Рішення

від 12.06.2019 по справі 307/4004/18

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/4004/18

Провадження № 2/307/604/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах яких діє ОСОБА_6 до Комунального некомерційному підприємство Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги де треті особи Бедевлянська сільська рада, Міністерство охорони здоров`я України, про визнання незаконними наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Комунального некомерційному підприємство Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги де треті особи Бедевлянська сільська рада, Міністерство охорони здоров`я України, про визнання незаконними наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу .

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що вони працювали в Комунальному закладі Бедевлянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини , що знаходилося у с. Бедевлґя. У зв`язку з реорганізацією підприємства їм в період з 26 по 30 листопада 2018 р. керівником згаданого закладу було усно повідомлено, що їх буде звільненою. З 30.11.2018 р. їх фактично не було допущено до роботи шляхом закриття приміщення.

12 грудня 2018 року вказане комунальне підприємство було припинено, правонаступником прав та обов`язків якого є відповідач - Комунальне некомерційне підприємство Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги , ЄДРПОУ 42043319.

Позивачі стверджують, їх не повідомлено у визначені законом строки про реорганізацію шляхом припинення, не запропоновано іншого робочого місця чи робочого місця у новоствореній установі, не надано наказу про звільнення, не повернуто трудової книжки тощо. Важають їх звільнення не законним з наступних підстав.

Відповідно до статті 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, тощо.

Звільнення з підстави 1, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Жодної пропозиції до позивачів щодо переведення на іншу роботу не надходило.

Згідно статті 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Не проведено жодної оцінки на переважне право на залишення на роботі.

Відповідно до статті 42 -1 КЗпП України працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу, протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації (переважне право).

Протягом останнього місяця відповідачем прийнято на роботу ряд працівників, які не працювали до цього на ліквідованому підприємстві, тобто було порушено переважне право на повторне прийняття на роботу.

Так, у відповідності до норм частини першої ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Вважають, що відповідачами було порушено вищевказану норму кодексу, оскільки про можливе майбутнє вивільнення у зв`язку з ліквідацією комунального закладу в якому вони працюють, роботодавець їх за 2 місяці не попереджав, так як і не повідомляв про їх звільнення шляхом ознайомлення з наказом.

Окрім цього, відповідно до статті 48 ЗУ Про зайнятість населення , власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Жодлних повідомлень про вивільнення чи про можливість переведення на іншу роботу вони не одержували. Роботоджавець також не звертався до державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Таким чином стверджують, що їх звільнення є незаконними.

За вимогами ст. 232 КЗпП України, безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Про фактичне звільнення позивачам стало відомо лише 30.11.2018 року, однак наказів та трудових книжок вони не отримали і по сьогодні. Постановою Верховного Суду України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року константовано, що ознайомлення з будь-яким документом має бути підтверджено підписом особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Тому просять суд поновити їм строк звернення до суду, визнати незаконними та скасувати накази уповноваженої особи Комунального закладу Бедевлянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини про звільнення ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , поновити Банк ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на займаних ними посадах або рівноцінних їм у Комунальному некомерційному підприємстві Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги, стягнути з Комунального некомерційного підприємства Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги на користь Банк ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати.

Позивачі та їх представник у судовому засіданні позов підтримали та просять суд його задовольнити.

Подальший розгляд справи було продовжено у відсутності позивачів та їх представника, за заявою останнього та на підставі ст.. 223 ЦПК України..

Представники відповідача Комунального некомерційному підприємство Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_8 .С ОСОБА_9 та Медяник М.Ю. в судовому засіданні відносно позову заперечили обґрунтовуючи тим, що позивачі Банк Т ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в КНП ТРР ЦПМСД не працювали, із ЦПМСД не звільнялись і даних про те чи були дотримані вимоги закону при їх звільненні із Бедевлянської амбулаторії в КНП ТРР ЦПМСД не має, оскільки про ці питання до КНП ТРР ЦПМСД ніяка інформація не поступала.

Щодо правоприємства, то КНП ТРР ЦПМСД було створене без встановлення якого не будь правоприємства на базі комунального майна Тереблянської дільничної лікарні і його статут був затверджений рішенням Тячівської районної ради ще ЗО березня 2018 року, тобто задовго до фактичної ліквідації Бедевлянської амбулаторії, як юридичної особи і звільнення позивачів. При цьому, оскільки КНП ТРР ЦПМСД було створене в порядку реформи системи охорони здоров`я в країні в цілому, то і структура, функції, напрямки діяльності і штати могли бути і були розроблені у відповідності з положеннями, що передбачені програмними документами з реформи системи охорони здоровя в цілому та доведеним центру прогнозованим фінансуванням, а не шляхом точного копіювання системи первинної допомоги району, що мала місце до реформи.

Так, наприклад, якщо в штатним розписом Бедевлянської АЗПСМ разом з трьома ФАПами було передбачено на 2018 рік 23 штатні одиниці, то в штатних розписах КНП ТРР ЦПМСД на Бедевлянську амбулаторію разом з ФАПами станом на 16 серпня 2018 року прогнозованих коштів дістало лише на 15,5 штатних одиниць, а на 1 січня 2019 року - лише 13,25 штатних одиниць.

В травні 2018 року керівництво Бедевлянскої АЗПСМ та сільради звернулись до КНП ТРР ЦПМСД з пропозицією прийняти в штат ЦПМСД працівників АЗПСМ, які могли бути звільнені в зв`язку з майбутньою ліквідацією амбулаторії. Оскільки перед КНП ТРР ЦПМСД , як перед любою новоствореною організацією, стояла задача набору потрібних працівників, то воно після деякого прояснення питання про фінансування, та уточнення функцій і напрямків діяльності погодилось, але лише в кількості, яка буде передбачена штатним розписом ЦПМСД на день переводу для обслуговування населення сіл, що раніше обслуговувались Бедевлянскою амбулаторією як самостійною організацією, про що було складено і підписано Лист-погодження від 8 серпня 2018 року.

Таким чином, стверджують, що КНП ТРР ЦПМСД не несе відповідальності за працевлаштування позивачів, так як останні не були в трудових відносинах з ЦПМСД , центр їх не звільняв і не надавав згоди на їх працевлаштування, а наявне фінансування і відповідні положення документів по реформуванню системи охорони здоров`я позбавили ЦПМСД реальної можливості передбачити в штатному розписі, по меншій мірі на даний час, для обслуговування території, яку обслуговувала Бедевлянська амбулаторія, як юридична особа, більше 13,25 штатних одиниць.

Разом з цим, представник відповідача ОСОБА_11 стверджує, що КНП ТРР ЦПМСД не було відомо про прийняті рішення Бедевлянськорю сільською радою №323 від 15.04.2018 року Про припинення діяльності юридичної особи комунального закладу Бедевлянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини в результаті її реорганізації шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги та №390 від 27.11.2018 року Про затвердження передавального акту комісії з питань припинення діяльності юридичної особи комунального закладу Бедевлянської сільської амбулаторії загальної практики сімейної медицини в результаті її реорганізації шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги , їх представник на сесії Бедевлянської сілької ради при прийняті вказаних рішень присутній не був. При цьому, стверджує, що відбулась ліквідація комунального закладу Бедевлянської сільської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, а не реорганізація, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

Подальший розгляд справи було продовжено у відсутності представників відповідача Комунального некомерційному підприємство Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги на підставі ст.. 223 ЦПК України..

Представник третьої особи Бедевлянської сільської ради Рішко І.М. в судовому засіданні пояснив, що на сесії Бедевлянської сілької ради було розглянуто питання про припинення діяльності юридичної особи комунального закладу Бедевлянської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, де вирішено припинити діяльність цієї юридичної особи шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги . В подальшому все майно припиненої юридичної особи було передано новоствореній юридичній особі. Кадровими питаннями займалась ліквідаційна комісія комунального закладу Бедевлянської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини і про це йому нічого не відомо.

Подальший розгляд справи проведено у відсутності представника Бедевлянської сільської рада на підставі ст.. 223 ЦПК України.

Представник третьої особи Міністерства охорони здоров`я України в судове засідання не з`явився, надіслав до суду письмове пояснення в якому зазаначає, що відповідач, не відноситься до закладів, підприємств, установ та організацій підпорядкованих Міністерству охорони здоров`я України, тому питання поновлення на роботі, а також стягнення коштів за час вимушеного прогулу жодним чином не відносяться до компетенції МОЗ України, а рішення по даній справі не впливає на права або обов`язки Міністерства охорони здоров`я України. Справу просять розглянути у його відсутності, а тому на підставі ст. 223ЦПК України суд розглянув справу у відсутності представника Міністерства охорони здоров`я України .

У зв`язку з неявкою сторін, на підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі працювали в Комунальному закладі Бедевлянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини .

Ршенням Бедевлянської сільською радою №323 від 15.04.2018 року Про припинення діяльності юридичної особи комунального закладу Бедевлянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини в результаті її реорганізації шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги припинено діяльність юридичної особи комунального закладу Бедевлянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини в результаті його реорганізації шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги та створено ліквідаційну комісію.

Наказом №31-0 від 30.11.2018 року головного лікаря комунального закладу Бедевлянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Про припинення діяльності комунального закладу Бедевлянська АЗПСМ припинено діяльність юридичної особи -комунального закладу Бедевлянської АЗПСМ 30.11.2018 року.

Наказом №32-к від 30.11.2018 року головного лікаря комунального закладу Бедевлянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, вивільнено в зв`язку з реорганізацією мережі закладів охорони здоров`я, що надають первинну медико-санітарну допомогу та створення комунального некомерційного підприємства Центр медико-санітарної допомоги слідкуючих працівників :.... Банк Тамару ОСОБА_12 -акушерку, 1.0 посади, згідно п.1 ст.40 КЗпП України, ОСОБА_5 - сестру медичну 3П, 1.0 посади, згідно п.1.ст.40 КЗпПУкраїни, ОСОБА_4 - сестру медичну №П,1.0 посади, згідно п.1 ст40 КЗпУкраїни, ОСОБА_3 - молодшу сестру -господарку, 0.5 посади, згідно п.1 ст.40 КЗпПУкраїни.

У порядку ст.. 42-2 КЗпП України позивачі були попереджений про можливе звільнення, що підтверджується попередженнями від 28.09.2018 року та актами комісії від 28.09.2018 року про відмову від підпису на попередженні про своє ознайомлення з ним.

Доказів того, що позивачам пропонувалась інша робота і вони від неї відмовились суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як встановлено судом про фактичне звільнення позивачам стало відомо 30.11.2018 року, однак наказів та трудових книжок вони не отримали і по сьогодні, а тому пропуск процесуального строку для звернення до суду з даним позовом є поважним, у зв`язку з чим його слід поновити.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність в нього обов`язків ліквідованого підприємства є без підставним.

Також, безпідставним є твердження відповідача про те, що йому не було відомо про прийняті рішення сесією Бедевлянської сілької ради №323 від 15 квітня 2018 року та №390 від 27 листопада 2018 року.

Так, на момент розгляду даної справи вказані рішення Бедевлянської сільської ради є чинними та відповідно до них від ліквідованої юридичної особи відповідачу передано майно, що стверджується передавальним актом..

За змістом п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір , укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом , лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ч.3 ст.36 КЗпП України, уразі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації ( злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Ч.2ст. 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у п.п.1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Отже, встановлена законодавством можливість організації (ліквідації) державного підприємства з одночасним створенням іншого, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованого підприємства..

Таким чином, суд вважає, що наказ №32-к від 30.11.2018 року головного лікаря комунального закладу Бедевлянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини про вивільнено позивачів є не законним.

Згідно ст. 235 ч.ч. 1,2 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного проведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу...

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно Постанови КМ від 08 лютого 1995 року №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. ( Абзац третій пункту 2 із змінами,внесеними згідно з Постановою КМ N 1266 ( 1266-2001-п)

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним наконодавством, - на число календарних днів за цей період. ( Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1398 ( 1398-99-п) від 30.07.99 )

Як вбачається із наказу про звільнення позивачів, їх звільнено 30 листопада 2018 року. Їх заробітна плата за жовтень та вересень 2018 року відповідно до довідок про їх доходи становить: у Банк Т.В. - 8116,58 грн., ОСОБА_3 - 7446 грн., ОСОБА_13 - 10581,30 грн., ОСОБА_4 - 10903,8 грн., а кількість робочих днів -42.

Таким чином, середньоденна ( годинна) заробітна плата позивачів становить: Банк Т.В. 8116,58:42= 193,25 ; Тиводар М.В. 7446:42=177,28; Тиводар Г.В. 10581,30:42=251,93; Тиводар Г.М. 10903,8 : 42= 259,6 грн.

Кількість робочих днів із 30.11.2018 року по день прийняття даного рішення становить 131 день. Таким чином, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу позивачів становить: Банк Т.В.131х 193,25=25315,75 грн.; ОСОБА_3 131Х177,28=23223,68 грн.; ОСОБА_13 131х251,93=33002,83 грн.; ОСОБА_14 . 131х259,6=34007,6грн.

Судові витрати по сплаті судового збору та компенсації витрат на правову допомогу слід покласти на відповідача.

Так, розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений законом №4191-VI.

Відповідно до ст.1 закону №4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу в цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, в судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, копіювання документів, витребування доказів).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачами надано: свідоцтво про право на а зайняття адвокатською діяльністю №21/858 ОСОБА_6 , Договір №653 про надання правової допомоги від 19 грудня 2018 року укладений між адвокатом Мельник П.П. та Банк Т.В., ордер Серія ЗР №17174, додаткова угода №1-до Договору №653 від 19 грудня 2018 року, квитанція № 0.01219153371.1 від 20.12.2018 року про сплату Банк Т ОСОБА_10 6000грн., Договір №654 про надання правової допомоги від 19 грудня 2018 року укладений між адвокатом Мельник П.П. та Тиводар Г.А., ордер Серія ЗР №17175, додаткова угода №1-до Договору №654 від 19 грудня 2018 року, квитанція № 0.01218367606.1 від 20.12.2018 року про сплату ОСОБА_5 6000грн., Договір №655 про надання правової допомоги від 19 грудня 2018 року укладений між адвокатом Мельник П.П. та Тиводар М.В., ордер Серія ЗР №17176, додаткова угода №1-до Договору №655 від 19 грудня 2018 року, квитанція № 0.0.1221668314.1 від 20.12.2018 року про сплатуТиводар ОСОБА_15 6000грн., Договір №656 про надання правової допомоги від 19 грудня 2018 року укладений між адвокатом Мельник П.П. та Тиводар Г.М., ордер Серія ЗР №17177, додаткова угода №1-до Договору №656 від 19 грудня 2018 року, квитанція № 0.0.1218737762.1 від 20.12.2018 року про сплату ОСОБА_4 6000 грн.,

Оцінивши в сукупності дії адвоката, як поза судовим засідання, так і в судовому засіданні (складання позовної заяви, надання консультацій, не одноразове витребування доказів, присутність в чотирьох судових засіданнях), суд вважає, що сума 6000 грн. сплачена кожним із позивачів не перевищує граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу встановлений законом №4191-VI, а тому в цій частині вимоги позивачів, також, підлягають задоволенню.

Беручи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 36, 40 , ч. 1 ст. 233 ст. 235 ч.ч. 1,2 ст. 237-1 КЗпП КЗпП України, ст. 104, ЦК України, ст.ст. 5 2 , 5 , 10-13, 18 , 133, 141, 142, 206, 223,247,258-259, 263-265, п.4 ч.1 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Поновити Банк ОСОБА_16 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 строк звернення до суду.

Визнати незаконними та скасувати накази №32-к від 30.11.2018 року головного лікаря комунального закладу Бедевлянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини про вивільнення Банк ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Поновити: ОСОБА_1 ОСОБА_7 на 1.0 посади акушера; ОСОБА_3 , на 0.5 посади молодшої сестри; ОСОБА_4 на 1.0 посади сестри медичної; ОСОБА_5 на 1.0 посади сестри медичної або на рівноцінних їм посадах у Комунальному некомерційному підприємстві Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги, ЄДРПОУ 42043319.

Стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу без урахування податків та зборів з Комунального некомерційного підприємства Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги на користь : Банк ОСОБА_2 25315,75 грн, ОСОБА_3 23223,68 грн., ОСОБА_4 34007,6 грн. ОСОБА_5 33002,83 грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги на користь : Банк ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 по 6000 грн. кожному компенсації витрат на правову допомогу.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 6 147,2 судового збору.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі працівників та в частині стягнення із присудженої суми середньомісячного заробітку за один місяць на користь Банк ОСОБА_2 3865 грн, ОСОБА_3 3545,6 грн., ОСОБА_4 5192 грн. ОСОБА_5 5038.6 грн. .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Тячівський районний суд Закарпатської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Позивачі:

- Банк ОСОБА_17 , місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

- ОСОБА_3 , місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , код НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_2 .

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_3 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство Тячівської районної ради Центр первинної медико-санітарної допомоги , ЄДРПОУ 42043319, адреса : с. Теребля, вул. Центральна,94.

Треті особи:

- Бедевлянська сільська рада, місце знаходження с. Бедевля, вул.. Волошина, 18, Тячівського району, Закарпатської області.

- Міністерство охорони здоров`я України, місце знаходження м. Київ, вул.. Грушевського, 7

Повний текст рішення виготовлено 18.06.2019 р.

Суддя: В.В. Чопик