Постанова

від 10.06.2019 по справі 826/8439/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8439/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кузьменка В.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника відповідача Крайньої Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2019 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сервіс-інвест-2009" до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

01.06.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю Енергетичний Дім звернулося до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації про зобов'язання відповідача видати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для реконструкції підземної частини паркінгу на вулиця Жилянській, 59 у Голосіївському районі м. Києва (а.с.5-79).

Позов обґрунтовано тим, що йому протиправно відмовлено в отриманні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції підземної частини паркінгу з надбудовою по вулиці Жилянській, 59 у м.Києві.

04.10.2018р. представником ПП "Сервіс-інвест-2009" подано заяву про заміну позивача посилаючись на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 01.08.2018р. Приватне підприємство "Сервіс-інвест-2009" придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичний Дім у власність нерухоме майно - нежиле приміщення № 57-67, яке розташоване за адресою вулиця Жилянська, 59 у м.Києві (а.с.105, 100).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2018р. на підставі ст.48 КАС України замінено первинного позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Енергетичний Дім на належного позивача Приватне підприємство "Сервіс-інвест-2009", з чим погодились в судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичний Дім та представник Приватного підприємства "Сервіс-інвест-2009" підтримавши заяву (а.с.109).

Частиною 1 статті 48 КАС України встановлено, що суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Частиною 2 статті 48 КАС України передбачено, що у разі коли позивач не згоден на його заміну іншою особо, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.10.2018р. продовжено розгляд справи за позовом Приватного підприємства "Сервіс-інвест-2009" (надалі - ПП "Сервіс-інвест-2009") до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язання вчинити дії (а.с.118).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018р., на підставі заяви ПП "Сервіс-інвест-2009" від 12.12.2018р. про заміну належного відповідача, первісного відповідача Київську міську державну адміністрацію замінено на належного відповідача Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (а.с.130).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2019 позовні вимоги задоволено у повному обсязі (а.с.152).

Приймаючі рішення у справі суд першої інстанції зазначив, що відповідач у листі № 14468/0/7-1-17 не вказав підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, що визначені ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , внаслідок чого зробив висновок про протиправність дій Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень, та, як похідне, дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії - видати ПП Сервіс-Інвест-2009 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для реконструкції підземної частини паркінгу на вулиці Жилянська, 59 у м.Києві.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2019 як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що документи щодо отримання містобудівних умов подавало ТОВ Енергетичний Дім , а не позивач у справі ПП Сервіс-Інвест-2009 , внаслідок чого апелянт зазначає, що у відповідача виникли відносини з іншою особою, яка не є стороною у справі. Звертає увагу апелянт, що безпосередньо позивач ПП Сервіс-Інвест-2009 до відповідача із заявою про надання містобудівних умов та обмежень в порядку статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не звертався.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу щодо необґрунтованості доводів апеляційної скарги та правильності висновків суду першої інстанції, зазначивши, що внаслідок договору купівлі-продажу від 01.08.2018р. до ПП Сервіс-Інвест-2009 надійшли усі права та обов'язки власника нерухомого майна, та посилаючись на статтю 52 КАС України вважає, що є правонаступником ТОВ Енергетичний Дім .

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.

Розглядаючи заяву представника позивача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача, оскільки позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, доказів щодо знаходження представника позивача у відпустці не надав, спливав шістидесятидений строк розгляду справи в суді апеляційної інстанцій, а клопотання про продовження розгляду справи не подав.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 01.03.2016 ТОВ Енергетичний Дім звернулось до Центру надання адміністративних послуг із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції підземної частини паркінгу з надбудовою по вул. Жилянській, 59.

Відповідач листом № 240/16/12-3/27-16 від 15.03.2016 ТОВ Енергетичний Дім повідомив про необхідність подачі додаткових документів (а. с. 18).

21.03.2017 ТОВ Енергетичний Дім повторно звернувся до відповідача про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції підземної частини паркінгу з надбудовою по вул. Жилянській, 59 у м.Києві, на яке відповідач листом № 469/17/012/27-17 від 30.03.2017 були витребувані додаткові документи (а.с.19).

08.06.2017 ТОВ Енергетичний Дім вчергове звернувся до відповідача про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції підземної частини паркінгу з надбудовою по вул. Жилянській, 59, долучивши додаткові документи (а. с. 16).

Відповідач листом № 1055/17/012/27-17 від 09.06.2017 повідомив ТОВ Енергетичний Дім про залишення без розгляду заяви про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки та повернув подані документи (а. с. 21).

27.12.2017 ТОВ Енергетичний Дім вчергове звернувся до відповідача про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції підземної частини паркінгу з надбудовою по вул. Жилянській, 59 (а. с. 17).

12.01.2018 Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) листом № 14468/0/7-1-17 від 12.01.2018 відмовив ТОВ Енергетичний Дім у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції підземної частини паркінгу з надбудовою по вул. Жилянській, 59 у м.Києві (а.с.13).

01.08.2018 ТОВ Енергетичний Дім (продавець) та ПП "Сервіс-інвест-2009" (покупець) уклали договір купівлі-продажу відносно нерухоме майно - нежиле приміщення № 57-67, яке розташоване за адресою вулиця Жилянська, 59 у м.Києві (а.с.105, 100).

Позивач у справі ПП "Сервіс-інвест-2009" безпосередньо до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції підземної частини паркінгу з надбудовою по вул. Жилянській, 59 у м.Києві не звертався, документи необхідні для отримання відповідних умов не подавав.

Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами і не є спірними.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, внаслідок чого вважає обгрутованими позовні вимоги про зобов'язання відповідача видати ПП Сервіс-Інвест-2009 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для реконструкції підземної частини паркінгу на вулиці Жилянська, 59 у м.Києві.

Колегія суддів з вказаним висновком суду не погоджується та зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно пунктів першого і сьомого частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Водночас Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України ).

До того ж і у пункті 53 рішення від 8 квітня 2010 року у справі Меньшакова проти України ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdanev. theUnited Kingdom), пункт 57, SeriesA, № 93).

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55 Конституції України).

Частиною другою статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав справи щодо конституційного права особи на судовий захист.

Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп (справа громадянки ОСОБА_6 щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи) зазначено, що Конституцією України гарантовано і забезпечено кожній людині і громадянину право на звернення до суду за захистом своїх прав чи свобод .

У Рішенні від 25 грудня 1997 року № 9-зп (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) Конституційний Суд України, здійснюючи офіційне тлумачення статті 55 Конституції України, вказав, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод .

У Рішенні Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) наголошено: Конституція України гарантує кожному судовий захист його праву межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України .

Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зокрема, зазначив: Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист .

При цьому Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

Цим самим Конституційний Суд України визначив залежність виникнення права особи на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, виключно із існуванням порушення, створенням перешкод для реалізації конкретних прав і свобод такої особи.

Наведене підтверджується також положеннями частин третьої-п'ятої статті 55 Конституції України, у яких чітко вказано про захист своїх прав і свобод.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП "Сервіс-інвест-2009" безпосередньо до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції підземної частини паркінгу з надбудовою по вул. Жилянській, 59 у м.Києві не звертався, а Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) позивачу у справі ПП "Сервіс-інвест-2009" у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки не відмовляв.

Таким чином, враховуючи завдання адміністративного судочинства, яке полягає у захисті саме порушених прав, свобод та інтересів особи у публічно-правових відносинах, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки права позивача відповідачем не були порушені, відповідач рішення про відмову саме позивачу ПП "Сервіс-інвест-2009" видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції підземної частини паркінгу з надбудовою по вул. Жилянській, 59 у м.Києві не приймав.

Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи позивача, що внаслідок договору купівлі-продажу від 01.08.2018р. до ПП Сервіс-Інвест-2009 надійшли усі права та обов'язки попереднього власника нерухомого майна ТОВ Енергетичний Дім не приймаються до уваги з огляду на положення ч.1 ст.2 КАС України, та позивач у розумінні норм КАС України та встановлених обставин не є правонаступником ТОВ Енергетичний Дім .

Таким чином висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є помилковим.

Згідно ч.4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми закону, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обгрунтованість позовних вимог, наведені апелянтом аргументи заслуговують уваги.

На підставі вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

Повне судове рішення складено 18.06.2019 р.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2019 р. - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2019 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сервіс-інвест-2009" до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язання вчинити дії - скасувати.

У задоволенні позову Приватному підприємству "Сервіс-інвест-2009" до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Кузьменко