Постанова

від 19.06.2019 по справі 482/1613/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

19.06.19

22-ц/812/1111/19

Справа №482/1613/18

Провадження № 22ц/812/1111/19 Головуючий у 1-ї інстанції Демінська О.І.

Категорія 30 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 червня 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за апеляційною скаргою

Садівничого товариства Південний Буг

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2019 року, постановлене під головуванням судді Демінської О.І. у приміщенні суду у місті Нова Одеса о 13 годині 18 хвилин зі складанням його повного тексту 2 травня 2019 року, по справі

за позовом

Садівничого товариства (СТ) Південний Буг до ОСОБА_1

про стягнення шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2018 року СТ Південний Буг звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення у порядку регресу 14 481 грн. 20 коп. шкоди, що заподіяна товариству в процесі примусового виконання судового рішення внаслідок дій відповідача, як голови правління.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідач ОСОБА_1 у період з 1 травня 2016 року по 18 грудня 2017 року був обраний на загальних зборах головою правління СТ Південний Буг , у зв`язку з чим з ним було укладено трудовий договір.

22 червня 2017 року на підставі рішення Новодеського районного суду Миколаївської області СТ Південний Буг було зобов`язано розглянути на чергових зборах заяву громадянки ОСОБА_2 про прийняття її до членів товариства в порядку визначеному Статутом. Також з товариства як юридичної особи за рішенням та додатковим рішенням суду були стягнуті судові витрати на користь ОСОБА_2 на суми 641 грн. 20 коп., 500 грн. і 540 грн. 00 коп..

Добровільно рішення суду СТ Південний Буг не виконано.

Тому за виданими судом виконавчими листами 27 жовтня та 9 листопада 2017 року були відкриті виконавчі провадження, та з СТ Південний Буг за примусове виконання вимог немайнового характеру стягнуто виконавчий збір на суму 12 800 грн. 00 коп..

Вважаючи, що такі витрати СТ Південний Буг понесло виключно у зв`язку з неправомірними діями голови правління Гояна І.Г., який за статутними положеннями товариства несе персональну відповідальність у відповідності до діючого законодавства, та посилаючись на статті 1166, 1172, 1191 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача загальну суму визначеної ним шкоди.

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_1 письмового відзиву не надав, але у судовому засіданні пояснив, що він бажав виконати судове рішення, про що повідомив правління та його заступника, однак члени правління були проти добровільного виконання та вважали за можливе оскаржити судове рішення.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено .

При ухваленні рішення суд виходив з того, що підстави для стягнення шкоди на користь товариства з відповідача, як колишнього голови правління, відсутні як у відповідності статей 133, 134 КЗпП України , так і у відповідності до статей 1172, 1191, 1166 ЦК України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач СТ Південний Буг подало апеляційну скаргу, у якій посилалося на порушення судом норм діючого законодавства, та просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги виклало по суті доводи своєї позовної заяви, та наполягало на тому, що сплатило стягнуті з товариства судові витрати за рішенням суду та виконавчий збір на підставі статті 1172 ЦК України, наслідком чого є повернення зазначених сум за рахунок відповідача, який своїми неправомірними діями як керівник товариства сприяв цьому та не вжив всіх заходів щодо усунення розтрат для СТ Південний Буг .

Письмового відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Ухвалою колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 10 червня 2019 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення із наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи членом СТ Південний Буг , був обраний загальними зборами товариства на посаду голови правління, де пропрацював з 1 травня 2016 року по 18 грудня 2017 року, про що були видані відповідні накази (а.с.22-23).

У період виконання трудових обов`язків до нього як голови правління звернулася громадянка ОСОБА_2 із заявою щодо її вступу до товариства з підстав, визначених п.3.2 Статуту СТ Південний Буг .

На звернення ОСОБА_2 отримала відповідь, з якою не погодилася та звернулася із позовною заявою до СТ Південний Буг (а.с.96).

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалено про зобов`язання СТ Південний Буг розглянути на чергових зборах заяву про прийняття ОСОБА_2 до членів садівничого товариства в порядку, визначеному його статутом. Цим рішення та додатковим рішенням суду від 27 вересня 2017 року на користь громадянки ОСОБА_2 з СТ Південний Буг стягнуто судові витрати відповідно на суми 641 грн. 20 коп., 500 грн. і 540 грн. 00 коп. (а.с.96-98).

Добровільно рішення суду СТ Південний Буг не виконано.

Письмових обґрунтувань щодо його не виконання суду першої інстанції не надано, але за поясненнями відповідача у судовому засіданні та показаннями допитаного у суді свідка ОСОБА_3 , рішення суду не було виконано добровільно у зв`язку з відмовою членів правління та наміром його оскаржити у встановленому порядку (а.с.110-111).

У подальшому, за виданими судом виконавчими листами 27 жовтня та 9 листопада 2017 року державним виконавцем були відкриті виконавчі провадження, та вирішено питання про стягнення виконавчого збору на суму 12 800 грн. 00 коп. за примусове виконання вимог немайнового характеру, що передбачено статтею 27 Закону України Про виконавче провадження (а.с.29-34).

Суми, що стягнуті за судовим рішенням перераховані СТ Південний Буг на рахунок відділу виконавчої служби 19 грудня 2017 року у повному обсязі, а сума виконавчого збору товариством сплачена частково в розмірі 7 549 грн., та залишена не сплаченою сума у розмірі 5 251 грн. (а.с.34).

10 грудня 2017 року у СТ Південний Буг відбулися звітно-виборчі збори і відповідача ОСОБА_1 фактично звільнено від виконання трудових обов`язків, внаслідок обрання нового голови правління.

Вважаючи, що виплати СТ Південний Буг здійснено у зв`язку з неправомірними діями його керівника, як особи, що перебувала у трудових відносинах з товариством, позивач, виклав обставини справи, які регулюються трудовим законодавством, але просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь шкоду, яка виникла внаслідок деліктних правовідносин.

За роз`ясненнями, викладеними у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду №5 від 12 червня 2009 року, слідує, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Відтак, суд першої інстанції правильно застосував до даних правовідносин норми матеріального права, які викладені у статтях 133, 134 КЗпП України, та дійшов вірного висновку про відсутність підстав для стягнення з керівника організації в якості повної або обмеженої матеріальної відповідальності шкоди у зв`язку із затримкою виконання судового рішення про зобов`язання вчинити товариством як юридичною особою певні дії.

Вищезазначені види відповідальності передбачені нормами трудового законодавства тільки у випадках: незаконного звільнення або переведення працівника (стаття 237 КЗпП України); шкоди, яка завдана діями, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; якщо шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків; якщо керівником затримані виплати заробітної плати і т.Інш. (стаття 134 КЗпП України).

Окрім цього за змістом Статуту СТ Південний Буг , в редакції від 20 листопада 2016 року, що діяла на час виниклих правовідносин (а.с.83-93), вирішення питань щодо прийняття осіб у члени товариства, скликання чергових зборів віднесено виключно до компетенції правління садівничого товариства (пункти 3.2, 4.6). Голова правління же користується печаткою товариства, представляє його у стосунках з різними органами, відкриває рахунки у банках, призначає заступника та несе персональну відповідальність як керівник у відповідності до діючого законодавства (пункт 4.15). На робітників, які працюють у садівничому товаристві на умовах трудового договору, поширюється законодавство України про працю (пункт 6.1).

В той же час загальні збори, окрім визначених Статутом загальних повноважень, мають виключне право на затвердження прибутково-витратного кошторису, штатів роботи та звітів про їх виконання (пункт 4.4), а тому усім іншим членам товариства, членам правління та голові заборонено розподіляти отримані доходи та прибутки не у відповідності до затверджених зборами до фінансування видатків (пункти 5.8-5.9).

Тому, врахувавши усі положення Статуту, на підставі якого позивач здійснює свою діяльність, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у відповідача повноважень щодо самостійного скликання зборів товариства, виплати за рахунок фінансування видатків сум на виконання судового рішення, та необхідності застосування до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норм трудового законодавства.

Також є правильним висновок суду і про відсутність підстав, визначених законодавством про працю, щодо притягнення відповідача до матеріальної відповідальності за витрати, які понесло СТ Південний Буг як юридична особа за своїми зобов`язаннями, які виникли на підставі Статуту та рішення суду.

Крім цього колегія суддів звертає увагу на той факт, що хоча у преамбулі до Статутів товариства в редакціях від 2016 та 2017 років є посилання на відповідність їх положень вимогам Закону України Про об`єднання громадян , якій втратив свою чинність з 1 січня 2013 року у зв`язку з прийняттям нового Закону України Про громадські об`єднання , а їх зміст не приведений у відповідність до Закону України Про кооперацію (далі -Закон), судом першої інстанції у своїх висновках обґрунтовано застосовані положення цього Закону, якими теж не передбачено відшкодування збитків, що понесли юридичні особи за рахунок їх керівників.

Отже, між сторонами існували трудові правовідносини, які виникли у зв`язку із обранням відповідача на посаду керівника садового товариства та виконання ним трудових обов`язків, які регулюються як положеннями Статуту СТ Південний Буг , так і загальними нормами законодавства про працю та Законом України Про кооперацію .

В той же час за статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини.

Тобто фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення, а юридичною підставою позадоговірної відповідальності є: склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відтак, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях покладає на позивача обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Тому проаналізувавши цивільне законодавство у деліктних правовідносинах суд першої інстанції обґрунтовано послався на те, що підстав для застосування до правовідносин, які виникли між сторонами, положень статей 1166, 1172, 1191 ЦК України немає, як немає і підстав для відшкодування відповідачем шкоди, заявленої позивачем, за відсутністю складу цивільного правопорушення.

Інші доводи апеляційної скарги позивача зводяться до помилкового розуміння норм матеріального права, переоцінки обставин, вірно встановлених та оцінених судом першої інстанції, і на законність судового рішення у справі не впливають.

За таких обставин, і відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 367-369, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Садівничого товариства Південний Буг залишити без задоволення , а рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути з цього часу оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий О.О.Ямкова

Судді С.Ю.Колосовський

О.В.Локтіонова