Постанова

від 12.06.2019 по справі 826/9479/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Справа № 826/9479/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Авраменко С.Г.,

представника відповідача Загороднього С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агро Логістика Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Логістика Україна (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2018 р. № 0003251404 у частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на сум 4929075,57 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року адміністративний позов було задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем фактично самостійно здійснено коригування комерційних умов контракту позивача з його контрагентом, що проведені контролюючим органом коригування вчинені без посилань на методики та/або будь-які інші матеріали, без порівняння цін продажу на ідентичні (однорідні) товари, отримані з кількох джерел, що відповідачем в акті перевірки досліджуються контрольовані операції на умовах поставки FOB правил Інкотермс 2010, а позивачем за умовами контрактів вчинені операції на умовах CPT і DAT.

Крім того, суд зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем чинного законодавства спростовуються також і іншими матеріалами справи, а саме первинною бухгалтерською документацією, яка була надана позивачем та приєднана до матеріалів справи.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій наполягає на тому, що ціни, за якими позивачем здійснено реалізацію продукції на адресу компанії-нерезидента MG Group (Республіка Сербія) при проведенні контрольованих операцій знаходяться поза межами розрахованого діапазону цін, що призвело до порушення ст. 39, 134, 135 ПК України та полягає у не включенні до складу доходів від будь-якої діяльності декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік суми перевищення ринкової ціни операції над фактичною ціною реалізації.

З цих та інших підстав апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, вважаючи, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено обставини та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ Агро Логістика Україна є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Київській області.

У період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. ТОВ Агро Логістика Україна здійснювало господарські операції з нерезидентом МК Group (Республіка Сербія) з експорту товарів на підставі наступних контрактів:

1. від 25.03.2015 р. № 659/15, предметом якого є пшениця 3-го класу українського походження (врожай 2015 року), насипом, у кількості 14500,0 метричних тон; за ціною товару 140 євро за метричну тону (що дорівнює 1000 кг), яка є орієнтовною, на умовах поставки СРТ. Про затвердження кінцевої ціни Товару Сторони Контракту підписують додаткову угоду.

Додатковою угодою від 03.08.2015 р. до вказаного контракту внесено наступні зміни, зокрема:

- пункт 1.1 Контракту викладено у наступній редакції: Предмет контракту: пшениця 3-го класу українського походження (врожай 2015 року) насипом; пшениця 6-го класу українського походження (врожай 2015 року насипом ;

- пункт 1.4.1 Контракту викладено у наступній редакції: Ціна пшениці 3 класу по даному Контракту - 146 євро за метричну тону , Ціна пшениці 6 класу по даному Контракту - 139 євро за метричну тону.

Додатковою угодою від 14.08.2015 до даного контракту внесено наступні зміни, зокрема: пункт 1.5.1 Контракту умови поставки викладено у наступній редакції: СРТ - ТОВ Боріваж , порт Южний , Україна, далі Місце доставки або СРТ - Одеський морський Торговий Порт, Україна, далі Місце доставки .

Додатковими угодами від 12.11.2015 р., від 28.11.2015 р. до Контракту внесено наступні зміни, зокрема: пункт 1.5.1 Контракту умови поставки викладено у наступій редакції: для пшениці 3-го класу: DАТ - ТОВ Боріваж , порт Южний , Україна, далі Місце доставки За згодою сторін Місце доставки може бути змінено, про що сторона: підписується додаткова угода не пізніше ніж за 15 днів до орієнтовної дати поставки.

2. Контракт від 11.02.2015 р. №329/15, предметом якого є кукурудза 3-го класу, українського походження (врожай 2015 року) у кількості 30000 метричних тон за ціна товару на момент підписання - 127 євро за метричну тону. Вказана ціна є орієнтовною та підлягає перегляду на момент готовності товару до поставки, про що Продавець повідомляє Покупця письмово. Про затвердження остаточної ціни Товару сторони Контракту підписують додаткову угоду. Умови поставки СРТ - Одеський морський Торговий Порт, Україна, далі - Місце доставки . Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця в момент прийняття Товару Покупцем у Місці доставки.

Додатковою угодою від 04.12.2015 р. до даного контракту внесено наступні зміни, зокрема:

- ціна Товару по даному Контракту - 140 євро за метричну тону;

- пункт 1.5. Контракту умови поставки викладено у наступній редакції: ДАТ - станція Іллічівськ-експорт, термінал Трансбалктермінал, порт Іллічівськ (базис поставки у відповідності до Інкотермс 2010). Поставка проводиться залізничним транспортом.

Фінансово-господарські операції з компанією МК Group підтверджуються даними бухгалтерського обліку позивача (зокрема, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 362 за 2015 рік).

Відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Агро Логістика Україна з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій з компанією МК Group (Республіка Сербія) за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р., за результатами якої складено акт від 27.12.2017 р. № 1044/10-36-14- 04/34233603.

У вказаному акті перевірки податковим органом зафіксовано, що господарські операції, здійснені ТОВ Агро Логістика Україна з контрагентом-нерезидентом МК Group (Республіка Сербія) відносяться до контрольованих і що позивачем безпідставно застосовано метод чистої рентабельності для визначення відповідності рівня цін у таких операціях платника принципу витягнутої руки . При цьому, контролюючий орган виходив з того, що при визначенні зазначеної відповідності цін в контрольованих операціях платника податків вправі застосувати метод, порівняльної неконтрольованої ціни на підставі пункту 39.2.1.3 Податкового кодексу України, оскільки позивач, застосувавши метод чистої рентабельності не подав до контролюючого органу письмову інформацію про рівень показників рентабельності пов`язаних осіб, порушив цим вимоги п.39.2.1.3 Податкового кодексу України.

ГУ ДФС у Київській області для аналізу використано наступні джерела Інформації: Щомісячний інформаційний бюлетень Огляд цін українського та світового товарних ринків, ДП Держзовнішінформ ; Офіційний сайт Аграрної біржі; Вісник Міністерства доходів і зборів України; Інформаційний ресурс АПК-інформ .

В якості джерела для отримання інформації ціни, як свідчить зміст акта перевірки, контролюючим органом було використано видання ДП Держзовнішінформ Огляд цін українського та світового товарних ринків .

Зазначені обставини, згідно з висновками контролюючого органу, призвели до того, що позивачем не було включено до складу доходів від будь-якої діяльності декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік суму перевищення ринкової ціни операції над фактичною ціною реалізації, в результаті чого занижено обсяги доходів від будь-якої діяльності на суму 5547431,19 грн. та порушено п.п. 39.1.1 п. 39.1. ст. 39, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України.

На підставі висновків даного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.02.2018 р. № 0003251404, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в розмірі 5547431,00 грн.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ГК України правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб`єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

Відповідно до ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є: обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Основними напрямами економічної політики, що визначаються державою, є: податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб`єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб`єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Відповідно до пп. 39.1.2 п. 39.1 ст. 39 ПК України визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться за методами, встановленими пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Підпунктом 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу контрольованими операціями є:

- господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами;

- господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - резидентами, які: задекларували від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік; застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року; сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року; не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року;

- господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні. Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, публікує щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок публікується протягом трьох місяців з моменту такої зміни.

- у разі коли в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено більше ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку), платником податку подається довідка (або її нотаріально засвідчена копія), що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток (корпоративного податку), встановлену у державі його реєстрації, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує податкову і митну політику, у строки, визначені підпунктом 39.4.2 цієї статті для подання звіту про контрольовані операції;

- господарські операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік.

Відповідно до пп. 39.2.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України для визначення обсягу отриманих доходів та/або понесених витрат під час здійснення контрольованої операції платники податків і центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводять зіставлення такої контрольованої операції з іншими операціями, сторони яких не є пов`язаними особами.

Підпунктом 39.2.1.8 пункту 39.2 статті 39 ПК України визначено умови, за яких господарські операції визнаються такими, що відповідають принципу витягнутої руки : якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, ціна вважається такою, що відповідає принципу витягнутої руки , якщо вона встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна (максимальна) ціна (націнка) продажу або індикативна ціна. У такому разі ціна операції, що відповідає принципу витягнутої руки , визначається відповідно до цієї статті, але не може бути меншою за мінімальну ціну (націнку) або індикативну ціну та більшою за максимальну ціну (націнку); якщо під час здійснення операції обов`язковим є проведення оцінки, вартість об`єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу витягнутої руки для цілей оподаткування; у разі проведення аукціону (публічних торгів), обов`язковість проведення якого визначена законом, умови, які склалися за результатами такого аукціону (публічних торгів), визнаються такими, що відповідають принципу витягнутої руки ; якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, умови, сформовані під час такого продажу, визнаються такими, що відповідають принципу витягнутої руки .

Згідно з пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПК України метод порівняльної неконтрольованої ціни базується на порівнянні ціни, застосованої під час контрольованої операції, з ціною (діапазоном цін) у співставній (співставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях). Під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни порівняння ціни контрольованої операції проводиться з ціною співставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами. Порівняння ціни контрольованої операції з ціною (діапазоном цін) співставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі наявної інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, або інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.

Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 56.21 ст. 56 ПК України в разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано спеціальний податковий режим контрольованих операцій, а також підстави та умови для застосування щодо таких операцій принципу витягнутої руки .

Водночас, при здійсненні перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання означеного податкового режиму та, зокрема відповідності фактично застосованої ними ціни операції ринковій ціні контролюючий орган повинен проаналізувати відповідні ціни продажу на ідентичні (однорідні) товари з кількох відкритих джерел, враховуючи при цьому комерційні умови контракту щодо контрольованих операцій, які перевіряються, та застосовуючи відповідні методики в разі коригування встановленої ціни.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, перевіряючи операції позивача з компанією нерезидентом МК Group , вчинені на умовах Інкотермс-2010 СРТ і DAT, застосував ціни на умовах базису FOB із самостійним здійсненням подальшого корегування без жодного посилання на відповідні методики або будь-які інші матеріали, що ним застосовувалися.

При цьому, наполягаючи у своїй апеляційній скарзі на тому, що ціни, за якими позивачем здійснено реалізацію продукції на адресу вказаної компанії-нерезидента при проведенні контрольованих операцій, знаходяться поза межами розрахованого діапазону цін, апелянт так само, як і до суду першої інстанції, не надає жодних доказів та навіть не наводить належного обґрунтування здійсненого ним коригування.

У контексті дослідження даного питання, судова колегія також звертає увагу й на те, що чинним законодавством не передбачено фіксованої ціни товарів, нижче або вище якої сторони за договором не мали змогу встановити ціну на товари.

Крім того, правомірність та реальність застосування позивачем спірної ціни в операціях з МК Group також підтверджується відповідними бухгалтерськими документами, правильність складання яких апелянтом не спростована.

Тож, доводи апелянта щодо порушення позивачем вимог ст. 39, 134, 135 ПК України та не включення ним до складу доходів від будь-якої діяльності декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік суми перевищення ринкової ціни операції над фактичною ціною реалізації, колегія суддів вважає необґрунтованими з підстав, наведених вище.

Посилання у судовому засіданні представника апелянта на те, що суд першої інстанції не відобразив у протоколі судового засідання пояснення інспектора, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідачем не було подано зауважень до протоколу судового засідання, як таке передбачено ст. 231 КАС України, і зазначені доводи жодним чином не впливають на правильність оскаржуваного судового рішення та не надають підстав для його скасування, виключний перелік яких регламентовано ст. 317 КАС України.

Таким чином, у своїй апеляційній скарзі, відповідач не навів жодних обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).

У свою чергу податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 р. у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 р. у справі № 813/2758/16 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковим для колегії суддів при вирішенні даної справи.

Судова колегія також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , відповідно до яких адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, має саме податкове управління.

Крім того, у п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України ЄСПЛ, зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним

Отже, проаналізувавши всі доводи апелянта та перевіривши рішення суду першої інстанції у межах вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду щодо наявності правових підстав для задоволення даного позову.

При цьому, у рішенні ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно і правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року - без змін.

При цьому, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 18 червня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді: