Рішення

від 11.06.2019 по справі 260/456/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2019 рокум. Ужгород№ 260/456/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 - не з`явився;

відповідач - Нижньореметівська сільська рада - представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нижньореметівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Нижньореметівської сільської ради (90241, Закарпатська область, Берегівський район, с. Нижні Ремети, вул. Центральна, 27, код ЄДРПОУ 04349024), в якому просила суд: "1. Визнати протиправною бездіяльність Нижньореметівської сільської ради, яка проявилася у не розгляді та невиконанні мого звернення від 26 листопада 2019 року та ненаданні на нього відповіді, зобов`язавши відповідача надати мені відповідь на звернення; 2. Розглянути дану справу у спрощеному порядку без участі сторін; 4. Стягнути з відповідача на мою корись судові витрати."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року було закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Розгляд даної адміністративної справи відкладався (оголошувався перерва) у зв`язку із існуванням на те об`єктивних причин.

Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. Позивач вказує, що 26 листопада 2018 року з метою отримання належного доказу та реалізуючи своє конституційне і законне право на отримання допомоги від сільської ради та інформації, позивач звернулася із заявою до голови Нижньореметівської сільської ради, в якій просила на протязі тижня направити до дворогосподарства, яке належить її сусідці ОСОБА_2 комісію, яка б шляхом огляду та складення відповідного акту підтвердила факт пошкодження огорожі позивача внаслідок висипки ОСОБА_2 дров на огорожу позивача. Вказана заява була отримана особисто працівником сільської ради, про що на заяві проставлено дату та підпис. Однак, минув тиждень, місяць з часу звернення позивача до відповідача з даною заявою, однак сільська рада в особі її голови так і не направила комісію на місце та й не надала відповіді на звернення позивача, тобто по відношенню до вказаного звернення сільська рада проявила повну бездіяльність. Відповідач своєю бездіяльністю унеможливив реалізацію права позивача на отримання підтверджуючого доказу про заподіяння їй збитків.

У відзиві на позов представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що 26 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до голови Нижньореметівської сільської ради, у якій вказала, що її сусідка ОСОБА_2 склала паливні дрова під огорожу, у зв`язку із чим під час дощу буде замокати стіна будинку позивача. Відповідна заява була зареєстрована у журналі реєстрації заяв звернень громадян за 2018 рік. Наступного дня Нижньореметівським сільським головою Подмятніков О.В було здійснено обстеження дворогосподарства, яке належить ОСОБА_2 , однак паливні дрова на момент обстеження були відсутні на місці складування. 12 грудня 2018 року листом № Г31/02-17 ОСОБА_1 було надіслано відповідь на заяву, однак враховуючи те, у сільському бюджеті не передбачено видатків на поштові витрати, відповідь на заяву ОСОБА_1 передала особисто в руки секретар Нижньореметівської сільської ради ОСОБА_3 .. Разом з тим, лист від 12 грудня 2018 року № 488 щодо усунення проблемних питань із сусідами та дотримання принципів добросусідства було направлено і ОСОБА_2 .. Одночасно, відповідач вказує, що 18 квітня 2019 року було надіслано рекомендованим листом відповідь на заяву ОСОБА_1 від 26 листопада 2018 року.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися та не повідомили суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

Відповідно до пункту 2 прохальної частини позовної заяви, позивач просив розглянути дану справу без її участі. Одночасно, 06 травня 2019 року та 10 червня 2019 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшли заяви позивача відповідно до яких остання просила розглядати справу без участі позивача (а.с.а.с. 9, 13, 40).

Одночасно у відповідності поданого відповідачем відзиву на позовну заяву від 06 травня 2019 року, останній просив розглянути дану справу без участі представника Нижньореметівської сільської ради (а.с.а.с. 18, 19).

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи, у відповідності до статті 205 КАС України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду даної справи по суті.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26 листопада 2018 року позивач звернулася із заявою до голови Нижньореметівської сільської ради, в якій просила на протязі тижня направити комісію для огляду та складення відповідного акту на предмет пошкодження огорожі позивача внаслідок висипки ОСОБА_2 дров на огорожу (а.с. 10).

Вказана заява була зареєстрована у журналі реєстрації заяв звернень громадян за 2018 рік Нижньореметівської сільської ради 26 листопада 2018 року. Крім того, на вказаній заяві працівником відповідача було проставлено відповідний підпис про отримання та дату отримання цієї заяви, якою є 26 листопада 2018 року (а.с.а.с. 10, 21, 34, 35), що у свою чергу надає можливість суду встановити дату отримання відповідачем поданої позивачем заяви. Судом зауважується, що відповідачем не заперечується, що заява позивача було ним (відповідачем) отримана 26 листопада 2018 року.

Посилаючись на те, що відповіді на зазначене звернення не отримано, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивача щодо визнання протиправною бездіяльності стосовно ненадання відповідачем відповіді на його заяву від 26 листопада 2018 року, скеровану на адресу відповідача в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян", зобов`язання відповідача виконати вимоги Закону України "Про звернення громадян" суд виходить з наступного.

Відповідно до статі 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

За правилами статті 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Термін розгляду звернень громадян визначено статтею 20 Закону України "Про звернення громадян".

Так, відповідно до зазначеної норми права звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Згідно статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, серед іншого, зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов`язаний об`єктивно, всебічно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також в обов`язковому порядку у відповідні строки повідомити громадянина про наслідки розгляду його заяви.

На обґрунтування доводів, викладених у відзиві на адміністративний позов, відповідачем зазначено, що відповідно за зверненням позивача від 26 листопада 2018 року, ОСОБА_1 було направлено лист № Г31/02-17 від 12 грудня 2018 року, який позивачу було передано особисто (а.с. 22).

Однак, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано документальних доказів отримання позивачем відповіді № Г31/02-17 від 12 грудня 2018 року, про отримання якої позивачем зазначає відповідач.

При цьому, суд зазначає, що належним доказом щодо строку надання відповіді є або дата, засвідчена власноручним підписом одержувача, або дані про подання відповідного листа на підприємство поштового зв`язку, у разі надіслання такого засобами поштового зв`язку.

Також судом зазначається, що інформація зазначена відповідачем, як реакція відповідача на звернення позивача від 26 листопада 2018 року, про те, що 12 грудня 2018 року листом № 488 було повідомлено ОСОБА_2 щодо усунення проблемних питань із сусідами та дотримання принципів добросусідства, також не підтверджена у зв`язку із відсутністю відповідних доказів про отримання (доведення до адресата) такого листа (а.с. 23).

Також судом зауважується, що будь-якого доказу (як от журнал вихідної кореспонденції, квитанції про надіслання тощо), який би свідчив про те, що дійсно відповідачем листи від 12 грудня 2018 року за № Г31/02-17 та за № 488, були направлені, надані, іншим чином вибули із Нижньореметівської сільської ради, відповідачем суду не надано.

Крім того, одночасно, відповідач вказує, що 18 квітня 2019 року було надіслано рекомендованим листом відповідь № Г31/02-17 від 12 грудня 2018 року на заяву ОСОБА_1 від 26 листопада 2018 року, про що свідчать квитанції ПАТ "Укрпошта" про відправлення рекомендованого листа Газдик ОСОБА_4 . ОСОБА_5 . 18 квітня 2019 року (а.с.а.с. 21, 35).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем на звернення ОСОБА_1 від 26 листопада 2019 року було надано відповідь лише 18 квітня 2019 року, тобто після звернення позивача з даним позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду, що свідчить про порушення терміну розгляду звернень громадян встановленого статтею 20 Закону України "Про звернення громадян".

На підставі зазначеного, суд робить висновок, що за даних обставин відповідач зобов`язаний був надати мотивовану відповідь заявнику по суті звернення у строк передбачений законом, а відтак бездіяльність за даних обставин вважає протиправною.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було вжито заходів щодо належного розгляду звернення позивача в порушення норм Закону України "Про звернення громадян", така бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду звернення не може відповідати критеріям правомірності, визначених статтею 2 частиною 2 КАС України та є протиправною.

Необхідно зазначити, що відповідно до статті 2 частини 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 відповідь на звернення, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу учасників справи, що судом надається оцінка спірним правовідносинам, на час їх виникнення.

18 квітня 2019 року ОСОБА_1 було надіслано лист № Г31/02-17 від 12 грудня 2018 року відповідь на заяву ОСОБА_1 від 26 листопада 2018 року, про що свідчать квитанції ПАТ "Укрпошта" про відправлення рекомендованого листа ОСОБА_6 18 квітня 2019 року (а.с. 21).

Таким чином, відповідачем 18 квітня 2019 року було надіслано позивачу відповідь на звернення ОСОБА_1 від 26 листопада 219 року, а відтак, суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити.

За такого правового врегулювання, для повного захисту прав позивача в рамках заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову із визнанням протиправною бездіяльність Нижньореметівської сільської ради, щодо ненадання своєчасної письмової відповіді по суті звернення ОСОБА_1 від 26 листопада 2018 року.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки відповідачами, як суб`єктами владних повноважень не доведено правомірності вчиненої бездіяльності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову та його часткове задоволення.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою стягується судовий збір у розмірі 0.4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 768,40 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд вважає необхідним задовольнити вимогу немайнового характеру, що зазначена позивачем у прохальної частини позову, таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір сплачений при зверненні до суду у розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Нижньореметівської сільської ради (90241, Закарпатська область, Берегівський район, с. Нижні Ремети, вул. Центральна, 27, код ЄДРПОУ 04349024) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Нижньореметівської сільської ради, щодо ненадання своєчасної письмової відповіді по суті звернення ОСОБА_1 від 26 листопада 2018 року.

У задоволенні позову у частині решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Нижньореметівської сільської ради (90241, Закарпатська область, Берегівський район, с. Нижні Ремети, вул. Центральна, 27, код ЄДРПОУ 04349024) судові витрати у розмірі 768,40 (семиста шістдесяти восьми гривень 40 копійок) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 11 червня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 19 червня 2019 року.

СуддяС.Є. Гаврилко