Постанова

від 12.06.2019 по справі 826/8527/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8527/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Європетроліум до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 16.03.2017, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить скасувати податкову вимогу від 16.03.2017 №1588-17 та зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області здійснити корегування даних у інтегрованій картці особового рахунку ТОВ Європетроліум шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств (код 11021000) в сумі 94 386,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 задоволено повністю.

В судове засідання з`явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, 16.03.2017 ГУ ДФС у Київській області виставлена вимога №1588-17, відповідно до якої станом на 14.03.2017 за ТОВ Європетроліум рахується податковий борг за узгодженими грошовими зобов`язаннями по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 94 386,00 грн.

У зв`язку з зазначеними вище обставинами позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суду першої інстанції виходив з того, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали відомості електронних баз даних відповідача, які незважаючи на наявність постанови Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 року по справі №810/5686/15, не були змінені, та, враховуючи необхідність ефективності способу захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог також в частині зобов`язання відповідача здійснити відповідні коригування у картці особового рахунку товариства.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, апелянт мотивує свої вимоги тим, що ГУ ДФС у Київській області було виставлено податкову вимогу №1588-17 від 16.03.2017 року, оскільки станом на 14.03.2017 року сума податкового боргу по ТОВ Європетроліум за узгодженими зобов`язаннями по податку на прибуток підприємств, становила - 94 386 грн. Додатково позивача було попереджено, що починаючи з 13.03.2017, на все майно платників податків, яке перебуває у його власності і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно на яке платник набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави.

Вказує, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язок податкового органу, внесення тих чи інших сум, на підставі лише платіжного доручення, яке не виконано і виконаним не буде, в зв`язку з початком ліквідаційної процедури щодо АТ Банку Національні інвестиції . А рішення суду, яким зобов`язано контролюючий орган вчинити дії щодо відображення сум з авансових внесків з податку на прибуток в обліковій картці не можливо виконати технічно.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпункт 14.1.156. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.п. 14.1.157 п. 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п. 16.1.2 п. 16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.3 п. 16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи ( п.п. 16.1.4 п. 16.1).

Відповідно до п.57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до п. 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

За змістом пп. 2.1., 2.2, 2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 №576 (в редакції, чинній на час прийняття спірних рішень), податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків. Податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов`язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки. Протягом строків оскарження суми грошових зобов`язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Відповідно до п.59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що податковий борг з податку на прибуток ТОВ Європетроліум виник у результаті несплати авансового внеску податку на прибуток за вересень 2015 року на загальну суму 94 386,00 грн.

ДПІ у Києво-Святошинському районі 20.10.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш №0014011502, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 4424,30 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств, код бюджетної класифікації 11021000, за затримку сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 44 243,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 адміністративний позов ТОВ Європетроліум задоволено. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ш Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 20.10.2015 № 0014011502. Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управляння Державної фіскальної служби України у Київській області внести до інтегрованої картки особового рахунку ТОВ Європетроліум (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35153262) відомості про сплату коштів за платіжним дорученням № 3310 від 04.09.2015 на суму 94 386,00 грн. спрямовані на сплату авансового внеску з податку на прибуток (код 85 11021000 00).

Зі змісту постанови від 10.02.2016 року по справі №810/5686/15 вбачається, що сплата позивачем авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 94 386,00 грн. за декларацією з податку на прибуток за 2014 рік від 26.01.2015 №9079196829 здійснювалась з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ Банк Національні інвестиції , що підтверджується платіжним дорученням від 04.09.2015 № 3310.

Разом з тим, ПАТ Банк Національні інвестиції кошти у відповідному розмірі за платіжним дорученням від 04.09.2015 №3310 до Державного бюджету України не перерахувало, про що свідчать дані наявних у матеріалах справи інтегрованих карток ТОВ Європетроліум по авансовому внеску з податку на прибуток приватних підприємств та по податку на прибуток приватних підприємств.

У зв`язку з наявністю заборгованості, позивачем на адресу ТОВ Європетроліум направлено податкову вимогу від 16.03.2017 №1588-17.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, визначено Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні .

Згідно пункту 1.30 статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

Відповідно до статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено, що банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Порядок прийняття, реєстрації банками платіжних доручень, списання коштів з рахунків платника та виконання платіжних доручень встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (далі по тексту - Положення).

Відповідно до пункту 2.14 Положення банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов`язково заповнює реквізити Дата надходження і Дата виконання , а банк стягувача - Дата надходження в банк стягувача (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп Вечірня .

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту Дата надходження , який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті Дата виконання , має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Згідно з пунктом 2.19 Положення розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Таким чином, виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Зазначений висновок узгоджується із положеннями пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, відповідно до якого за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання та його сплати, пов`язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов`язання відповідальність несе банк.

Тобто, за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового зобов`язання слід визнати виконаним незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Враховуючи, що відсутність у позивача податкового боргу з авансового внеску податку на прибуток за вересень 2015 на загальну суму 94 386,00 грн. встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, відповідачем не було доведено наявність у позивача податкового боргу з податку на прибуток підприємств, що стало підставою для прийняття оскаржуваної податкової вимоги.

Викладене у сукупності, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги. Інші доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі вказаного не спростовують, тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Європетроліум до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 16.03.2017, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 18.06.2019