Рішення

від 11.06.2019 по справі 402/1226/18

УЛЬЯНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №402/1226/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2019 р. Ульяновський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді: Ясінського Л.Ю.

секретаря судового засідання: Кашнікова І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, місті Благовіщенське Кіровоградської області, цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом СТОВ "Агрофірма "Нива" до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків,

ВСТАНОВИВ:

позивач СТОВ "Агрофірма"Нива" в особі директора Московчука М.І. звернувся до Ульяновського районного суду Кіровоградської області з позовоною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків.

Позов мотивовано тим, що 18 травня 2012 року між ОСОБА_2 та СТОВ "Агрофірма Нива" (надалі Позивач) було укладеного договір № 250, згідно умов якого в оренду Позивачу була передана земельна ділянка № 515 площею 4,30 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться на території Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області (надалі Договір) терміном на 10 років.

Згідно п. 13 Договору вказана вище земельна ділянка передається в оренду для сільськогосподарського використання.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Його спадкодавцем першої черги за законом є ОСОБА_1 , яка 16 липня 2014 року отримала на своє ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом.

В липні 2017 року та в лютому 2018 року на адресу Позивача надійшли листи від Відповідача, у яких вона повідомляла про намір розірвати вказаний договір оренди землі.

З даним наміром Відповідач звернулася до Ульяновського районного суду Кіровоградської області з позовом про розірвання договору оренди землі з підстав переходу до неї права власності на землю.

Разом із позовною заявою Відповідачем було подано клопотання про забезпечення позову, яке було задоволено ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 19.02.2018 р. по справі №402/142/18. Так, в порядку забезпечення позову Позивачеві було заборонено проводити будь-які дії, пов`язані із проведенням весняно-польових робіт на вказаній земельній ділянці.

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 21.05.2018 р. ( ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову було скасовано, в задоволені заяви про забезпечення позову відмовлено.

В подальшому рішенням Ульяновського суду Кіровоградської області від 30 травня 2018 р. у задоволені позову ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі було відмовлено.

В травні 2018 року Позивачем проводилися весняно-польові роботи, в тому числі пов`язані із посівом соняшника.

10 травня 2018 року поле №7, бригади №2 СТОВ Агрофірма Нива на території Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, в складі якого знаходиться земельна ділянка, що належить Відповідачу, було засіяно соняшником, що підтверджується актом витрат насіння та посівного матеріалу від 10.05.2018 р.

Враховуючи існування на той час заборони проводити весняно-польові роботи на земельній ділянці Відповідача, встановленою ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області про забезпечення позову, вказана земельна ділянка засіяна не була.

Після скасування зазначеної ухвали Позивач, мав намір засіяти земельну ділянку, належну Відповідачу, але Відповідач не допустила працівників Позивача до посіву соняшника на даній земельній ділянці.

Такі дії Відповідача є неправомірними та призвели до завдання Позивачеві збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до п. 8 Договору даний договір діє протягом 10 років, тобто до 18 травня 2022 року.

17 серпня 2018 року Комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі, землекористувачам на території Благовіщенського району Кіровоградської області, утвореною розпорядженням голови Благовіщенської районної державної адміністрації від 18.07.2017 р. №176-р було складено акт з визначення та відшкодування збитків завданих Позивачеві.

На підставі огляду земельної ділянки, відповідної довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області комісія дійшла висновку, що неодержаний дохід від виробництва соняшника складає 95 146 грн.

За зазначених обставин Позивач має право стягнути з Відповідача збитки у розмірі 95 146 грн.

Представник позивача Іванова І.А. в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі. Крім того представником позивача подано відповідь на відзив.

Представник відповідача адвокат Ковальчук С.Я. в судовому засіданні позов не визнав та просить суд відмовити у задоволенні позову. Також представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву.

Допитані у судовому засіданні свідки: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які являються працівниками СТОВ "Агрофірма "Нива" пояснили, що позивач мав намір засіяти земельну ділянку, належну Відповідачу, але Відповідач не допустила працівників Позивача до посіву соняшника на даній земельній ділянці, пояснивши, що земельна ділянка належить їй.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку відмовити в задоволені позовних вимог позивача в повному обсязі з наступних підстав.

Суд встановив, що 28.02.2000 року СТОВ "Агрофірма"Нива" видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та включено відомості про юридичну особу до ЄДР ( а.с.28). Цієї ж дати видано довідку АБ №792006 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, з якої вбачається правовий статус юридичної особи СТОВ " Агрофірма" Нива", керівником якого зазначений Московчук Микола Іванович ( а.с.29).

28.02.2000 року СТОВ " Агрофірма"Нива" видано наказ " Про призначення директора СТОВ Агрофірма "Нива" з 01.03.2000 року Московчука М.І. ( а.с.30).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка загальною площею 4.30 га, яка розташована на території Камянобрідської сільської Ульяновського району Кіровоградської області згідно державного акту Серії НОМЕР_2 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 .

18 травня 2012 року між ОСОБА_2 та СТОВ " Агрофірма"Нива" в особі директора Московчука М.І. , що діє на підставі статуту було укладено договір оренди землі №250. Договір оренди землі укладено на 10 років, тобто 18.05.2022 року (а.с. 6-11) та скріплено підписами Орендодавця ОСОБА_2 та Орендаря Директора СТОВ " Агрофірма" Нива" Московчук М.І. , який був зареєстрований у відділі Держкомзему в Ульяновському районі 18 травня 2012 року за №352550004002012 ( а.с 6-11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ( а.с.12). Спадкодавцем першої черги за законом є ОСОБА_1 , яка 16.07.2014 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом ( а.с. 94).

25.07.2017 року (а.с.19) та 09.02.2018 року (а.с.18) ОСОБА_1 було направлено листи пропозиції на ім"я директора СТОВ "Агрофірма" Нива" Московчука М.І. про розірвання договору оренди земельної ділянки, що належала ОСОБА_2

16.01.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Ульяновського районного суду Кіровоградської області з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до СТОВ " Агрофірма"Нива" про розірвання договору оренди земельної ділянки, яку було задоволено та 19.02.2018 року судом винесено ухвалу, якою СТОВ " Агрофірма" Нива" заборонено проводити будь-які дії, пов"язані з проведенням весняно-польових робіт на земельній ділянці в„–515 , площею 4,2953, кадастровий номер НОМЕР_1 ( а. с.20-21).

21.05.2018 року постановою Апеляційного суду Кіровоградської області апеляційну скаргу СТОВ "Агрофірма" Нива" задоволено та в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено ( а.с.22-26).

Рішеня Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30 травня 2018 року, яким у задоволені позову ОСОБА_1 до СТОВ "Агрофірма "Нива" про розірвання договору оренди землі було відмовлено - скасоване Постановою Кропивницького апеляційного суду від 18.12.2019 року та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до СТОВ "Агрофірма "Нива" про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено. ( а.с.а.с.110-117).

З акту обстеження земельної ділянки від 01.08.2018 року вбачається, що при обстеженні поля №7, бригади №2 СТОВ "Агрофірма"Нива" на території Камянобрідської сільської ради, загальною площею 36.5 га, яке засіяне соняшником виявлено земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 , розміром 4.2953 га, належну ОСОБА_1 , яка не засіяна та заросла бур"янами ( а.с.13).

Згідно акту комісії з визначенням та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Благовіщенського району Кіровоградської області від 17.08.2018 року, комісія провела розрахунок збитків заподіяних СТОВ "Агрофірма"Нива", внаслідок не допущення до посіву соняшника громадянкою ОСОБА_1 на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 4.2953 га, що становить 95 146 грн. ( а.с.16).

Розпорядженням голови Благовіщенської районної державної адміністрації від 17.08.2018 року за №245-р " Про затвердження акта комісії з изначенням та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Благовіщенського району Кіровоградської області" ОСОБА_1 рекомендовано протягом одного місяця з дня прийняття розпорядження сплатити нараховані збитки ( а.с.17).

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 28.01.2015 року у господарській справі № 3-210гс14, відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК України .

Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту права власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодуванням завданих збитків.

Водночас, відповідно до ст.156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст.157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 (надалі Порядок), розміри збитків, заподіяних вилученням (викупом), тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання та неодержанням доходів у звязку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформлюються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватись особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На підставі частин 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, обов`язковою умовою настання цивільно-правової відповідальності з цих підстав, є наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення.

Крім того, в абзаці 1 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, при визначенні розміру втраченої вигоди повинні враховуватися тільки точні дані, які безспірно і достовірно підтверджують існування реальної можливості отримання грошових сум або іншого майна, в тому випадку, якби зобов`язання було виконане боржником належним чином. Її розмір повинен бути підтверджений обґрунтованим розрахунком, а також відповідними доказами. Тобто упущена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний дохід.

Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Таким чином, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди теж повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підкріплення реальної можливості отримання потерпілою стороною відповідних доходів у разі, якби друга сторона виконала свої зобов`язання належним чином.

З матеріалів справи не вбачається, що позивач протягом весняно-польових робіт 2018 року звертався до відповідача з письмовими претензіями про усунення перешкод в користуванні орендованою земельною ділянкою.

Також позивач ні у позовній заяві ні в ході судового розгляду не конкретизував яким же чином та у який спосіб відповідач чинила перешкоди в користувані орендованою земельною ділянкою, в чому полягає протиправна поведінка відповідача та яка її вина.

Позивачем не подано суду належних доказів вчинення відповідачем позивачу перешкод в користуванні орендованої земельної ділянки, крім пояснень свідків до яких суд відноситься критично, оскільки усі свідки являються працівниками СТОВ "Агрофірма "Нива".

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Усупереч вимогам ст. 81 ЦПК України , представник позивача не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження причинного зв"язку між порушенням його прав відповідачем та можливим отриманням тих чи інших доходів.

За таких обставин, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.258-259, 268, 272-273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Ульяновський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Сторони у справі:

позивач: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива", код.03757459, місце знаходження: 26430, Кіровоградська область, Благовіщенський район, с.Кам"яний Брід, вул. Адміністративна, 2.

відповідач: ОСОБА_1 , ідент.код НОМЕР_4 , тел.№ НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2

Суддя: Л. Ю. Ясінський