Рішення

від 19.06.2019 по справі 240/6617/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/6617/19

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Приватного підприємства "Крона" про стягнення 42 623,29 грн,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Житомирській області із позовом, в якому просить стягнути з рахунків у банку, що обслуговують Приватне підприємство "Крона" податкову заборгованість в сумі 42 623,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у Приватного підприємства "Крона" наявна заборгованість у розмірі 42 623,29 грн, яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була. Вказує, що у зв`язку із пропуском граничних строків сплати, вказане податкове зобов`язання набуло статусу податкового боргу. Наголошує, що у зв`язку із не сплатою відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, Головне управління ДФС у Житомирській області у відповідності до вимог Податкового кодексу України звертається до суду щодо стягнення податкового боргу в примусовому порядку з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 червня 2019 року о 12:00 (а.с. 30).

В судове засідання, призначене на 14 червня 2019 року о 12:00 прибув представник позивача, перед початком судового засідання подав до відділу документального забезпечення суду клопотання про проведення судового розгляду справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив.

Судова повістка направлялась відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Чкалова, 3, с. Ярунь, Новоград-Волинський район, Житомирська область, 11762), однак поштові відправлення повернулись на адресу суду з відміткою "інші причини".

Відповідно до ч. 4 ст. 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За наведених вище обставин, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відзив від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 162 КАС України, не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України: у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Приватне підприємство "Крона" (код ЄДРПОУ 30077457) перебуває на обліку в Новоград-Волинській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік від 20.02.2018, якою платником податків самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 24 820,97 грн (а.с. 19-20).

Актом перевірки №3796/06-30-54-12-31 від 08 листопада 2018 року встановлено порушення строки сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з земельного податку протягом строків, визначених пунктом 54.1 статті 54 та пунктом 57.1 статті 57, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України та на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0061855412 від 14.11.2018 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3 569,07 грн (а.с. 16).

Податковим повідомленням-рішенням №0048625412 від 19 вересня 2018 року на підставі акта перевірки №3043/06-30-54-12-31 від 13 вересня 2018 року, контролюючим органом за порушення строку сплати суму грошового зобов`язання визначеного пунктом 54.1 статті 54 та пунктом 57.1 статті 57, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України та на підставі статті 126 Податкового кодексу України, відповідача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 2 817,26 грн за платежем "земельний податок з юридичних осіб" (а.с. 18).

Крім того, актом перевірки №2155/06-30-54-12-31 від 20 червня 2018 року контролюючим органом за порушення строку сплати суму грошового зобов`язання визначеного пунктом 54.1 статті 54 та пунктом 57.1 статті 57, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України та на підставі статті 126 Податкового кодексу України, відповідача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 3 326,56 грн та на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0032565412 від 13.07.2018 (а.с. 14).

У відповідності до положень статті 129 Податкового кодексу України Приватному підприємству "Крона" також нараховано пеню у розмірі 8 089,43 грн (а.с. 10-13).

На виконання вимог пунктів 59.1, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Житомирській області було надіслано на адресу Приватному підприємству "Крона" податкову вимогу форми "Ю" №61-25 від 02 квітня 2014 року (а.с. 21).

Загальний розмір непогашеного податкового боргу Приватного підприємства "Крона" становить 42 623,29 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи зведеним розрахунком сум податкового боргу, які не були задоволені божником протягом строку, встановленого для їх погашення (а.с. 9).

У зв`язку із не сплатою відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, Головне управління ДФС у Житомирській області у відповідності до вимог Податкового кодексу України звернулось до суду щодо стягнення податкового боргу за рахунок готівки в примусовому порядку.

Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Основного Закону закріплено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня,

Відповідно до підпункту 20.1.24 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частки.

Положеннями пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України закріплено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до положень пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 3)згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положеннями пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з положеннями статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов`язання, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов`язання.

Статтею 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у приватного підприємства "Крона" наявна заборгованість з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 42 623,29 грн (24 820,97 грн - основний платіж, 9 712,89 грн - штрафна санкція, 8 089,43 грн - пеня), яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була.

Суд зазначає, що Головне управління ДФС у Житомирській області є територіальним органом Державної фіскальної служби, підпорядковується ДФС України та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території Житомирської області. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює, в тому числі, погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не зарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів, звертаються до суду у випадках передбачених законодавством.

Матеріали справи доказів адміністративного та/або судового оскарження податкових повідомлень-рішень №0061855412 від 14.11.2018, №0048625412 від 19.09.2018 та №0032565412 від 13.07.2018 не містять.

На виконання вимог пунктів 59.1, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Житомирській області було надіслано на адресу Приватного підприємства "Крона" податкову вимогу форми "Ю" "Ю" №61-25 від 02 квітня 2014 року (а.с. 21).

Загальний розмір непогашеного податкового боргу Приватного підприємства "Крона" становить 42 623,29 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи зведеним розрахунком сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку, встановленого для їх погашення.

Доказів погашення податкового боргу матеріали справи не містять та відповідачем надано не було.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів Головного управління ДФС у Житомирської області щодо наявності правових підстав для стягнення з Приватного підприємства "Крона" податкового боргу у розмірі 42 623,29 грн з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем на виконання вимог статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено наявності правових підстав для стягнення з Приватного підприємства "Крона" податкового боргу у розмірі 42 623,29 грн з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків у примусовому судовому порядку.

Відповідачем як відзиву на позовну заяву, так і доказів на підтвердження погашення податкового боргу або його спростування, надано не було.

Враховуючи встановлені судом обставини та наявні у матеріалах справи докази, керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Приватного підприємства "Крона" податкового боргу у розмірі 42 623,29 грн з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків, а тому позовні вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до положень частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 159, 162, 194, 205, 229, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Крона" (вул. Чкалова, 3, с. Ярунь, Новоград-Волинський район, Житомирська область, 11762, код ЄДРПОУ 30077457) на користь Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) податкову заборгованість в сумі 42623 (сорок дві тисячі шістсот двадцять три) грн 29 коп з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 19 червня 2019 року.

Суддя Л.А.Шуляк