Постанова

від 11.06.2019 по справі 826/11843/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11843/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ауді-Центр Київ на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ауді-Центр Київ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ауді-Центр Київ звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.06.2017 № 0003431402 та № 0003441402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2019 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в яких просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на те, що судом першої інстанції не повно встановлено обставини справи, та не враховано, що при здійсненні ТОВ Ауді-Центр Київ гарантійного ремонту автомобілів марки "Ауді" на підставі договору підряду з ТОВ Порше Україна , об`єкта оподаткування податком на додану вартість та господарських операцій з власниками транспортних засобів не виникає, а тому обов`язок нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у позивача відсутній.

Представники апелянта в судовому засіданні наполягали на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просили скасувати, а позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просили залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, результати якої оформлено актом від 15.05.2017 № 171/26-15-14-02-04 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Ауді-Центр Київ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 , яким зафіксовано порушення підпунктів "а", "б", "в" пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.7 статті 201 ПК України, а саме позивачем:

- не нараховано податкових зобов`язань за фактом здійснення операцій з безоплатного надання споживачеві послуг гарантійної заміни деталей, вузлів та механізмів в рамках проведення гарантійних замін на загальну суму 4 445 118,00 грн. протягом 2014-2016 років;

- завищено податковий кредит з податку на додану вартість у липні 2015 року на суму 20 629,00 грн. у зв`язку із безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку у складі вартості робіт/послуг, придбаних у ТОВ "Омелюх Груп", у зв`язку із не доведенням реальності господарських операцій, а саме: у постачальника відсутні матеріальні та трудові ресурси, необхідні для здійснення господарської діяльності; постачальник має ознаки фіктивності згідно з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21.06.2016 № 757/29798/16-к.

В результаті перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.06.2017:

- № 0003431402, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.5, 198.6 статті 198. пунктів 201.1, 201.2, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Ауді-Центр Київ" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 5 087 868,00 грн., у том числі за податковими зобов`язаннями 4 070 294,00 грн., за штрафними санкціями 1 017 574,00 грн.

- № 0003441402, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.5, 198.6 статті 198. пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Ауді-Центр Київ" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2016 року на 126 003,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними діями та рішеннями відповідача позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що операції із безоплатного надання споживачам - власникам автомобілів "Ауді" є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та погодився із висновками акта перевірки про заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4 445 118,00 грн., а також вказав, що позивач не спростував висновки відповідача щодо операцій позивача з ТОВ "Омелюх-Груп".

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В частині порушень позивачем вимог податкового законодавства при проведенні гарантійного ремонту, колегія суддів зазначає наступне.

Так, за період, який підлягав перевірці, ТОВ "Ауді-Центр Київ" надавало послуги фізичним та юридичним особам з проведення гарантійного ремонту транспортних засобів марки "Ауді" із наданням комплектуючих, обладнання та запчастин, що підтверджується копіями відповідних актів виконаних робіт, заяв споживачів щодо проведення діагностики та гарантійного ремонту, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України.

Пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За визначенням пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції погодився з висновком контролюючого органу, що будь-яка передача права на розпоряджання товарами вважається постачанням товару, що, у свою чергу є об`єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками, з огляду на таке.

Позивач є офіційним дилером автомобілів марки Ауді , який здійснює їх сервісне та гарантійне обслуговування. Зокрема, за договором з імпортером автомобілів Ауді ТОВ Порше Україна позивач здійснює гарантійний ремонт автомобілів Ауді , під час якого, серед іншого, замінює зношені або зламані деталі автомобілів.

Контролюючим органом нараховано позивачу ПДВ на вартість деталей, які встановлювались під час гарантійного ремонту автомобілів, керуючись тим, що вони безоплатно постачались власникам автомобілів без обкладення їх ПДВ.

Однак, відповідач залишив поза увагою те, що позивач замінював деталі не безоплатно, а в рамках платної співпраці з ТОВ Порше Україна . Зокрема, ТОВ Порше Україна уклало з позивачем договори підряду № С\Л/І_А 55 від 19.12.2013, 19.12.2014 та 01.12.2015, за якими залучило його як виконавця (підрядника) гарантійного ремонту автомобілів Ауді .

За цими договорами ТОВ Порше Україна оплачувало позивачу вартість гарантійного ремонту та, в тому числі, вартість замінених деталей (підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів). Під час розрахунків за гарантійний ремонт всі деталі були обкладені ПДВ, що підтверджується відповідними податковими накладними.

Відповідно до пункту 1 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 29.12.2004 № 721 (далі по тексту - Порядок), цей Порядок визначає відносини між власниками (далі - Споживач) дорожніх транспортних засобів (далі - ДТЗ) та суб`єктами господарювання, в тому числі тими, що здійснюють роздрібну торгівлю ДТЗ (далі - Продавець), підприємствами-виробниками ДТЗ (далі - Виробник) та виконавцями робіт із технічного обслуговування і гарантійного ремонту ДТЗ (далі - Виконавець).

Пункт 20 Порядку передбачає, що у разі виявлення у процесі експлуатації ДТЗ недоліку або істотного недоліку Споживач має право звернутися до Виконавця на один з пунктів сервісної мережі, зазначених у Сервісній книжці, за власним вибором.

Підставою для розгляду вимоги Споживача щодо виконання гарантійного ремонту ДТЗ є письмова заява Споживача, що складається у довільній формі та має містити опис недоліку, з приводу якого звертається Споживач, а також вимоги Споживача.

Згідно з пунктом 22 Порядку недоліки усуваються шляхом ремонту комплектувального виробу, окремої складової частини або, в разі недоцільності такого ремонту, їх заміною, а також виконанням регулювальних робіт відповідно до вимог експлуатаційної документації та нормативних документів.

Пункт 24 Порядку визначає, що під час приймання ДТЗ на гарантійний ремонт Виконавець у присутності Споживача перевіряє споживчі властивості ДТЗ, його укомплектованість, наявність видимих пошкоджень чи дефектів на поверхні ДТЗ, заводський номер, дату виготовлення, наявність пломб Виробника або Виконавця (за дорученням Виробника), свідоцтво про реєстрацію автомобіля або тимчасовий реєстраційний талон та Сервісну книжку та встановлює наявність заявленого недоліку.

За результатами огляду ДТЗ Виконавець оформлює наряд-замовлення на виконання робіт, необхідних для усунення виявлених недоліків.

Дата оформлення та номер наряду-замовлення, тривалість і найменування робіт із гарантійного ремонту фіксується Виконавцем у журналі обліку гарантійного ремонту ДТЗ.

За правилами пункту 27 Порядку під час передавання Споживачеві відремонтованого ДТЗ Виконавець у присутності Споживача проводить перевірку відповідності параметрів і споживчих властивостей ДТЗ вимогам нормативних документів, зазначених у експлуатаційній документації на ДТЗ, а також правильність внесення відповідних записів до Сервісної книжки. Гарантійний ремонт виконується для Споживача безоплатно.

Таким чином, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів.

Колегія суддів вважає обґрунтованими посилання апелянта на те, що ТОВ Ауді-Центр Київ не вступає у договірні відносини щодо гарантійного ремонту із споживачем, а має взаємовідносини із ТОВ Порше Україна , як офіційним імпортером автомобілів марки Ауді в Україні і виконує роботи з гарантійного ремонту саме для замовника, який і надає запчастини, посилаючись на норми Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 29 грудня 2004 року №721, та договори підряду №GWL 55 від 19 грудня 2013 року, 19 грудня 2014 року та від 01 грудня 2015 року.

Крім того, суд першої інстанції необґрунтовано вказав на відсутність доказів, які б підтверджували доводи позовної заяви, позаяк з наданих матеріалів справи (копії договорів, податкових накладних, виписаних ТОВ "Ауді-Центр Київ" протягом 2014-2016 років на адресу ТОВ "Порше Україна" щодо поставки запчастин, комплектуючих та послуг/робіт із ремонту та обслуговування транспортних засобів та актів прийому-передачі виконаних робіт, складених протягом 2014-2016 років) вбачається доведеною правова позиція ТОВ "Ауді-Центр Київ", яке виконує гарантійний ремонт та здійснює заміну запчастин в рамках взаємодії із ТОВ "Порше України" на підставі договорів підряду №GWL 55 від 19 грудня 2013 року, 19 грудня 2014 року та від 01 грудня 2015 року та отримує запчастини саме від ТОВ "Порше України".

Відтак, колегія суддів зазначає, що операції із безоплатного проведення гарантійного ремонту споживачам - власникам автомобілів "Ауді" не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, а отже висновки акта перевірки про заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4 445 118,00 грн. є необґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2017 № 0003431402.

Стосовно висновків акта перевірки про неправомірне формування податкового кредиту по відносинам позивача із ТОВ "Омелюх-Груп", колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ "Омелюх-Груп" виписало на адресу ТОВ "Ауді-Центр Київ" податкову накладну від 17.05.2015 № 8 на поставку ремонтних робіт на загальну суму 123 744,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 20 629,00 грн. Суми податку на додану вартість за вказаною податковою накладною включено позивачем до складу податкового кредиту у липні 2015 року.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Отже, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Апелянтом зазначено, що ТОВ ОМЕЛЮХ ГРУП залучалось для проведення ремонту автоматичної коробки передач в автомобілі, на підставі чого сформовано податковий кредит. Колегія суддів вважає, що така операція пов`язана з господарською діяльністю ТОВ "Ауді-Центр Київ", що не спростовано відповідачем жодними доказами, які б відповідали вимогам ст. 73 - 76 КАС України.

Крім того, згідно з наданими до перевірки документами, перевіркою встановлено наступне: відповідно до рахунку-фактури від 17.07.2015 № ОП-0000050, виписаного ТОВ ОМЕЛЮХ ГРУП ( Виконавець ) на адресу ТОВ Ауді-Центр Київ ( Замовник ), підприємство зобов`язалось виконати роботи по ремонту автоматичної коробки передач на суму 123 744,0 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 20629,0 грн). Згідно з карткою рах. 631 по контрагенту ТОВ ОМЕЛЮХ ГРУП розрахунки за виконані роботи проведені у повному обсязі, заборгованість відсутня. До перевірки, крім рахунку-фактури, надано акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) щодо виконання зазначених робіт працівниками ТОВ ОМЕЛЮХ ГРУП . ТОВ ОМЕЛЮХ ГРУП на адресу ТОВ Ауді-Центр Київ виписано податкову накладну від 17.07.2015 №8 на загальну суму 123 744,00 грн., у т. ч. ПДВ 20 629,00 гривень.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що 21.06.2016 у справі №757/29798/16-к, порушеній на підставі матеріалів досудового розслідування від 17.07.2015 №12015000000000449, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, ТОВ ОМЕЛЮХ ГРУП зазначається як підприємство, що має ознаки фіктивності, позаяк такі посилання не можуть бути належним доказом безтоварності вказаних господарських операцій. Крім того, відповідачем не вказано про притягнення посадових осіб ТОВ ОМЕЛЮХ ГРУП до кримінальної відповідальності за наслідками вказаного провадження.

Відтак, оскільки позивачем обгрунтовано, яким чином відображені у податковій звітності операції із ТОВ "Омелюх-Груп" стосуються його господарської діяльності, що не спростовано відповідачем у передбаченому законом порядку, то наявні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2017 № 0003441402.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи встановлені обставини в сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до переконання щодо обґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауді-Центр Київ" та наявності підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність своїх дій.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, та те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення вимог апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауді-Центр Київ", яке понесло витрати зі сплати судового збору, вказані витрати у розмірі 195 521, 06 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауді-Центр Київ" задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2019 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауді-Центр Київ" до Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 02.06.2017 № 0003431402 та № 0003441402.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауді-Центр Київ" (код ЄДРПОУ 33443216) витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) у розмірі 195 521, 06 (сто дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот двадцять одна) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 18.06.2019)

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя В.П. Мельничук

Суддя І.О. Лічевецький