Постанова

від 18.06.2019 по справі 1340/5396/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 рокуЛьвів№ 857/3313/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.

з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Галіо на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року, ухвалене суддею Кухар Н.А. у м. Львові о 14 год. 48 хв. у справі № 1340/5396/18 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Галіо до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області № 0100581221 від 24.04.2018 року, яким до товариства з обмеженою відповідальністю Галіо застосовано штраф у розмірі 39951,35 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом проведено камеральну перевірку поза межами тридцятиденного строку встановленого Податковим кодексом України з моменту закінчення граничного строку для реєстрації податкових накладних. Крім того, позивач вважає, що податкові накладні надіслані для реєстрації в ЄРПН в межах операційного дня, а тому вказує на безпідставність прийнятого рішення про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Позивач також зазначає на недотримання відповідачем встановленої законодавством форми податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0100581221 від 24.04.2018 року у розмірі 16888, 28 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржили товариство з обмеженою відповідальністю Галіо та Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Галіо .

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області повернуто апелянту.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року справу № 1340/5396/18 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Галіо призначено до апеляційного розгляду на 11 червня 2019 року.

У поданій апеляційній скарзі позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Галіо , просить рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та постановити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач виходить з тих мотивів, що факт вчинення податкового правопорушення не доводився податковим органом та не досліджувався судом першої інстанції. Позивач в апеляційні скарзі також зазначає, що судом не надано оцінки твердженням позивача про невідповідність звітного періоду перевірки, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, періоду за який проводилась перевірка строків реєстрації податкових накладних, перелічених в акті перевірки. Так, в податковому повідомленні-рішенні зазначено звітний період - грудень 2015 року, а перевірка проведена за період з березня 2016 року по грудень 2017 року. Позивач додатково зазначає, що, в порушення норми передбаченої абз. 7 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, відповідачем до податкового повідомлення-рішення не долучено розрахунок штрафних санкцій.

Позиція відповідача зводиться до того, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних, що є підставою для застосування штрафних санкцій

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено те, що Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ТзОВ Галіо , за наслідками перевірки відповідачем складено акт № 753/13-01-12-21/35620697 від 23.03.2018 року.

Під час перевірки відповідач встановив та в акті перевірки зафіксував порушення позивачем п.п.192, ст. 120-1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних: до 15 календарних днів на суму ПДВ 398003,9 грн.; на 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 157,50 грн.

24 квітня 2018 року Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0100581221, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10 %, що становить 39888,35 грн., за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні № 6 від 08.08.2016 року, № 5 від 08.08.2016 року, №167 від 20.10.2017 року, № 133 від 20.10.2017 року, № 147 від 25.10.2017 року, № 169 від 20.10.2017 року, № 183 від 30.10.2017 року, № 131 від 20.10.2017 року, № 177 від 20.10.2017 року, № 145 від 20.10.2017 року, № 180 від 24.10.2017 року, № 153 від 17.10.2017 року, № 143 від 20.10.2017 року, № 128 від 20.10.2017 року, № 160 від 18.10.2017 року, №130 від 20.10.2017 року, № 126 від 20.10.2017 року, № 190 від 31.10.2017 року, № 132 від 20.10.2017 року, № 194 від 31.10.2017 року, № 171 від 20.10.2017 року, № 192 від 31.10.2017 року, № 154 від 17.10.2017 року, № 142 від 20.10.2017 року, № 125 від 20.10.2017 року, № 197 від 31.10.2017 року, № 139 від 20.10.2017 року, № 137 від 20.10.2017 року, № 196 від 31.10.2017 року, № 127 від 20.10.2017 року, № 144 від 20.10.2017 року, № 195 від 31.10.2017 року, № 151 від 17.10.2017 року, № 157 від 17.10.2017 року, № 156 від 17.10.2017 року, № 148 від 20.10.2017 року, № 123 від 20.10.2017 року, № 162 від 20.10.2017 року, № 191 від 31.10.2017 року, № 174 від 20.10.2017 року, № 170 від 20.10.2017 року, № 172 від 20.10.2017 року, № 163 від 20.10.2017 року, № 193 від 31.10.2017 року, № 173 від 20.10.2017 року, № 188 від 31.10.2017 року, № 158 від 17.10.2017 року, № 179 від 23.10.2017 року, № 168 від 20.10.2017 року, № 155 від 17.10.2017 року, № 134 від 20.10.2017 року, № 176 від 20.10.2017 року, № 136 від 20.10.2017 року, № 175 від 20.10.2017 року, № 138 від 20.10.2017 року, № 152 від 17.10.2017 року, № 124 від 20.10.2017 року, №181 від 30.10.2017 року, № 164 від 20.10.2017 року, № 182 від 30.10.2017 року, № 141 від 20.10.2017 року, № 150 від 17.10.2017 року, № 140 від 20.10.2017 року, № 166 від 20.10.2017 року, № 135 від 20.10.2017 року, № 129 від 20.10.2017 року, № 161 від 20.10.2017 року, № 165 від 20.10.2017 року, № 189 від 31.10.2017 року, були надіслані у відповідності до вимог ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних у частині надіслання контролюючому органу у межах 15 календарних днів, податкових накладних до ЄРПН, тобто у визначений законодавством строк.

Факти наявності порушень, зафіксованих камеральною перевіркою щодо реєстрації інших податкових накладних, а саме: № 75 від 11.12.2015 року, № 11 від 11.08.2016 року, № 34 від 21.08.2017 року, № 120 від 18.10.2017 року, № 201 від 24.11.2017 року, № 225 від 24.11.2017 року, № 239 від 24.11.2017 року, № 233 від 24.11.2017 року, № 235 від 24.11.2017 року, № 232 від 24.11.2017 року, № 312 від 24.11.2017 року, № 234 від 24.11.2017 року, № 301 від 24.11.2017 року, № 228 від 24.11.2017 року, № 227 від 24.11.2017 року, № 236 від 24.11.2017 року, № 180 від 22.11.2017 року позивачем не спростовано.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в частині встановлення фактичних обставин та застосування норм матеріального права щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 6 від 08.08.2016 року, № 5 від 08.08.2016 року, №167 від 20.10.2017 року, № 133 від 20.10.2017 року, № 147 від 25.10.2017 року, № 169 від 20.10.2017 року, № 183 від 30.10.2017 року, № 131 від 20.10.2017 року, № 177 від 20.10.2017 року, № 145 від 20.10.2017 року, № 180 від 24.10.2017 року, № 153 від 17.10.2017 року, № 143 від 20.10.2017 року, № 128 від 20.10.2017 року, № 160 від 18.10.2017 року, № 130 від 20.10.2017 року, № 126 від 20.10.2017 року, № 190 від 31.10.2017 року, № 132 від 20.10.2017 року, № 194 від 31.10.2017 року, № 171 від 20.10.2017 року, № 192 від 31.10.2017 року, № 154 від 17.10.2017 року, № 142 від 20.10.2017 року, № 125 від 20.10.2017 року, № 197 від 31.10.2017 року, № 139 від 20.10.2017 року, № 137 від 20.10.2017 року, № 196 від 31.10.2017 року, № 127 від 20.10.2017 року, № 144 від 20.10.2017року, № 195 від 31.10.2017 року, № 151 від 17.10.2017 року, № 157 від 17.10.2017 року, № 156 від 17.10.2017 року, № 148 від 20.10.2017 року, № 123 від 20.10.2017 року, № 162 від 20.10.2017 року, № 191 від 31.10.2017 року, № 174 від 20.10.2017 року, № 170 від 20.10.2017 року, № 172 від 20.10.2017 року, № 163 від 20.10.2017 року, № 193 від 31.10.2017 року, № 173 від 20.10.2017 року, № 188 від 31.10.2017 року, № 158 від 17.10.2017 року, № 179 від 23.10.2017 року, № 168 від 20.10.2017 року, № 155 від 17.10.2017 року, № 134 від 20.10.2017 року, № 176 від 20.10.2017 року, № 136 від 20.10.2017 року, № 175 від 20.10.2017 року, № 138 від 20.10.2017 року, № 152 від 17.10.2017 року, № 124 від 20.10.2017 року, № 181 від 30.10.2017 року, № 164 від 20.10.2017 року, № 182 від 30.10.2017 року, № 141 від 20.10.2017 року, № 150 від 17.10.2017 року, № 140 від 20.10.2017 року, № 166 від 20.10.2017 року, № 135 від 20.10.2017 року, № 129 від 20.10.2017 року, № 161 від 20.10.2017 року, № 165 від 20.10.2017 року, № 189 від 31.10.2017 року не оскаржено, а тому ці обставини дослідженню не підлягають.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

З цих нормативних положень ПК України слідує, що платник податку повинен вчинити необхідний обсяг дій для того, щоб протягом операційного дня, який згідно з нормами ПК України триває з 0 до 23 год., надіслати податкову накладну для реєстрації в ЄРПН та дочекатись поки свій обов`язок щодо прийняття відповідного рішення за наслідками перевірки податкової накладної надісланої для реєстрації протягом того ж операційного дня, виконає податковий орган. У випадку не виконання свого обов`язку податковим органом така податкова накладна відповідно до норм п. 201.10 ст. 201 ПК України вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Відповідно до абз. 14-18 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28.12.2015 року (далі - Порядок № 1204) податкове повідомлення-рішення за формою Н складається відповідним структурним підрозділом контролюючого органу за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Кодексу.

У додатку 13 до Порядку № 1204 міститься шаблон податкового повідомлення-рішення форми Н .

Серед обов`язкових реквізитів цієї форми є посилання на акт перевірки (номер, дата складання) та/або дані ЄРПН за звітний період.

В оскарженому податковому повідомленні-рішенні Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області № 0100581221 від 24.04.2018 року зазначено реквізити акта перевірки, які співпадають з дійсними реквізитами акта перевірки № 755/13-01-12-21/35620697 від 23.03.2018 року, а тому посилання на неправильно заповнені дані ЄРПН за звітний період не є суттєвими обставинами для скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1204 до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Аналогічно зазначено і в шаблоні податкового повідомлення-рішення форми Н .

За положеннями частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення камеральної перевірки зокрема щодо своєчасності реєстрації платником податків податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Державної фіскальної служби.

Таким чином, акт перевірки податкового органу, як аналітично-інформаційний документ, має бути досліджений судом на предмет наявності в діях/бездіяльності товариства складу податкового правопорушення, покладеного в основу застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Досліджуючи акт перевірки в частині правильності обрахування штрафних (фінансових) санкцій, судом апеляційної інстанції здійснено співставлення даних у таблиці розрахунку до акта перевірки із даними зазначеними в податковому повідомленні-рішенні та з`ясовано наступне.

Акт перевірки, покладений в основу прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, містить розрахунок штрафних санкцій в табличному вигляді, в якому зазначені: номера податкових накладних, дата виписки податкових накладних, дата реєстрації податкових накладних, кількість днів затримки, сума податку на додану вартість в податкових накладних. Розрахована сума ПДВ до 15 днів прострочення становить 398003,9 грн., а сума ПДВ на 61 і більше календарних днів - 157,50 грн.

При цьому в оскарженому податковому повідомленні-рішенні штраф в розмірі 10 % за прострочення реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів нараховано на суму ПДВ 398883,9 грн. і складає 39888,35 грн.

Отже, як видно в порівнянні, сума ПДВ згідно з актом перевірки за прострочення реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів становить 398003,9 грн., а згідно з податковим повідомленням-рішенням 398883,9 грн., і свідчить про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

При цьому, якщо виходити із сум ПДВ по кожній податковій накладній зазначеній в таблиці до акта перевірки, загальна сума ПДВ становить 398903,2 грн. і відрізняється від загальної суми ПДВ обрахованої податковим органом в акті перевірки та вказаній у податковому повідомленні-рішенні.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області № 0100581221 від 24.04.2018 року форми Н підлягає скасуванню з викладених вище мотивів.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є обгрунтованими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про задоволення адміністративного позову з вищевикладених мотивів.

Щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд звертає увагу на наступні обставини.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведених обставин, судові витрати позивача, а саме судовий збір за подання позовної заяви, сплачений на підставі платіжного доручення № 980 від 12.11.2018 року в сумі 1762,80 грн. та за подання апеляційної скарги, сплачений на підставі платіжного доручення № 1316 від 06.03.2019 року в сумі 2643,00 грн. слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області в сумі 4 405,80 грн.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Галіо задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року в справі № 1340/5396/18 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області № 0100581221 від 24.04.2018 року, яким до товариства з обмеженою відповідальністю Галіо застосовано штраф в розмірі 39951,35 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Галіо за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області судовий збір в розмірі 4405 (чотири тисячі чотириста п`ять) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Я. С. Попко Повний текст постанови виготовлено 19.06.2019 року Р. П. Сеник