Рішення

від 14.05.2019 по справі 280/627/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2019 року Справа № 280/627/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-251-23 від 16.11.2018 у частині сплати ОСОБА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 , заборгованості зі сплати штрафу у сумі 15696,09 грн. та єдиного внеску за 2017-2018 роки у загальній сумі 15819,54 грн., рішення №0000311702 від 30.10.2015 Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 15795,99 грн.

Ухвалою суду від 15 лютого 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 13 березня 2019 року.

13 березня 2019 року судом відкладено підготовче судове засідання на 11 квітня 2019 року.

11 квітня 2019 року судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 (тридцять) днів та відкладено підготовче судове засідання на 14 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 14 травня 2019 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про залишення позовної вимоги без розгляду, задоволено заяву позивача, визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними, поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на той же день.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно та не обґрунтовано прийнято оскаржувані рішення Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску , зі сплати штрафних санкцій ОСОБА_1 , на суму 15795,99 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2018 року № Ф-251-23, у частині сплати ОСОБА_1 заборгованості зі сплати штрафу у сумі 15696,09 грн. та єдиного внеску за 2017-2018 у загальній сумі 15819,54 грн., оскільки у позивача відсутнє грошове зобов`язання. У 2015 році Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області у позивача, як фізичної особи-підприємця, була проведена перевірка, за наслідками якої був складений вищевказаний Акт перевірки від 21.09.2015 року. На підставі цього Акту перевірки позивачу було донараховано 157959,90 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, про що він своєчасно отримав податкову вимогу № Ф-24-1702 від 21.09.2015 року. Ця податкова вимога була ним оскаржена у судовому порядку, 10.02.2016 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду, за наслідками розгляду справи № 808/8234/15, податкова вимога № Ф-24-1702 від 21.09.2015 року визнана протиправною та скасована. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 року апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на це судове рішення залишена без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду залишена без змін. Таким чином, постанова Запорізького окружного адміністративного суду 27.09.2016 року набрала законної сили, донарахування мені 157959,90 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування було здійснено контролюючим органом безпідставно, звідси такого зобов`язання я не маю. Відповідно до вимог п.57.4 ст.57 Податкового кодексу України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу. Таким чином, оскільки у позивача відсутнє грошове зобов`язання, Рішення від 30.10.2015 року про нарахування штрафних санкцій на суму цього зобов`язання, підлягає скасуванню, як підлягає скасуванню і Вимога від 16.11.2018 року у цій частині. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що згідно даних ІС Податковий Блок 14.10.2008 року внесено запис щодо державної реєстрації підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 . З 15.10.2008 року позивача взято на облік у Головному управлінні ДФС у Запорізькій області, Олександрівське управління у м. Запоріжжі, Олександрівська ДПІ (Олександрівський район м. Запоріжжя). Таким чином, з 15.10.2008 року по теперішній час ФОП ОСОБА_1 обліковується у Головному управлінні ДФС у Запорізькій області, як фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування. Строк сплати єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування за 2015 рік, до 10 лютого наступного року, тобто 09.02.2016 року, відповідно до абз.З ч.8 ст.9 Закону №2464. Таким чином, 09.02.2016 року - нараховано згідно наданого платником самостійно звіту по єдиному внеску за 2015 рік №1603455881 від 03.02.2016 ролку у сумі 5293,88 грн. До 01.01.2017 року у випадку відсутності доходу (прибутку) від підприємницької діяльності можливо було не нараховувати та не сплачувати єдиний внесок, та звітувати з 0 , відповідно до п. 2 ст. 7 розд. III Закону № 2464 в редакції, яка діяла до 01.01.2017 року. Законом № 1774-УІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесено зміни до закону № 2464, які набули чинності з 01 січня 2017 року, зокрема у першому реченні абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 слова має право самостійно замінено словом зобов`язаний . Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 6 Закону України № 2464, платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Ставка єдиного внеску для платників єдиного внеску відповідно до норм ч.5 ст. 8 Закону України № 2464 встановлено у розмірі 22 відсотки. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст. 9 Закону України № 2464). Таким чином з 01.01.2017 року, у зв`язку зі змінами у Податковому кодексі, фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування та фізичні особи які провадять незалежну професійну діяльність зобов`язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок незалежно від того, отримували вони дохід (прибуток) чи ні. У випадку, якщо фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування або фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність не отримувала дохід (прибуток) від підприємницької діяльності (або незалежної професійної діяльності), вона повинна нараховувати та сплачувати єдиний внесок у розмірі 22 відсотки від мінімальної заробітної плати. Строк сплати єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування за 2017 рік, до 10 лютого наступного року, тобто 09.02.2018 року, відповідно до абз.З ч.8 ст.9 Закону №2464. Виходячи з наведеного вище, 09.02.2018 року автоматично нараховано єдиний внесок в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 у сумі 8448,00 грн. ( мінімальна заробітна плата 2017 року 3200*22 відсотки = 704 грн. в місяць) як приватному підприємцю на загальній системі оподаткування. З 01.01.2018 року фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також члени фермерських господарств зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, згідно абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464. Отже, нарахування в інтегрованій картці платника єдиного внеску фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 проведені відповідно вимог чинного законодавства:

За 1 квартал 2018 року по строку 19.04.2018 року -2457,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2018 року 3723*22 відсотки = 819,06 грн..в місяць, за 3 місяці відповідно = 2457,18 грн.)

За 2 квартал 2018 року по строку 19.07.2018 року - 2457,18 грн.

За 3 квартал 2018 року по строку 19.10.2018 року - 2457,18 грн. *3= 7271, 54 грн.

Сума заборгованості зі сплати єдиного внеску (основного платежу) дорівнює - нарахування за 2015 рік (самостійно задекларовані) у сумі 5293,88 грн. + нарахування за 2017 рік у сумі 8448,00 грн. + нарахування за 3 квартали 2018 року у сумі 7371,54 грн. = 21 113,42 грн. Оскаржуване позивачем рішення від 30.10.2015 року №0000311702 було прийняте за результатами документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 21.09.2015 року №33/08/26/1702/3039319178. За результатами вищевказаної перевірки було встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 :

- п. 138.8 ст.138, п. 177.4. ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України), а саме занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2013 рік в сумі 535 224,30 грн., за 2014 рік в сумі 754 378,02 грн.

- п.2 ч.І ст.7 . п.11 ст.8, п.8 ст.9 Закону №2464, а саме заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за ставкою 34.7% в загальній сумі 157 959,9 грн. у тому числі по періодах: 2013 рік в сумі 76 811,92 грн., 2014 рік в сумі 81 147,98 грн.

- пп . в гі.176.1 ст.176 ПК України, а саме перекручення даних наданих в деклараціях за 2013-2014 рік, а саме завищення валових витрат.

В інтегрованій картці платника 17.12.2015 року нараховано штрафні санкції по єдиному внеску згідно рішення від 30.10.2015 року №0000311702 на суму 15795,99 грн. ( з урахуванням переплати 99,9 грн. сума несплачених штрафних санкцій складає 15696,09 грн.). Враховуючи вищезазначене, ГУ ДФС у Запорізькій області вважає, що податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ від 16.11.2018 року №Ф-251-23 на суму 21 113,42 грн. та рішення №0000311702 від 30.10.2015 року про застосування штрафних санкцій на суму 15 795.99 грн. є такими, що винесені відповідно до норм діючого законодавства, а адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що з 15.10.2008 року позивача взято на облік у Головному управлінні ДФС у Запорізькій області, Олександрівське управління у м. Запоріжжі, Олександрівська ДПІ (Олександрівський район м. Запоріжжя).

Тобто, з 15.10.2008 року по теперішній час ФОП ОСОБА_1 обліковується у Головному управлінні ДФС у Запорізькій області, як фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування.

У 2015 році Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області у позивача, як фізичної особи-підприємця, була проведена перевірка, за наслідками якої був складений Акт перевірки від 21.09.2015 року.

На підставі цього Акту перевірки позивачу було донараховано 157959,90 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, про що він своєчасно отримав податкову вимогу № Ф-24-1702 від 21.09.2015 року.

Податкова вимога № Ф-24-1702 від 21.09.2015 року була оскаржена позивачем у судовому порядку,

10.02.2016 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду, за наслідками розгляду справи № 808/8234/15, податкова вимога № Ф-24-1702 від 21.09.2015 року визнана протиправною та скасована.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 року апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на це судове рішення залишена без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду залишена без змін.

Постанова Запорізького окружного адміністративного суду 27.09.2016 року набрала законної сили.

30 жовтня 2015 року Державною Податковою Інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області винесено Рішення №0000311702 Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 15795,99 грн.

Про вищевказане рішення позивач дізнався 16.01.2019, коли отримав у відділенні поштового зв`язку відповідь Олександрівського управління у м.Запоріжжя ГУДФС у Запорізькій області на звернення позивача, до якої було додано копію цього рішення.

16 листопада 2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-251-23, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку в частині сплати штрафу у розмірі 15696,09 грн. та єдиного внеску за 2017-2018 року у загальній сумі 15819,54 грн.

Як зазначено у Вимозі, така сума недоїмки визначена на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів .

Донарахування позивачу 157959,90 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування було здійснено контролюючим органом безпідставно, оскільки рішенням суду дана вимога була визнана протиправною та скасована, тому такого зобов`язання він не має.

Вважаючи прийняте Рішення №0000311702 Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-251-23 протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, цей внесок передбачений для захисту прав застрахованих осіб, тобто, він носить персональний характер.

Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

З матеріалів справи встановлено, що з 15.10.2008 року позивача взято на облік у Головному управлінні ДФС у Запорізькій області, Олександрівське управління у м. Запоріжжі, Олександрівська ДПІ (Олександрівський район м. Запоріжжя).

Тобто, з 15.10.2008 року по теперішній час ФОП ОСОБА_1 обліковується у Головному управлінні ДФС у Запорізькій області, як фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування.

Частиною 3 ст.9 Закону № 2464-VI встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Пунктом 2 ч.1 ст.13 Закону № 2464-VІ встановлено, що органи доходів і зборів мають право, поряд з іншим, проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

При цьому документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Як визначено п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Кодексом встановлений порядок для проведення кожної з таких перевірок, порядок оформлення результатів перевірок, зокрема, складення акту, ознайомлення з таким актом платника податків та інщі заходи.

За результатами перевірки документальної планової виїзної фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. та з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2014 р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя складено акт №33/08/26/17-02/3039319178 від 21.09.2015 та Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-24-1702 від 21.09.2015, якою позивачу визначено суму боргу з єдиного внеску у розмірі 157 959,90 грн.

Податкова вимога № Ф-24-1702 від 21.09.2015 року була оскаржена позивачем у судовому порядку,

10.02.2016 року Постановою Запорізького окружного адміністративного суду, за наслідками розгляду справи № 808/8234/15, податкова вимога № Ф-24-1702 від 21.09.2015 року визнана протиправною та скасована.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 року апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на це судове рішення залишена без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду залишена без змін.

Постанова Запорізького окружного адміністративного суду 27.09.2016 року набрала законної сили.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишено без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі №808/8234/15 залишено без змін.

Тобто податкову вимогу № Ф-24-1702 від 21.09.2015 року, якою позивачу визначено суму недоїмки зі сплати єдиного податку у розмірі 157959,90 грн. скасовано.

30 жовтня 2015 року Державною Податковою Інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області винесено Рішення №0000311702 Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 15795,99 грн.

Відповідно до вимог п.57.4 ст.57 Податкового кодексу України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Суд зазначає, що оскільки сума грошового зобов`язання за вимогою № Ф-24-1702 від 21.09.2015 року у розмірі 157959,90 грн. була скасована за результатом судового оскарження позивачем, то скасуванню підлягає і Рішення №0000311702 Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 15795,99 грн.

Щодо винесеної відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-251-23 від 16.11.2018 у частині сплати ОСОБА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 , заборгованості зі сплати штрафу у сумі 15696,09 грн. та єдиного внеску за 2017-2018 роки у загальній сумі 15819,54 грн., суд зазначає наступне.

Як зазначено у Вимозі, така сума недоїмки визначена на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів .

Позивач з 02.11.2015 року до 09.01.2019 року постійно працював на посаді заступника генерального директора ТОВ ТБ ТРУДОВИК , ідентифікаційний код юридичної особи 39226852, де отримував заробітну плату, відповідно, це Товариство здійснювало оплату за нього єдиного внеску, будь-якої заборгованості зі сплати внеску не існує. Іншої діяльності протягом 2017-2018 років позивач не здійснював, інших доходів, крім заробітної плати у вказаному Товаристві, не мав.

Як працівник вказаного Товариства, позивач був застрахованою особою, і його права, передбачені Законом № 2464-УІ, дотримані у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Разом з тим, суд зазначає, що застосування до позивача у цих обставинах вимог абз.2 п.2 ч.І ст.7 Закону №2464-УІ, а саме, що приватний підприємець за відсутності доходу (прибутку) у звітному періоді зобов`язаний визначити базу нарахування, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску є дискримінацією за ознаками виду доходу.

Так, якщо платник податків, маючи основне місце роботи, додатково інвестує у напрямку отримання пасивних видів доходу, він наразі не сплачує єдиний внесок. Але, у випадку його реєстрації підприємцем та створення власного бізнесу, за умови збереження основного місця роботи, ЄСВ повинно сплачуватись. Крім того, таке сумісництво породжує, по суті, подвійне оподаткування ЄСВ (за основним та неосновним місцем роботи).

При цьому статтею 24 Конституції України проголошено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Крім того, дискримінація, тобто, обмеження осіб за їх ознаками, у тому числі, майнового стану, у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, або створення їм менш сприятливих умов або становища порівняно з іншими особами, заборонена статтею 6 Закону України від 06.09.2012 р. № 5207-УІ Про засади запобігання та протидії дискримінації в України .

Частиною 3 ст.9 Закону № 2464-VI встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що оскільки податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-251-23 від 16.11.2018 у частині сплати ОСОБА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 , заборгованості зі сплати штрафу у сумі 15696,09 грн. та єдиного внеску за 2017-2018 роки у загальній сумі 15819,54 грн. була винесена контролюючим органом на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, відповідно до яких за позивачем нараховувались штрафні санкції по основному зобов`язанню, яке було скасовано позивачем за результатами судового оскарження, скасуванню і підлягає вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-251-23 від 16.11.2018 у частині сплати ОСОБА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 , заборгованості зі сплати штрафу у сумі 15696,09 грн. та єдиного внеску за 2017-2018 роки у загальній сумі 15819,54 грн.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що контролюючим органом протиправно сформовано та направлено позивачу рішення Державної Податкової Інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області №0000311702 від 30.10.2015 Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 15795,99 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-251-23 від 16.11.2018 у частині сплати ОСОБА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 , заборгованості зі сплати штрафу у сумі 15696,09 грн. та єдиного внеску за 2017-2018 роки у загальній сумі 15819,54 грн..

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про застосування штрафних санкцій, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-251-23 від 16.11.2018 у частині сплати ОСОБА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 , заборгованість зі сплати штрафу у сумі 15696,09 грн. та єдиного внеску за 2017-2018 роки у загальній сумі 15819,54 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної Податкової Інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області №0000311702 від 30.10.2015 Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 15795,99 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістсот вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізького області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.05.2019.

Суддя М.С. Лазаренко