послуги з розподілу (передачі), постачання та комерційного обліку електричної енергії;

7) змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" та цими Правилами;

8) отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії;

9) отримувати інформацію щодо якості електричної енергії, тарифів (цін), порядку оплати, умов та режимів її розподілу та споживання;

10) на компенсацію, що застосовується у разі недотримання показників якості послуг електропостачання;

11) на відшкодування збитків відповідно до умов договору та законодавства України, що застосовується у разі недотримання показників якості послуг електропостачання та якості електричної енергії;

12) на звернення до електропостачальника з питання змін договірних умов у порядку, передбаченому цими Правилами;

13) на доступ до встановлених поза межами об`єкта споживача розрахункових засобів вимірювання та інформації, яка зберігається в первинній базі даних електронних багатофункціональних розрахункових засобів вимірювання;

14) на отримання від оператора системи відшкодування в межах обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які спільно зі споживачем використовуються оператором системи;

15) отримувати від відповідного електропостачальника інформацію, передбачену законодавством та умовами договору про постачання електричної енергії споживачу;

16) отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення цих змін та у разі незгоди із запропонованими змінами розірвати договір з електропостачальником без оплати передбачених договором штрафних санкцій за його дострокове припинення;

17) на передачу функцій експлуатації своїх електроустановок на підставі окремого договору іншій організації, яка має право на здійснення такої діяльності;

18) на повернення від оператора системи розподілу, який розподіляє електричну енергію субспоживачу, коштів за розподіл необлікованої засобами вимірювальної техніки субспоживача електричної енергії, а від субспоживача - вартості цієї електричної енергії;

19) на доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених Правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

20) на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність субспоживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку» (пункт 5.5.1.),

- У разі виявлення представниками оператора системи … самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором (пункт 8.2.4.),

- У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням (пункт 8.2.5.),

- На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання повідомлення про місце, час і дату засідання комісії або відсутності споживача або його представника за адресою, визначеною у даних щодо споживача, наявних в оператора системи, оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв`язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків (пункт 8.2.6.).

- Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку (пункт 8.2.7.).

Як зазначено вище, порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення Правил встановлено Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією , затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562.

Зокрема, за змістом Методики:

- Вона встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28 (пункт 1.1),

- Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку …;

2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів;

3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо);

4) пошкодження або відсутності пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами…, пошкодження зазначених приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку;

5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника;

6) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку;

7) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку;

8) підключення на окремих площадках вимірювання електроустановок або струмоприймачів, не передбачених проектом, розрахунки за електричну енергію спожиту якими мають здійснюватися за іншою тарифною групою, ніж установлено для цієї площадки вимірювання.

Таким чином, з викладених правових положень, в контексті наявного між сторонами спору, слідує висновок про:

- обов`язок споживача електричної енергії користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та не допускати безоблікового її користування,

- у разі виявлення самовільного підключення до електричних мереж, а також порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення,

- в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил або Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії,

- у разі відмови від підписання акту споживачем або його представником в ньому робиться запис про відмову і у такому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами за умови посвідчення їх осіб,

- у разі причетності споживача до порушення цих Правил споживачу надається розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, здійснений на підставі Метожики розрахунку,

- кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи,

- у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Отже, у випадку виявлення крадіжки електроенергії унаслідок підключення до електричної мережі поза приладами її обліку без порушення самої схеми обліку електропостачальна організація має право на здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, яка підлягає сплаті порушником. При цьому у випадку відмови порушника сплатити вартість необлікованої електричної енергії електропостачальна організація повинна звернутися до суду з позовом для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

На підставі зроблених висновків суд зазначає, що за законодавством здійснене розмежування господарських санкцій у сфері роздрібного ринку електричної енергії, а саме оперативно-господарських санкцій та відшкодування збитків.

Зокрема, оперативно господарська санкція у вигляді донарахування вартості необлікованої електроенергії наступає у випадках: 1) порушення цілісності пломб, гвинтів, відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку; 2) пошкодження або відсутності пломб, індикаторів; пошкодження приладів обліку, інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку; 3) пошкодження або відсутності пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії; підключення електроустановок або струмоприймачів, не передбачених проектом).

Натомість, господарська санкція у вигляді відшкодування збитків наступає у випадках порушень: 1) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; 2) підключення до електричної мережі електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку; 3) підключення до електричної мережі електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Отже, здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії у випадку крадіжки електроенергії унаслідок підключення до електричної мережі поза приладами її обліку без порушення самої схеми обліку є за своєю юридичною природою застосуванням господарської санкції у вигляді відшкодування збитків, а не застосування оперативно-господарської санкції, як то у випадках, передбачених пунктом 1.2. Методики.

Результатом такого розмежування являються і наслідки, які з цього витікають.

Так, у відповідності статті 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Поряд з цим, відповідно до частини 2 статті 237 ГК України у разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції.

Проте, такий спосіб захисту не передбачений для відшкодування шкоди, яка фактично відшкодовується на вимогу особи, якій її завдано. Іншими словами, особа, до якої застосовані оперативно-господарські санкції вправі звернутися до суду з позовом про скасування санкцій, а у випадку спричинення шкоди - такої можливості закон не передбачає.

За змістом статті 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів; кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів; права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються визначеним шляхом.

Таким чином, держава гарантує судовий захист, але лише у випадку порушення прав та законних інтересів заявника.

У даному випадку права та інтереси Позивача не порушені, оскільки Відповідач не звертався до суду з позовом для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення її вартості, а безпосередньо можливість визнання недійсним рішення Відповідача про донарахування вартості електричної енергії у випадку її викрадення не передбачена діючим на даний час законодавством. Безпосередньо права та інтереси Позивача підлягають судовому захисту виключно у випадку звернення Відповідача з відповідним позовом до суду.

За таких висновків, суд не вважає за необхідне здійснювати окремий аналіз аргументів сторін, які стосуються правомірності прийнятого спірного рішення, а тому вони залишені без відповідного аналізу та дослідження.

Щодо висновків суду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів та положень діючого законодавства, суд вважає, що на час розгляду справи в суді права та інтереси Позивача не порушені, а тому відсутні підстави для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до квитанції від 12.12.2018 у сумі 1 762 грн, які відноситься на нього згідно з приписами статті 129 ГПК України.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене - 19.06.2019

Суддя М.К. Закурін