П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/3524/13-а Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Єщенка О.В.,
- Шеметенко Л.П.,
за участю: секретар судового засідання - Уштаніт Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу малого приватного підприємства Фірма Енергоремонтналадка на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду, яке прийнято 26 лютого 2019 року у складі суду судді: Вовченко О.А. в місті Одесі по справі за адміністративним позовом малого приватного підприємства Фірма Енергоремонтналадка до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001092210 від 12.04.2013 року,-
В С Т А Н О В И В:
08 травня 2013 року мале приватне підприємство Фірма Енергоремонтналадка (далі - МПП Фірма Енергоремонтналадка ) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2013 р. №0001092210 про збільшення грошового зобов`язання із ПДВ на 429225,00 грн. за основним платежем та на 107306,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2013 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 р., позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 12.04.2013 р. №0001092210.
Постановою Верховного Суду від 27 серпня 2018 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області і задоволено частково, скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року адміністративний позов МПП Фірма Енергоремонтналадка задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001092210 від 12.04.2013 року в частині збільшення грошового зобов`язання із податку на додану вартість на 299975,00 грн. за основним платежем та на 74993,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Стягнуто з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь МПП Фірма Енергоремонтналадка судовий збір у розмірі 1603,22 грн., сплачений згідно платіжного доручення №169 від 25.04.2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у задоволенні заяви МПП Фірма Енергоремонтналадка про стягнення з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21453,00 грн. відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, МПП Фірма Енергоремонтналадка подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь МПП Фірма Енергоремонтналадка витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 453,00 грн. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що відмовляючи у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу судом першої інстанції не враховано, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України, позивачем 13 лютого 2019 року була до суду надана заява про підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, а тому, враховуючи складність справи, вказана сума підлягає стягненню з відповідача у розмірі 21 453, 00 грн. у повному обсязі.
Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу відповідачем не надано.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, здійснено заміну відповідача по справі №815/3524/13-а - Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на його правонаступника - Головне управління ДФС в Одеській області
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Склад та обсяг судових витрат визначено у частині 3 статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегія суддів зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.
Надаючи оцінку доказам підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного.
12 грудня 2018 року між позивачем та адвокатом Черток О. В. був укладений договір про надання правової допомоги, пунктом 6 якого передбачений наступний порядок оплати гонорару: гонорар адвокату за виконання умов даного Договору сплачується відповідно до підписаних актів виконаних робіт та виплачується наступним чином: авансовим платежем у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. при підписанні цього договору, а остаточний розрахунок проводиться протягом трьох днів з дня підписання Акту (Т. 3 а.с. 117).
Колегія суддів зазначає, що в підтвердження понесених витрат позивачем 13.02.2019 р. надано заяву про підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу: договір про надання правової допомоги від 12.12.2018; акт надання правничої допомоги по договору від 12.12.2018 р. від 11.02.2019 р.; дві копії квитанцій до прибуткового касового ордера від 12.12.2018 №11 на суму 6000,00 грн. та від 13.02.2019 №1 на суму 15 453,00 грн.
Колегією суддів встановлено, що в акті наданих послуг вказано, затрачений час на попередню консультацію з правових питань складав 1 год., підготовка заяви та ознайомлення з матеріалами справи складав 2 год., складання відповіді на відзив та відправка відзиву ДПІ складав 1,5 год., подання відповіді з доданими документами до Одеського окружного адміністративного суду складав 0,5 год., підготовка та подання заяви про зміну найменування відповідача складав 0,5 год., вивчення судової практики, практики ЄСПЛ та підготовка письмових судових дебатів складав 2,5 год. та 6 год. прийняття участі в судових засіданнях 27.12.18 р., 11.01.2019 р., 21.01.2019р., 05.02.2019 р., 11.02.2019 р.
При цьому, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо безпідставності посилань суду першої інстанції, що з квитанцій до прибуткових касових ордерів, які датовані 12.12.2018 року та 13.02.2019 року та надані до суду в копіях, не можливо встановити яким чином та на підставі чого кошти, які вказані у них, у відповідних розмірах, були внесені саме вказаними датами.
З матеріалів справи вбачається, що при підписанні договору 12 грудня 2018 року позивач вніс готівкою суму в 6000 (шість тисяч) грн. на підставі прибуткового касового ордеру №11, квитанцію до якого він отримав.
11 лютого 2019 року після оголошення вступної та резолютивної частини рішення суду по справі №815/3524/13-а між сторонам був підписаний акт надання правничої допомоги по договору від 12.12.2018 року саме по взаємовідносинам між Державною податковою інспекцією Приморського району м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та МПП Фірма Енергоремонтналадка стосовно скасування податкового повідомлення - рішення №0001092210 від 12.04.2013 р., прийняте на підставі акту №2044/22-1/23990703 від 25.03.2013 року.
У відповідності до п. 6 Договору, укладеного між МПП Фірма Енергоремонтналадка та адвокатом Черток О.В., МПП Фірма Енергоремонтналадка повинен був провести остаточний розрахунок протягом трьох днів з дня підписання Акту, що й було зроблено. Загальна сума гонорару адвоката склала 21 453,00 грн., авансовий платіж при підписанні даного договору склав 6 000,00 грн., остаточна сума в 15 453,00 грн. була сплачена 13.02.2019 року готівкою на підставі прибуткового касового ордеру №1 від 13.02.2019 р. (Т. 3 а.с. 171).
Що стосується посилань суду першої інстанції на те, що в наданому до суду акті надання правової допомоги по договору не міститься жодних дат щодо виконання зазначених у ньому робіт адвокатом, окрім дат судових засідань, у яких брав участь представник позивача адвокат Черток О.В., то з цього приводу слід зазначити, що в матеріалах справи наявна заява адвоката Черток О. В. про ознайомлення з матеріалами справи з подальшою відміткою про ознайомлення. Також в матеріалах справи наявна заява про зміну найменування відповідача, яка була підготовлена та подана адвокатом, відповідь на відзив, письмові судові дебати. Тобто, наявність даних документів в матеріалах справи підтверджує обсяг правничої допомоги, яка була надана позивачу адвокатом Черток О. В.. Зокрема, у квитанції №11 від 12.12.2018 р., наведено призначення платежу, відповідно до якого оплата у розмірі 6000,00 грн. здійснена з посиланням на договір надання правничої допомоги датований саме 12.12.2018 р.
Вирішуючи вказану заяву, колегія суддів, також враховує доводи апелянта, що всі суми, вказані в акті, за всі дії адвоката по наданню правової допомоги, були здійснені до 01.01.2019 року, оплата розрахована із мінімальної заробітної плати, встановленої на 2018 рік (тобто з 3723 грн.), а з 01.01.2019 року - із мінімальної заробітної плати, встановленої на 2019 рік (тобто з 4173 грн.).
Крім того, колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що в порушення вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 134, ч. 7 ст. 139, ч. 2 ст. 143 КАС України позивачем до закінчення судових дебатів по даній справі до суду не надано доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, а також не подано до суду заяви щодо поважних причин неможливості до судових дебатів у справі надати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, а заяву, що розглядається надано лише 13.02.2019 року, оскільки відповідне клопотання про стягнення витрат було заявлено під час розгляду справи, адже воно містилося у відповіді на відзив та в судових дебатах.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Колегія суддів наголошує, що КАС України не встановлює обов`язку подавати окрему письмову заяву про стягнення судових витрат, а крім того докази понесення вказаних витрат у відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України можуть бути подані протягом 5 днів з моменту проголошення рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповіді на відзив позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу 7000,00 грн. орієнтовна сума витрат (точна сума та підтверджуючі документи будуть надані пізніше) (Т. 3 а.с. 7-15).
Згідно рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року адміністративний позов МПП Фірма Енергоремонтналадка задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001092210 від 12.04.2013 року в частині збільшення грошового зобов`язання із податку на додану вартість на 299 975,00 грн. за основним платежем та на 74 993,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Стягнуто з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь МПП Фірма Енергоремонтналадка судовий збір у розмірі 1603,22 грн., сплачений згідно платіжного доручення №169 від 25.04.2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2019 р.
13.02.2019 р. представником позивача надано заяву про підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у межах строку, встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України, таким чином з дотриманням вимог КАС України.
Крім того апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 року (справа 826/2689/15).
Враховуючи співмірність понесених витрат з урахуванням складності справи, виконаних адвокатом робіт (надані послуги), час, витрачений на це, обсяг наданих адвокатом послуг, беручи до уваги, що понесення вказаних витрат підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до висновку те, що такі витрати відносяться до судових витрат по справі №815/3524/13-а у розумінні ч. 3 ст. 132 КАС України та підлягають задоволенню і стягненню на користь позивача, в розмірі 21 453,00 тис. грн.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
Оскільки судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу малого приватного підприємства Фірма Енергоремонтналадка на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду, яке прийнято 26 лютого 2019 року - задовольнити повністю.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду, яке прийнято 26 лютого 2019 року - скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким заяву малого приватного підприємства Фірма Енергоремонтналадка про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь малого приватного підприємства Фірма Енергоремонтналадка (65026, м. Одеса, вул. Катерининська, б. 2, кв. 51, код ЄДРПОУ 23990703) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21453,00 грн. (двадцять одна тисяча чотириста п`ятдесят три гривні 00 копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М.П.Коваль
Суддя: О.В.Єщенко
Суддя: Л.П.Шеметенко
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2019 |
Оприлюднено | 20.06.2019 |
Номер документу | 82469020 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Коваль М.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні