Рішення

від 14.06.2019 по справі 640/918/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2019 року № 640/918/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СТБ-ПАРТНЕР" (04053, м. Київ, вулиця Кирилівська, 160) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (03680, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ-ПАРТНЕР" (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - Відповідач 1), Державної фіскальної служби України (надалі - Відповідач 2), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 39439980) від 10.12.2018 р. № 1018717/34293547; зобов`язати Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39392197) зареєструвати податкову накладну від 19.10.2018 р. № 8 Товариства з обмеженою відповідальністю СТБ-ПАРТНЕР (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, код ЄДРПОУ 34293547) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 19.10.2018 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін.

В обґрунтування позовної заяви Позивач зазначає, що Відповідачем 1 порушено норми п.п.201.16.1 п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України - у квитанції не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванню.

Відповідачами не надано суду відзиву на позовну заяву.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем складено податкову накладну від 19.10.2018 р. №8 та направлено 13.11.2018 р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за реєстраційним номером документу 9248981126.

Згідно отриманих Позивачем Квитанцій від 13.11.2018р. реєстрацію документів зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків .

Позивачем надіслано на адресу Контролюючого органу витребувані документи, що підтверджується Повідомленнями від 05.12.2018 р. щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК реєстрація якої/го зупинено.

Комісією ДФС України прийнято рішення від 10.12.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної 19.10.2018 р. №8, відмовлено у реєстрації ПН у зв`язку з ненаданням первинних документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки- фактури/інвойси, акти приймання-пер дачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити), розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись з Рішеннями комісії Позивачем направлено скаргу до ДФС України, за результатом розгляду скарг ДФС України прийнято рішення від 21.12.2018 р. №53081/34293547/2, яким скаргу платника залишено без задоволення, а рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН - без змін.

Позивач вважає, що спірні рішення прийнято Відповідачами з порушенням вимог законодавства, а тому звернувся до Суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що 21 травня 2018 року ТОВ "СТБ-ПАРТНЕР" було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" Договір поставки №2105-18, згідно якого ТОВ "СТБ-ПАРТНЕР" прийняло на себе зобов`язання виготовити та передати у власність ТОВ "ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" Товар за найменуванням, асортиментом, номенклатурою, тощо, визначеним Специфікаціями до Договору, а ТОВ "ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" зобов`язався прийняти такий Товар та оплатити його на умовах договору.

Пунктом 7. Специфікації № 1 до Договору поставки № 2105-18 від 21.05.2018 р. Сторонами визначений Товар Фільтр сепаратор вуглеводнів FS-Н DN100 PN 6,3 МПа в комплекті з відповідними фланцями, прокладками і кріпленням ТОВ СТБ-ПАРТНЕР у кількості 2 компл. загальною вартістю 150000,00 грн. (сто п`ятдесят тисячі гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 25000,00 грн.

Позивачем щодо податкових зобов`язань щодо поставлених фільтрів сепараторів вуглеводнів FS- Н DN 100 PN 6,3 МПа за Договором поставки № 2105-18 від 21.05.2018 р. оформило податкову накладну № 8 від 19.10.2018 р. на загальну суму 150 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 25000,00 грн.

Однак, Товариством отримано інформацію щодо зупинення реєстрації вказаної податкової накладної.

Як наслідок, платником податків було направлено на адресу контролюючого органу пояснення та документи на їх підтвердження щодо необґрунтованості зупинення такої реєстрації, а саме:

1. Ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.08.20 і 8 р. № 49-Л;

2. Дозвіл Головного управління Держпраці у Київській області № 724.16.32 від 01.04.2016 p.;

3. Дозвіл Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України № 1236.12.30 від 15.08.2012 р.;

4. Договір поставки № 2105-18 від 21.05.2018 р. зі специфікацією № 1 до нього;

5. Видаткова накладна ТОВ ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ № РН-0000016 від 19.10.2018 р.;

6. Довіреність Ne 437 від 19.10.2018 р. на отримання товару;

7. Платіжне доручення № 2221 від 15.11.2018 р.;

8. Попередня калькуляція вартості виробництва продукції № КА-0000008 від 18.10.2018 р.;

9. Видаткова накладна ТОВ ПІВДЕНЬ АКТИВ ПРОФІТ № ПА-0000003 від 17.10.2018 р.;

10. Видаткова накладна ТОВ ФЕДМЕД № Фе-0000012 від 17.10.2018 р.;

11. Видаткова накладна ТОВ ЛІАГАРН № Лг-0000001 від 10.10.2018 р.;

12. Видаткова накладна ТОВ ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ № РН-0000015 від 29.12.2017 р.;

13. Видаткова накладна ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ НІСА № РН-0001251 від 21.11.2017 р.;

14. Видаткова накладна АТЗТ ФІБОС № 56 від 09.02.2018 р.;

15. Видаткова накладна ТОВ ГРАДІЄНТ -Україна № 251 від 09.02.201 р.;

16. Видаткова накладна ТОВ АСВАТОРГ ПРО № АП-0000001 від 16.10.2018 р.;

17. Видаткова накладна ТОВ ЗСМАРКЕТ № 1184 від 09.02.2018 р.;

18. Видаткова накладна ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СПЕКТР МЕТАЛ № 210201 від 21.02.2018 р.;

19. Видаткова накладна ТОВ МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД № Ц-000006945 від 23.02.2018 р.

20. Видаткова накладна ТОВ ТВК КРОС №102635 від 06.02.2018 р.;

21. Видаткова накладна ТОВ ТАСТА-ЛІСКІТРУБОДЕТАЛЬ № 1541 від 16.03.2018 р.;

22. Видаткова накладна ТОВ МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД № Ц-000010116 від 23.03.2018 р.;

23. Видаткова накладна ТОВ МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД № Ц-000010118 від 23.03.2018 р.;

24. Видаткова накладна ТОВ МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД № Ц-000014422 від 23.04.2018 р.;

25. Видаткова накладна ТОВ УКРГОСТ № УК00113 від 25.06.2018 р.;

26. Видаткова накладна ТОВ ФІРМА КРІОГЕНСЕРВІС № КрКУ-000342 від 27.06.2018 р.;

27. Видаткова накладна ТОВ ІМПУЛЬС КОМПАНІ № РН-0000350 від 26.06.2018 р.;

28. Видаткова накладна ТОВ № КОМПАНІЯ АЛІР № РН-0005021 від 25.06.2018 р.;

29. Видаткова накладна ТОВ МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД № Ц-000036188 від 31.08.2018 р.;

30. Видаткова накладна ТОВ МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД № Ц-000036190 від 31.08.2018 р.;

31. Видаткова накладна ПП МОЛОТОК № М-0917-045 від 17.09.2018 р.;

32. Видаткова накладна ТОВ ТВК КРОС № 125423 від 12.09.2018 р.;

33. Видаткова накладна ТОВ ВТК МЕТТА № 454 від 01.10.2018 р.;

34. Видаткова накладна ТОВ СОЛДІ І КО № 92472 від 17.10.2018 р.;

35. Видаткова накладна ТОВ 27 № 27000547438 від 01.10.2018 р.;

36. Видаткова накладна ТОВ ТВК КРОС № 100788 від 18.01.2018 р.;

37. Видаткова накладна ТОВ ТВК КРОС № 101796 від 24.01.2018 р.;

38. Товарно-транспортна накладна № 10-10/18 від 10.10.2018 р.

Незважаючи на подання Позивачем вище зазначених документів, Відповідачем 1 прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а саме від 10.12.2018 року № 1018717/34293547.

Проаналізувавши зміст рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, Судом встановлено, що підставою для його прийняття, зазначено ненадання платником податку копій документів, в тому числі: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, є необґрунтованим та безпідставним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.16 ст. 216 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п. 6 зазначеного Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 7 цього ж Порядку у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (п. 10 Порядку).

Згідно з пп. 1.6 п. 1 листа ДФС України від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Відповідно до п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За змістом п. 15 зазначеного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, Позивачем надавалася Відповідачу 1 первинна документація, яка підтверджувала взаємовідносини з контрагентами на підставі яких виписано податкову накладну від 19.10.2018 р. №8 та направлено 13.11.2018 р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за реєстраційним номером документу 9248981126.

Щодо аналізу господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, то в даній справі Суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Суд також зазначає, що оскаржуване рішення Комісії ДФС України є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Суд вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між Позивачем та його контрагентом, а також на те, що такі документи були надані Відповідачу 1, останній не мав правових підстав для відмови Позивачу у реєстрації податкової накладної від 19.10.2018 р. №8 та направлено 13.11.2018 р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за реєстраційним номером документу 9248981126.

Окрім того, Суд звертає увагу на приписи пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України, відповідно до яких, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відповідно до абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 №1486/12/13-13 резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Враховуючи зазначене, Суд вважає за необхідне скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ПН від 19.10.2018 р. №8 та направлена 13.11.2018 р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за реєстраційним номером документу 9248981126.

В частині позовних вимог щодо зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за датою її подання до реєстрації, а саме: ПН від 19.10.2018 р. №8, Суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до правил частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДФС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну подану Позивачем, датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому, Суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії", відповідно до яких, саме орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Крім того, Суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі "Рисовський проти України", в якому Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Для відновлення порушених права Позивача Суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за датою її подання до реєстрації, а саме: від 19.10.2018 р. №8 та направлено 13.11.2018 р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за реєстраційним номером документу 9248981126.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ-ПАРТНЕР" (адреса: 04073, м. Київ, вулиця Фрунзе, будинок 160, код ЄДРПОУ 34293547) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 39439980) від 10.12.2018 р. № 1018717/34293547.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39392197) зареєструвати податкову накладну від 19.10.2018 р. № 8 Товариства з обмеженою відповідальністю СТБ-ПАРТНЕР (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, код ЄДРПОУ 34293547) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 13.11.2018 р.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ-ПАРТНЕР" (адреса: 04073, м. Київ, вулиця Фрунзе, будинок 160, код ЄДРПОУ 34293547) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 копійок).

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ-ПАРТНЕР" (адреса: 04073, м. Київ, вулиця Фрунзе, будинок 160, код ЄДРПОУ 34293547) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 копійок).

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ-ПАРТНЕР" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34293547, адреса: 04073, м. Київ, вулиця Фрунзе, будинок 160);

Відповідач 1: Головне управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДР: 39439980);

Відповідач 2: Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, ідентифікаційний код: 39292197).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя А.Б. Федорчук